Особливости формування сучасного валютного ринку в системі фінансових

Функціональна характеристика валютного ринку

Валютний ринок виконує  наступні основні функції:

1. обслуговування міжнародного  обороту товарів, послуг і капіталів;

2. формування валютного  курсу на основі попиту і пропозиції на валюту;

3. хеджування (страхування) від валютних і кредитних ризиків;

4. проведення грошово-кредитної  політики (центральні банки, ФРС, казначейства);

5. отримання прибутку  у вигляді різниці курсів валют і процентних ставок за різними борговими зобов'язаннями (комерційних банків, підприємств).

З організаційно-функціональної точки зору (як результат реалізації економічних функцій) валютні ринки забезпечують обслуговування міжнародного обігу товарів, послуг, робіт; своєчасне здійснення міжнародних розрахунків; взаємозв'язок різних ринків; стихійне визначення валютних курсів шляхом балансування попиту та пропозиції; надання механізмів захисту від валютних ризиків; диверсифікацію валютних резервів банків, підприємств і держави; валютну інтервенцію; використання ринку державами для цілей їх грошово-кредитної та економічної політики; отримання прибутку у вигляді різниці курсів валют і процентних ставок, регулювання валютних курсів національної валюти до іноземних валют (державне і ринкове); проведення валютної політики, спрямованої на державне регулювання зазначеної галузі економіки та інші заходи. (Див. Додаток 1,2)

З організаційно-технічної  точки зору валютний ринок являє собою сукупність комунікаційних систем, що зв'язують між собою банки різних країн, що здійснюють міжнародні розрахунки і інші валютні операції.

Отже, з одного боку, зовнішній  валютний ринок - це найбільший, децентралізований фінансовий ринок в світі, на якому здійснюється міжнародна торгівля та обмін іноземних валют (обсяги операцій на валютних ринках не публікуються, однак, на думку фахівців, сукупний валютний ринок має обороти приблизно 100-200 млрд. доларів в день).

Крім комерційних банків, найважливішими учасниками валютного ринку є центральні банки розвинених держав. Крім обслуговування потреб уряду вони проводять операції в рамках офіційної грошово-кредитної політики. Представниками держави можуть бути зовнішньоторговельні банки і інші установи.

Важливу роль у формуванні валютного ринку відіграють брокерські фірми.

Взагалі, міжбанківський ринок  ділиться на прямий і брокерський. Тому складовою ланкою в інституційній структурі валютного ринку є брокерські фірми, через які до недавнього часу проходило приблизно 30% валютних операцій. Брокерські фірми стягують за посередництво певні комісійні відсотки. З розвитком електронних засобів міжбанківського зв'язку при

 здійсненні валютних операцій роль брокерських фірм на міжбанківському ринку знизилася, хоча вони продовжують грати важливу роль в операціях фізичних осіб і дрібних підприємств. [20]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. МЕТОДИКА ТА ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ

Валютний ринок відіграє велику роль в економічному розвитку будь якої держави незалежно від рівня її економічного розвитку - будь-то промислово розвинена чи найменш розвинена країна. Для того, щоб цілком і повноцінно оцінити це явище необхідно звернутися до цілого ряду наукових методів.

Одним з визначальних положень наукової методології є необхідність вивчення всіх явищ у русі й у розвитку. Завдяки цим данним можна проаналізувати результати розвитку економічних зв’язків з іншими країнами, темп розвитку та зміни у структури валютного ринку .

Метод експерних оцінок ризику – крім методу експертних оцінок на основі багатомірного шкалування є ще спрощена модель експертних оцінок. На основі цієй моделі розглянемо оцінку ризиків. Алгоритм оцінки ризиків за допомогою методу бальної експертної оцінки складається з наступних етапів:

1. Відбір експертів. Необхідно відібрати не менш 20-25 експертів з числа висококваліфікованих людей, що мають значний стаж роботи (більше 10 років) в досліджуваній сфері господарської діяльності.

2. Відбір ризиків чинників внутрішнього середовища. На цьому етапі кожний з експертів відбирає 10-20 чинників ризику.

3. Обробка думок експертів щодо вибору чинників ризику. Відбираються 10-20 чинників ризику, що найчастіше відзначаються експертами.

4. Встановлення часткових коефіцієнтів. Кожний з експертів визначає величину часткового коефіцієнта (Vі) впливу чинника ризику на його сукупну оцінку. Потім думки експертів усереднюються, і встановлюється структура чинників ризику. Сума часткових коефіцієнтів повинна дорівнювати 1.

5. Бальна оцінка чинників ризику. Кожний з експертів кожному чиннику ризику привласнює бал (Dі) від 1 до 10, який характеризує ступінь ризику за рахунок даного чинника. Потім думки експертів узагальнюються, а рівень ризику розраховується таким чином:

                                                                            [1.1]                  де Рі – середній рівень ризику для i-го чинника, i=1...,n, Рі*10;

Dі – бальна оцінка i-го чинника;

Vi – питома вага і-го чинника в загальній оцінці

 Таким чином, величина  ризику коливається від 1 до 10 од. (або від 0 до 100%). Про рівень  ризику можна судити за наступною  шкалою: мінімальний ризик – 1-2 од. (0-20%), середній – 2-4 од. (20-40%), високий  – 4-6 од. (40-60%), критичний – 6-8 од. (60-80%), катастрофічний – 8-10 од. (80-100%).

Результати розрахунків  доцільно відображати у вигляді  таблиці. Сума бальної оцінки ризиків  показує сукупну величину ризику.

Матриця SWOT-аналізу. В 1963 році в Гарварді на конференції із проблем бізнес політики проф. K. Andrews уперше привселюдно озвучив акронім SWOT (Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats), що означає «Сила», «Слабість», «Можливості», «Погрози». З 1960- х років і донині SWOT аналіз широко застосовується в процесі стратегічного планування. З появою SWOT моделі аналітики одержали інструмент для своєї інтелектуальної роботи. Відомі, але розрізнені й безсистемні вистави про фірму й конкурентнім оточенні SWOT аналіз дозволив сформулювати аналітикам у вигляді логічно погодженої схеми взаємодії сил, слабостей, можливостей і погроз.

Як правило, Swot-Аналіз, тобто  аналіз сильних і слабких сторін організації, можливостей і погроз, що виходять із навколишнього середовища, проводиться за допомогою допоміжних таблиць (матриць). Найпростіша форма  вистави результатів Swot- Аналізу наведено в таблиці 1.

 

 

Матриця SWOT

	Можливості	Загрози
Сильні сторони	СИМ	СИЗ
Слабкі сторони	СЛМ	СЛЗ

 

У результаті аналізу показників з кожної пари формується набір стратегій. Стратегії іменуються за назвою аналізованих внутрішніх і зовнішніх обставин. Так, при аналізі пари факторів "Сили -- можливості" формується група стратегій, яка ставиться до типу "стратегії SO". Для іншої пари факторів "Сили -- погрози" створюється група "стратегії ST" і т.д.

• Стратегії WT слабості -- погрози (mini-mini). Ціль кожної зі стратегій виду WT полягає в тому, щоб мінімізувати слабості й погрози.
• Стратегії WO слабості -- можливості (mini-maxi). Стратегії даної групи намагаються мінімізувати слабості й одночасно максимізувати можливості.
• Стратегії ST сили -- погрози (maxi-mini).Ціль даних стратегій полягає в тому, щоб максимально розвити сили, і мінімізувати загрози.
• Стратегії SO сили -- можливості (maxi-maxi). Будь-яка компанія повинна прагнути до того, щоб максимізувати одночасно як сили, так і можливості.

Swot-Аналіз у всіх своїх модифікаціях є найбільш зручним і надійним інструментом стратегічного планування. У курсах стратегічного маркетингу Swot- Аналізу приділяється найпильніша увага. Хоча після створення Swot- Аналізу з'явилося багато інших підходів до вивчення стратегічної поведінки фірм і їх конкурентного оточення, проте Swot- Аналіз продовжує активно й продуктивно використовуватися й удосконалюватися.

Розділ 2. ФОРМУВАННЯ ВАЛЮТНОГО РИНКУ  РОСІЇ

1. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ РОСІЇ

Структурна характеристика валютного ринку РФ

Основними складовими валютного  ринку в Росії виступають:

- Ринок готівкової валюти;

- Ринок безготівкової  валюти.

Ринок готівкової валюти представлений  валютно-обмінним операціями    фізичних осіб через комерційні банки та Банкнотно угодами, чиненими комерційними банками з метою поповнення валютно-касової готівки.

Ринок безготівкової валюти складається з ринку готівкових операцій (спот-ринок) і терміновий ринок. У свою чергу строковий ринок поділяється на біржовий ринок, на якому відбуваються ф'ючерсні угоди, і позабіржовий – здійснюються форвардні угоди. Також необхідно відзначити про скоєння опціонних угод на термінових ринках.

Таблица 2.

Динамика денежной массы (М2)1) на начало года

	Денежная маса (М2) млрд.. рублей	В том числе		Удельный вес МО в М2, %
		наличные деньги вне банковской системы (МО), млрд.рублей	безналичные средства, млрд.рублей
2005	4353,9	1534,8	2819,1	35,3
2006	6032,1	2009,2	4022,9	33,3
2007	8970,7	2785,2	6185,6	31,0
2008	12869,0	3702,2	9166,7	28,8
2009	12975,9	3794,8	9181,1	29,2
2010	15267,6	4038,1	11229,5	26,4
1) Данные приведены в соответствии с методологией, принятой Банком России 5 марта 2011года.

 

Основним законодавчим актом  у сфері валютних відносин Російської

Федерації є Закон РРФСР  від 9 жовтня 1992 р. «Про валютне регулювання та валютний контроль », а також інші закони та підзаконні акти. У Законі визначено основні поняття: іноземна валюта і валютні цінності, поточні операції платіжного балансу, капітальні операції, а також ключові поняття валютного законодавства - «резидент» і «Нерезидент», що мають різні режими валютного регулювання.

Валютні цінності - це іноземна валюта, цінні папери в іноземній валюті, а також дорогоцінні метали - золото, срібло, платина, метали платинової групи в будь-якому вигляді, за винятком ювелірних та інших побутових виробів, а також лом таких виробів.

Резиденти - це:

- Фізичні особи, які  мають постійне місце проживання в РФ, у тому числі тимчасово знаходяться поза Росією;

- Юридичні особи, створені а відповідно до законодавства Росії, з місцезнаходженням у РФ;

- Підприємства та організації, які є юридичними особами, створені відповідно до законодавства Російської Федерації, з місцезнаходженням в Росії;

- Що знаходяться за  межами Росії філії та представництва вищевказаних резидентів;

- Дипломатичні та інші  представництва РФ, що знаходяться за межами РФ.

Нерезиденти - це:

- Фізичні особи, які  мають постійне місце проживання за межами РФ, у тому числі тимчасово перебувають у РФ;

- Юридичні особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав, з місцезнаходженням за межами РФ;

- Підприємства та організації, які є юридичними особами, створені відповідно до законодавства іноземних держав, з місцезнаходженням за межами РФ;

- Перебувають у РФ філії  та представництва вищевказаних нерезидентів;

- Перебувають у РФ іноземні дипломатичні та інші іноземні представництва, а також міжнародні організації, їх філії та представництва.

Малюнок 2.

Операції в іноземній  валюті та з цінними паперами в іноземній валюті поділяються на поточні валютні операції і валютні операції, пов'язані з рухом капіталу.

До поточних валютних операцій відносяться:

- Переклади в РФ і  з РФ іноземної валюти для здійснення розрахунків без відстрочки платежу з експорту та імпорту товарів, робіт, послуг, а також здійснення розрахунків, пов'язаних з кредитуванням експортно-імпортних операцій на термін не більше 180 днів;

- Отримання і надання  фінансових кредитів на термін не більше 180 днів;

- Переклади в РФ і  з РФ відсотків, дивідендів  та інших доходів за вкладами, інвестиціям, кредитах та інших операціях, пов'язаних з рухом капіталу;

- Переклади неторгового  характеру в РФ і з РФ, включаючи переказ сум заробітної плати, пенсій, аліментів, спадщини, а також інші аналогічні операції.

У валютні операції, пов'язані  з рухом капіталів, входять:

- Прямі інвестиції - вкладення  в статутний капітал підприємства з метою отримання доходу та отримання прав на участь в управлінні підприємством;