Франчайзинг як мінімізація підприємницьких ризиків

[2, ст. 250]

Незважаючи на всі ризики франчайзинг довів свою високу ефективність і життєздатність. Дослідження, проведені американськими вченими в галузі підприємництва, свідчать, що через 5 років рівень банкрутств нових компаній досягає 70 % . Показово, що франчайзингова діяльність підприємств на світовому ринку абсолютна протилежність цій статистиці. За даними Міжнародної франчайзингової асоціації кількість банкрутств серед її членів складає 1—2 % [16, тема 11.4]

Розділ 3. Виникнення та розвиток франчайзингу в Україні

3.1. Виникнення франчайзингу

Поширення процесів глобалізації, що останнім часом є невід'ємною  частиною світової економіки, мають  неабиякий вплив на розвиток українського підприємницького середовища та позначаються на інтернаціоналізації технологій бізнесу, сприйнятті новітніх тенденцій  підприємцями та адаптації їх до умов національного ринку задля підвищення продуктивності праці та конкурентоспроможності у тій чи іншій сфері виробництва, що, у свою чергу, дозволяє не тільки достойно відповідати світовим стандартам економічного життя, але й забезпечувати  всі необхідні умови для існування  й розвитку підприємництва у національній економіці. Одним з таких прикладів  застосування інновацій у сфері  розвитку підприємницької діяльності на українському ринку, що розвивається, є франчайзинг — нова форма  організації підприємництва, яка  стає дедалі популярнішим методом розвитку бізнесу у вітчизняній економіці. [23, ст. 14-15]

На теренах колишнього Радянського Союзу франчайзинг  не згадувався. Діяльність, схожа на франчайзингову, очевидно, була. Наприклад, існувала мережа пунктів продажу  періодики «Союзпечать». Пункти належали різним юридичним особам. Щоправда форма власності була тоді однією – державною. Першим іноземним франчайзером, що прийшов в Радянський Союз на початку 1980-х років стала американська компанія «PepsiCo». Підприємства з виробництва напоїв «Пепсі Кола» були побудовані в декількох містах СРСР. Продукція реалізовувалася в основному через мережу фірмових кіосків. [7, тема 11.4.]

У наш час в Україні  відбувається інтеграційне вдосконалення  ринку праці, товарної продукції  й сфери послуг. Основною причиною цього процесу є зміна суспільного  ладу і становлення ринкової економіки.

Поява на території України  нерезидентів - представників основних провідних компаній світу, як правило, постачальників товарної продукції  й одночасно сфери послуг, засвідчила очевидну різницю у формах і методах  організації праці, а також у  правилах організації й ведення  ділових операцій, порівняно з  діючими резидентами України  на місцевому ринку. [22, ст. 245]

Франчайзинг є порівняно  новим явищем у вітчизняній економіці. Перший франчайзинговий договір  в Україні був підписаний у 1994 році. хоча, слід зазначити, що ознаки попиту на даний вид підприємницької діяльності з'явилися пізніше, у 2001-2002 рр. Період бурхливої уваги з боку підприємців та фахівців, що досліджують стан української економіки, припадає на 2004 р., коли Українська асоціація франчайзингу розпочала презентацію франчайзингових мереж і, таким чином, сприяла популяризації цього економічного явища. Цей факт можна пояснити специфікою становлення економіки України як незалежної держави, особливостями її пристосування до світового економічного середовища та пошуком належного місця у системі міжнародних економічних відносин.

Кількість українських компаній, що використовують франчайзинг для  розвитку свого бізнесу, постійно зростає, хоча порівняно з країнами Західної Європи та американського континенту український сектор франчайзингу є  досить незначним. Максимальному поширенню  франчайзингу на українському ринку  сприяє інфраструктура, що її було створено для консультацій суб'єктів франчайзингу, дослідження тенденцій на українському ринку франчайзингових послуг та пропаганди франчайзингу серед підприємців  малого та середнього бізнесу [, c. 36-37].

Статистика франчайзингу в Україні станом на 25.07.2012

• Кількість брендів: 1825
• Українські мережі, що працюють за кордоном: 37
• Кількість франчайзерів: 862
• Із них діючих: 409
• Кількість франчайзингових точок: 22612
• Персоналу в мережах франчайзингу: 497 033

Ріст кількості  франчайзерів в Україні по роках

Рисунок 3.1.

Як ми бачимо на графіку  франчайзинг в Україні поступово  розвивався, особливо до 2008 року. Потім  загальна кількість бізнесів в Україні, що розвивалася по типу «франчайзинг»  скоротилася за період з 2008-2011 року на 40-50%, але це скорочення якраз якісно вплинуло на сам ринок. Основне скорочення відбулося за рахунок тих франшиз, які з точки зору Федерації франчайзингу в Україні якраз і шкодили самій суті франчайзингу, так як не відповідали ні одній нормі цього виду відносин. А якщо бути точним. То в Україні за системою франчайзингу працюють близько 200 торговельних марок не лише зарубіжних, а й українських. [20]

3.2. Особливості  розвитку франчайзингу в України

До особливостей українського ринку франчайзингових послуг слід віднести нерівномірність розвитку франчайзингу на території України, адже поширення франчайзингу відбувається саме в тих регіонах, що можуть забезпечити  належний рівень розвитку ринку. На сьогодні з упевненістю можна назвати  лише декілька українських регіонів, що в них використовується франчайзингова модель розвитку підприємницької діяльності. Основними з них є великі міста  та ділові центри, до яких належать Київ, Дніпропетровськ, Львів, Харків, Одеса, Донецьк. Аналіз франшиз, що вдало розвиваються сьогодні на українському ринку, дозволяє стверджувати, що зазвичай торговельна марка розпочинає свою діяльність на київському ринку (або принаймні ринку великого українського міста) і лише після апробації на ньому поширює свою діяльність у регіони.

Також слід зазначити, що специфіка  українського ринку франчайзингу характеризується у багатьох випадках розвитком бізнесу  та освоєнням нових ринків не тільки за допомогою системи франшиз, а й завдяки розвитку корпоративних підприємств, що належать франчайзеру. Таку ситуацію можна пояснити тим, що більшість українських підприємців розпочинають франчайзингову діяльність вже після того, як їм вдається створити власну розвинуту мережу. Отже, у даному випадку франчайзинг є ще одним елементом розвитку власної підприємницької мережі.

Дослідження стану українського франчайзингу потребує детального аналізу  структури ринку франчайзингових  послуг, яка склалася на сьогодні. Сьогодні франчайзинг поступово розвивається у 4 галузях української економіки, таких як сфера послуг, роздрібна  торгівля, громадське харчування та виробництво. Застосування франчайзингу для розвитку саме цих сфер підприємницької діяльності можна пояснити низкою факторів, що є визначальними для підприємців [25, c.7-9]

Загалом на ринку України  франчайзинг найбільше розвивається у сфері торгівлі, що зрозуміло: новий  для країни бізнес має бути швидко окупним. Найменше застосовують франчайзинг у сфері виробництва. У виробництві термін окупності франчайзингових мереж істотно більший, ніж у торгівлі. Тож невелика присутність франчайзингу у виробництві зумовлена багатьма чинниками, серед яких слід зазначити такі основні:

• Недостатня популярність франчайзингу у сфері виробництва загалом у всьому світі
• Розвиток франчайзингу в Україні поки що не отримав такого широкого розповсюдження як в інших країнах
• Сфера виробництва в Україні зазнала занепаду (застаріла матеріально-технічна база, великий знос устаткування)
• Інновації, необхідні для виробничої сфери, супроводжені підвищеним ризиком у порівнянні з іншими видами діяльності (наприклад торгівля)
• Великі франчайзери поки що лише придивляються до українського ринку й не поспішають діяти через нестабільну політичну та економічну ситуації в Україні

На вітчизняному ринку  продуктів найпопулярніші такі франшизи:

• фаст-фуда
• продажу фотоапаратури та відповідних матеріалів і послуг
• з продажу, установки, обслуговування і навчання, програмного забезпечення обліку на підприємствах
• заправок
• роздрібної торгівлі
• супермаркетів

Через усі перешкоди  ведення франчайзингу він в Україні  розвивається повільніше, ніж в інших  країнах. Незважаючи на все, багато людей хочуть вкладати гроші у свій бізнес, але в них не завжди є гроші на "розкручування". У таких випадках найбільш актуальним рішенням для них є франчайзинг. Наприклад, компанія Fast Food System Ltd починала свою роботу з франшизи у Львові «без кредитів і стартового капіталу», а сьогодні в неї є мережі піцерій «Челентано», фаст-фудів «Potato House» і кафе «Пункт».

Найбільш розповсюджений франчайзинг у таких секторах, як ресторанний бізнес (у тому числі фаст-фуди) – 18% від обсягу франчайзингового бізнесу в цілому, роздрібна торгівля – 14%, надання послуг – 12%, автосервіс і перевезення – 8%, будівництво – 7%. [27, c.169-171]

Отже, до основних факторів поширення франчайзингу у певних сферах діяльності можна віднести:

• розмір інвестицій, витрачених на відкриття одного франчайзингового підприємства, який формується за рахунок наявності або відмови від традиційних для франчайзингу виплат, а саме роялті та первинний паушальний внесок;строки окупності підприємства, що пов'язані з зазначеним вище розміром первинних фінансових витрат на створення підприємства та залежать від особливостей певного напрямку підприємницької діяльності;
• наявність стабільного попиту платоспроможних споживачів у певній сфері діяльності, що, у свою чергу, має неабиякий влив на повернення інвестицій та дозволяє зробити строки окупності мінімальними;
• деякі культурні та соціально-психологічні зміни у суспільстві, викликані поширенням реклами та моди на певні типи товарів та послуг, які, у свою чергу, зумовлюють наявність стабільного попиту на франчайзингові послуги та інші послуги, що будуть запропоновані кінцевим споживачам за системою франчайзингу;
• стан конкуренції, що можна спостерігати на певному ринку товарів та послуг, адже складнощі з проникненням до олігополістичного та чисто монопольного ринків та з охопленням на тих ринках певної їх частки вимагатимуть значних фінансових вкладень та не зможуть зумовити необхідності використання франчайзингу .

Дослідження специфіки  українського ринку франчайзингових послуг вимагає детального вивчення структури франшиз, що функціонують в українській економіці з метою визначення частки ринку, яка припадає на діяльність іноземних та вітчизняних франчайзингових мереж.

Франчайзинг в Україні є об'єктом інтересу не тільки вітчизняних підприємців, питома вага яких в структурі франчайзингу є значною, а й бізнесменів з країн, що вже давно практикують франчайзинг та є визнаними світовими лідерами у застосуванні даного способу розвитку підприємництва, як то США, Великобританія, Франція, Німеччина. Не обходять увагою український ринок франчайзингу й Росія та країни з найбільшою українською діаспорою — Канада та Португалія. Вітчизняний практичний досвід франчайзингу позначений також існуванням франчайзингових мереж інших країн, але частка українського ринку, якою вони володіють, не є значною [26, c.134-135].

Поширюються саме ті франчайзингові мережі, що є близькими за менталітетом до національного ринку, а саме українських та російських, які займають частки загального ринку франчайзингу у 34 та 32% відповідно. Це не дивно, адже світовий досвід франчайзингу доводить успішність розвитку саме національних франчайзерів та тих, що за своїми соціально-культурними та економічними традиціями схожі із суб'єктами національної економіки. Українські франчайзери мають змогу скоріше відчути зміни вітчизняного ринку та найкращим чином пристосуватися до нових тенденцій. Популярність російських франчайзингових мереж на українському ринку можна пояснити не тільки географічною близькістю двох держав, а й специфікою експансії російського капіталу, що дуже швидко розвивається, яку можна охарактеризувати розповсюдженістю франчайзингових закладів лише у великих містах для забезпечення попиту. Підвищення рівня та стану франчайзингової мережі потребує постійного зростання. Отже, якщо маленькі російські міста поки ще не відіграють значної ролі у її розширенні, тому що не в змозі забезпечити належний рівень прибутковості, увагу привертають великі міста України, а саме Київ, що характеризується наявністю великої кількості платоспроможних покупців, та, завдяки відсутності культурних бар'єрів між двома країнами, може гарантувати належне сприйняття російських торговельних марок українськими споживачами.

Слід також  звернути увагу і на той факт, що частка ринку у сфері виробництва, що її займають російські франчайзери, є досить великою та майже однаковою з українськими та американськими франчайзерами. Цю ситуацію можна пояснити тим фактом, що деяка частина бізнесу, розташована на сході України, знаходиться або у прямому володінні російських компаній, або має дуже тісні історичні зв'язки з Росією. Отже, закономірним є дивним значне поширення російських франчайзингових мереж, що займаються виробництвом, на території України [27, c.75-76].

Третє місце за популярністю на українському ринку франчайзингових послуг посідають франчайзери США, країни, яку справедливо можна вважати батьківщиною практичного франчайзингу, Американські франчайзери представлені в країнах всього світу. Американська компанія «McDonalds» була однією з перших франчайзингових мереж, що потрапили до України, хоча до специфіки розвитку ресторанів швидкого обслуговування цієї компанії на українському ринку слід віднести централізоване управління та відмову від франчайзингової моделі розвитку. Цей факт можна пояснити нестабільністю політичного та економічного розвитку країн з перехідною економікою, що не дозволяє зі впевненістю зробити довгострокове прогнозування для діяльності компанії та не може забезпечити фахівців належного рівня, які б ще володіли необхідними фінансовими ресурсами для розвитку франчайзингової мережі. Частка ринку в 11%, що її займають американські франчайзери, не є значною. Можливо, відмінності у світосприйнятті позначилися на здатності перенести американський франчайзинговий досвід на українську модель розвитку підприємництва.