Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2014 в 23:27, творческая работа
Полісся є економічним районом України, який утворює міжобласний територіально-господарський комплекс. Останній включає в себе чотири області України -- Волинську (утворена 1939 p.), Житомирську (1939 p.), Рівненську (1939 р.) та Чернігівську (1932 p.). Територія району займає 102,1 км2, а названих областей відповідно -- 20,2, 29,9, 20,1 та 31,9 тис.км2 або 15% території України.
1.Територіально-адміністративний устрій (склад району)
2.Розміщення регіону в системі економічного районування (наукові школи)
3.Фізико-географічна характеристика району (рельєф, клімат, поверхневі
води, ґрунти, рослини, природоохоронні території)
4.Корисні копалини
5.Населення та ресурси праці (показники природного руху населення, динаміка чисельності населення за останні 3 роки, показники зайнятості та безробіття)
6.Розміщення галузей промисловості та їх питома вага в економічному районі
7.Посівні площі та валовий збір с/г культур
8.Зовнішньоекономічні зв’язки економічного району (експорт, імпорт)
9.Екологічна ситуація в економічному районі
Висновок (про ситуацію в регіоні)
Використана література
Інший комплекс чинників пов'язаний зі специфічними еколого-економічними проблемами розміщення та розвитку населення і виробництв на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. У межах зони інтенсивного забруднення на момент аварії приблизно 40 % від загальної площі складала рілля, 35 -- ліси, 10 -- луки і 15 % -- інші території (з них сільські та міські забудови -- 5%, промислові споруди та шляхи -- 5, території, що не використовувались в господарському обігу, в тому числі заболочені місцевості та акваторії, -- 5 %). Найбільший вплив Чорнобильська катастрофа справила на стан продуктивних сил, пов'язаних з використанням еколого-економічних систем -- земельних та лісових угідь, водних та рекреаційних ресурсів Полісся. Крім того, під радіоактивне забруднення підпали населені пункти з розвинутим промислово-виробничим потенціалом різноманітної спеціалізації та підприємства агропромислового комплексу регіону. Загалом на 4 області Полісся припадає 0,8 всієї площі радіоактивного забруднення. Найбільш негативну роль відіграє забруднення цезієм. Стронцій та плутоній знаходяться головним чином у 30-кілометровій зоні відчуження ЧАЕС (0,04 тис. км2 на Житомирщині). Зараз площа обов'язкового (примусового) відселення в районі перевищує 1,2 тис. км2. За чисельністю постраждалого населення Житомирська область займає перше місце в районі. Під значне забруднення радіонуклідами потрапили міста Коростень та Овруч.
За умов подальшого застосування застарілих методів природокористування, неадекватних сучасності концепцій розвитку продуктивних сил розвиток району є проблематичним. Оскільки необхідною умовою розширеного відтворення суспільного виробництва Полісся є вирішення екологічних проблем, подальший розвиток і розміщення продуктивних сил району повинні проводитись на основі базування соціально-економічного розвитку на новій, екологічно та соціально орієнтованій, ресурсозберігаючій концепції. Вона повинна враховувати регіональну специфіку природокористування і відповідні їй структурно-технологічні трансформації виробництва на основі освоєння вітчизняних і світових досягнень НТП у напрямах, визначених Національною концепцією сталого розвитку України.
.
Висновок:Отже, українське Полісся має досить вигідне географічне положення вздовж північного кордону держави. На півдні Полісся межує з Карпатським регіоном, Поділлям, Черкащиною, Київщиною та Слобожанщиною. Через цей регіон проходять транспортні та зв'язкові мережі, що з'єднують Україну з Білоруссю, частково -- з Росією та Західною Європою. Таким чином, Поліський район є сполучною ланкою, з одного боку, між Україною та Білоруссю, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з другого -- між Росією та Західною Європою. Стратегічне положення району дає змогу активно залучати Полісся не тільки до розвитку міжрегіональних внутрішньо українських зв'язків, а й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва.
За рахунок залучення у виробництво передових, екологічно орієнтованих технологій, а також подальшої реалізації заходів з мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС має поступово покращитись екологічна ситуація в районі, зросте кількість, якість, та конкурентоспроможність продукції Полісся, що сприятиме економічному піднесенню і України в цілому.
Рівень соціального розвитку Поліського економічного району помітно відстає від середньоукраїнського. Доходи населення району, в тому числі заробітна плата працівників усіх сфер економіки, залишаються нижчими, ніж у країні в цілому.
Енергетичною базою району є, поряд із власними (вугілля кам'яне й буре, газ, нафта та торф, дрова тощо), завезені з інших територій та з-за кордону енергетичні ресурси. Основними ринками збуту продукції промислового та сільськогосподарського комплексів Полісся є його внутрішній ринок, а також ринки інших економічних районів України, на які постачається продукція машинобудування, харчової та легкої промисловості, будівельні матеріали, електроенергія, рудна й нерудна сировина для чорної та кольорової металургії тощо. Продукція паливної промисловості, однак споживається в основному в межах району.
Викорисана література:
Информация о работе Характеристика Поліського економічного району України