Світовий фінансовий ринок

 

ВСТУП

В останні десятиріччя  головною рушійною силою інтернаціоналізації  світової економіки стали міжнародні фінанси, розвиток яких значною мірою  випереджає зростання світового  виробництва та експорту.

Саме зустрічні потоки прямих інвестицій, диверсифікація, розширення та інтеграція міжнародних фінансових ринків вивели світову економіку  на якісно новий рівень інтернаціоналізації  – глобалізацію. Безперечно, що в  процесі глобалізації міжнародна торгівля продовжує виконувати роль фактора, що сприяє поглибленню міжнародного розподілу праці та посиленню  взаємозалежності  національних  економік. Проте  вона віддає позицію  лідера міжнародним  валютно-кредитним  та фінансовим відносинам в інтенсифікації процесів глобалізації.

В умовах зростаючого впливу глобалізаційних процесів все більш  важливу роль відіграє міжнародний  фінансовий ринок, який  є пере розподільним механізмом світових фінансових потоків. Масштабність переливу капіталу відображається на подальшому відокремленні сфери  обігу від сфери виробництва. Відбуваються помітні структурні зміни  складових ринку, все більш глибоке  взаємопроникнення та взаємодоповнення. При  цьому  певний  вплив  на  зміни, що  відбуваються  на міжнародному  фінансовому  ринку, мають  нові  ринки  капіталу, що сформувались за останні роки в країнах, що розвиваються, до яких також належить і Україна. Дійсно з початку, коли фінансові  ринки, лише обслуговували в першу  чергу реальний сектор економіки: вони допомагали страхувати корпорації від  валютного ризику, за їх допомогою  фінансувались реальні інвестиційні проекти, розвиток фінансового ринку  був підпорядкований розвитку економіки  країни, і темпи розвитку реального  сектора економіки визначали  темпи його розвитку. Але поступово  ситуація почала змінюватись, і на сучасному  етапі ми маємо абсолютно протилежну картину, оскільки у світовому просторі саме розвиток  фінансового  ринку  обумовлює  темпи  розвитку  економіки  країни. Загальновизнаним  є  той  факт, що  обсяг фінансових  потоків  світової  економіки  значною  мірою  перевищує  обсяги  матеріальних потоків, що пов’язані з реальними  ринками товарів та послуг. Тобто існує вивільнений грошовий капітал, що не має матеріального підкрійплення та має щосекундні біржові операції на мільярди доларів, обсяг яких за останні 20 років зріс майже на два порядки.

Міжнародний фінансовий ринок  розвивається в умовах фінансової глобалізації. Фінансова глобалізація є одним  із процесів глобалізації, який розуміють  як вільний та ефективний рух капіталів  між країнамита регіонами, функціонування глобального ринку, формування системи  наднаціонального регулювання міжнародних  фінансів, реалізацію глобальних фінансових  стратегій ТНК  та  транснаціональних  банків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Фінансові ресурси світового господарства

Фінансові ресурси — капітал у грошовій формі (фінансові активи, фінанси).

У світовому господарстві постійно відбувається переливання грошового капіталу, що формується в процесі кругообігу капіталу. Фінансові ресурси належать приватним особам, компаніям, національним і міжнародним організаціям, державам. Вони нерівномірно розподілені між країнами й тому постійно переміщуються між ними. Цей рух фінансових активів набирає форми міжнародного руху капіталу. Разом з тим частина фінансових ресурсів зайнята в обслуговуванні платежів, що виникають у міжнародній торгівлі товарами та послугами, за передачі знань (технологій) і міжнародної міграції населення. Цей рух фінансових активів у світі набирає форми міжнародних валютно-розрахункових відносин або фінансування міжнародної торгівлі.

Фінансові ресурси  світу

У широкому розумінні:

— це сукупність фінансових ресурсів усіх країн, міжнародних організацій та міжнародних фінансових центрів світу.

У вузькому розумінні:

— це ті фінансові ресурси, які використовуються в міжнародних економічних відносинах, тобто у взаєминах між резидентами та нерезидентами.

Фактори, що впливають на рух фінансових потоків:

• стан економіки;
• взаємна лібералізація торгівлі країн-учасниць ГАТТ/ВТО;
• структурна перебудова економіки;
• масштабне перенесення за кордон низькотехнологічних виробництв;
• міждержавний розрив темпів інфляції та рівнів процентних ставок;
• зростання масштабів незбалансованості міжнародних розрахунків;
• випередження вивозом капіталу торгівлі товарами та послугами.

Основні канали руху світових фінансових потоків:

• Валютно-кредитне та розрахункове обслуговування купівлі-

продажу товарів (зокрема  особливого товару — золота) і послуг.

• Зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал.
• Операції з цінними паперами та різними фінансовими інструментами.
• Валютні операції.
• Перерозподіл частини національного прибутку через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, та внесків держав у міжнародні організації тощо.

Основні характеристики світових фінансових потоків:

• Єдність форми (грошова форма у вигляді різних фінансово-кредитних інструментів).
• Місце реалізації (сукупний ринок — специфічна сфері ринкових відносин).

Фінансовий ринок  з функціонального погляду :

— це система ринкових відносин, де об’єктом операцій є грошовий капітал, і яка здійснює акумуляцію та перерозподіл світових фінансових потоків для забезпечення безперервності та рентабельності виробництва.

З інституціонального погляду

— це сукупність банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фінансових потоків, та які є посередниками перерозподілу фінансових активів між кредиторами й позичальниками, продавцями та покупцями фінансових ресурсів

Об’єктивною основою розвитку світових фінансових ринків є закономірності кругообігу функціонуючого капіталу. У деяких місцях виникає надмірна пропозиція тимчасово вільних капіталів, в інших постійно виникає попит на них. Бездіяльність капіталу суперечить його природі та законам ринкової економіки. Світові фінансові ринки вирішують цю суперечність на рівні всесвітнього господарства.

Структуру світового фінансового ринку можна розглядати з різних поглядів.

Функціональну структуру  світового фінансового ринку зображено на рис. 1.

 

 

Рис. 1. Механізм перерозподілу фінансових ресурсів світу

З погляду строків обігу фінансових активів світовий фінансовий ринок можна розділити на дві частини: грошовий ринок (короткостроковий) та ринок капіталу (довгостроковий).

Короткостроковий характер значної частини світового фінансового ринку робить його залежним від припливу та відпливу фінансових коштів. Більше того, існують фінансові активи, спрямовані на перебування на грошовому ринку для отримання максимальних прибутків, зокрема за рахунок цілеспрямованих спекулятивних операцій на грошовому ринку. Ці фінансові кошти часто називають «жаркі гроші».

Світові фінансові  ринки виникли на базі відповідних  національних ринків, тісно взаємодіють з ними та мають низку специфічних відмінностей.

Відмінності світових фінансових ринків від національних:

• величезні масштаби (щоденні операції на світових фінансових ринках у 50 разів перебільшують операції світової торгівлі товарами);
• відсутність географічних кордонів;
• цілодобове проведення операцій;
• використання валют провідних країн, а також ЕКЮ (1979—1998 рр.), ЄВРО з 1999 р., частково СДР;
• учасниками є переважно першокласні банки, корпорації, фінансово-кредитні інститути з високим рейтингом;
• доступ на ці ринки відкритий у першу чергу першокласним позичальникам чи під солідні гарантії;
• диверсифікація сегментів ринку та інструментів операцій за умов революції у сфері фінансових послуг;
• специфічні — міжнародні — процентні ставки;
• стандартизація та високий ступінь інформаційних технологій безпаперових операцій на базі використання комп’ютерів.

 

2. Світовий фінансовий ринок, його структура і функції

 

Світовий фінансовий ринок виник на основі інтеграційних процесів національних фінансових ринків, зміцнення зв'язків та активного розширення контактів між ними.

Світовий фінансовий ринок (далі СФР) - це:

а) організаційний механізм міждержавного руху та перерозподілу  капіталів, придатних для використання за межами свого утворення та походження, на міграцію яких впливає ринковий попит та пропозиція, а також регулюючі  дії держав та міжнародних валютно-фінансових центрів;

б) глобальна цілісна система  національних та регіональних фінансових ринків, що включає сукупність ринкових форм торгівлі фінансовими активами та об'єднана уніфікацією операцій, спільними умовами функціонування й закономірностями еволюції.

Суб'єкти СФР:

- кредитори або   первинні   інвестори   -   фізичні   та   юридичні  особи,

державні,   міждержавні та    наддержавні  інститути,  що мають надлишкові

ліквідні активи;

- позичальники та емітенти - фізичні та юридичні особи, державні, міждержавні та наддержавні інститути, що мають дефіцит коштів;

- спеціалізовані фінансові посередники - комерційні банки, інвестиційні компанії, трастові, пенсійні та інвестиційні фонди, ощадно-позичкові асоціації тощо;

- хеджери - страховики ризиків, пов'язаних з валютними кредитними операціями та операціями з цінними паперами;

- органи регулювання і контролю.

Основні функції світового фінансового ринку наведені у табл. 2.

 

Таблиця 2 - Основні функції СФР

 

Функція	Зміст функції
Посередницька	Організація різноманітних  форм взаємодії кредиторів та позичальників  в глобальному масштабі.
Перерозподільна	Переведення через розгалужену  інфраструктуру тимчасово вільних  фінансових ресурсів із тих секторів міжнародної економіки, де вони є  відносно надлишковими та/або непродуктивними, у ті сектори, де в них є потреба.
Ціноутворююча	Визначення на підставі взаємодії попиту та пропозиції ціни купівлі/продажу різноманітних фінансових активів та кредитних грошей.
Регулююча	- врівноваження світових інвестицій та світових заощаджень; - перерозподіл іноземних  інвестицій по країнах та галузях  промисловості, який багато в  чому визначає структуру сучасної  міжнародної економіки та взаємовідносини  між окремими частками світового господарства; - експорт/імпорт капіталів  як інструмент регулювання платіжного  балансу країн та коригування  валютних курсів; - підтримка стабільності національних, регіональних та світової валютних систем.
Інформаційна	інформації, на підставі якої економічні суб'єкти визначають свою поведінку у коротко- та довгостроковому періодах

 

Структуру світового фінансового ринку зображено на рис. 2.

 

 

Рис. 2. Структура світового фінансового ринку

 

Головною функцією грошового ринку є забезпечення міжнародної ліквідності - можливості швидко залучати достатню кількість фінансових ресурсів на наднаціональному рівні для операцій із споживчими товарами та спекулятивних операцій з цінними паперами. Основними об'єктами цього ринку є короткострокові кредити (до одного року).

За допомогою ринку капіталів отримуються ресурси, необхідні для довгострокових інвестицій фірм, урядів та домогосподарств. Він поділяється на: