Фінансова політика України

- по-третє, виконання Державного бюджету  і державної програми соціально-економічного  розвитку має проходити у руслі  єдиних підходів, цілісного механізму, ефективних норм і методів  організації фінансово-економічних  відносин;

- по-четверте, додержання загальних принципів  економічного розвитку, і насамперед, принципу формування і виконання  доходів бюджету за рахунок  платежів, які активно і ефективно  впливають на виробництво, виконання  показників економічного розвитку, а не шляхом розширення кількості  податків та зборів, як сьогодні  відбувається;

- по-п’яте, проведення належного, своєчасного  контролю та піднесення рівня  відповідальності за стан виконання  доходів бюджету та показників  соціально-економічного розвитку  регіонів, міністерств (відомств), держав  в цілому.

Проведенню ефективної фінансової політики значною мірою шкодить непослідовність у реформуванні податкової системи, її нестабільність. Перші кроки реформування податкової системи зроблені. Але назвати їх вдалими навряд чи можна. Робота з формування податкової політики ще попереду, її необхідно завершити якомога швидше.

Податкова політика має спрямовуватися на розв’язання таких двох взаємопов’язаних завдань, як забезпечення збалансованості бюджету і пожвавлення ділової активності, підтримки виробництва.

Необхідно здійснювати стимулювання підприємницької та інвестиційної діяльності у сферах, передбачених програмами структурної перебудови і промислової політики. Одночасно не допускати надання пільг у процесі оподаткування окремим суб’єктам підприємницької діяльності.

Основними пріоритетами реформування фінансової політики України слід вважати:

- посилення  контролю за раціональним і  ефективним витраченням коштів  бюджетів усіх рівнів з метою  скорочення бюджетного дефіциту  і призупинення інфляційних процесів  у державі;

- ширше  залучення для покриття дефіциту  бюджету коштів від розміщення  державних цінних паперів і  значне скорочення кредитів національного  банку, що спрямовуються на цю  мету;

- посилення  контролю за фінансово-господарською  діяльністю підприємницьких структур  усіх форм власності і в  першу чергу державного сектора  економіки, для чого розробити  відповідні законодавчі акти;

- фінансування  із бюджету тільки під державні  програми і державні замовлення;

- рішуче  здійснення заходів організаторського  і економічного характеру по  відношенню до державних підприємств, що випускають продукцію, яка  не користується попитом, застосовуючи  повною мірою законодавство про  банкрутство;

- продовження  роботи із зміцнення фінансової  основи місцевого самоврядування  і забезпечення фінансової незалежності;

- розробка  та обґрунтування принципів державної  політики доходів для бюджетів  різних рівнів;

- здійснення  послідовної і поетапної передачі  об’єктів соціально-культурного  призначення, що перебувають на  балансі підприємницьких структур, до складу комунальної власності  і відповідної зміни джерел  фінансування;

- завершення  процесу доведення рівня оплати  житлово-комунальних та інших  послуг населенню до їх фактичної  вартості;

- забезпечення  повного і своєчасного погашення  зовнішнього і внутрішнього державного  боргу та його обслуговування;

- створити  сприятливі умови для залучення  в національну економіку іноземного  капіталу, віддаючи перевагу прямим  закордонним інвестиціям;

- вести  активну і цілеспрямовану діяльність  щодо повернення в України  грошових засобів, вивезених за  межі держави, скорочення тіньового  сектора економіки, повернення закордонних  кредитів, одержаних підприємствами  під гарантії уряду;

- сприяти  підвищенню кредитної спроможності  комерційних банків зниженню  рівня відсоткової ставки та  збільшенню частки довготермінових  кредитів.

Отже,мета, яку необхідно досягти в Україні на основі оптимізації фінансової політики має бути окреслена максимально чітко. Це – комплексний вплив всіх її складових на розвиток реального сектора національної економіки. Проведення ефективної та узгодженої грошово-кредитної і фіскальної політики має стати запорукою досягнення сталого економічного зростання в Україні.

Фінансова політика України має цілу низку суттєвих недоліків. Для їх усунення необхідним є перегляд зарубіжного досвіду покращення фінансової політики. Адже багато країн вже роками борються із цією проблемою та напрацювали ряд заходів, що можуть допомогти Україні в її ситуації. Для цього розглянемо приклади декількох країн.

Світові тенденції в області розвитку фінансової політики, на перший погляд, видаються далекими від української дійсності та такими, що істотно не впливають економіку країни.

Проте прагнення України стати економічно розвиватись системи вимагає зміни деяких сфер фінансової системи. А саме дослідивши зарубіжний досвід слід сказати що для України доцільно використовувати деякі з них.Основним завданням державного бюджету України є спрямування коштів в правильному напрямку на ті проблеми які потребують правильного підходу

 

 

 

 

Список  літератури  та Інтернет джерел

1. Иванов В. В., Соколов Б. И. Деньги. Кредит. Банки. М.: Проспект, 2003.

2. Злобина Л. А. Деньги. Кредит. Банки: Учебное пособие. М.: МГУП, 2002.

3. Ковалев В. В. Финансы. М.: Проспект, 2003.

4. Дробозина Л. А. Финансы. М.: ЮНИТИ, 2003.

5. Чернова Е. Г. Финансы, деньги, кредит: Учебное пособие. СПб.: Издательство  Санкт-Петсрбургского университета, 2000.

6. Лушина С. И., Слепова В. И. Финансы. М: РЭА, 2000.

7. Ковалева А. М. Финансы и кредит: Учебное пособие. М.: ФиС, 2000.

8. Абрамова М. А., Александрова Л. С. Финансы, денежное обращение, кредит: Учебное пособие. М.: Институт международного  права и экономики, 1996.

9. Н.В.Колчина. Финансы предприятий. М: ЮНИТИ, 1998.

10.http://pidruchniki.com/16011013/finansi/sklad_struktura_vidatkiv_derzhavnogo_byudzhetu_ukrayini

11.http://pidruchniki.com/12800528/finansi/finansoviy_mehanizm_yogo_rol_realizatsiyi_finansovoyi_politiki

12.http://pidruchniki.com/11151212/finansi/derzhavna_finansova_politika_upravlinnya_finansami

13.http://pidruchniki.com/12800528/finansi/finansoviy_mehanizm_yogo_rol_realizatsiyi_finansovoyi_politiki