Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Мая 2013 в 13:11, курсовая работа
Актуальність теми. Інтергація України до світової економічної системи стимулює розвиток міжнародних господарських зв'язків, зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва. Змінилися принципи, на яких будуються відносини держави з суб'єктами господарської діяльності, запроваджується ефективне державне регулювання підприємництва у формі єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва тощо.
Всі ці чинники зумовлюють необхідність не тільки відповідного правового регулювання, а й вивчення правових засад господарської діяльності, а також правового статусу її учасників.
ВСТУП .....................................................................................................................3 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ.................................................................6
1.1. Поняття господарського товариства...................................................6
1.2. Види господарських товариств,їх характеристика та правовий статус......................................................................................................................11
РОЗДІЛ 2. ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО ЯК СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ..........................................................................................13
2.1. Порядок створення та державної реєстрації господарських товариств................................................................................................................13
2.2. Правовий режим майна господарських товариств.........................14
2.3. Правове становище засновників господарських товариств..........17
РОЗДІЛ 3. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ...................21
3.1. Реорганізація господарських товариств шляхом злиття, приєднання, розподілу, виділення, приєднання.................................................21
3.2. Етапи проведення реорганізації господарських товариств............26
ВИСНОВКИ...........................................................................................................29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………....31
Л. Т. Єфімова зв'язує перетворення зі зміною форми власності або організаційно-правової форми підприємства. Висловлена думка, що при перетворенні юридична особа одного виду "перетворюється" у юридичну особу іншого виду, тобто відбувається зміна організаційно-правової форми".
Перетворення як спосіб реорганізації широко застосовується в процесі приватизації державного майна. При цьому є певні особливості, що дозволило О. М. Винник обґрунтовано виділити перетворення державних підприємств як спеціального процесу реорганізації. [19].
Представляється, що саме зміна форми власності при перетворенні господарюючих суб'єктів у процесі приватизації певним чином вплинуло на те, що перетворення найчастіше зв'язується зі зміною форми власності. Однак чи навряд це є головною відмітною ознакою перетворення. При перехід до економічних відносин ринкового типу дійсно переслідувалася мета демонополізувати державну власність на засоби виробництва. Проте ця мета досягалася в першу чергу шляхом створення суб'єктів господарювання, відмінних від державних. Вони мали суттєво інші організаційно-правові особливості, які визначалися різним правовим режимом майна. Разом з тим у цих випадках зміна форми власності на майно було не причиною, а наслідком зміни організаційно-правової форми суб'єкта господарювання. І тому при перетворенні форма власності на майно може, але не обов'язково повинна змінюватися. У той же час збереження форми власності на майно не завжди свідчить про відсутність перетворення суб'єкта господарювання.
При поділі, злитті, виділенні, перетворенні реорганізація фактично закінчується днем державної реєстрації створених суб'єктів господарювання - правонаступників. Тому цілком обґрунтовано ч. 6 ст. 57 ЦКУ, що юридична особа вважається реорганізованою, за винятком випадків реорганізації у формі приєднання, з моменту державної реєстрації знову створених юридичних осіб. При реорганізації юридичної особи у формі приєднання до неї іншої юридичної особи перша з них вважається реорганізованою з моменту внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб запису про припинення діяльності приєднаної юридичної особи [3].
3.2. Етапи проведення реорганізації
господарських товариств (приєднання
товариств)
Відповідно до ЗУ «Про господарські товариства» розгляньмо етапи проведення реорганізації АТ:
1. Укладання договору приєднання між товариством, що приєднується, і товариством, до якого здійснюється приєднання. 2. Прийняття рішення загальними зборами акціонерів товариства, що приєднується і товариства, до якого здійснюється приєднання, про реформування у вигляді приєднання, про затвердження договору приєднання про затвердженні передатного акта. 3. Державна реєстрація випуску цінних паперів, розміщуваних при приєднання, і звіту про результати випуску цінних паперів. 4. Внесення змін - у статут акціонерного товариства, якого здійснено приєднання, пов'язане з підвищенням його статутного капіталу на номінальну вартість розміщених додаткових акцій, збільшенням кількості розміщених акцій і зменшенням числа оголошених акцій відповідних категорій (типів). За винятком випадків конвертації акцій приєднаного акціонерного товариства чи обміну часткою учасників приєднаного товариства чи акціонерні товариства з обмеженою(додатковою) відповідальністю, паїв членів приєднаного кооперативу в акції, придбані і (чи) викуплені акціонерним суспільством, до якому здійснюється приєднання, і (чи) що надійшли у розпорядження цього акціонерного товариства.
На першому етапі відповідно до ст. 17 Закону "Про акціонерні товариства" у договорі про приєднання обов'язково слід визначити лад і умови приєднання, і навіть порядок конвертації акцій товариства, що приєднується на акції та (чи) інші цінних паперів суспільства, якого здійснюється приєднання [15].
На другому етапі рішення загальних зборів акціонерів товариства, що приєднується і товариства, до якого здійснюється приєднання, про реформування, у вигляді приєднання, про затвердження договору приєднання, про затвердженні передатного акта приймаються лише з пропозиції Ради директорів (спостережної ради) кожного товариства.
При цьому зазначені рішення загальних зборів приймаються більшістю у трьох чверті голосів акціонерів - власників голосуючих акцій, що у загальному зборах акціонерів.
На третьому етапі здійснюється державна реєстрація випуску цінних паперів, розміщуваних із приєднання, і звіту про результати випуску.
На четвертому етапі у разі, якщо конвертування акцій приєднаного АТ чи обмін часткою учасників приєднаного товариства чи акціонерні товариства з обмеженою (додаткової) відповідальністю, паїв членів приєднаного кооперативу здійснюються у додаткові акції АТ, якого здійснюється приєднання, у його статут мусять бути внесені зміни, пов'язані з збільшенням статутного капіталу на номінальну вартість розміщених додаткових акцій, збільшенням кількості розміщених акцій і зменшенням числа оголошених акцій відповідних категорій (типів) [25, c.69].
ВИСНОВКИ
Господарські товариства
є найбільш поширеною формою здійснення
підприємницької діяльності у сучасних
економічних та правових умовах. Господарським
товариством є суб'єкт
Розрізняють такі види господарських товариств:
Виникнення господарського товариства завжди розпадається на два етапи:
1) організацію товариства — на даному етапі визначається коло засновників (учасників) товариства, розробляються і затверджуються установчі документи товариства, частково або цілком формується початковий капітал (якщо це передбачено законом або установчим договором);
2) державну реєстрацію господарського товариства — на цьому етапі утворене засновниками (учасниками) товариство отримує статус юридичної особи і одночасно суб'єкта підприємницької діяльності, що дає змогу йому здійснювати підприємницьку діяльність, бути учасником різноманітних правовідносин — цивільних, трудових, земельних, фінансових, адміністративних тощо.
Державна реєстрація
господарських товариств
Не пізніше десяти днів (при прискореній реєстрації — протягом одного робочого дня) з дня подачі всіх документів орган державної реєстрації вносить господарське товариство до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності і видає свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом юридичної особи.
Припинення діяльності
суб'єктів господарювання - юридичних
осіб може здійснюватися двома способами
- шляхом реорганізації або ліквідації
в добровільному або примусовом
При реорганізації має місце загальне (універсальне) правонаступництво - перехід усього майна (сукупності прав і обов'язків) особи (осіб), що реорганізовується - правопопередника до господарюючих суб'єктів (суб'єктові), створеним у результаті реорганізації, - правонаступникам. У той же час універсальне правонаступництво при реорганізації суб'єктів господарювання - юридичних осіб суттєво відрізняється від універсального правонаступництва в цивільно-правових відносинах спадкування. Відмінності полягають, по-перше, в обсязі відповідальності правонаступника, по-друге, у способах і порядку захисту інтересів кредиторів і правонаступників.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України: Закон
України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України
– К., 2013.
2. Господарський кодекс України: Офіційний
текст. – К.: Юрінком Інтер, 2011 р.
3. Цивільний Кодекс України від 16 січня
2003 р. // Відомості Верховної Ради України
– К., 2013.
4. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р. – К., 2013.
5. Закон України «Про
Антимонопольний комітет
6. Закон України «Про банки і банківську
діяльність» від 07 грудня 2000 р. // Відомості
Верховної Ради України – К., 2013.
7. Закон України «Про власність» від 07 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України – К., 2013.
8. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. . – К., 2013.
9. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» // Відомості Верховної Ради України – К., 2013.
10. Закон України «Про
засади державної регуляторної
політики у сфері господарської діяльності» від 27
квітня 2003 р. // Відомості Верховної Ради
України – К., 2013.
11. Закон України «Про захист економічної
конкуренції» від 11 січня 2001 р. // Відомості
Верховної Ради України – К., 2013.
12. Закон України «Про обмеження монополізму й недопущення несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності» від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України – К., 2013.
13. Закон України «Про підприємництво» від 07 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України – К., 2013.
14. Положення “ Про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності “ ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2010 року ).
15. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р. . . – К., 2013.
16. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. . – К., 2013.
17. Лист Державного
комітету України з питань
регуляторної політики і
18. Лист Державного
комітету України з питань
регуляторної політики і
19. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва «Про надання роз яснення про командитні товариства» від 14 січня 2009 р. № 181. - [Електронний ресурс].– режим доступу: www.minjust.gov.ua.
20. Господарське право України \ Булгакова І.В.:Навч. посібник. – К.: Прецедент, 2011.– 346с.
21. Господарське право України \ Вінник О., Щербина М.: Навч. посібник. – К.: Прецедент, 2011.– 364.
22. Господарське право\ Жук Л.А., Жук І.Л.,
Неживець О.М.: Навч. посібник.– К: Кондор,
2011.- 400с.
23. Підприємницьке право \ за ред. Старцева
О.В. – К.: вид. «Істина», 2010 р. – 600 с.
24. Щербакова Н. Становлення і розвиток
законодавства України про злиття та приєднання
господарських товариств // Правничий
часопис Донецького університету. – 2012.
– № 1 (13). – С. 38-44.
25. Щербакова Н.В. Поняття реорганізації як способу припинення підприємств, його відмінність від ліквідації // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права (науковий часопис). – 2012. – № 2. – С. 65 – 69.