Експертиза томатної пасти

 

 

 

. Експертиза якості томатної  пасти.

В роботі проаналізовано технологію проведення експертизи, ідентифікація томатної пасти, особливості томатної пасти, як об’єкта експертизи, відбір проб та дефекти томатної пасти.

В експериментальній частині надано характеристику об’єкту та методів експертизи, оцінка якості томатної пасти за органолептичними та фізико-хімічними показниками, результати дегустаційної оцінки.

Ключові слова: томатна паста, експертиза, якість, показники, методи.

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Огляд літератури …………………………………………………………...6
1. Технологія проведення комплексної експертизи…………………6
2. Права та обов’язки експерта ідентифікаційні ознаки томатної пасти………………………………………………………………………………..8
3. Правила приймання і відбір проб томатної пасти……………….10
4. Дефекти томатної пасти, причини виникнення………………….12
2. Експертиза якості томатної пасти………………………………………..16
1. Характеристика об’єкту і методів експертизи…………………...16
2. Проведення експертизи якості томатної пасти…………………..22
1. Оцінка якості томатної пасти за органолептичними показниками…………………………………………………...……...22
2. Дегустаційна оцінка якості томатної пасти………………………25
3. Оцінка якості томатної пасти за фізико – хімічними показниками……………………………………………………….....27
4. Характеристика показників безпеки томатної пасти……………28

Висновки…………………………………………………………………………32

Рекомендації……………………………………………………………………...34

Перелік посилань………………………………………………………………...35

 

 

 

ВСТУП

 

З кожним роком якість продукції набуває все більшого і більшого значення. Якість продукції об’єктивно відображає результати діяльності суспільства. За якістю продукції визначають технічні можливості країни, рівень організації виробництва, торгівлі. Насиченість ринку якісними харчовими продуктами з високими споживними властивостями є ознакою стабільної, розвинутої економіки. 

 Виробництво томатної пасти високої якості для виробника сприяє прискоренню реалізації продукції і одержання прибутку. 

Серед найважливіших проблем, які повинна вирішувати сьогодні наука і практика, особливе місце займає забезпечення населення повноцінними продуктами харчування.

Актуальність теми:на мою думку, дослідження томатної пасти є важливим, оскільки цей продукт надзвичайно популярний серед споживачів. Високий попит та широкий асортимент роблять його досить привабливим об'єктом фальсифікації. Сьогодні не кожен зможе відрізнити даний товар від підробки. Тому питання визначення якості томатної пасти, її фальсифікації та вчасного попередження про це споживачів є актуальним.

Мета даної роботи: вивчити правила проведення експертизи  та оцінки якості томатної пасти. Для реалізації поставленої мети нами вирішувалися наступні завдання:

• ознайомитися з технологією проведення комплексної експертизи;
• з’ясувати права та обов’язки експерта;
• вивчити особливості томатної пасти, як об’єкта експертизи;
• вивчити правила відбору проб томатної пасти;
• дати характеристику основним дефектам томатної пасти;
• провести експертизу якості томатної пасти за органолептичними і фізико-хімічними показниками;
• провести дегустаційну оцінку томатної пасти;
• провести документальне оформлення результатів експертизи.
 

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Технологія проведення комплексної експертизи

 

Експертиза є основним засобом підвищення якості товарів, недопущення постачання в торговельні підприємства фальсифікованих товарів, удосконалення їх асортименту. В кожній демократичній державі вона сприяє зміцненню законності та правопорядку.

Експертиза (від лат. expertus — дослідний) — це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.

Експертиза товарів як специфічний вид діяльності являє собою випробування, дослідження якості (споживних властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору партії (або окремого товару) з наданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку[8].

Проведення експертизи доручається експертам. Експертами можуть бути досвідчені спеціалісти, вчені, які володіють спеціальними професійними знаннями, необхідними для рішення питань, пов'язаних з ідентифікацією та фальсифікацією товарів. Експерти повинні добре знати досліджувані групи товарів, мати досвід роботи з оцінки їх якості. Це незалежні особи, які не зацікавлені в результатах експертної оцінки товарів.

Комплексна експертиза - це експертиза матеріальних об'єктів, явищ, процесів, дослідження яких вимагає залучення експертів - представників різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. Тобто якщо для з'ясування кола питань, що виносяться на експертизу, потрібні спеціальні знання різних фахівців, то така експертиза є комплексною.

Комплексна експертиза призначається для дослідження товару, щодо якого необхідно отримати комплексну оцінку основних показників. Для її проведення залучають експертів різних галузей науки, техніки і виробництва. Наприклад, для проведення експертизи харчових продуктів доцільно залучати таких спеціалістів, як технолог, товарознавець, санітарний лікар, інспектор з якості і стандартизації.

Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.

У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

Загальний висновок роблять експерти, компетентні в оцінці отриманих результатів і формулюванні єдиного висновку. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 148 цього Кодексу.

До складу комплексної експертизи входять експерти різних галузей знань або різних напрямків у межах однієї галузі знань.

Висновок комплексної експертизи складається за загальними правилами з наступними особливостями:

• у вступній частині додатково зазначається прізвище голови експертної комісії, дані про попередні експертизи, якщо їх результати враховувались комплексною експертизою;
• дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у відповідних розділах досліджувальної частини;
• узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у досліджувальній частині висновку експертизи;
• спільний висновок експертизи підписується експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди, а кожну відповідну частину висновку, яка містить опис здійснених досліджень певним експертом, цей експерт і підписує. Якщо згоди між експертами не було досягнуто, складається декілька висновків експертизи (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і досліджувальна частини підписуються усіма експертами, а заключна - окремими, під відповідними висновками дослідження.

 

1.2. Права  та обов’язки експерта

 

Експертом може виступати особа, яка має відповідні знання, обов'язково досвід роботи з того питання, для дослідження якого вона залучається.

Враховуючи специфіку та велику відповідальність за результати експертизи, сформулювати обов'язки експерта можна таким чином: компетентність, об'єктивність, моральна стійкість. Останнє визначення характеризує такі непрості духовні і моральні категорії, як совісність, принциповість, відмова від особистих інтересів задля суспільних, непідкупність, чесність та ін.

У положеннях, які регламентують діяльність експерта, відсутні визначення того, хто може виступати експертом, але чітко визначено, хто ним бути не може при розгляданні суперечливих питань[8].

Виконуючи свої службові обов'язки експерт діє незалежно і самостійно. При цьому він наділений великим обсягом прав, основними з яких є:

1. Право відмови від проведення експертизи і видачі висновку, якщо експерт не має знань, наявність яких необхідна для виконання покладених на нього обов'язків.

Наприклад, визначення якості харчових продуктів нового асортименту, які вироблялись з використанням новітніх технологій та технічних засобів, що незнайомі експерту і не мають аналогів у країні.

2. Право відмови від відповіді на питання, які виходять за межі компетенції експерта. Наприклад, формулювання звинувачення за пошкодження товару.
3. Право відмови від складання висновку, якщо представлений на експертизу товар не оформлено належним чином, відповідно до норм законодавства.
4. Право ознайомлення з документами та іншими матеріалами, незнання яких перешкоджає незалежній оцінці об'єкта експертизи і право відмови від початку або продовження експертизи у разі неподання подібних матеріалів.

Наприклад, приховування зацікавленою стороною сертифіката якості або транспортних документів, які безпосередньо відносяться до товару (партії) і можуть вплинути на результати його оцінки.

5. Право відмови від початку (або продовження проведення) експертизи, якщо місце, де вона проходитиме, не має відповідних умов, обладнання, що може вплинути на якість або кількість товару, призвести до помилок тощо.

Наприклад, запропонування проведення експертизи гігроскопічних харчових продуктів на відкритій площадці, або необхідність визначення кількості товару на вагах, що повірені з порушенням норм законодавства.

6. Право у процесі експертизи проводити досліди, вимірювання, відбір проб, аналізи, розрахунки; право залучення для отриманняоб'єктивних результатів лабораторій, перед якими ставляться конкретні завдання.
7. Право призупинювати або відмовлятися від подальшого проведення експертизи, якщо дії присутніх (у тому числі зацікавленихсторін) спрямовані на обманювання експерта.
8. Право часткового або повного припинення проведення експертизи, якщо є факти силового впливу на експерта, його шантажу, або спроби підкупу.
9. Право внесення змін і доповнень до висновку за результатами експертизи або повної відмови від нього з обгрунтуванням причин, які це викликали.
10. Право радитися з іншими експертами, які беруть участь у тій же (комплексній) експертизі, до складання загального висновку, за яке несуть рівну відповідальність, і право висловлювати (у тому числі письмово) особисту думку, відмінну від загальної.

 

1.3. Ідентифікаційні  ознаки томатної пасти

 

Томатна паста (томат-паста) — продукт, який готується зі стиглих томатів (помідорів) шляхом протирання і уварювання їх до концентрованої маси, з вмістом сухих речовин від 25 до 40%. Томат-паста (несолона) виробляється вищого і 1-го ґатунків і випускається в жерстяних або скляних банках різної ємності. У бочках випускається томат-паста солона; кількість солі за стандартом повинно бути не більше 10%. Томат-паста солона містить від 27 до 37% сухих речовин. Колір томат-пасти вищого гатунку повинен бути оранжево-червоним. Для 1-го гатунку допускається коричневий відтінок.

Залежно від умов виробництва, може використовуватися для виготовлення кетчупу, або відновленого томатного соку. Використовується як основа соусу для піци. У невеликих кількостях використовується для збагачення аромату соусів[13].

Томатна паста відноситься до концентрованих томатних продуктів,які отримують зі свіжих томатів чи томатної маси. Вона може вміщувати в собі сіль ( в певних кількостях) і екстракти прянощів або без них. Такі вимоги ГОСТ 3343-89. Так як томатна паста – особливий різновид томатної продукції, існують вимоги, направлені на забезпечення її якості і безпеки для життя та здоров’я споживачів у зв’язку з цим зразки томатної пасти різних виробників повинні відповідати ГОСТ. Відповідно до стандарту концентровані томатні продукти виготовляють наступних видів: томатне пюре, томатна паста і концентрований томатний сік.