Предмет, суб`єкти та об`єкт мікроекономіки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2013 в 21:49, курс лекций

Краткое описание

Мікроекономіка вивчає взаємодію окремих економічних суб`єктів та досліджує механізм функціонування конкретних ринків.
Мікроекономіка розкриває основні закономірності функціонування ринкової економіки на рівні товаровиробника та споживача і показує механізм прийняття рішень господарюючим суб`єктами, які прагнуть досягти максимального задоволення потреб в умовах використання обмежених ресурсів.

Вложенные файлы: 1 файл

KonspMikroekonomika.doc

— 1.53 Мб (Скачать файл)

—  зміни в технології (вдосконалення технології означає, що кожну одиницю продукції можна виробляти з меншими витратами ресурсів, а отже, продуктивніше. Внаслідок цього знижуються витрати виробництва і зростає пропозиція товару);

— податки на підприємництво (виробник розглядає їх як додаткові витрати, а отже, реагує на посилення податкового тиску зменшенням пропозиції товару);

— кількість фірм на ринку, що пропонують один і той самий  вид продукції (чим більше виробників одного товару на ринку, тим гостріша конкуренція між ними, відчутніші ризики, що спонукає їх обережніше формувати обсяги пропозиції своїх товарів);

— очікування на майбутнє (очікуючи, наприклад, підвищення ринкової ціни товару, виробники можуть заздалегідь  розширити виробництво або, навпаки, притримувати частину продукції, скоротивши її поточну пропозицію).

Якщо змінюються ціни на ресурси, то об'їм пропозиції змінюватиметься в протилежному напрямі. Так, зростання цін на сировину, енергію, устаткування, підвищення зарплати веде, як правило, до скорочення пропозиції. Навпаки, воно збільшується, якщо ціни на ресурси падають.

Застосування нових технологій дозволяє більш ефективно проводити продукцію, а отже, збільшує її пропозицію при кожній даній ціні.

Ціни на альтернативну продукцію також можуть зробити вплив на зміну пропозиції, спонукаючи виробника перерозподіляти ресурси. Зростання цін на пшеницю може привести до збільшення посівів кукурудзи і зростання пропозиції цього продукту.

 

 

ВЗАЄМОДІЯ ПОПИТУ  І ПРОПОЗИЦІЇ

РИНКОВА РІВНОВАГА

 

 

Ринкова рівновага - в умовах ринкової економіки взаємодія конкурентних сил приводить до синхронізації цін попиту і цін пропозицій, що обумовлює рівно важність обсягів попиту і пропозиції

 

        P


 

S

 

 

                     Pc                         C         

D

 

 

                          0                         Qc            Q

 

 

 

Рисунок 13: Ринкова рівновага  попиту та пропозиції.

 

P – ціна;

Q – обсяг попиту, обсяг  пропозиції;

D -  крива попиту;

S – крива пропозиції;

C – точка перетину  кривої D і кривої S, яка визначає  рівноважну ціну (P), та рівноважний  обсяг попиту та пропозиції (Q).

Точка перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) – це точка  їх рівноваги (C) (рисунок 13)

 

В точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг  пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту. Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (Рс), яка однаково задовольняє і покупців, і продавців.

 

                                      Рівноважна ціна

 

Рівноважна  ціна (Рс) - ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил

 

Якщо ціна буде нижчою, ніж Рс, надлишок попиту буде піднімати її догори (конкуренція покупців) і створювати дефіцит; якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна Рс, пропозиція перевищить попит, створиться надлишок пропозиції (конкуренція продавців), внаслідок чого ціна буде -знижуватися до рівня рівноваги (див. рисунок 14.).


 

          Р            НАДЛИШОК    S  

         Pн

 

 

                                 С

       Рс

       Pq                                            D

 

                           ДЕФІЦИТ

              

            0      Q1        Qc      Q2          Q      

          

Рисунок 13: Модель встановлення рівноважної ціни.

 

Р – ціна;

Q – обсяг попиту та обсяг пропозиції;

C – точка рівноваги;

Р – рівноважна ціна;

Q – рівноважний обсяг попиту та пропозиції;

Ph Pд  - ціни, при яких встановлюється дефіцит та надлишок;

Q1 Q - обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок.

Рівноважна  ціна та рівноважний  обсяг - місце на рівні, де кількість товару, яку виробники можуть і бажають поставляти, дорівнює обсягу товару, яку покупці можуть і хочуть купувати. На конкурентному ринку ця рівновага досягається на перетині кривих попиту (D) і пропозиції (S). При ціні рівноваги (Рс) немає ані надлишку, ані дефіциту.

Важливо зауважити, що рівноважний метод аналізу попиту та пропозиції на мікро рівні передбачає пошук ситуації при якій економічна система знаходиться в стані «ідеального спокою». Саме тому в умовах рівноваги економічний суб'єкт (виробник, продавець, покупець, фірма) практично не має стимулів до зміни своєї економічної поведінки. Тобто, у точці рівноваги попиту та пропозиції стимул до економічного руху практично згасають і він припиняєтеся. Але як тільки відбудеться зміна у співвідношенні факторів, що впливають на рівновагу (зросте або зменшиться рівень цін, вдосконалиться технологія, не виправдаються сподівання виробників і споживачів), знову почнуть діяти економічні стимули.

Це означає, що рівність попиту і пропозиції - теоретик на абстракція. Вона майже не зустрічається в  реальній господарській практиці. Але за допомогою такої абстракції ста можливим пошук найбільш важливих закономірностей функціонування ринкового механізму.

Умови сталої рівноваги на ринку розглядалися такими відомими вченими-економістами, як А.Маршалл

Загальновизнаний на сьогодні метод Л.Вальраса розглядає криві попиту та пропозиції як кінцеві точки горизонтальних прямих, які відповідають обсягам попиту чи пропозиції при даній ціні. А.Маршалл розглядав їх як кінцеві точки ряду вертикальних ліній, кожна з яких відповідає ціні, за якою дана кількість товару виробляється і споживається (тобто А.Маршалл розглядає кількість товару як незалежну змінну, а ціну - як залежну змінну) (див. рисунок 15, 16).

Метод Л.Вальраса засновується на зміні динаміки ціни в напрямку досягнення стану рівноваги, тоді як підхід А.Маршалла базується на зміні динаміки обсягів товару; тобто Л.Вальрас розробив «модель коригування ринкову цін», тоді як А.Маршалл - «модель коригування випуску».


 

                             надлишок

                           пропозиції      S  

            P2

 

 

                     Ре        

      

          P1                                            D

                             надлишок

                              попиту

                 0                     Qe          Q

Рисунок 15: Механізм формування рівноважної

ціни за Л.Вальрасом

 


           P                                                 S

       

 

              P2

              Pe                       E

    

              P1                                     D

 

 

 

                 0             Q1  Q2    Q3          Q

 

Рисунок 16: Механізм формування рівноважної ціни за А.Маршаллом:

 

 

Безперечно, і ціна, і  кількість товару взаємо обумовлюються  і для вирішення проблем урівноваження  всіх параметрів принципової різниці між цими підходами немає. Але динамічні передумови цих двох підходів принципово розрізняються.

У процесі функціонування ринку відбувається взаємне узгодження інтересів продавця і покупця. Важливу  роль у  цьому процесі відіграють ціни, сприяючи швидкому обміну інформації. Саме ціни роблять умови обміну  простими, прозорими і стандартизованими для всіх суб’єктів ринкової економіки.

 

ПОНЯТТЯ ЕЛАСТИЧНОСТІ. ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ ТА ЇЇ ВИДИ.

Поняття еластичності. Еластичність попиту. Метою побудови всякої моделі є можливість описати взаємозв’язки, які існують між, економічними параметрами. Це дає можливість пояснити і передбачити, як зміна будь-якого фактора впливає на інші параметри. Вирішити цю проблему можна за допомогою поняття еластичності.

Еластичність – це чутливість однієї економічної змінної  до зміни іншої економічної змінної. Еластичність вимірюється коефіцієнтом еластичності, - чинник, який показує  як зміна однієї економічної змінної  на 1% впливає на зміну іншої економічної змінної; розраховується за формулою:

,        де      Q- зміна обсягу виробництва;     Р – зміна ціни на товар.


Абсолютне значення коефіцієнта  еластичності може мінятися в діапазоні  від 0 до ~. В залежності від цього  попит може бути:

абсолютно нееластичним (Е=0), це означає, що будь-яка зміна ціни не викликає ніякої зміни у величині попиту (рисунок 17a);

нееластичним (0<E<1), це означає, що попит зростає (падає) повільніше, ніж змінюється ціна(рисунок 17б);

одинично еластичним (Е=1), це означає, що попит зростає (падає) відповідно до зміни ціни(рисунок 17г);

еластичним (1<E< ~), це означає, що попит зростає (падає) швидше, ніж ціна(рисунок 17в);

абсолютно еластичним (Е=~), це означає, що нескінченно мала зміна ціни викликає нескінчене розширення попиту(рисунок 17).

Інформація щодо коефіцієнтів еластичності попиту є особливо важливою для виробників, тому що вона дає можливість судити про величину вигоди, яку вони можуть отримати від зміни ціни. Якщо попит  високо еластичний (Е>1), то невелике зниження в ціні приведе до зростання виручки, а її підвищення – до скорочення обсягу продаж. Коли ж попит нееластичний (Е<1), то залежність буде прямою: підвищення ціни приведе до збільшення виручки, а зниження – до її скорочення. Якщо ж еластичність одинична, то зміни в ціні товару не вплинуть на обсяг продаж.

Види еластичності. Розрізняють наступні види еластичності:

  1. цінова еластичність – визначає реакцію попиту на зміну ціни товару:

;

 

  1. перехресна еластичність – показує на скільки відсотків зміниться обсяг попиту на товар А, якщо ціна на товар В зміниться на 1%. Коефіцієнт такої еластичності несе вагому інформацію щодо досліджуваних товарів. Коли коефіцієнт перехресної еластичності близький до нуля, то це вказує на те, що товари А і В виступають на ринку як незалежні. Коли ж перехресна еластичність суттєво відмінна від нуля, це говорить про те, що товари А і В взаємопов’язані у споживанні, є субститутами. Від’ємна перехресна еластичність вказує на те, що товари А і В є взаємодоповнюючими

;

 

  1. еластичність попиту від доходу – характеризує на скільки відсотків зміниться попит на товар, якщо доход зміниться на 1%. Позитивна еластичність попиту від доходу означає, що споживач вважає товар повноцінним і збільшує його закупку, якщо його дохід зростає. Від’ємна еластичність попиту від доходу свідчить про те, що цей товар є для споживача неповноцінним і він буде скорочувати споживання цього товару, коли дохід його буд зростати. Близька до нуля еластичність попиту від доходу говорить про те, що даний товар для споживача є нейтральним і він не буде змінювати обсягу закупок цього товару, якщо дохід його буду змінюватися

.

 

 

Рисунок 17: Графіки попиту в залежності від еластичності

 

             


                          Р      Е=0                 абсолютно                                                                                          

                                                  еластичний                                                                            

                                                                                                                                                                              

                                                                                                                                                               

                                  Е=∞                                                                                                                                                                    

                                                   абсолютно                                                                                          

                                                   нееластичний                                                                                                                

 

 

 

Рисунок 17а: Абсолютно нееластичний попит

 

 

                         P    


 

                         P1              нееластичний попит           

 

 

 

                         P2

 

 

 

                            0      Q1   Q2                            Q      

 

Рисунок 17б: Нееластичний попит

 

                      P


 

                                                  одинична

                     P1                       еластичність

                     

                    P2

 

                                                                                                   

 

                      0                 Q1    Q2              Q

 

Рисунок 17в: Одинично еластичний попит

 

 

                     P


 

 

                     P1                          еластичний

                                                    попит

Информация о работе Предмет, суб`єкти та об`єкт мікроекономіки