Характеристика Поліського економічного району України

 

4.Корисні копалини

 

Комплекс мінеральних ресурсів Поліського району представлено паливно-енергетичними, нерудними корисними копалинами, окремими металорудними ресурсами. Серед паливно-енергетичних ресурсів головне місце посідають кам'яне вугілля Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну, газ та нафта Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області, газ Волинської області. Промислове значення мають також буре вугілля Дніпровського басейну (у Житомирській області) та поклади торфу, які поширені практично по всій території Поліської природно-географічної зони району.

Промислова сировинна база мінеральних рудних ресурсів району обмежується запасами поліметалічних руд -- 9,4 % загальноукраїнських запасів. Певні перспективи щодо розробки в майбутньому мають поклади мідних руд Волині, у цьому ж регіоні можливим є промисловий видобуток золота.

Нерудні корисні копалини представлено сировиною для металургії, хімічної промисловості й промисловості конструкційних матеріалів. Серед областей Полісся виділяються потенціалом нерудних ресурсів Житомирська та Рівненська області. Найбільшу частку в потенціалі нерудних копалин займає сировина для виготовлення конструкційних матеріалів, у тому числі -- для скляної, фарфорової, цементної, силікатної промисловості, різноманітні будівельні матеріали та сировина для будівельної промисловості: будівельне та декоративно-облицювальне каміння, крейда, глини, вапно та ін. У структурі потенціалу мінеральних ресурсів Полісся переважає потенціал паливно-енергетичних ресурсів Чернігівської області.

 

 

5.Населення та ресурси  праці (показники природного руху  населення, динаміка чисельності  населення за останні 3 роки, показники зайнятості та безробіття)

 

 

Чисельність населення району -- 4926,7 тис. чол., що становить 10 % від загальної чисельності населення України. Порівняно з загальноукраїнською, густота населення району менша майже у два рази (49 чол. на км2 проти 84). Для областей району значення густоти населення в 2000 р. становили: для Волинської області -- 53 чол/км2; для Рівненської області -- 59 чол/км2; для Житомирської області -- 49 чол/км2; для Чернігівської області -- 41 чол/км2. Збільшення густоти населення спостерігається в напрямку з півночі на південь району. Найбільшими є значення густоти населення для міських агломерацій, найменші характерні для північних районів Чернігівської області та Чорнобильської зони обов'язкового та добровільного відселення. Внаслідок радіоактивного забруднення даної території, небезпечних для здоров'я і життя людей умов проживання, чисельність та густота населення Чорнобильської зони є найнижчими на Поліссі. З цих самих причин, особливою є і динаміка чисельності населення зони, яка значною мірою обумовлюється й досі міграційними процесами. Відмічається повернення кількох сот жителів 30-кіломет-рової зони відчуження, в основному осіб похилого віку у рідні краї на постійне проживання.

. Розвиток демографічного потенціалу Полісся значною мірою зумовлюється наслідками аварії на ЧАЕС. Цей чинник особливо вплинув на динаміку чисельності населення, посиливши інтенсивність міграційних процесів, що відрізняє Поліський район від інших регіонів України.

Якщо порівнювати національний склад населення Полісся і України, то відзначається фактично рівномірне співвідношення чисельності основних національностей -- українців та росіян -- в усіх областях району за більш помітної, ніж у країні в цілому, перевазі українців. Серед інших компактно проживаючих народів треба відзначити поляків у західних та центральних областях Полісся, у тому числі порівняно великі компактні ареали в Житомирській області, в прикордонних населених пунктах Волинської області. Привертають увагу особливі етнічні групи українського народу -- поліщуки (як самоусвідомлена етнічна група відомі з XVII ст.), литвини, що їх самобутність сягає часів Давньої Русі. Серед населення деяких районів Чернігівщини (у минулому ця етнічна група іменувалася «севрюками») помітним є антропологічний вплив народів тюркського походження

Загальноцивілізаційні тенденції до зростання частки міського населення на Поліссі проявились повною мірою. Так, для більшості областей регіону перевага міського населення над сільським або визначилась нещодавно -- у другій половині 1980-х pp. (у Житомирській області зараз міського населення 56,5 %), або кількість міського і сільського населення є близькою до 50 % (Волинська, Рівненська та Чернігівська області).

Природний рух населення району також має характерні риси на тлі загальних для України тенденцій. З другої половини 1990-х pp. почалося абсолютне скорочення населення Полісся. Причиною цього явища стало зменшення народжуваності та зростання смертності в результаті дії чинників соціально-економічного характеру -- економічної кризи, падіння життєвого рівня населення, відсутності соціальних гарантій та через наслідки Чорнобильської катастрофи.

Разом з тим, показник народжуваності в районі вищий, ніж у середньому по Україні і становить на 1000 чоловік населення у Волинській області 11,3, у Житомирській області -- 8,8, у Рівненській -- 11,7. Винятком у цьому випадку є Чернігівська область, де вказаний показник становить 6,9.

Що стосується смертності, то її динаміка на Поліссі також має свої особливості. Так, позитивною ознакою є те, що показник дитячої смертності як в районі в цілому, так і по кожній з областей є нижчим, ніж у країні. Свою роль тут відіграє посилення охорони материнства й дитинства в областях району після аварії на ЧАЕС. Загалом показники кількості померлих на 1000 чол. населення становили в 2000 р. у Волинській області -- 14,1, у Житомирській -- 16,2, у Рівненській -- 13,1, у Чернігівській -- 19,7 чол. Відносно високий загальний показник смертності в Чернігівській області пов'язаний головним чином із негативною віковою структурою населення, з високою часткою осіб пенсійного віку, а на Житомирщині, вочевидь, з наслідками аварії на ЧАЕС. Отже, ближчими до оптимальних ознаками природного відтворення населення характеризується західне Полісся -- Волинська та Житомирська області.

Кількість зайнятого населення становить 42,5 % від загальної кількості населення району. Чисельність трудових ресурсів у 2006 р. становила 57,8 % всього населення району (табл. 1.2). Відносна частка трудових ресурсів у всій кількості населення у Поліссі є меншою, ніж у країні в цілому через більшу відносну кількість населення у непрацездатному віці. Питома вага трудових ресурсів, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності, у загальній чисельності населення в районі є нижчою, ніж в Україні. Частка населення, зайнятого у сферах економічної діяльності, є вищою, ніж у середньому в країні. Найменша чисельність зайнятих відносно чисельності населення спостерігається у Волинській та Житомирській областях. У структурі зайнятості населення більшу ніж в Україні частку становлять працюючі у сфері аграрного виробництва, а чисельність зайнятих у галузях суто сільського господарства перевищує 0,5 млн. чол.

     

                  Природний рух населення у січні-вересні 2011 року

 

1. Абсолютні дані кількості народжених і померлих, природного приросту

	Народжені, осіб	Померлі, осіб	Природний приріст, осіб	Кількість померлих у віці до 1 року, осіб
Україна	372820	498323	–125503	3394
Волинська	10914	10389	525	130
Житомирська	11223	15266	–4043	80
Рівненська	13027	10671	2356	130
Чернігівська	7449	15059	–7610	60

 

2. Загальні коефіцієнти народжуваності  і смертності, природного приросту

		Загальні коефіцієнти
		народжуваності			смертності			Природного приросту		смертності дітей у віці до 1 року1
Україна			10,9		14,6		–3,7			9,1
Волинська			14,1		13,4		0,7			8,3
Житомирська			11,8		16,0		–4,2			7,3
Рівненська			15,1		12,4		2,7			10,1
	Чернігівська			9,1		18,4			-9,3		8,0

 

 

 

 

Чисельність населення на 1 січня 2011 року та середня чисельність за 2010 рік1

(тис. осіб)

1.Наявне населення

	На 1 січня 2011 року			Середня чисельність за 2010 рік
	все населення	міське	сільське	все населення	міське	сільське
Україна	45778,5	31441,6	14336,9	45870,7	31483,2	14387,5
Волинська	1037,2	537,0	500,2	1036,9	536,2	500,7
Житомирська	1247,4	463,8	783,6	1246,1	463,2	782,9
Рівненська	1152,5	551,1	601,4	152, 11	550,7	601,4
Чернігівська	1098,2	689,3	408,9	1104,0	690,7	413,3

 

(тис. осіб)

2. Постійне  населення                                                                                                                  

	На 1 січня 2011 року			Середня чисельність за 2010 рік
	все населення	міське	сільське	все населення	міське	сільське
Україна	45598,2	31186,0	14412,2	45690,4	31227,6	14462,8
Волинська	1034,4	531,0	503,4	1034,2	530,2	504,0
Житомирська	1279,8	739,1	540,7	1283,2	739,6	543,6
Рівненська	1151,5	545,9	605,6	1151,0	545,4	605,6
Чернігівська	1089,7	679,1	410,6	1095,4	680,4	415,0

 

 

 

             Зайняте населення за регіонами у 2011 році

(за матеріалами вибіркового  обстеження населення з питань  економічної активності)      (тис. осіб)

 

 

	Січень–березень		Січень–червень
	всього, у віці 15-70 років	з них працездатного віку	всього, у віці 15-70 років	з них працездатного віку
Україна	20108,2	18303,2	20247,7	18425,0
Волинська	433,7	393,7	440,5	400,0
Рівненська	466,6	421,4	478,9	430,0
Чернігівська	470,5	404,5	474,2	406,7

 

 

Зареєстроване безробіття населення за регіонами у 2011 році

 

	Січень–березень			Січень–червень
	тис. осіб у %	у % до		у % до
		економічно активного населення працездатного віку	населення працездатного віку	тис. осіб у %	економічно активного населення працездатного віку	населення працездатного віку
Україна	593,9	2,9	2,1	578,4	2,9	2,1
Волинська	14,5	3,3	2,4	14,5	3,3	2,4
Житомирська	23,9	4,3	3,2	24,3	4,4	3,3
Рівненська	21,9	4,5	3,2	21,8	4,4	3,2
Чернігівська	20,0	4,3	3,2	19,1	4,1	3,0