Оособливості формування зовнішньоекономічних конкурентних позицій підприємств

Разом з  тим, в останні два роки спостерігається  тенденція підвищення якості молока, проданого молокопереробній промисловості  сільськогосподарськими підприємствами.

 

Таблиця 2.3

 

Якість  молока, проданого сільськогосподарськими господарствами переробним підприємствам  по ДСТУ 3662-97 (в %)

 

Ґатунок	2008	2009	2010	2011 (1 кв.)
Екстра		1,9	4,4	7,4
Вищий ґатунок	28,4	29,1	31,3	35,1
1 ґатунок	62,9	62,3	59,3	53,8
2 ґатунок	7,0	5,7	4,1	3,4
Не ґатункове	1,7	1,0	0,9	0,3
Жирність	3,6	3,55	3,58	3,65

 

За: [33, С.12 ]

Виробники молока відстають у інноваційному  та технологічному розвитку у порівнянні зі сферою його переробки, яка все  більше наближається до європейських стандартів роботи і потребує суттєвого  поліпшення якості сировини (забруднення  українського молока бактеріями в кілька разів перевищує нормативи ЄС).

Двома найважливішими показниками якості молока є загальна допустима кількість бактерій та кількість соматичних клітин у ньому. Відповідно до Закону України «Про молоко і молочні продукти» в  державному стандарті значно підвищені  вимоги щодо бактеріального обсіменіння. Наявність бактерій допускаються для  молока вищого, першого та другого  ґатунків у межах, відповідно до 300, 400 і 500 тис. клітин на куб. мм. Наявність бактерій у молоці вищого сорту відповідає рівню вимог стандартів зарубіжних країн, що мають розвинене молочне скотарство.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.4.

 

Порівняльна характеристика якісних  показників молока в різних країнах

 

Країна	Нормативні показники
	Загальна  кількість бактерій, тис./см3	Кількість соматичних клітин, тис./см3
Норвегія, Великобританія	20	150
Данія	30	200
США	10	225
Середні показники по ЄС	50 - 100	400
Україна	≤300*	≤ 400*
Росія	100*	200*
Білорусь	100*	300*

 

           За: [21]

 

 

Низька  якість вітчизняної  молочної сировини і, як наслідок, молочної продукції  значною мірою звужує ринки її збуту. Поліпшення якості молока дозволить випускати більш якісні молочні продукти, що призведе до збільшення споживання української продукції як в країні, так і за її межами.

Також треба  розуміти, що інші країни, до яких надходить  молочна продукція, будуть розвивати  свої переробні підприємства і відповідні сировинні бази. Конкуренція на ринках інших країн буде рости, і єдиний спосіб вижити в цих умовах буде мати більш якісну продукцію, ніж  у інших виробників, і при цьому  конкурентну ціну. Інакше  кордони  для молочної продукції з України  будуть ще більш закритими.

Фінансова криза в Україні змусила всі підприємства переглянути свої інвестиційні плани. Це призвело до зміни пріоритетів щодо виробництва інноваційної продукції. В період кризи великі молокопереробні підприємства з метою скорочення витрат вдались до призупинки виробництва, звільнення частини працівників, зняття з виробництва частини преміальних продуктів.

Практично всі виробники молочних продуктів  відчули дефіцит обігових засобів, адже в банках неможливо було взяти  нові кредити, погіршилась платіжна дисципліна роздрібних мереж. Збереження ринкових позицій вимагало реконструкції асортименту: збільшення виробництва традиційних продуктів (питного молока, сиру, сметани) і зменшення обсягів виробництва продуктів преміальної групи – молочних десертів, йогуртів. Активізація інвестиційної діяльності в молокопереробній промисловості прогнозується на 2011-2015 роки [ 96,С.33].

Процес  модернізації і впровадження нових  технологій на українських молочних підприємствах проходить більш  активно, ніж на російських. У цьому  питанні українські виробники випередили північних сусідів на 2-3 роки. До цих дій вітчизняних молочарів  підштовхує більш жорстка, ніж на російському ринку, конкурентна  боротьба. І якщо в Україні з  загальної кількості молокопереробних заводів модернізовано приблизно 30 % підприємств, то в Росії – не більше 10 %. У відновлення українських  підприємств – виробників незбираних молочних продуктів у 2004-2005 роках було інвестовано $30-50 млн. У результаті асортимент молочної продукції на внутрішньому українському ринку сьогодні більш широкий, ніж на російському. Так, виробники сирів, котрі вже провели модернізацію, можуть тепер використовувати цю перевагу (виробляти сири поліпшеної якості, знизити витрати сировини, стабілізувати якість, розширити асортимент) при експорті сирів у Російську Федерацію.

Необхідно відзначити, що складна  структура ринку відкриває підприємствам  широкі можливості для унікального  позиціонування й забезпечення конкурентоспроможності, адже жодне молокопереробне підприємство не може бути успішним на всіх сегментах  ринку молока та молокопродуктів. Рівень диверсифікації й фінансові параметри  діяльності підприємства, його партнерська  база й інші чинники повинні забезпечувати  цілісність функціонування й сприйняття споживачами образу та товарів кожного  конкретного  виробника.  

 

2.2. Порівняльний аналіз стану підприємств молокопереробної галузі з країнами СОТ

 Молокопереробний  сектор відіграє важливу роль  в економіці держави та забезпеченні  населення продуктами харчування першої необхідності. Кон’юнктура світового ринку сприяє виробництву молочних продуктів: високі ціни стимулюють збільшення обсягів виробництва, а зростання населення планети сприяє збереженню високих цін на молочні продукти в довгостроковій перспективі. В Україні молокопереробна галузь має високий потенціал, який недостатньо використовується на сьогоднішній день.

Згідно  з Меморандумом з економічного розвитку України, 7 місце в оцінці можливостей  стратегічного значення займає саме виробництво молочних продуктів. Розробка ефективних стратегій розвитку молокопереробних підприємств ускладнюється обмеженістю власних фінансових ресурсів, невизначеністю законодавства та інших факторів, а також відсутністю відкритої інформації про тенденції ринку молочної продукції. Урядові інституції не достатньо володіють необхідною інформацією про регіональні особливості ведення бізнесу, а статистична інформація не в змозі задовольнити адекватні питання вітчизняних та іноземних інвесторів. Разом з тим, цей ринок зберігає свою привабливість і заохочує інтерес крупних виробників до купівлі більш слабких конкурентів. Тільки сильні гравці ринку з детально розробленою стратегією і готовністю інвестувати в майбутній розвиток зможуть демонструвати позитивну доходність. У розвинених країнах світу, зокрема у Франції, Німеччині виробництво молока на душу населення становило відповідно 515 і 400 кг, а споживання його та молокопродукції — 421 і 366 кг. Виробництво молока в Україні на 100 га сільськогосподарських угідь у 1986-1990 роках становило 464 ц, у 2010 році — лише 333 ц. Для порівняння: у Франції, Німеччині, Данії цей показник дорівнює відповідно 880, 1618, 1704 ц [57, с. 97].

 

Сьогодні одним з лідерів  світового ринку переробки молока є новозеландська компанія Nestlé, яка  в 2010 р. заробила $25,9 млрд. (табл. 2.5). 

Таблиця 2. 5

ТОП 20 світових молочних компаній за 2010 рік

Місце	Компанія	Країна	Молочний товарообіг ($ США млрд.)
1	Nestlé	Швейцарія	25,90
2	Danone	Франція	14,79
4	FrieslandCampina	Нідерланди	11,17
5	Fonterra	Нова Зеландія	10,20
6	Dean Foods	США	9,74
7	Arla Foods	Данія/Швеція	8,64
8	Dairy Farmers of America	США	8,10
9	Kraft Foods	США	6,79
10	Unilever	Нідерланди/Великобританія	6,38
11	Meiji Dairies	Японія	5,13
12	Saputo	Канада	4,97
13	Parmalat	Італія	4,93
14	Morinaga Milk Industry	Японія	4,81
15	Bongrain	Франція	4,57
16	Mengniu	Китай	3,77
18	Land O'Lakes	США	3,21
19	Bel	Франція	3,10
20	Tine	Норвегія	3,02

 

 Останні п’ять років  в різних країнах спостерігається  активний процес консолідації молочних ринків. Наприклад, в Данії більше 80% ринку контролює шведський  кооператив Arla Food. В Нідерландах близько 60% ринку належить голландській компанії Campina. Найкрупніший світовий консолідатор в молочній галузі – французька компанія Lactalis. Вона достатньо успішно розвивається в Європі і світі, всього в неї 125 підприємств, в тому числі і в Україні.

В Україні  триває процес укрупнення ринку через  концентрацію виробництва. Процес укрупнення підприємств відбувається із залученням іноземних коштів та дуже часто з  виходом на український ринок  вже відомих світу торгових марок (табл. 2.6.). 

На відміну  від інших сегментів харчової промисловості, справжній перерозподіл молочного ринку почався тільки з 2002 року. При цьому вітчизняні підприємці виявились не готовими до появи російських підприємств як у фінансовому, так  і в організаційному плані. Експансія  крупних російських харчових холдінгів  не була передбачена.

В структурі  виробництва молочної продукції  по виробниках також простежується  тенденція скорочення кількості  виробників. З ринку йдуть дрібні виробники, а частки великих виробників зростають.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.6

 Хронологія злиття та поглинань на українському ринку молочної продукції

Рік	Покупець	Продавець	Сума угоди, млн. дол.
2000	«Вимм-Билль-Данн»	Київський міськмолокозавод №3	н/д
2001	Bongrain Group (Франція)	Звенигородський сироробний комбінат	н/д
2002	Планета Менеджмент (Росія)	Галактон	н/д
2004	Галактон	Кремез	н/д
2005	Данон	Херсонський міськмолокозавод	н/д
2005	Нутрітек	Хорольський молочно-консервний комбінат	н/д
2005	Гадячсир	Смілянський молочно-консервний комбінат	н/д
2006	Альміра (Україна)	Белицький молочноконсервний комбінат	н/д
2006	Renaissance Capital (Росія)	Клуб сиру	197
2006	Danone Group (Франція)	Молочний завод «Родич»	10
2007	Bel Group (Франція)	Шосткінський міськмолокозавод	40-50
2007	Молочный альянс (Україна)	Баштанський сирзавод	13-16
2007	Лакталіс (Франція)	Фані	40-45
2007	Noem (Австрія)	Регіонпродукт	25-30
2008	Мілкіленд-Україна	Останкінський молочний комбінат (Росія)	40
2008	Терра Фуд (Україна)	Білоцерківський молочний комбінат	30
2008	Consoris Capital (Америка)	Великобурлуцький сироробний завод	10
2009	ИК «Велес капітал» (Росія)	Клуб сиру	н/д
2010	Groupe Danone (Франція)	"Юнімілк Україна»	н/д
2010	Західна молочна група (Україна)	Молочна компанія «Галичина»	н/д