Ефективність трудового потенціалу суспільства України

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Запорізький національний технічний університет

Кафедра управління персоналом та економіки  праці

 

 

 

 

_{КУРСОВА РОБОТА}

 

З дисципліни «Управління трудовим персоналом»

 

 

 На тему: «Ефективність трудового потенціалу суспільства України»

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 4 курсу,  групи МТУ-219

денного відділення                                                       Демченко Юлія Олегівна

Перевірив:                                                                       Біленко Олена Вікторівна

                                                                        

                                                                                       Реєстраційний №_________

Дата____________________

                                                                                            Підпис__________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запоріжжя 2012

 

 

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота: 48 с., 5 рисунків, 3 таблиці, 2 додатки.

Об’єктом  дослідження є трудовий потенціал  України, ефективність його використання.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні  та практичні питання ефективності використання трудового потенціалу та напрями його вдосконалення з  метою забезпечення підвищення рівня  ефективності та конкурентоспроможності.

Мета роботи – дослідження ефективності використання трудового потенціалу України та розробка напрямів вирішення проблем  використання трудового потенціалу України.

Методи  дослідження - метод аналізу наукових праць, метод аналізу статистичних даних, метод порівняння.

В курсовій роботі запропоновано вирішити проблеми використання трудового потенціалу в Україні шляхом підвищення якості підготовки кадрів вищими та професійно-технічними навчальними закладами, приведення трудового законодавства у відповідність з вимогами сучасного ринку праці, зменшення впливу трудової міграції на розвиток трудового потенціалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ЗАЙНЯТІСТЬ, ОСВІТА, ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ, НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ЗМІСТ

 

Реферат
Вступ	4
1 Теоретичні основи трудового потенціалу та ефективності його використання	6
1.1 Трудовий потенціал  як соціально-економічна категорія	6
1.2 Показники ефективності  використання трудового потенціалу	12
1.3 Зарубіжний досвід ефективного  використання трудового потенціалу  суспільства	15
2 Аналіз ефективності  використання трудового потенціалу  України	19
2.1 Нормативно-правове забезпечення  використання трудового потенціалу	19
2.2 Аналіз використання  трудового потенціалу України	24
2.3 Аналіз проблем  використання  трудового потенціалу України	31
3 Напрями вирішення проблем  використання трудового потенціалу  України	34
Висновки	40
Перелік використаних джерел	42
Додаток А	44
Додаток Б	46

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Раціональне використання трудового потенціалу відіграє важливу роль у підвищенні ефективності суспільного виробництва та рівня життя населення. Тому від того, наскільки раціонально він сформований, багато в чому залежить економічний потенціал кожного виду економічної діяльності, темпи його розвитку,  зростання соціального і культурного рівня життя найманих працівників та роботодавців,  становлення повноцінних відносин соціального партнерства.

Актуальність  ефективного використання трудового потенціалу визначається ще й тим, що в умовах перевищення пропозиції робочої сили над попитом, низької вартості робочої сили, її невідповідності реальній вартості, наявності значних масштабів нерегламентованої зайнятості важливого значення набуває виявлення резервів підвищення ефективності використання зайнятих у всіх видах економічної діяльності.

Вивченню  ефективності використання трудового потенціалу України присвячено багато наукових праць вітчизняних вчених, таких як А.М. Колот, В.А. Савченко, В.М. Лич, В. Близнюк, В. Приймак, Д.П. Богиня, Е. Лібанова, І.І. Бажан, І.К. Бондар, І.О. Джаїн, М.І. Долішній, Н.С. Краснокутська, О.В. Грішнова.

Метою  курсової роботи є дослідження ефективності використання трудового потенціалу України та розробка напрямів вирішення проблем використання трудового потенціалу України.

Пошуки шляхів вирішення означеної мети обумовили необхідність розв’язання таких завдань:

• теоретично визначити сутність поняття “ефективність використання трудового потенціалу” у сучасних ринкових умовах;
• обґрунтувати систему показників для розрахунку ефективності використання трудового потенціалу;
• розробити методичні підходи до визначення ефективності використання трудового потенціалу, включаючи критерії, що характеризують його відтворювальні зв’язки на рівні країни в цілому та окремих її регіонів;
• здійснити комплексну оцінку ефективності використання трудового потенціалу;
• визначити принципи та напрями управління трудовим потенціалом, розробити організаційну систему взаємодії державних органів виконавчої влади і суб’єктів управління трудовим потенціалом;

Об’єктом дослідження є трудовий потенціал України, ефективність його використання.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні питання  ефективності використання трудового  потенціалу та напрями його вдосконалення  з метою забезпечення підвищення рівня ефективності та конкурентоспроможності.

В процесі  написання даної курсової роботи використано сукупність загальнонаукових методів: метод аналізу наукових праць, метод аналізу статистичних даних, метод порівняння.

Інформаційною базою дослідження послужили  Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, статистичні  дані Державної служби статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, узагальнені результати наукових досліджень, матеріали періодичної преси, науково-практичних семінарів і конференцій.

 

 

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ  ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

 

1.1 Трудовий  потенціал як соціально-економічна  категорія

 

Під трудовим потенціалом розуміють систему  з просторовою та расовою орієнтацією, елементами якої є трудові ресурси  з урахуванням усієї сукупності їх кількісних та якісних характеристик, зайнятості і робочих місць [1].

Наприкінці  ХХ ст. під трудовим потенціалом  розуміли ресурси праці, потенційні трудові можливості, які можуть бути використані в економічній діяльності.

Пізніше, на початку 90-х років, переважно за ініціативою  представників львівської наукової школи, очолюваної М. Долішнім, з’явився термін «соціально-трудовий потенціал», який акцентував увагу на соціальних аспектах формування трудового потенціалу, проте в науковому обігу часто  використовувався в тотожному сенсі [7].

Кількість трудового  потенціалу визначається демографічними чинниками (природним приростом, станом здоров’я, міграційною рухливістю та ін.), потребами суспільного виробництва  в робочій силі й відповідно, можливостями задоволення потреби працездатного  населення у робочих місцях.

Якість трудового  потенціалу – поняття відносне, що характеризується показниками якості працездатного населення, трудових ресурсів, сукупного робітника або  робочої сили. Ці якісні характеристики виявляються у сукупності ознак: демографічних, медико-біологічних, професійно-кваліфікаційних, соціальних, психоз фізичних, моральних та ін. Компоненти трудового потенціалу повинні характеризувати:

– психофізіологічні  можливості участі в суспільне корисній діяльності;

– можливості нормальних соціальних контактів;

– здатність  до генерації нових ідей, методів, образів, уявлень;

– раціональність поведінки;

– пропозицію на ринку праці.

Цим аспектам відповідають такі компоненти трудового  потенціалу:

– здоров’я;

– моральність  і вміння працювати в колективі;

– творчій  потенціал;

– організованість;

– освіта;

– професіоналізм;

– ресурси  робочого часу.

Перелічені  показники цих компонентів можуть характеризувати як одну людину, так  і різні колективи, у т.ч. персонали  підприємств і населення країни в цілому (табл.1.1).

 

Таблиця 1.1 - Приклади характеристик трудового потенціалу

 

Компоненти трудового потенціалу	Показники об’єктів аналізу
	людини	підприємства	суспільства
1	2	3	4
Здоров’я	Працездатність. Час відсутності  на роботі через хвороби	Втрати робочого часу через хвороби  і травми. Витратиш забезпечення здоров’я персоналу	Середня тривалість життя. Витрати на охорону здоров’я. Смертність за віком.
Моральність	Ставлення до оточення.	Взаємини між співробітниками  Втрати від конфліктів.	Ставлення до інвалідів, дітей, старих. Злочинність, соціальна напруженість.
Творчий потенціал	Творчі здібності.	Кількість винаходів, патентів, раціоналізаторських  пропозицій, нових виробів на одного працівника.	Доходи від авторських прав.
Активність	Прагнення до реалізації здібностей. Завзятість.	Завзятість.	Кількість патентів і міжнародних  премій на одного жителя країни. Темпи  технічного прогресу.
Організованість	Акуратність, раціональність, дисциплінованість, бережливість, обов’язковість	Втрати від порушень дисципліни. Чистота. Ретельність.	Якість законодавства. Якість доріг  і транспорту. Дотримання договорів  і законів.
Продовження таблиці 1.1
1	2	3	4
Освіта	Знання. Кількість років навчання в школі і вузі.	Частка фахівців з вищою і середньою  освітою у загальній чисельності  працівників. Витрати на підвищення кваліфікації персоналу.	Середня кількість років навчання в школі і вузі. Частка витрат на освіту в держбюджеті.
Професіоналізм	Уміння. Рівень кваліфікації.	Якість продукції. Втрати від браку.	Доходи від експорту. Втрати від  аварій.
Ресурси робочого часу	Тривалість зайнятості протягом року.	Кількість співробітників. Кількість  годин роботи одного співробітника  за рік.	Працездатне населення. Кількість зайнятих. Рівень безробіття. Кількість годин  зайнятості на рік.

 

Трудовий  потенціал людини є частиною її потенціалу як особистості, трудовий потенціал  індивідуума – це частина потенціалу, що формується на основі її природних  даних (здібностей), освіти, виховання  і життєвого досвіду.

Отже, на перший план висуваються соціально-економічні проблеми, зумовлені інтенсифікацією  праці, раціональним використанням  потенційних можливостей-закладених у наявних трудових ресурсах.

Вступ підлітків  у працездатний вік – найважливіше джерело відтворення трудових ресурсів, але в сучасних умовах науково-технічний  прогрес ставить щоразу вищі вимоги до якості підготовки робочої сили, а соціальний прогрес ставить  щоразу вищі вимоги, до підвищення культурно-освітнього рівня народу.

Джерелом  поповнення трудових ресурсів є їх перерозподіл між сферами та галузями, а також можливе залучення  частини осіб, зайнятих у домашньому допоміжному господарстві

Своєрідним  джерелом поповнення трудових ресурсів вважаються багатодітні матері, інваліди, пенсіонери на пільгових умовах.

Своєрідним  джерелом поповнення трудових ресурсів вважаються багатодітні матері, інваліди, пенсіонери на пільгових умовах.

Використання  праці осіб пенсійного віку – складна  економічна і соціальна проблема. По-перше, залучення до суспільного  виробництва | пенсіонерів – це додаткове джерело поповнення робочої сили, оскільки пенсіонери мають великий виробничий досвід. По-друге, участь їх у суспільному виробництві підвищує їх матеріальну зацікавленість. По-третє, надання людям пенсійного віку права працювати у господарстві сприяє поліпшенню їх морального стану, здоров’я і сприяє продовженню життя. Однак в умовах зростання безробіття в країні використання праці цих категорій населення має зменшуватися.

Аналізуючи  динаміку показників ефективності суспільного  виробництва можливо дати оцінку ефективності дії економічного механізму  використання трудового потенціалу держави, але потрібно зазначити, що використання цих показників не завжди є правомірним.

Ефективне використання трудового потенціалу зумовлює раціональне  та повне використання трудового  потенціалу відповідно до його якісних  та кількісних характеристик.

На нашу думку, повне використання трудового потенціалу – це залучення до праці такої  чисельності економічно активного  населення, яке б не зменшило існуючих показників ефективності та розвитку економіки країни. Ефективне використання трудового потенціалу в суспільне  виробництво передбачає не лише повне  використання трудового потенціалу, а й раціональне. Раціональність трудового потенціалу полягає у  його розподілі між видами праці  та відповідними секторами економіки.