Виникновение хозяйственных обществ

ЗМІСТ

 

ВСТУП .....................................................................................................................3 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ.................................................................6

            1.1. Поняття господарського товариства...................................................6

            1.2. Види господарських товариств,їх  характеристика та правовий статус......................................................................................................................11

РОЗДІЛ 2. ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ..........................................................................................13

             2.1. Порядок створення та державної реєстрації господарських товариств................................................................................................................13

     2.2. Правовий  режим майна господарських товариств.........................14

             2.3. Правове становище засновників господарських товариств..........17

РОЗДІЛ 3. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКИХ  ТОВАРИСТВ...................21

            3.1. Реорганізація господарських товариств шляхом злиття, приєднання, розподілу, виділення, приєднання.................................................21 
            3.2. Етапи проведення реорганізації господарських товариств............26

ВИСНОВКИ...........................................................................................................29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………....31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 
         Актуальність теми. Інтергація України до світової економічної системи стимулює розвиток міжнародних господарських зв'язків, зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва. Змінилися принципи, на яких будуються відносини держави з суб'єктами господарської діяльності, запроваджується ефективне державне регулювання підприємництва у формі єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва тощо.

Всі ці чинники зумовлюють необхідність не тільки відповідного правового регулювання, а й вивчення правових засад господарської діяльності, а також правового статусу її учасників. Перехід економіки України до розвинених ринкових відносин багато в чому залежить від правового забезпечення ринкових реформ, від створення належних умов функціонування таких суб'єктів господарської діяльності як господарські товариства, від суворого додержання останніми вимог чинного законодавства.

В Україні господарське товариство, зокрема акціонерне товариство та товариство з обмеженою відповідальністю, є достатньо поширеною організаційно-правовою формою суб'єкта господарювання. Адже створення саме господарського товариства дозволяє об'єднати майно та зусилля декількох (а в акціонерному товаристві – необмежену кількість) осіб для здійснення господарської діяльності.

Поняття і види господарських  товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначаються Цивільним та Господарським кодексами України та Законами України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства» які містять, у порівнянні з іншими організаційно-правовими формами юридичних осіб, значну кількість норм, що упорядковують діяльність господарських товариств.

Саме така, на перший погляд, «достатня» правова регламентація нерідко зумовлює те, що засновники господарського товариства зазначають в установчих документах товариства лише передбачені законодавством положення, використовуючи при цьому типові документи, та не враховують існуючі недоліки законодавства, які зумовлені, в першу чергу, тим, що Закон України «Про господарські товариства» прийнятий у 1991 році, не зазнав істотних змін з часу його прийняття, не відповідає вимогам часу і його застосування виявило чимало прогалин та колізій законодавства.

Такі занадто прості та лаконічні положення установчих документів породжують найрізноманітніші проблеми у процесі діяльності господарських товариств – від неможливості прийняття рішень органами управління до конфліктів між учасниками товариства, що пояснює актуальність обраної теми курсової роботи.

За умов ринкової економіки  в Україні набули пріоритетності питання правового регулювання правового статусу господарських товариств, жоден з яких не може існувати без відокремленого майна, для якого, у свою чергу, встановлений відповідний майновий режим. Таким чином, дослідження правового статусу, організаційної форми та правового режиму майна господарських товариств є важливим науковим та практичним завданням.

Об'єкт дослідження – суспільні відносини пов'язані із створенням, діяльністю господарських товариств, як суб'єктів господарської діяльності.

Предмет дослідження – організаційно-правові форми господарських товариств, правові норми, що регулюють загальні засади їх створення, діяльності.

Мета дослідження – проаналізувати та охарактеризувати правові форми організації господарських товариств для ефективного соціально-економічного розвитку держави.

Завдання дослідження:

1. Визначити поняття господарського товариства та його основних ознак.
2. Дослідити основні види господарських товариств, що діють в Україні.
3. Окреслити загальний порядок створення, державної реєстрації господарських товариств.
4. Охарактеризувати особливості правового товариства з одним учасником.
5. Проаналізувати та оцінити сучасний стан законодавства про господарські товариства у зв'язку із внесеними змінами, виявлення негативних тенденцій у розвитку цього законодавства з метою надання відповідних рекомендацій до їх подолання.

Теоретичною основою  дослідження стали наукові праці  таких вчених як В. Васильченко, О. Вінник, В. Гончарова, Н. Грудницької, С. Долинскої, Л. А. Жук, Т. Кашаніна, О. Кібенко, В. Кравчука, Н. Кузнецова, В. Ливинець, В. К. Мамутова, А. Пилипенко, В. Самойленко, В. С. Щербини та інш.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

1.1. Поняття господарського товариства

 

 Одним з найпоширеніших видів суб’єктів господарювання є господарські товариства . Їх правовий статус визначається положеннями Глави 8 ЦК “ Господарські товариства “ , главою 9 ГК, та Законом України від 19 вересня 1991 року “ Про господарські товариства “.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГК господарськими товариствами є підприємства або інші суб’єкти господарювання , створені юридичними особами та / або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку .

До господарських товариств  належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність , яка не заборонена законом .

Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації. Відповідно до ч. 1, ст. 4 Закону України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ”, державною реєстрацією юридичних та фізичних осіб - підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи , засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою , а також вчинення інших реєстраційних дій , шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру [9].

В Україні облік юридичних осіб здійснюється в декількох реєстрах : Єдиному державному реєстрі , що створюється і ведеться спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації і Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, який ведеться Державним комітетом статистики України .

Зареєструвавши організацію , держава засвідчує , що вона визнала  цю організацію , а тому всі учасники цивільних відносин теж повинні  визнати цю організацію . Факт державної  реєстрації фіксується у спеціальних  документах , що видаються реєстраційними органами ( сертифікат , свідоцтво ). Інформація про зареєстровану організацію включається до спеціального реєстру . Частина інформаційних ресурсів такого реєстру доступна для зацікавлених осіб [14].

Господарське товариство може відкривати рахунки в банках , а також укладати договори та інші угоди лише після державної реєстрації . Угоди укладені засновниками товариства до дня його реєстрації , визнаються такими , що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством у порядку , визначеному законом та установчими документами .

Угоди , укладені засновниками до дня реєстрації товариства і в  подальшому не схвалені товариством , тягнуть за собою правові наслідки лише для осіб, які уклали ці угоди .

При державній реєстрації у найменуванні господарських товариств обов'язково має бути зазначений вид товариства: «повне товариство», «акціонерне товариство» тощо, для повних та командитних товариств - прізвища (найменування) учасників товариства, а також інші необхідні відомості. Найменування товариства міститься в установчих документах товариства і не може вказувати на належність товариства до відповідних міністерств, відомств і громадських організацій. Місцезнаходження (розташування) товариства повинно бути на Україні.

Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих  немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді від свого  імені. Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Законом передбачена  можливість створення господарського товариства однією особою . Це положення  не поширюється на повні та командитні товариства . Учасниками господарського товариства можуть бути фізичні або юридичні особи , як резиденти, так і іноземні суб’єкти права .

Законодавство України  встановлює обмеження щодо участі певних суб’єктів у господарських товариствах . Стаття 80 ГК передбачає , що учасниками повного товариства , повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи , зареєстровані як суб’єкти підприємництва . Також відповідно до ст. 14 Закону України “ Про банки та банківську діяльність “ власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан . Цей же закон встановлює обмеження стосовно учасників товариства, зокрема ст. 14 вказує , що учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь,об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації [6]. Згідно з ЦК України учасники господарського товариства мають права та обов’язки у порядку , встановленому установчими документами товариства .

Права учасників :

- брати участь в управлінні товариством у порядку , визначеному в установчому документі ;

- брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину ( дивіденди ) ;

- вийти з товариства ;

- здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві ;

- одержувати інформацію про діяльність товариства .

Залежно від змісту ці права поділяються на майнові ( право  брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину ) та особисті немайнові права ( право  брати участь в управлінні товариством . Право на управління товариством реалізується як шляхом безпосередньої участі в роботі товариства ( членство в правлінні, наглядовій раді ), так і через представників , які обираються в органи управління товариством .

Учасник товариства має  право одержувати інформацію про діяльність товариства . Інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища , що мали або мають місце у суспільстві , державі . Інформація про діяльність товариства міститься у фінансовій звітності , балансі . Реалізувати своє право на інформацію учасник може звернувшись безпосередньо до товариства . Порядок одержання інформації встановлюється в установчих документах , процедура її отримання може бути прописаною у спеціальному положенні , яке затверджується загальними зборами товариства .

За нормами ЦК учасники мають право вийти з товариства . Вихід учасника з товариства пов’язаний з обов’язком сплатити певну суму коштів чи передати майно . Це може вплинути на фінансовий стан товариства , тому установчими документами може бути встановлений обов’язок для учасників письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк . Цей строк не може перевищувати одного року .

Обов’язки :

додержуватись установчого  документа товариства ( статуту чи договору ) та виконувати рішення загальних зборів ;

виконувати свої зобов’язання перед товариством , у тому числі  ті , що пов’язані з майновою участю ;

вносити вклади у розмірі ( оплачувати акції ) у розмірі , порядку  та коштами , що передбачені установчими  документами ;

не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства [20, с. 43]. 

Учасники товариства зобов’язані не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства . Комерційною  таємницею згідно ст. 505 ЦК є інформація , яка є секретною в тому розумінні , що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб , які звичайно мають справу з видом інформації , до якого вона належить , у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності , вжитих особою , яка законно контролює цю інформацію . Комерційна інформація – це інформація , яка є корисною і не є загальновідомою суспільству . Вона має дійсну або комерційну цінність , з якої можна отримати прибуток і щодо якої володілець вживає заходів для її захисту в усіх сферах життя і діяльності . Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного , організаційного , комерційного , виробничого та іншого характеру .