Сумарний вплив експлуатаційних факторів на витрату палива дизеля типу 6S46MC

Виходячи з цих, основних положень кожна компанія створює  свою СУБ  - стосовно до вже існуючої організаційної структури та особливостей експлуатації суден. Загалом це структурована і документована система , яка дозволяє персоналу компанії використовувати політику в області безпеки та захисту природного середовища і реалізувати на практиці управління суднами основні керівні документи: положення про безпеку (Safety Manual), настановлення з управління якістю (Policy Quality Manual ), політику в області алкоголю і наркотиків (Drug and Alcohol Policy) та ін.

СУБ судна має організовану належним чином сукупність людей (членів екіпажу), обладнання, технічні пристрої, ресурси , процеси на борту, функціонування котрих регламентується комплексом нормативних документів з метою забезпечення безпечного управління судном, підтримки всіх його частин у справному стані, узбережного перевезення вантажів, захисту навколишнього середовища, охорони здоров’я і життя суднового персоналу. Ефективність діяльності СУБ у відповідності до призначення, забезпечується додержанням на судні основних вимог (рис. 6.1).

Головним організуючим принципом  у службових відносинах екіпажа  є жорстка функціональна структура  прав і посадових обов’язків –  ієрархія влади та підкорення, що забезпечує систему чітких службових взаємовідносин на борту в усіх виробничих ситуаціях  і в надзвичайних обставинах (рис. 6.2).

У спрощеному вигляді СУБ судна можна представити як замкнену систему управління (рис. 6.3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 6.1 - Складові ефективного функціонування СУБ

 

Офіс компанії

(Management of Shipwener)

 

Судно

(Ship)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 6.2 - Схема організації СУБ на борту судна

 

ЗВ

 

 

Вхід           Вихід                         

  

ЗЗ

Рисунок 6.3 - Загальна схема СУБ  судна

 

Де: ОУ – об’єкти управління;

на вході – політика і документи компанії з безпечної експлуатації судна;

на виході – показники що характеризують стан судна по відношенню безпеки (Safety);

ЗВ – збурювальні впливи природного, техногенного, комерційного, політичного, економічного характеру, які впливають на безпеку;

КУ -  команди управління екіпажем, які реалізуються через відповідні технічні пристрої, програми, плани та процедури;

ЗЗ – зворотний зв’язок, що дозволяє на судні робити висновки про ефективність управління безпекою  (акти перевірок, аналіз аварій).

Важливо підкреслити, що СУБ судна є саморегульованою системою за рахунок діяльності екіпажу, спрямованої на підтримку постійної готовності до протидій небезпеці та ефективним діям з боротьби за живучість судна в надзвичайних ситуаціях. Це саморегулювання забезпечується постійною роботою офіцера з безпеки («Safety officer») і періодичним аналізом стану безпеки та реалізації відповідних заходів на засіданнях Комітету з безпеки, тобто на основі інформації, отриманої по лінії зворотного зв’язку, виявляються та оперативно усуваються недоліки та невідповідності як внутрішнього характеру (збої в роботі окремих елементів і підсистем судна), так і обумовлені зовнішніми впливами (ЗВ).

СУБ судна основана на двох основних принципах:

а) ставиться вимога виконання всіх діючих міжнародних документів з безпеки та захисту середовища: СОЛАС, МППСС, ПДНВ – 95, МАРПОЛ, «Про вантажну марку»,

Конвенції МОП № 147, а зараз  ще й нового Міжнародного кодексу  – ISPS Code;

б) основні елементи системи запозичені з розроблених раніше систем управління якістю.

До елементів СУБ, окрім організаційної структури, відноситься також персонал і ресурси, що знаходяться у розпорядженні керівництва.

До МКУБ  належать такі міжнародні документи конвенції  ІМО: СОЛАС – 74, МАРПОЛ – 73/78, ПДНВ – 78/95; резолюції ІМО: А.739 (18), А.740 (18), А.741 (18), А.742 (18), А.787 (19), А.788 (19), А.789 (19); конвенція  № 147 1976 р. Міжнародної організації праці (МОП).

На Асамблеї ІМО 4 листопада 1993 р. ухвалені резолюції, що віднесені  до МКУБ:

а) резолюція А.739 (18) – керівництво з призначення організацій, які діють від імені Адміністрації – встановлює правила, яким повинна задовольняти організація, уповноважена Адміністрацією прапору виконувати роботи і видавати освідчення від її імені;

б) резолюція А.740 (18) – містить керівництво з надання допомоги державам прапору судна з виконання мір безпеки на морі і захисту морського навколишнього середовища;

в) резолюція А.741 (18) – містить МКУБ; кодекс встановлює правила, котрим повинна відповідати СУБ компанії  стосовно як  компанії, так і судна;

б) резолюція А.742 (18) – встановлює процедури контролю за експлуатаційними вимогами  стосовно безпеки суден і попередженню забруднення, обумовлює обов’язок держави прапора силами контролю держави порту проводити інспекції суден з метою перевірки дійсності всіх свідоцтв і документів стосовно судна та екіпажу.

Основний зміст резолюцій  ІМО, ухвалених на 19 –й Асамблеї ІМО:

а) резолюція А.787 (19) – встановлює правила та керівництва з контролю і затриманню суден Адміністраціями держави порту;

б) резолюція А.788 (19) – ухвалює Керівництво із застосування МКУБ Адміністраціями прапору. Вона встановлює порядок проведення оцінювання, сертифікації і контролю СУБ в компанії та на судні, також терміни дії документів, виданих компанії та судну і періодичність перевірки СУБ в компанії і на судні. Керівництво запроваджує обов’язкову періодичність внутрішніх перевірок СУБ компанії і передбачає можливість та умови надання тимчасових документів компанії та судну. В додатку до резолюції представлені форми документів, які надають компанії та судну при сертифікації;

в) резолюція А.789 (19) – встановлює вимоги до визнаних організацій, що діють від імені Адміністрації, проводять освідчення і сертифікацію, доповнює резолюцію А.739 (18).

На 20-й Асамблеї ІМО було ухвалено резолюцію А.847 (20) – «Керівництво з надання допомоги державам прапору  судна у виконанні положень інструментів ІМО».

21-а Асамблея ухвалила  Резолюцію А.880 (21) – «Впровадження  МКУБ».

22-га Асамблея – Резолюцію  А.913 (22) – «Переглянуте Керівництво  зі здійснення МКУБ Адміністраціями».

6.1.2 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів на суднах

 

Таблиця – 6.1 Потенційні небезпечні і шкідливі фактори на судні

Види потенційно можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів	Наявність факторів
1	2
Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: шум, вібрація,	+  +

Продовження таблиці 6.1

1		2
підвищене виділення тепла, підвищена вологість, наявність електромагнітних полів, наявність електростатичних полів, небезпека вибуху, небезпека виникнення пожежі, небезпека ураження електрострумом, підвищена загазованість, відкрито рухаються й обертаються частини машин.	+  +  +  +  +  +  +  -  -
Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: токсичні речовини: пари ртуті, пари свинцю і його сполук та ін., подразнюючі речовини: пральні засоби, кислоти, луги, розчинники, кислі гази. Канцерогенні речовини: сполуки алюмінію, бензин, гас, 3,4-бензапирен (міститься у вихлопних газах двигунів).	-   -   -
Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: мікроби, віруси, бактерії, комахи, гриби, найпростіші, інші мікроорганізми.	- - - -
Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори: малорухомість роботи, фізична утома, нервова напруга, напруга аналізаторів – зорового, слухового, тактильного, напруга рук, ніг, спини.	+ +  +  +  +

 

У розглядаємому МКВ можуть мати місце наступні небезпечні і шкідливі фактори: механізми і машини, що рухаються; балони повітря високого тиску; електронебезпечність; відхилення параметрів мікроклімату в МКВ; вібрація і шум; випромінювання; пожежна небезпека; недостатнє освітлення.

 

6.1.3 Заходи з забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на суднах

Техніка безпеки вивчає небезпечні фактори виробничого середовища і вірогіднісну можливість їхнього прояву, досліджує і розробляє організаційні заходи і технічні засоби, що виключають небезпечні виробничі фактори чи попереджають про їхню появу.

Важливою умовою безпеки  є застосування надійних способів захисту  в складі засобів механізації, автоматизації  і дистанційного управління. Устаткування має задовольняти вимогам безпеки  протягом усього терміну служби.

Безпека виробничого  устаткування – його властивість зберігати відповідність вимогам безпеки праці при виконанні заданих функцій в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією (ДСТ 12.3.002-75ССБТ «Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки»; ДСТ 12.2.003 - 91ССБТ «Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки»).

Безпека виробничого  процесу забезпечується безпекою устаткування, нормальними санітарно-гігієнічними показниками виробничого середовища, урахуванням фізичних і психофізіологічних можливостей працюючих, їхніми знаннями та вміннями, а також культурою виробництва.

Умови праці визначаються комплексом факторів, що спричиняють вплив на працездатність і здоров'я людини в процесі її трудової діяльності.

Трудовим законодавством передбачено, що адміністрація підприємств  зобов’язана забезпечити працюючим  здорові та безпечні умови праці. Це одна з найважливіших задач  і обов’язків адміністрації.

Розробка організаційних заходів захисту від небезпечних  виробничих факторів починається зі створення нормативних документів (правил, інструкцій), наявність яких на підприємствах передбачена законом. Основними нормативними документами  з навчання питанням охорони праці  та забезпечення безпеки праці моряків  є:

• «Типове положення про навчання з питань охорони праці» (ДНАОП 0.00.4.12-99); 
• «Правила техніки безпеки на суднах морського флоту» (РД 31.81.10-75), (НАОП 5.1.21-1.01-76);  
• «Міжнародна Конвенція з охорони людського життя на морі ( International Convention for the Safety of Life at Sea. SOLAS – 74 )». Прийнята Україною 25 травня 1980 року;
• «Міжнародний кодекс з управління безпечною експлуатацією суден і запобігання забрудненню. МКУБ ( International Safety Management ISM – Code)». Прийнятий на конференції IМО, що відбулася в травні 1994 року в Лондоні, як доповнення (розд. IX) до SOLAS – 74;
• «Міжнародна Конвенція з підготовки і дипломування моряків і несення вахти. ПДНВ-78/95» ( STCW - Code 95).

Однак сама наявність інструкцій та іншої нормативної документації з техніки безпеки без ретельного вивчення й організації контролю знань працюючих не може забезпечити  безпеку праці на виробництві. Тому перелічені вище документи ставлять за обов'язок адміністрації судноплавних компаній проводити інструктаж і регулярне навчання працюючих судноплавних компаній безпечним прийомам роботи. Усі морські навчальні заклади повинні пройти сертифікацію на відповідність Конвенції ПДНВ-78/95. Комітет з безпеки мореплавання після аналізу інформації, що надійшла від аудиторів ІМО, створює так званий «Білий список» країн, що цілком відповідають вимогам Конвенції ПДНВ-78/95. Це означає, що всі моряки держави, яка внесена до цього списку, повинні навчатися за програмами, що відповідають новим стандартам (ПДНВ-78/95). Україна у 2001 році увійшла в цей «Білий список».

Наступним етапом організації  безпеки праці на суднах є навчання членів екіпажів безпечним прийомам роботи і перевірка їхніх знань  відповідно до вимог міжнародних конвенцій. Відповідальність за вчасне і якісне проведення інструктажів, навчання членів суднових команд і допуск їх до самостійного проведення робіт покладається на капітанів, старших помічників капітанів і старших механіків суден.

Інструктаж і  навчання безпечним прийомам роботи обов'язкові для всіх працюючих та осіб, що знову прибувають на судно.

Організаційне забезпечення безпеки складається з комплексу  заходів, зв’язаних із попередньою  підготовкою до проведення робіт, наглядом за їхнім виконанням, а також із пропагандою безпечних та безаварійних методів праці. Попередня підготовка суднових робіт включає забезпечення членів суднових команд чітким завданням  і відповідним інструментом, захисними  засобами, технічною документацією  і спецодягом. Керівник робіт повинен  перевіряти справність устаткування та інструменту, організацію робочого місця, забезпечити правильне розміщення працюючих.

Робоче місце оснащується необхідними технічними засобами для виконання суднових робіт. Безпека тимчасового робочого місця передбачає забезпечення працюючих справними пристосуваннями, такелажем і захисними індивідуальними засобами. Крім того, слід перевірити наявність необхідних огороджень, захисних пристроїв і попереджувальних написів. При організації тимчасового робочого місця необхідно відпрацювати сигнали, що подаються під час роботи, команди і розпорядження, а також забезпечити доступ до робочого місця і можливість швидкої евакуації.

Нещасні випадки на флоті  часто трапляються внаслідок  порушень правил та інструкцій з техніки  безпеки і слабкої дисципліни окремих членів суднових команд. Причиною цього є недостатньо висока організація  служби на цих суднах і недостатній  нагляд за безпечним проведенням  робіт з боку командного складу суден.