Аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства

Завданнями управління дебіторською заборгованістю є:

• вибір умов продажів, що забезпечують гарантоване надходження грошових коштів, використання вексельної форми розрахунків;
• визначення знижок або надбавок для різних груп покупців з погляду дотримання ними платіжної дисципліни;
• зменшення бюджетних боргів;
• оцінка можливих витрат, пов’язаних з дебіторською заборгованістю, тобто упущеної вигоди від невикористання коштів, заморожених у дебіторській заборгованості [1, с.124].

На кінець звітного періоду загальна сума дебіторської заборгованості підприємства становить 44392 тис. грн. Найбільшу питому вагу у її складі має дебіторська заборгованість за виданими авансами. Особливістю цього виду активів є велика кількість боржників підприємства і відносно невисокий рівень заборгованості кожного з них.

В 2010-2012 рр. залишок короткострокової дебіторської заборгованості на кінець року має тенденцію до збільшення. У фінансовий план включається завдання по скороченню середнього залишку дебіторської заборгованості. Скорочення заборгованості дозволить збільшити грошову складову оборотних коштів, прискорить їхню оборотність. Для реалізації цього заходу передбачається:

• збільшити в складі пропонованих послуг частку номенклатурних позицій, що мають підвищений споживчий попит;
• збільшити частку передоплати;
• активізувати роботу юридичної служби по стягненню простроченої частини заборгованості.

Також для збільшення ефективності використання оборотних коштів (шляхом зниження періоду оборотності) рекомендується розробити заходи щодо реалізації і списання залежаних матеріалів, тому що їхня наявність приводить до «омертвіння» оборотного капіталу, росту витрат на зберігання і т.д.

Стосовно українських умов, провідні спеціалісти в області управління фінансами пропонують наступні заходи щодо вдосконалювання системи управління дебіторською заборгованістю: виключення із числа партнерів підприємств із високим ступенем ризику; періодичний перегляд граничної суми кредиту; використання можливості оплати дебіторської заборгованості векселями, цінними паперами; формування принципів розрахунків підприємства з контрагентами на майбутній період; визначення можливої суми оборотних активів, що відволікаються в дебіторську заборгованість за товарним кредитом, а також по виданих авансах; формування умов забезпечення стягнення заборгованості; формування системи штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань контрагентами; використання сучасних форм рефінансування заборгованості; диверсифікованість клієнтів з метою зменшення ризику несплати монопольним замовником [7, с.158].

В основі формування стандартів оцінки покупців і умов надання кредиту лежить їхня кредитоспроможність. Кредитоспроможність покупця характеризує систему умов, що визначають його здатність залучати кредит у різних формах і в повному обсязі в передбачений термін виконувати всі пов’язані з ним фінансові зобов’язання.

Формування процедури інкасації заборгованості передбачає строки й форми попереднього і наступного нагадувань покупцям про дату платежів; можливості і умови пролонгування боргу по наданому кредиту; умови порушення справи про банкрутство неспроможних дебіторів.

Оскільки ПАТ «Ковельсільмаш» є постачальником послуг для багатьох підприємств, однією із застосовуваних форм оплати з ними є вексельна форма розрахунків, використання якої може служити інструментом для оздоровлення фінансового стану підприємства й підвищення якості дебіторської заборгованості.

Діючими засобами зміцнення фінансового стану підприємств і зниження неплатежів служать заліки взаємних вимог (кліринг).

Для підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю на ПАТ «Ковельсільмаш» необхідно реалізувати такі заходи як:

1. Здійснення  контролю за станом розрахунків  з покупцями й співвідношенням  дебіторської і кредиторської заборгованості, тому що значне підвищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансової стабільності організації, викликає необхідність у залученні додаткових дорогих джерел фінансування.

2. Розширення  кола споживачів продукції підприємства з метою зменшення ризику несплати одним або декількома великими покупцями.

3. Використання  системи знижок при довгостроковій  оплаті.

У процесі розвитку на підприємці в міру поповнення його фінансових зобов’язань виникає потреба в залученні нових позикових коштів. Джерела й ефективні форми залучення позикових коштів різноманітні і залежать від потреб підприємства на різних етапах його діяльності.

Потреба в залученні позикових коштів, а також оцінка ефективності їхнього використання організацією визначаються в процесі аналітичних досліджень шляхом вивчення динаміки загального обсягу залучення позикових коштів у розглянутому періоді, зіставлення темпів цієї динаміки з темпами приросту суми власних фінансових ресурсів, обсягів операційної й інвестиційної діяльності, загальної величини активів підприємства.

Важливу роль для забезпечення нормального виробничого процесу має склад позикових коштів: фінансового і товарного кредиту, внутрішньої кредиторської заборгованості в загальній сумі позикових коштів, використовуваних підприємством. Вони є частиною джерел формування активів підприємства, і залежно від поєднання позикових і власних джерел фінансових ресурсів підприємство виробляє свою політику фінансування [15, с.479].

Залучення позикових коштів в оборот підприємства – явище нормальне. Це сприяє тимчасовому поліпшенню фінансового стану за умови, що вони не заморожуються на тривалий час в обороті і вчасно повертаються. В протилежному випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в остаточному підсумку приводить до виплати штрафів і погіршенню фінансового становища.

Основним моментом в управлінні кредиторською заборгованістю є дотримання строків повернення позикових коштів, тому що при накладенні штрафів і санкцій, звичайно сума виторгу зменшиться, але разом з тим постраждає ділова репутація підприємства і як наслідок виникає ризик припинення співробітництва з постачальниками і підрядниками з боку останніх.

Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованостей характеризує фінансову стабільність підприємства і ефективність фінансового менеджменту. У практиці фінансової діяльності українських підприємств найчастіше складається така ситуація, коли стає невигідним зниження дебіторської заборгованості без зміни кредиторської. Зменшення дебіторської заборгованості знижує коефіцієнт покриття. Підприємство здобуває ознаки неплатоспроможності і стає уразливим з боку податкових органів і кредиторів [8, с.214]. Тому необхідно вирішувати не тільки завдання зниження дебіторської заборгованості, але і її балансування із кредиторською. У цьому випадку важливо вивчити умови комерційного кредиту, надаваного підприємству постачальниками сировини і матеріалів.

ВИСНОВКИ

Отже, з розрахунками підприємства, які воно здійснює як з юридичними, так і з фізичними особами, пов’язане виникнення дебіторської і кредиторської заборгованості.

Комплексний аналіз стану розрахунків на підприємстві, дозволяє: визначити, як змінилася величина боргових зобов’язань у порівнянні з початком року або іншого аналізованого періоду; оцінити, чи оптимальне співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, і якщо ні, як домогтися його оптимальності; визначити і оцінити ризик дебіторської заборгованості, її вплив на фінансовий стан підприємства, встановити припустимі межі цього ризику, заходи для його зниження; знайти раціональне співвідношення між величиною кредиторської заборгованості і обсягом продажів, оцінити доцільність збільшення відпускання продукції, товарів і послуг у кредит, визначити межі цінових знижок для прискорення оплати виставлених рахунків; прогнозувати стан боргових зобов’язань підприємства в межах поточного року, що дозволяє поліпшувати фінансові результати його діяльності.

Інформація для аналізу стану розрахунків на підприємстві міститься в бухгалтерському балансі, у додатку до нього, у пояснювальній записці і регістрах синтетичного і аналітичного обліку.

Дебіторська заборгованість – це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів або сум, які необхідно отримати підприємству від покупців і замовників.

Завданням аналізу дебіторської заборгованості є вивчення і оцінка: 1) складу та структури дебіторської заборгованості; 2) частки дебіторської заборгованості в сумі поточних активів; 3) її реальності (правдивості); 4) правильності оформлення дебіторської заборгованості; 5) показників якості та ліквідності цієї заборгованості; 6) впливу дебіторської заборгованості на фінансові результати підприємства; 7) пошуку шляхів прискорення оборотності дебіторської заборгованості; 8) ефективності вкладених в неї фінансових ресурсів. При аналізі дебіторської заборгованості необхідно брати до уваги зв’язок рівня дебіторської заборгованості з рівнем реалізації і прибутку.

Кредиторська заборгованість – це сума короткотермінових зобов’язань перед постачальниками, робітниками з оплати праці, бюджетом та інших фінансових зобов’язань. Її обсяг, якісний склад і рух характеризують стан платіжної дисципліни, яка є свідченням стійкості фінансового стану. В процесі аналізу необхідно оцінити обсяг і структуру кредиторської заборгованості, виявити невиправдану її частину і проаналізувати динаміку. Досліджують якість і оборотність кредиторської заборгованості. Водночас, важливою характеристикою оборотності поточних активів може бути оцінка відповідності умов отримання і надання позики. Аналізуючи кредиторську заборгованість, слід враховувати, що вона є також джерелом покриття дебіторської заборгованості. Тому необхідно порівняти суму дебіторської і кредиторської заборгованості на звітну дату. Якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, то це свідчить про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгованість.

Суб’єкт господарювання вважається платоспроможним, якщо його загальні активи більші, ніж довго- та короткотермінові зобов’язання. Для детальнішої оцінки платоспроможності розраховують зміну величини чистого оборотного капіталу. Його визначають як різницю оборотних активів і короткотермінових зобов’язань. Оскільки можливість конвертування різних видів оборотних активів у засоби платежу є різною, то для оцінки платоспроможності використовують відповідні коефіцієнти: коефіцієнт абсолютної платоспроможності; коефіцієнт термінової платоспроможності; коефіцієнт проміжної платоспроможності; коефіцієнт загальної платоспроможності.

Проведений аналіз складу та структури дебіторської заборгованості ПАТ «Ковельсільмаш» за період 2010-2012 рр. свідчить про зростання загальної суми дебіторської заборгованості, викликане в основному за рахунок збільшення дебіторської заборгованості за виданими авансами. Найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості також складає дебіторська заборгованість за виданими авансами – 57,9% у звітному році.

Для аналізу дебіторської заборгованості розраховано коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість. Розрахунки показують зростання цього показника за аналізований період більше ніж в 2 рази, що є негативним явищем, оскільки вказує на зменшення ефективності використання оборотних активів у господарській діяльності.

Визначені показники оборотності дебіторської заборгованості і терміну її інкасування. Аналіз динаміки цих показників (зменшення кількості оборотів, збільшення середнього терміну інкасування) вказує на зниження ефективності управління дебіторською заборгованістю на ПАТ «Ковельсільмаш».

Проведений аналіз складу та структури кредиторської заборгованості ПАТ «Ковельсільмаш» за період 2010-2012 рр. свідчить про зростання загальної суми кредиторської заборгованості, викликане в основному за рахунок збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, а також інших поточних зобов’язань, питома вага яких у звітному році становить відповідно 42,7% і 20,2%.

Виявлена негативна динаміка, що полягає у зменшенні оборотності кредиторської заборгованості і зростанні терміну її оборотів на ПАТ «Ковельсільмаш».

Під час аналізу кредиторської заборгованості слід враховувати, що вона одночасно є джерелом покриття дебіторської заборгованості. Тому для порівняння суми дебіторської і кредиторської заборгованостей було складено розрахунковий баланс аналізованого підприємства за звітний період.

Згідно складеного розрахункового балансу, у звітному році маємо активне сальдо – перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською на 10411 тис. грн. Перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською говорить про відволікання оборотних коштів підприємства на розрахунки з дебіторами. Значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською може привести до так званого технічного банкрутства. Це пов’язано із значним відверненням засобів підприємства з обороту і неможливістю гасити вчасно заборгованість перед кредиторами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрєєва Г.І. Економічний аналіз: навч.-метод. посібник. / Г.І. Андрєєва. – К.: Знання, 2008. – 263 с.
2. Багров В.П. Економічний аналіз: Навч. посіб. / В.П. Багров, І.В. Багрова. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 160 с.
3. Білик М.Д. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / М.Д. Білик, О.В. Павловська, Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька. – К.: КНЕУ, 2005. – 592 с.
4. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. посібник для студентів вузів. / Ф.Ф. Бутинець, Є.В. Мних, О.В. Олійник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 416 с.
5. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 556 с.
6. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / В.М. Івахненко. – К.: Знання-Прес, 2002. – 190 с.
7. Кармазін В.А., Савицька О.М. Економічний аналіз: практикум. / В.А. Кармазін, О.М. Савицька. – К.: Знання, 2007. – 255 с.
8. Кіндрацька Г.І. Економічний аналіз: Підручник / Г.І. Кіндрацька, М.С. Білик, А.Г. Загородній; за ред. проф. А.Г. Загороднього. – К.: Знання, 2008. – 487 с.
9. Ковальчук Т.М. Теорія економічного аналізу: навч.-метод. посіб. / Т.М. Ковальчук. – Чернівці: Рута, 2008. – 392 c.
10. Косова Т.Д. Організація і методика економічного аналізу. Навч. посіб. / Т.Д. Косова, П.М. Сухарев, Л.О. Ващенко. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 528 с.
11. Купалова Г.Л. Теорія економічного аналізу: навч. посібник / Г.І. Купалова. – К.: Знання, 2008. – 639 с.
12. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. / В.О. Мец. – К.: Вища шк., 2003. – 278 с.
13. Мних Є.В. Економічний аналіз: підручник / Є.В. Мних. К.: Знання, 2011. – 630 с.
14. Мочаліна З.М. Економічний аналіз. Навч. посібник. / З.М. Мочаліна, В.Т. Плакіда, А.Є. Ачкасов. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 408 с.
15. Мошенський С.З. Економічний аналіз: Підручник / С.З. Мошенський, О.В. Олійник; Ф.Ф. Бутинець (відп. ред.). – 2-ге вид., доповн. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2007. – 704 с.
16. Організація і методика економічного аналізу: Навчальний посібник / Автори і уклад. Г.І. Андрєєва, В.А. Андрєєва. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. – 353 с.
17. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання: Підручник. / П.Я. Попович. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 630 с.
18. Прокопенко І.Ф. Методика і методологія економічного аналізу: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / І.Ф. Прокопенко, В.І. Ганін. – К.: ЦУЛ, 2008. – 430 с.
19. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. / Г.В. Савицька. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 668 с.
20. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. – 3-тє видання, перероблене. / Н.В. Тарасенко. – Львів: «Новий Світ-2000», 2004. – 344 с.
21. Цигилик I.I. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. / І.І. Цигилик, С.О. Кропельницька, О.І. Мозіль. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 123 с.
22. Чигринська О.С. Теорія економічного аналізу / О.С. Чигринська, Т.М. Власюк. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 232 с.
23. Шиян Д.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / Д.В. Шиян, Н.І. Строченко. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с.