Аудит установчих документів

 Облікову політику  можна розглядати, з одного боку, як сукупність прийомів і методів,  за допомогою яких здійснюється  керівництво бухгалтерським обліком  в Україні в особі уповноважених на те законодавчих та виконавчих органів влади, з іншого - як сукупність конкретних методів і способів організації та форм бухгалтерського обліку, прийнятих підприємством на підставі загальних правил і особливостей господарської діяльності.

Облікова політика на рівні країни має враховувати такі обставини: рівень розвитку ринкової економіки та ступінь демократизації суспільства, поширення процесу інтеграції економіки країни у світовий економічний простір та вимоги міжнародних інституцій щодо стандартизації та гармонізації обліку. З цією метою держава розробляє й приймає законодавчі акти та інші нормативні документи, що регулюють питання бухгалтерського та статистичного обліку і звітності. Прикладом може бути чинний Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Облікова політика підприємства має враховувати такі важливі  фактори: форму власності та організаційно-правову  структуру підприємства; вид економічної  діяльності, що зумовлює особливості  та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.

Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

Підприємство самостійно визначає параметри та напрями облікової  політики; обирає форму бухгалтерського  обліку як певну систему регістрів  обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Бухгалтерський  облік СПСТ "Колос" будується  відповідно до чинного господарського механізму, відбиваючи  економічні, правові, фінансові, кредитні та інші  відносини. Організація ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється відповідно до Наказу „Про облікову політику підприємства” (додаток 2).

Основними положеннями  облікової політики СПСТ "Колос" є:

- бухгалтерський облік  на підприємстві ведеться згідно  Закону України „про бухгалтерський  облік та фінансову звітність  в Україні”, національних Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку, Плану рахунків, затвердженого Міністерством фінансів України наказом № 291 від 30.11.1999 р.;

- обов’язки щодо ведення  обліку на підприємстві покладено  на бухгалтерію господарства  зі штатом працівників 4 чоловік;

- основні засоби беруться  на облік за початковою вартістю  придбання чи виготовлення або  за справедливою вартістю в  інших випадках надходження;

- нарахування амортизації  основних засобів здійснюється  виходячи з нормативного строку  експлуатації за прямолінійним методом;

- до малоцінних предметів  відносяться об’єкти вартістю  до 500 грн., нарахування зносу на  малоцінні та швидкозношувані  предмети здійснюється при передачі  їх в експлуатацію  в розмірі  100% вартості;

- облік матеріальних  цінностей ведеться за загальноприйнятою методикою, використовуючи сальдовий метод та середньозважені ціни. При складанні річної фінансової звітності матеріали переоцінюються за меншою з оцінок (собівартістю придбання чи поточними цінами), те ж саме стосується готової продукції;

- загальновиробничі та інші непрямі витрати розподіляються між окремими об’єктами виробництва пропорційно всім прямим витратам без вартості основних матеріалів.

Головним завданням облікової політики СПСТ "Колос" є організація бухгалтерського обліку, який би забезпечив контроль за використанням матеріальних і фінансових ресурсів, своєчасно запобігав негативним факторам у фінансово-господарській діяльності, формував цілковито достовірну інформації про результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва й управління, а також для її використання фінансовими, податковими, статистичними і банківськими установами.

 

3. Аудит установчих документів та облікової політики СПСТ "Колос"

 

3.1. Мета, завдання та  інформаційне забезпечення аудиту

Умовою проведення будь-якої аудиторської перевірки, незалежно від її тематики, є оцінювання правомірності функціонування об’єкта підприємницької діяльності.

Метою аудиту установчих документів СПСТ "Колос" є встановлення відповідності правових основ функціонування підприємства, зазначених у Статуті та інших документах, законодавчо-нормативним актам, що регулюють створення та господарсько-фінансову діяльність підприємства.

Завдання цього аудиту полягають в тому, що аудитор повинен так спланувати і провести перевірку, щоби забезпечити обґрунтовану впевненість у тому, що:

– підприємство зареєстроване згідно з чинним законодавством;

– установчі документи складені відповідно до чинного законодавства  і в них відображений потенціал всебічного розвитку підприємства згідно з предметом і цілями діяльності;

– діяльність підприємства здійснюється за вимогами установчих документів і  не суперечить чинним законодавчо-нормативним актам;

– в діяльності підприємства відсутні такі види діяльності, які б наносили йому та навколишньому середовищу значну шкоду;

– статутний капітал підприємства сформований відповідно до чинного  законодавства.

Для виконання поставлених вище завдань, на нашу думку, аудитору слід застосовувати такі методичні прийоми, як документальні (дослідження документів, прийоми нормативно-правового регулювання), розрахунково-аналітичні та узагальнення і реалізації результатів аудиту. Кожний методичний прийом, своєю чергою, ґрунтується на певних аудиторських процедурах, які представляють систему методичних дій аудитора на об’єкт дослідження. В цьому випадку як процедури, які відповідають обраним методичним прийомам аудиту, доцільно застосовувати нормативно-правові, лічильно-обчислювальні, логічні, опитування, порівняльно-зіставлювальні та узагальнення.

Основними джерелами інформації при даному виді аудиту є, насамперед, установчі документи: статут (якщо засновник – одна особа) або статут і установчий (засновницький) договір у випадку, коли засновників більше двох, а також відповідні законодавчо-нормативні акти, патенти, ліцензії, звітні форми тощо.

Аудит установчих документів доцільно проводити за такими трьома напрямами:

1. Перевірку документів слід  здійснювати за формальними ознаками: чи прошито статут і договір, чия печатка стоїть (і чи взагалі є) на останній сторінці, чи нема в них виправлень від руки. Попри всю елементарність цих вимог, вони надзвичайно важливі і вимагають знань законів України та інших правових актів.

На жаль, нині не існує єдиних правил затвердження статуту. В більшості  випадків його затверджують печаткою органу реєстрації. Ставлять її зі зворотного боку статуту на місце, де заклеєно кінці нитки, якою прошито і скріплено документ. Однак окремі органи реєстрації вимагають, окрім того, щоб підписи засновників були ще завірені нотаріально, хоча суттєвого значення це не має. Головне, щоб статут не був завірений печаткою підприємства, діяльність якого регламентує. Наявність такого факту зобов'язує аудитора зустрітися з усіма засновниками і звірити їх екземпляри статуту із примірником, який знаходиться на підприємстві. Дуже ймовірно, що там можуть бути розбіжності, які мають суттєве значення. Практика свідчить, що засновники з числа керівництва підприємства нерідко вносять до статуту зміни стосовно розподілу прибутку, самочинно приймають інші рішення. Ідентифікацію всіх екземплярів статуту необхідно проводити і в тому випадку, коли в текст внесено зміни, доповнення від руки.

2. Наступним етапом перевірки  правових основ функціонування  підприємства є вивчення змісту статуту. Насамперед вивчають:

а) вид підприємницької діяльності: приватне, спільне, мале підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство тощо. Адже для функціонування господарських товариств необхідне дотримання певних умов. Зокрема, перед їх реєстрацією кожен із засновників зобов’язаний внести мінімум 30% суми статутного фонду. Решта коштів сплачується протягом року. Якщо ж цю умову не виконано, то діяльність товариств взагалі не є правочинною;

б) аналізують задекларовані у статуті  види діяльності. Приміром, з’ясовують, чи нема серед них таких, здійснення яких заборонене чинним законодавством або ж вимагає ліцензування чи торгового патенту;

в) окремо уточнюють (як із засновницьких документів, так і  з опитування засновників): чи протягом періоду функціонування підприємства були факти виходу зі складу засновників або ж введення в їх число нових людей. Якщо так, то як оформлено ці зміни. Треба мати на увазі, що всі зміни, які сталися в установчих документах, повинні бути обов’язково подані до органу державної реєстрації, оскільки вони вносяться до реєстру.

3. І на завершення  аудиторові корисно ще раз  переглянути статут та засновницьку  угоду на предмет відповідності їх змісту вимогам чинного законодавства. Зокрема, з’ясувати, чи у них вказано власник(и) та найменування підприємства, його місцезнаходження, мета діяльності, порядок формування та повноваження органів управління, компетенція та право трудового колективу тощо.

Для більшої конкретизації  та наочності основних елементів  методики аудиту установчих документів, представимо вищевикладене у вигляді таблиці 6.

Вивчення аудитором  правових засад функціонування господарського суб’єкта здійснюється з одночасною перевіркою дотримання останнім принципу незмінності методології відображення окремих господарських операцій і оцінки майна в обліку, тобто облікової політики. Це дає змогу швидко визначити особливості обліку цього суб'єкта, скласти точний план перевірки з врахуванням специфіки діяльності стану підприємства.

Таблиця 6

Основні елементи методики аудиту правових основ функціонування підприємства

№ з/п	Етап перевірки	Джерело інформації	Процедури аудиту
1	2	3	4
1.	Перевірка фактів	Статут; засновницький договір;	Перевірка фактів державної реєстрації
	реєстрації	свідоцтво про державну	підприємства, наявності: свідоцтва про
	підприємства та	реєстрацію суб’єкта підприєм ницької	державну реєстрацію (оригінал), статуту (оригінал),
	установчих документів	діяльності; довідка про	засновницького договору (оригінал),
	за формальними	включення до Єдиного держав ного реєстру	довідки про внесення до
	ознаками	підприємств і організацій;	Єдиного державного реєстру
		свідоцтво про	підприємств та організацій (оригінал),
		реєстрацію платника ПДВ;	свідоцтва про реєстрацію платником
		ліцензії; патенти; протоколи	ПДВ (оригінал), банківських рахунків,
		зборів засновників	форми власності, органів управління
2.	Перевірка змісту установчих документів
2.1.	Перевірка видів і	Форма № 1 - баланс; форма № 2 - звіт про фінансові	З’ясування відповідності фактичної діяльності
	обсягів діяльності	результати;	підприємства видам діяльності,
		форма № 3 – звіт про рух	що зареєстровані у статуті,
		грошових коштів; форма № 4 – звіт про	засновницькому договорі, на яку  видані
		власний капітал;	відповідні патенти і ліцензії. У випадку
		журнали-ордери 1,2,3,4,6,11,12	невідповідності – запропонувати  засновникам внести відповідні зміни до статуту і засновницького договору, придбати ліцензії, патенти, інші дозволи
2.2	Аудит головних подій і	Регістри синтетичного і	На підставі статутних та інших документів з’ясування
	учасників створення	аналітичного обліку № 8, 13;	ключових подій створення

 

Продовження таблиці 6

1	2	3	4
	підприємства	первинні документи з обліку	підприємства (придбання, рішення
		статутного фонду і учасників	засновників тощо), порядку формування статутного фонду
		(засновників), розрахунків з	підприємства;
		учасниками	обґрунтованості його змін; виконання засновниками своїх обов'язків; центрів контролю за діяльністю підприємства; доцільності такої системи
3.	Перевірка установчих	Статут, засновницький договір,	З’ясування наявності на установчих документах
	документів на	законодавчі акти	всіх необхідних реквізитів
	відповідність чинному		юридичної адреси, а також мети,
	законодавству		органів управління, прав трудового  колективу, тощо

 

Можливості стабільного  ефективного функціонування підприємства у зовнішньому ринковому середовищі та його подальший соціально-економічний розвиток у багатьох аспектах залежить від концептуальних засад, покладених в основу організації бухгалтерського обліку на цьому підприємстві. Однією з концепцій є розв’язання завдань бухгалтерською службою суто інформаційного скерування, тобто облік в основному націлений на спостереження і відображення руху та стану активів і пасивів та надання звітності. За сучасних умов господарювання більшого значення, а отже, і втілення набуває інша концепція, згідно з якою облік як функція є невід’ємною складовою цілісної системи управління діяльністю підприємства. В цьому випадку облік є основою бізнесу, оскільки облікова інформація готується у такій формі і показниках, що може активно впливати на процеси прийняття управлінських рішень і сприяти удосконаленню не тільки самої системи управління, а й роботи всього підприємства. Реалізація цієї чи іншої концепції організації обліку на підприємстві втілюється в прийнятій обліковій політиці.

Мета аудиту облікової політики підприємства - це встановлення її відповідності чиним нормативним та законодавчим датам, а також характеру і масштабу діяльності підприємства.

Джерелами інформації і одночасно об’єктом є всі внутрішні документи, що охоплюють питання організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.