Финансовая система и ее вплив на державу

                                                               ЗМІСТ 

         ВСТУП…………………………………………………………………………....2

      РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ КРИЗ, ЯК НАСЛІДОК ГЛОБАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ……………………………………………………………………...........4

     1.1 Понятійне визначення та основні  ознаки процесу економічної та  фінансової глобалізації сучасного  світового господарства…………………….….4

     1.2 Світова фінансова система …………………………………………..……11

     1.3 Сутність світових фінансових криз…………………………………….....16

РОЗДІЛ 2 ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ КРИЗ У  РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ  СВІТУ ТА ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇНАХ……………………………………………………………………………...27

       2.1 Аналіз фінансових криз у розвинених країнах світу……………………27

     2.2 Дослідження фінансової кризи  в Україні в сучасних умовах…………...30

     2.3 Основні інструменти подолання фінансових криз………………………34

      РОЗДІЛ 3 ХАРАКТЕРИСКТИКА, ПРИЧИНІ ТА НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ………………………………………………………………………………….39

     3.1 Характеристика фінансової кризи………………………………………...39

     3.2 Причини світової фінансової  кризи……………………………………….41

     3.3 Наслідки світової кризи……………………………………………………43

     ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….45

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...47 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Глобальна світова фінансова криза 2007 2008 рр. - це глибока фінансова криза, яка, розпочавшись з банкрутства великих фінансових установ в США, швидко розрослась у глобальну кризу, призвела до банкрутства декількох великих європейських банків, падіння різних біржових індексів та значного падіння вартості акцій і товарів по всьому світу.

     Негативні події на світових ринках суттєво  вплинули і на економіку та фінансовий сектор України. Хоча

     Національний  банк докладав чимало зусиль, країна отримала підтримку з боку МВФ, було створено стабілізаційний фонд та вжито цілу низку інших заходів, в Україні  поки що не вдалося остаточно зупинити розвиток негативних тенденцій.

     Проблемам розвитку глобалізаційних процесів, їхнього впливу на різні сфери  суспільного життя, особливостям формування фінансової системи в сучасних умовах присвятили свої роботи вітчизняні та іноземні фахівці, науковці й практики, зокрема Т. Левіт, А. Тейлор, М. Обстфелд, Г. Гескюере, Д. Лук'яненко В. Лукашевич, І. Хоминич, А. Макушкін, А. Архипов, В. Захожай  та інші.

     Для розуміння проблем сучасної „архітектури”  світової фінансової системи велике теоретико-методологічне значення мають праці таких західних учених, як Дж. Бхагваті, А. Деміркуг-Кунта, У. Духрова, Е. Детрагаче, М. Кауфмана, П. Кругмана, К. Муза, К. Омає, Дж. Стігліца, Дж.Сакса, Дж. Сороса, Дж. Стюарта, Б. і Р. Ярбургів. Серед вітчизняних вчених-дослідників  проблематики глобальної фінансової системи  слід назвати роботи Л.О. Бакаєва, О.Г. Білоруса, В.С. Будкіна, І.В. Бураківського, Д.Г. Лук’яненка, О.М. Мозгового, В.Є. Новицького, Ю.М. Пахомова, О.В. Плотнікова, А.М. Поручника, О.І. Рогача, Л.В. Саакадзе, В.С. Савчука, В.І. Сіденка, С.В. Сіденко, А.С. Філіпенка, у роботах яких важлива увага  приділяється контексту глобальної фінансової системи та визначаються чинники і напрямки убезпечення  національної економіки від ризиків  експансії глобального світу.

     Актуальність  теми курсової роботи полягає в необхідності об’єктивного оцінювання глибини фінансової кризи 2008 2009 рр. в Україні, динаміки її розвитку і обсягів руйнівної  дії .

     Об’єктом  курсової роботи є фінансова криза  в Україні.

     Предметом курсової роботи є фінансові характеристики діяльності фінансовій системи України у період початку та поточного розвитку наслідків світової фінансової кризи в фінансовій системі України.

     Метою курсової роботи є отримання об’єктивних  оцінок впливу світової фінансової кризи  на фінансову безпеку України.

     Завданнями  курсової роботи є дослідження:

1) Сутності процесів глобалізації та світової фінансової глобалізації;

2) Сутності та сучасного стану світової фінансової системи;

3) Історії та причин виникнення світових фінансових криз;

4) Розвитку світової фінансової кризи 2008 року в розвинених країнах та в Україні;

5. Рівня «глибини» фінансової кризи в України;

     Методологічну основу курсової роботи становлять історичний, системно-структурний підхід до аналізу  економічних процесів і зв’язків. Дослідження базується на використанні методів наукової абстракції, діалектичному  методі пізнання, методах статистичного, логічного, кількісного аналізу  та експертних оцінок.

     Джерельною  та статистичною базою курсової роботи є дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства економіки України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Національного банку України.

     Практична цінність результатів курсової роботи полягає у виявленні об’єктивного рівня «глибини» фінансової кризи 2008 2009 рр. в Україні та вплив її на фінансову безпеку держави.

 

      РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ КРИЗ, ЯК НАСЛІДОК ГЛОБАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ 

     1.1 Понятійне визначення та основні  ознаки процесу економічної та  фінансової глобалізації сучасного  світового господарства

     Провідним напрямком світогосподарського  розвитку останніх десятиліть (особливо останнього) є поступовий перехід  багатьох країн до економіки відкритого типу. Він передбачає ліквідацію державної  монополії зовнішньої торгівлі, використання різних форм спільного підприємництва, організацію зон вільного підприємництва, інтеграцію господарського комплексу  в світове господарство та світовий ринок [17, с.4].

     Розгортання процесів глобалізації є однією з  основних ознак сучасного розвитку світового господарства, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних  економічних відносин, трансформують  напрями і визначають тенденції  розвитку національних економік.

     На  мою думку, під глобалізацією  світового господарства доцільно розуміти процес посилення взаємозв’язку  національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в  утворенні світового ринку товарів  і послуг, фінансів; становленні  глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент  суспільного багатства, виході бізнесу  за національні кордони через  формування ТНК, впровадженні і домінуванні  в повсякденній практиці міжнародних  відносин і внутрішньополітичного  життя народів принципово нових  і універсальних ліберально-демократичних  цінностей тощо.

     Основними наслідками глобалізації є поступове  перетворення світового простору в  єдину зону, де безперешкодно переміщаються  капітали, товари, послуги, де вільно поширюються  ідеї й пересуваються їхні носії, стимулюючи розвиток сучасних інститутів і шліфуючи механізми їхньої взаємодії. Глобалізація, таким чином, має на увазі утворення міжнародного правового  й культурно-інформаційного поля, свого роду інфраструктури міжрегіональних, у т.ч. інформаційних, обмінів.

     І хоча глобалізація є новітньою тенденцією у суспільному житті, дехто з  фахівців вважає, що наприкінці XX століття розпочалася Друга ера глобалізації [19, с.42] – фінансова глобалізація.

     Складовими  фінансової глобалізації є [19, с.43]: глобальні  фінансові ринки, глобальні фінансові  суб'єкти (ТАНК, транснаціональні банки, центральні банки тощо), глобальні  фінансові інструменти як глобальні  продукти, які є об'єктом купівлі-продажу  на глобальних фінансових ринках (гроші, інвестиції, цінні папери, кредити  тощо), технології фінансової глобалізації (глобальні фінансові стратегії, глобальні фінансові мережі, фінансові  інновації тощо).

     У найширшому розумінні фінансова  глобалізація є ідеологією, політикою  та практикою об'єднання національних грошових систем шляхом їх заміщення "світовими  грошима", функції яких беруть на себе гроші США, об'єднаної Європи та Японії. Вона є багаторівневим явищем, оскільки існує на макрорівні - тобто впливає на підприємства, в тому числі ТАНК, мезорівні - валютні, фондові та інші фінансові ринки всередині федеративних держав, макрорівні - державні фінанси і мегарівні - міжнародному, в тому числі регіональному, міждержавному рівні [21, с.59].

     При формуванні фінансової політики України  та реформуванні її фінансової системи  слід брати до уваги той факт, що фінансова глобалізація - це суперечливий процес. З одного боку, вона сприяє розширенню обмінів товарами, технологіями, руху капіталів, інформації тощо, а з іншого - супроводжується гіпертрофією міжнародного фінансового сектору, що дедалі більше не відповідає потребі розвитку реальної економіки, надає переваги розвиненим державам, збільшує відстань між багатими й бідними країнами. На макрофінансовому рівні діє дві супротивні тенденції - тенденція до лібералізації фінансових ринків країн поряд із збереженням протекціоністських заходів. До того ж, з одного боку, глобалізація дає можливість фінансовим структурам захистити себе від валютних та процентних ризиків шляхом використання інноваційних фінансових інструментів, з іншого - породжує міжнародну фінансову нестабільність, міжнародні фінансові кризи [19, с.45].

     Сутність  глобалізації прояснюється в наступних  причинах формування глобалізаційних  процесів [20, с.78]:

     процес  інтернаціоналізації, який приводить  до поглиблення співробітництва  між країнами та посилення їх взаємозалежності;

     науково-технічний  прогрес: поява інформаційних технологій, які корінним чином змінюють всю  систему соціально-економічних відносин, переносять на якісно новий технічний  рівень організаційно-економічні відносини, транспортні та комунікаційні зв’язки (зниження витрат на трансакції);

     загострення проблем, що є загальними для всіх людей і країн світу та є  важливими з точки зору збереження та розвитку людської цивілізації.

     Основні ознаки процесу глобалізації [22]:

     взаємозалежність  національних економік та їхнє взаємопроникнення, формування міжнародних виробничих комплексів поза національними кордонами;

     фінансова глобалізація – зростаюча фінансова  єдність та взаємозалежність фінансово-економічних  систем країн світу;

     послаблення можливостей національних держав щодо формування незалежної економічної  політики;

     розширення  масштабів обміну та інтенсифікація процесів руху товарів, капіталів, трудових ресурсів;

     створення інституцій міждержавного, міжнародного регулювання глобальних проблем;

     тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів функціонування.

     Глобалізація  на рівні окремої країни характеризується ступенем взаємозв’язку її економіки  зі світовою економікою в цілому. Незважаючи на зростання глобалізації світової економіки, не всі країни в однаковій  мірі інтегровані до неї. Існують  декілька головних показників, що визначають ступінь інтегрованості економік різних держав у глобальну економіку, серед яких [14, с.55]:

     співвідношення  зовнішньоторговельного обороту і  ВВП;

     прямі іноземні інвестиції (ПІІ), які спрямовуються  в економіку країни і з країни, та портфельні інвестиції;

     потік платежів роялті в країну та з країни, що пов’язані з переданням технології.

     Глобалізація  на світовому рівні визначається економічними взаємозв’язками між  країнами, який зростає та відбивається на зустрічних потоках товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються. Основною рисою процесу глобалізації є формування глобально функціонуючого виробничого процесу, серцевиною якого  є сформовані інтернаціоналізовані відтворювальні цикли – ядра, які  виступають своєрідним локомотивом  світового господарства. В межах  цих циклів формується світовий дохід, перерозподіл якого є головним стратегічним орієнтиром і основою зовнішньої політики будь-якої держави [20, с.126].