Управління формуванням прибутку та шляхи підвищення прибутків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Декабря 2013 в 23:17, дипломная работа

Краткое описание

Метою дипломної роботи є розробка методичних і практичних рекомендацій щодо розвитку системи управління формуванням прибутку в процесі господарської діяльності підприємств. Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:
– дослідити теоретичні засади управління формуванням прибутку підприємства;
– провести аналіз формування та розподілу прибутку підприємства;
– провести аналіз та дати оцінку ліквідності майна підприємства;
– провести аналіз та дати оцінку фінансової стійкості підприємства;

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………….
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА…………………….................................
1.1 Економічна природа та джерела утворення прибутку підприємства………………………………………………..…………......
1.2 Інформаційна база та правове забезпечення аналізу формування прибутку, та шляхів його використання………………………………..
1.3 Рентабельність підприємства та характеристика показників, які її характеризують
1.4 Порядок розподілу та використання прибутку підприємства……
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗПОДІЛУ ПРИБУТКУ НА ПП "ВРОЖАЙ АГРО 1"……………………………...……..........................
2.1 Аналіз формування діяльності та основних техніко-економічних показників функціонування підприємства…………….……………...
2.2 Інформаційна база та прийоми економічного аналізу формування прибутку…………………………………………………………………...
2.3 Аналіз та оцінка ліквідності та майна підприємства……………...
2.4 Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства………………
2.5 Показники рівня ефективності господарської діяльності підприємства……………………………………………………………
РОЗДІЛ 3
ОСНОВНІ ШДЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ……………………………
3.1 Планування прибутку підприємства, як основа ефективного ведення господарства ………………………………………………….…
3.2 Шляхи вдосконалення прогнозування та розрахунку прибутку підприємства за рахунок автоматизації аналітичного процесу …..…
3.3 Методичні прийоми ефективного управління прибутком………
РОЗДІЛ 4
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вложенные файлы: 1 файл

Управління формуванням прибутку та шляхи підвищення прибутків.doc

— 704.00 Кб (Скачать файл)

Коефіцієнт  забезпечення власними коштами розраховується як відношення різниці між власним капіталом і необоротними активами до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних активів. Значення коефіцієнта забезпечення власними коштами повинно бути більше 0,1.

Важливим показником для визначення фінансової стійкості  підприємства є коефіцієнт фінансової стабільності, який характеризує співвідношення власних та позикових коштів та обчислюється шляхом ділення власного капіталу на залучений капітал.

Перевищення власних  коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має досить високий  рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення коефіцієнта фінансової стійкості повинно бути більшим 1. Якщо коефіцієнт фінансової стійкості менше одиниці, то потрібно з’ясувати причини зменшення фінансової стабільності.

Показник   фінансового   лівериджу   характеризує   залежність підприємства від довгострокових зобов’язань і визначається як відношення довгострокових зобов’язань до власного капіталу.

Зростання коефіцієнта  фінансового лівериджу свідчить про зростання фінансового ризику, тобто можливість втрати платоспроможності. В такому разі більш детально аналізуються показники зобов’язань підприємства.

Рівень покриття матеріальних оборотних активів  визначається за допомогою коефіцієнта забезпечення запасів робочим капіталом, який залежить від стану матеріальних запасів. Якщо на підприємстві фактична наявність запасів перевищує нормативні потреби, тоді робочий капітал не має змоги повністю їх покрити і, відповідно, коефіцієнт забезпечення запасів буде менше 1. За умови, якщо фактична наявність матеріальних оборотних активів менша ніж визначена нормативом для здійснення господарської діяльності, коефіцієнт забезпечення запасів буде більше 1, але це не буде свідчити про стійкий фінансовий стан підприємства.

Важливу роль у  комплексній оцінці фінансового  стану підприємства відіграє коефіцієнт забезпеченості оборотних активів робочим капіталом, який характеризує питому вагу вільних оборотних активів суб’єкта господарювання.

Для покриття непередбачених втрат і збитків суб’єкти господарювання створюють резервний фонд. Аналізуючи розмір резервного фонду, слід розрахувати коефіцієнти страхової стабільності підприємства, які показують, скільки коштів зарезервувало підприємство на кожну гривню, відповідно, вартості майна за вкладами власників до статутного фонду, загальної суми активів та власного капіталу.

Розраховані коефіцієнти  страхування порівнюються з нормативом у відповідності до діючого законодавства.

Узагальнені визначені  коефіцієнти за даними фінансової звітності  підприємства наведені в табл. 2.8.

 

Таблиця 2.8

Показники фінансової стійкості ПП «Врожай Агро 1» за 2012 рік

Коефіцієнт заборгованості

Загальна сума заборгованості / Активи

0,06

0,06

0

Коефіцієнт фінансової стабільності

Власний капітал / Позикові кошти (коротко- та довгострокові)

15,95

15,88

-0,07

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)

Власний капітал / Валюта балансу

0,94

0,94

0

Коефіцієнт співвідношення позикових  та власних коштів

Позикові кошти (коротко- та довгострокові) / Власний капітал

0,06

0,06

0

Коефіцієнт концентрації власного капіталу

Власний капітал / Активи

0,94

0,94

0

Коефіцієнт фінансової залежності

Активи  / Власний капітал

1,06

1,06

0

Коефіцієнт маневреності власних  коштів

(Власний капітал + Довгострокові  кредити + Довгострокові позики - Необоротні активи) / (Власний капітал  + Довгострокові кредити + Довгострокові позики)

0,73

0,80

0,07


 

Дані розрахунків (табл. 2.8) свідчать: фінансове становище  підприємства майже не змінюється протягом 2012 року. Коефіцієнт автономії  на кінець року залишився такий самий 0,94 пункти,  даний показник досягає нормативного значення.  На кінець звітного періоду   33 % майна підприємства покривалось за рахунок власного капіталу. Коефіцієнт фінансової стабільності в 2012 році на кінець року знизився на 0,07 пункти. За даними таблиці, коефіцієнт маневреності власного капіталу розрахований зі знаком + 0,07, та склав 0,8, а даний показник повинен бути не менше 0,5. Коефіцієнт маневреності власного капіталу дає змогу проаналізувати ефективність використання власних коштів, гнучкість та пристосованість підприємства до змін зовнішніх і внутрішніх факторів. В нашому випадку підприємство не пристосоване до цього.

Стабільність  фінансового стану підприємства може бути відновлена за умови:

-  прискорення  об. об. активів та їх зменшення на 1 грн. чистого доходу;

-   дотримання  залишків запасів у відповідності  до визначених нормативів;

- збільшення  робочого капіталу за рахунок  прибуткової господарської діяльності.

 

 

2.5. Показники  рівня ефективності господарської  діяльності підприємства

Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку -  рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання. Життєдіяльність підприємства багато в чому залежить саме від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача ресурсів та наскільки досягається рівень прибутковості в процесі формування витрат. Співвідносити витрати і доходи є головне завдання кожного учасника господарської діяльності.

Водночас, абсолютна  сума прибутку не характеризує рівень ефективності господарської діяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами або активами, які забезпечують підприємницьку діяльність.

Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Р = П : В (А, К) х 100       (2.1)

де Р - рентабельність, %; П - прибуток; В (А, К) - витрати (активи, ресурси, капітал).

Показник рентабельності показує, скільки копійок прибутку одержує підприємство при понесених  витратах (вкладених активах, ресурсах) в його господарську діяльність у розмірі 1 гривні.

Прибуток підприємства для розрахунку показників ефективності його господарської діяльності може визначатися за величиною:

а) чистого прибутку - прибуток, що залишається підприємству для самостійного використання його власниками (Ф. 2 ряд. 220 або 225).

б) створеного прибутку - прибуток без урахування витрат на виплату податків та процентів за кредит (Ф. 2 (ряд. 170 або 175) + ряд. 200 - ряд. 205 + ряд. 140);

в) прибутку за наслідками господарської (звичайної  та надзвичайної) діяльності (Ф. 2 ряд. 170 або 175 + ряд. 200 - ряд. 205).

При аналізі  ефективності господарської діяльності за показниками фінансової звітності  ставлять такі основні завдання: вивчити  обсяг і структуру абсолютної величини чистого прибутку підприємства; визначити показники відносної прибутковості або рентабельності, котрі можна поділити на дві групи:: показники прибутковості вкладених коштів (ресурсів) у підприємницьку діяльність (активи підприємства) та прибутковості понесених підприємством витрат в процесі господарювання. Дослідження цих показників разом дає змогу комплексно оцінити ефективність господарської діяльності підприємства (табл. 2.9).

Абсолютний  показник, який найповніше характеризує ефективність роботи підприємства для власника - це сума чистого прибутку (прибуток-нетто), який визначається як різниця між фінансовим результатом від звичайної та надзвичайної діяльності.

Проте, прибуток підприємства хоч і є результатом  господарювання, сам по собі не характеризує міру ефективності роботи та ступінь використання майна. Тому, для більш повної оцінки роботи підприємства, застосовують відносні показники прибутковості - рентабельність.

За показником валової рентабельності можна моделювати рівень беззбитковості підприємства.

Під рівнем беззбитковості або окупності розуміється сума чистого доходу, яка дорівнює витратам підприємства, тобто збитків уже немає, але немає і прибутку.

Для розрахунку критичної суми чистого доходу можна  використати формулу:       ЧД= (АВ + ВЗ): (1 -Кп); Кп =ВС:ЧД,   (2.2)

де ЧД - чистий дохід підприємства, який забезпечує повне покриття витрат; АВ - адміністративні витрати; ВЗ - витрати на збут; Кп - коефіцієнт пропорційності (покриття) виробничої собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) і чистого доходу; ВС - виробнича собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

За методикою  визначення рівня беззбитковості можна  моделювати обсяги реалізації (чистого доходу) та витрати підприємства з метою одержання необхідного прибутку.

Прибутковість господарської діяльності характеризується загальним показником рентабельності, який визначається як відношення прибутку-брутто або чистого прибутку до всіх витрат, що брали участь у створенні цього прибутку. Цей показник свідчить, яка сума прибутку створюється на підприємстві в розрахунку на одну гривню витрат, здійснених для одержання прибутку.

Рентабельність  витрат основної діяльності визначається як відношення прибутку, одержаного від  продажу об’єктів підприємницької  діяльності до виробничої собівартості, а також адміністративних витрат та витрат на збут. Цей показник розкриває взаємозв’язок чистого доходу, прибутку та собівартості проданої продукції і показує розмір прибутку, одержаного підприємством в розрахунку на одну гривню витрат, вкладених у формування собівартості.

Рентабельність  іншої операційної діяльності та операційної діяльності в цілому, а також звичайної діяльності характеризується розміром прибутку, що одержує підприємство на 1 грн. здійснених витрат в процесі відповідної  діяльності.

Чиста рентабельність виручки показує, скільки прибутку надходить підприємству в кожній гривні від продажу продукції, товарів, робіт, послуг. Цей показник, як правило, характеризує прибутковість торгівельної діяльності, в той же час його доцільно використовувати і при аналізі виробничих підприємств. Його зростання може бути наслідком однієї з двох причин. По-перше, це може свідчити про зменшення витрат на виробництво і продаж або цін придбання ресурсів. По-друге, це може бути результатом зростання цін на продані товари, продукцію, роботи і послуги. Окремо розраховується рентабельність виручки від певних видів діяльності.

До показників прибутковості підприємства, відноситься  рентабельність активів, яка характеризує величину одержаного прибутку в розрахунку на одну гривню активів підприємства, які постійно знаходяться на його балансі. Прибутковість всіх активів можна розглядати як показник ефективності управління підприємством.

Для характеристики прибутковості активів підприємства в цілому і частки, що належить власникам з врахуванням рівня оподаткування підприємницької діяльності показник рентабельності активів можна визначити на підставі прибутку-брутто і прибутку-нетто, тобто з тієї частини прибутку, що залишається на підприємстві після всіх відрахувань до бюджету.

Крім того, рентабельність господарської діяльності підприємства можливо розрахувати за показником створеного прибутку, тобто з урахуванням його величини до сплачених процентів за кредит.

Загальна економічна рентабельність характеризує ефективність господарської діяльності підприємства створеним прибутком і активами, які приймали участь у формуванні фінансового результату.

Підприємство  може мати корпоративні права - право  власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) іншої юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частку активів у разі її ліквідації. По корпоративних правах підприємство повинно одержувати дивіденди - платіж, який проводиться юридичною особою на користь власника корпоративних прав у зв’язку із розподілом частини прибутку. Рентабельність корпоративних прав показує ефективність і доцільність вкладення активів підприємства в господарську діяльність інших суб’єктів господарювання.

Важливими показниками, які співвідносять витрати і доходи підприємства, є коефіцієнти окупності і покриття витрат. Коефіцієнт покриття визначається як відношення витрат підприємства, які формують собівартість проданої продукції, до суми продажу, одержаної підприємством, і показує, скільки витрат здійснює підприємство, щоб одержати одну гривню від продажу. Відношення чистого доходу до витрат характеризується коефіцієнтом окупності витрат підприємства.

В процесі господарювання підприємство може втрачати певні кошти (виручку) в результаті штрафів, пені, неустойки, а також списання заборгованості покупців, термін позовної давності якої минув. Ці втрати зменшують ефективність господарювання. Їх рівень досліджують за допомогою розрахунку коефіцієнта фінансових втрат, який характеризує суму втрат підприємства в розрахунку на одну гривню чистого доходу або прибутку.

Оцінка ефективності формування витрат в сфері управління суб’єктом господарювання та збуту  продукції здійснюється за коефіцієнтами  їх окупності та покриття. Коефіцієнт покриття характеризує рівень адміністративних витрат або витрат на збут на 1 грн. чистого доходу підприємства. Коефіцієнт окупності показує скільки формує чистого доходу 1 грн. витрат, пов’язана з управлінням підприємством або збутом продукції.

Информация о работе Управління формуванням прибутку та шляхи підвищення прибутків