Фінансування і кредитування витрат на закладання та вирощуванню багаторічних насаджень

Як зазначає В.Г. Андрійчук, держава в економіці має відігравати головну роль і постійно виконувати п’ять найголовніших її завдань, без яких неможливий сталий розвиток, який скорочує бідність [3]: утвердження основ законності; підтримання збалансованого політичного становища, забезпечення макроекономічної стабільності; фінансування базових соціальних послуг та інфраструктури; підтримка незахищених груп населення; захист навколишнього середовища.

Впровадження ефективних механізмів державного регулювання є складним завданням, яке потребує нагального вирішення. Нині не викликає сумнівів теза про необхідність державного регулювання аграрної сфери економіки. Частина науковців навіть обстоює думку про максимальну роль держави в регулюванні аграрної сфери.  

Таблиця 1.2

Продовж. Табл. 1.2

Продовж. Табл. 1.2

Продовж. Табл. 1.2

Відновлення керованості соціально-економічних процесів, становлення державної системи дієвого регулювання продовольчого ринку, підтримка вітчизняного товаровиробника, виробництва екологічно чистої та якісної продукції, вирішення соціальних пріоритетів, аграрного виробництва, вимог продовольчої безпеки держави належить до першочергових завдань функціонування господарського механізму продовольчої сфери. До основних проблем розвитку промислового садівництва, вирішення яких повинне спиратися у т.ч. в на державну підтримку, належать наступні:

- розширення  площ під сучасними сортами  плодово-ягідних насаджень, плоди  яких характеризуються високою  урожайністю та високими споживчими якостями;

- вдосконалення  спеціалізації садівництва у  відповідності з розміщенням  у тих або інших агрокліматичних  зонах, у т.ч. з метою створення  «маркетингових конвеєрів» виробництва  продукції. Їх сутність передбачає  виробництво ранньої продукції  на півдні країни та пізньостиглої  – на півночі з метою рівномірного  забезпечення свіжими плодами  та ягодами споживчого ринку  протягом року;

- впровадження  сучасних, інноваційних технологій  виробництва, зберігання та переробки продукції;

- розвиток  крапельного зрошення та його  державна підтримка у південних регіонах країни;

- державна  стандартизація якості продукції промислового садівництва;

- державна  підтримка вітчизняної селекції у садівництві;

- протекціоністська  політика щодо збільшення присутності  вітчизняних товаровиробників на  вітчизняному споживчому ринку  та активізації зовнішньоекономічної їх діяльності.

У ринкових умовах аграрною політикою держави повинні визначатися, в першу чергу, стратегічні завдання розвитку регіональних агропромислових комплексів і доцільно створювати адекватну природно-економічним умовам і вимогам ринку економічну основу розвитку сільського господарства й агропромислового комплексу. Така база повинна включати формування галузевої та виробничої структури, систему спеціалізації, форми власності і господарювання, механізм міжгалузевих і внутрішньогалузевих відносин та управління. Застосування та ефективність організаційних моделей регіональних виробничих структур забезпечать стабільність виробництва, більш повне використання біокліматичного і генетичного потенціалу, зменшать ресурсну енергоміскість продукції, підвищать продуктивність праці, створять раціональні умови розширеного відтворення тощо [4]. Разом з тим слід зазначити, що останніми роками прийнято ряд ухвал, направлених на відродження і розвиток галузі промислового садівництва. Ця, зокрема, ухвала Кабінету Міністрів України “ Про державну підтримку розвитку садівництва, виноградарства, вирощування саджанців і виноробницької промисловості на період до 2009 р.», а також «Про заходи щодо розвитку садівництва, виноградарства і виноробницької промисловості в 1998-2012 рр. ”, Указ президента України “ Про невідкладні заходи по прискоренню реформування аграрного сектора економіки ”. У цих і інших законодавчих актах затверджені важливі для розвитку промислового садівництва заходи, що охоплюють питання виділення капітальних вкладень і бюджетних коштів на закладку і ремонт багаторічних насаджень і догляд за ними до початку плодоношення, будівництво об’єктів виробничого і соціально-побутового призначення, виготовлення і придбання спеціалізованої техніки, будівництво зрошувальних систем для садів і виноградників.