Отчет по практике в ООО «Эпицентр-К»

ТОВ «Епіцентр К» використовую рахунки в банку – «Otp – bank»

 Для розрахункового обслуговування підприємство уклало з банком договір банківського рахунку, це є необхідним для реалізації безготівкових розрахунків. Відповідно до договору банк відкриває підприємству як клієнтові розрахунковий та інші рахунки, зараховує на них грошові кошти, що надходять як від підприємства, так і підприємству, списує відповідні суми з рахунку підприємства за його дорученням на рахунки постачальників, відповідних бюджетних та позабюджетних фондів. Банк зобов'язується приймати від підприємства-клієнта і видавати йому або за його дорученням готівкові гроші, виплачувати відсотки за зберігання грошей на рахунках.

 Основний рахунок підприємства  як юридичної особи - розрахунковий  рахунок. 

Підприємство має право відкрити тільки один розрахунковий рахунок  в банку за власним вибором. На розрахунковий рахунок зараховується виручка від реалізації продукції здійснюються розрахунки за зобов'язаннями підприємства.

Окрім розрахункового рахунку у  підприємства є депозитний рахунок.

Багато банків стягують плату за оформлення рахунків клієнтів та проведення грошових та касових операцій, щоб відшкодувати витрати по їх проведенню. Інші банки для залучення клієнтури відкривають рахунки безкоштовно. У той же час кожен банк за зберігання у нього грошових коштів сплачує на користь останніх певну плату.

Розмір плати встановлюється за взаємною згодою, коли мова йде про  розрахунковому рахунку. На строкові депозитні  рахунки підприємство розміщує тимчасово  вільні грошові кошти на умовах банку, який встановлює відсотки за вкладами в залежності від термінів зберігання грошей.

 Витрати підприємства з оплати  послуг банку включаються до  собівартості продукції (робіт,  послуг).

 Розрахунки між підприємствами, підприємством та бюджетом та інші безготівкові розрахунки здійснюються у встановлених формах. На банки покладена певна відповідальність за дотримання правил розрахункової дисципліни. Вона встановлена нормативними актами Національного Банку України і визначається договорами між підприємством і банком. За несвоєчасне (неправильне) списання коштів з рахунку підприємства, зарахування коштів, що надійшли підприємству, воно в праві вимагати від банку сплатити штраф на свою користь у розмірі 0,5% цих сум за кожний день затримки, якщо інші або додаткові форми відповідальності не передбачені в договорі банку і підприємства.

 Відповідальність підприємств  перед банками встановлюється  в договорах банківського рахунку  і вкладу, кредитних договорах. 

Безпосередньо в гіпермаркеті можна  оформити споживчий кредит на покупку  будівельних матеріалів та інших товарів магазину.

 

РОЗДІЛ 4 Фінансове планування на підприємстві

 Фінансове планування — це  визначення обсягів надходження  відповідних видів фінансових  ресурсів (прибутку, амортизації тощо) і їх розподілу за напрямками  використання в запланованому році (періоді).

 Фінансове планування є необхідним  елементом управління підприємством.  Якщо ж фінанси охоплюють всі  аспекти діяльності підприємства, то фінансове планування виражає  їх у відповідних фінансових  показниках, що використовуються  в управлінні.

Призначення фінансового планування полягає у визначенні необхідної кількості фінансових ресурсів, щоб  забезпечувалося фінансування розширення виробництва, виконання фінансово-кредитних  зобов'язань перед бюджетом, банками, постачальниками, розв'язання соціальних завдань і матеріального стимулювання працівників підприємства. Крім того, фінансове планування сприяє запобіганню понаднормативних і понадпланових витрат товарно-матеріальних цінностей і фінансових ресурсів як за окремими видами заходів, так і по підприємству загалом.

 Об'єктом фінансового планування  є доходи і накопичення, які  є результатом діяльності підприємства, їх формування і розподіл, капітальні  вкладення й оборотні активи, планування їх обсягів і джерел  фінансування.

Фінансове планування базується на виробничих показниках плану, плану продажу продукції, послуг, капітальних вкладень.

 Проводячи фінансове планування, керівництво підприємства ставить  перед собою такі цілі:

• визначити джерела та обсяги фінансових ресурсів відповідно до потреб підприємства;
• виявити резерви збільшення фінансових ресурсів;
• раціонально розподілити отримані прибутки і накопичення;
• фінансовий контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів і коштів;
• підвищення ефективності функціонування підприємства в цілому.

 Основними стадіями (етапами)  фінансового планування є:

• аналіз надходжень і витрат фінансових ресурсів за їх видами і загалом за попередній звітний період;
• складання проекту фінансового плану на запланований рік;
• розгляд і затвердження фінансових планів;
• виконання фінансових планів.

Заключним етапом фінансового планування є складання зведеної таблиці — фінансового плану (балансу доходів і витрат) підприємства.

В основі фінансового планування лежать стратегічний та виробничий плани.

При організації діяльності ТОВ  «Епіцентр К» був складений стратегічний план та, для рішення проблем фінансового забезпечення підприємства, юридичний план, у якому визначається організаційно-правова форма підприємства і види діяльності, що може бути зв'язане з одержанням ліцензій і патентів.

 Стратегічний план передбачав  формулювання цілей, задач, масштабів ті сфери діяльності підприємства. Ці цілі формувалися у вигляді загальних кількісних орієнтирів:

• ринкові (який сегмент ринку планується охопити);
•   виробничі (яка структура виробництва та технологія забезпечать випуск продукції необхідного обсягу та якості);
• фінансово-економічні (які основні джерела фінансування і прогнозні фінансові результати).

Виробничий план передбачав визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної  та інвестиційної політики.

Далі, коли підприємство почало функціонувати на ринку, складаються перспективні, поточні й оперативні плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансу доходів та витрат, оперативний — у формі платіжного календаря.

Складанням планів ТОВ «Епіцентр К» займається відділ бухгалтерії та фінансовий відділ. Основою для розробки планів слугую фінансова, бухгалтерська та статистична звісність (баланс, звіт про фінансові результати), первинні документи по окремому постачальнику (рахунки, договір та інші).

Без планування не можливо гарантувати ефективне функціонування підприємства на ринку та отримання максимального прибутку.

 

РОЗДІЛ 5 Фінансово-економічний  аналіз діяльності підприємства

Фінансовий аналіз є необхідною і важливою складовою ефективної діяльності підприємства. Основна мета — дати об'єктивну оцінку фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства з тим, щоб прийняти ефективні управлінські рішення.

Інформаційним забезпеченням фінансового  аналізу є законодавчі та нормативні акти, бухгалтерська звітність, статистичні дані фінансового характеру, інші дані, серед яких інформація про процентні ставки, курси валют, кредитні рейтинги тощо. Якість фінансового аналізу значною мірою залежить від якості та кількості вхідної фінансової інформації, а також від кваліфікації фінансових аналітиків і фінансових менеджерів, що займаються фінансовим аналізом та плануванням.

Я проводила фінансово-економічний  аналіз на основі бухгалтерського балансу.

Аналіз фінансового стану має  дві основні цілі:

• оцінити минулу фінансово-господарську діяльність підприємства;
• підготувати інформацію, яка необхідна для прогнозування.

Цілі аналізу будуть досягнуті  в результаті рішення аналітичних  задач:

• визначення фінансового стану підприємства на момент проведення аналізу;
• виявлення тенденцій і закономірностей розвитку підприємства;
• визначення "вузьких" місць, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства;
• виявлення резервів, які підприємство може використовувати для поліпшення фінансового стану.

Розрахунки проведені за даними квітень 2011- червень 2011р. (Дивись додатки 2, 3, 4, 5)

 

5.1. Розрахунок показників оцінки інвестиційної привабливості підприємства

Інвестиційна привабливість відіграє вагому роль в активізації інвестиційних  процесів. В умовах обмеженості  ресурсів і гострої конкуренції між підприємствами за одержання більш якісних і дешевих ресурсів, у тому числі і фінансових, на перший план виходить питання про створення в інвесторів представлення про підприємство, як привабливий об'єкт інвестування - формуванні інвестиційної привабливості.

Інвестиційна привабливість підприємства є багаторівневою інтегральною характеристикою. Це економічна категорія, що характеризується комплексом фінансово-економічних, соціальних, інформаційних, техніко-організаційних та інших показників, на основі яких можна прийняти об’єктивне рішення про доцільність вкладання коштів у певне підприємство.

Основні групи показників для визначення інвестиційно привабливих підприємств

1.Показники оцінки майнового  стану інвестованого об'єкта.

- коефіцієнт вибуття ОЗ: Кв = Фв / Фк 

- коефіцієнт оновлення: Ко = Фу / Фк 

- коефіцієнт зносу: Кз=Знос/Первісна  варт. ОЗ

Фу - вартість введених основних засобів  за звітний період, тис.грн.

Фв - вартість виведених основних засобів  за звітний період, тис.грн.

Фк - балансова вартість основних засобів, тис.грн.

2. Показники оцінки фінансової  стійкості (платоспроможності) інвестованого  об'єкта.

- коефіцієнт концентрації власного  капіталу: Кконц=ВК/Валюта балансу

- коефіцієнт співвідношення власних  і позикових коштів: Кс=(Довгострок. зоб.+поточні зоб.)/ВК

- коефіцієнт забезпеченості власними  коштами: Кз = (власний капітал  – 

необоротні активи) / Оборотні активи

- коефіцієнт фінансової залежності: Кф=Валюта балансу/ВК

ВК – власний капітал.

          3. Показники оцінки ліквідності активів інвестованого об'єкта.

- коефіцієнт абсолютної ліквідності:  Каб.л. = Грошові кошти / Поточні  зобовязання 

- коефіцієнт загальної ліквідності:  Кзаг.л. = Оборотні активи / Поточні  зобовязання

4. Показники оцінки прибутковості  інвестованого об'єкта.

5. Показники оцінки ділової активності  інвестованого об'єкта.

Загальна оборотність капіталу=Виручка/Валюта балансу

6. Показники оцінки ринкової  активності інвестованого об'єкта.

Показники оцінки	Значення за 1 період	Значення за 2 період
Коеф. вибуття ОЗ, Кв	4,85%	4,80%
Коеф. оновлення ОЗ, Ко	8,21%	8,23%
Коеф. зносу, Кз	2,8%	5,39%
Коеф. концентрації власного капіталу, Кконц	3,2%	3,8%
Коеф. співвідношення власних і позикових коштів, Кс	19,5	17,3
Коеф. забезпеченості власними коштами, Кзаб	-0,32	-0,22
Коеф. фінансової залежності, Кф	31,1	26,6
Коеф. абсолютної ліквідності, К а.л.	0,5	0,6
Коеф. загальної ліквідності, К заг.л.	0,75	0,8

 

Розрахувавши деякі показники  інвестиційної привабливості можна  сказати, що підприємство є інвестиційно привабливим. Це видно з коефіцієнтів вибуття, оновлення та зносу основних засобів. Коефіцієнт концентрації власного капіталу збільшується, що свідчить і про зростання власного капіталу підприємства у  загальній сумі коштів. Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів зменшується, а це означає, що сума власних коштів підприємства поступово збільшується. Коефіцієнт забезпечення власними коштами наразі є від’ємним, але він, як бачимо, у динаміці збільшується, а отже збільшуються і власні кошти підприємства. Зниження коефіцієнта фінансової залежності свідчить про зниження частки позичених коштів у фінансуванні підприємства.  Коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшується, а це означає, що збільшуються швидко ліквідні грошові кошти, які можуть погасити поточні зобов’язання. А збільшення коефіцієнта загальної ліквідності свідчить про збільшення можливостей для погашення поточних зобов’язань за рахунок усіх оборотних активів.