Економічна діагностика машинобудівних підприємств

Система економічної діагностики підприємства базується на використанні алгоритмів, технологій, методів і показників економічного аналізу, побудованих на інформаційній базі господарського обліку. З огляду на це, доцільно розглянути певні методологічні основи фінансово-економічного аналізу та господарського обліку, а потім сформувати комплексну систему діагностики діяльності підприємства. У даному разі під системою діагностики слід розуміти єдність концепції, підходів, принципів, механізмів, технологій та конкретних алгоритмів постійного простежування цільових точок соціально-економічної системи підприємства [8,115].

 

 

 

 

 

1.2 Машинобудівний комплекс України та його значення для економіки країни

 

Машинобудівний комплекс — це сукупність галузей промисловості, що виробляють машини й устаткування для всіх ланок народного господарства.

У сучасному житті немає жодної галузі, де б не використовувалися вироби машинобудування. Це — і телевізор, і магнітофон, і холодильник, і пральна машина, і радіоприймач, і міксер, і велосипед, і автомобіль. Всі вони також виготовлені машинами або із застосуванням машин.

Машинобудування — надзвичайно складна галузь в Україні. Вона поділяється на кілька десятків галузей і виробництв. Підприємства машинобудування об'єднуються в одне ціле на основі спільності технології, сировини, а також призначення готової продукції. Великі галузі, наприклад, сільськогосподарське, енергетичне, транспортне машинобудування, поділяються на менші. Так, транспортне машинобудування складається з авто-, судно-, вагоно-, тепловозо-, літакобудування тощо. У свою чергу, наприклад, автомобілебудування - з виробництва легкових, вантажних автомобілів, автобусів.

Розміщення окремих галузей машинобудування залежить від характеру виробництва, його трудомісткості, потреб у кваліфікованій робочій силі, показників витрат сировини, енергії, устаткування з розрахунку на випуск одиниці продукції. Залежно від дії цих чинників галузі машинобудування територіально об'єднуються в такі групи:

1) радіотехніка, робототехніка, електроніка, конвеєро-, приладо-, верстатобудування, інструментальна промисловість та ін. Підприємства цих галузей розташовуються в промислових центрах, де є кваліфіковані кадри, науково-дослідні інститути відповідного профілю, виробнича і невиробнича інфраструктура;

2) авто-, двигуно-, тракторо-, вагонобудування, виробництво устаткування для легкої і поліграфічної промисловості. Заводи цих галузей знаходяться в машинобудівних центрах, де є кваліфіковані кадри, а також виробляються метал та енергія;

3) виробництво сільськогосподарських машин, хімічного устаткування, промислової арматури, будівельних і шляхових машин. Ці галузі машинобудування розміщуються ближче до районів споживання готової продукції;

4) виробництво гірничошахтного, металургійного, підйомно-транспортного устаткування, металевих виробів. Ці галузі знаходяться біля джерел металопостачання і районів споживання готової продукції;

5) підприємства галузі металообробки (ремонт машин та обладнання, виробництво окремих нескладних металевих виробів і конструкцій). Вони орієнтуються на споживача і можуть знаходитися майже повсюди.

Отже, без машин життя та виробнича діяльність сьогодні неможливі. На роботу люди дістаються машинами — автобусами, тролейбусами, поїздами, автомобілями, там вони знову мають справу з машинами — верстатами, прокатними станами, комбайнами, сівалками тощо. Навіть управлінська праця все більше устатковується машинами, наприклад, комп'ютерною технікою.

Забезпечуючи машинами інші галузі господарства, машинобудування сприяє науково-технічному прогресу, полегшує працю робітників, поліпшує її умови.

Машинобудування — провідна галузь промисловості України. В майбутньому вона набуде значення "галузі-організатора", здатної вдосконалювати економіку країни. Машинобудування в нашій країні є органічною складовою майже кожного більш-менш значного промислового комплексу. Це одна з територіально найбільш поширених галузей господарства України.

Якщо значення машинобудування в господарстві України завжди залишається великим, то місце і роль галузі постійно змінюється. Так, в останні роки машинобудування за експортним потенціалом значно поступилося чорній металургії. Кризові явища тут теж були глибинними. Не завжди успішною була і конверсія підприємств машинобудування. Майже всі вони в минулому виконували замовлення військових відомств і в нових умовах господарювання не змогли втримати кадри і виробничій потенціал [2, 315].

Оскільки розвиток машинобудівного  комплексу регіону та України  в цілому залежить від розвитку окремих підприємств машинобудування,  то при проведенні заходів з підвищення ефективності функціонування машинобудівного комплексу першочергову увагу слід звернути на підприємства.

Управління машинобудівним підприємством в умовах кризи  має бути спрямоване на  збільшення надходження фінансових ресурсів та зменшення поточних витрат, на зростання  обсягів реалізації продукції.

Для зменшення впливу перелічених  негативних факторів менеджери підприємств машинобудування мають прагнути укладати договори з попередньою оплатою продукції, розширювати ринки збуту у Росії,  Казахстані,  Білорусі та в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя.

Велику увагу слід приділити  розвитку наукоємних та високотехнологічних  виробництв.  Це призведе до зниження матеріалоємності продукції, до покращення якості та виходу виробництва на новий рівень, що дозволить зайняти нові ніші на світовому ринку.

Для успішного розвитку машинобудування  в Україні необхідно підтримувати конкурентоспроможність продукції на світовому ринку.  Для цього необхідно забезпечити високу якість продукції,  її надійність та довговічність,  що потребує великих інвестиційних вливань у наукове забезпечення та оновлення технологічного парку виробництва.

Останнім часом на світовому  ринку зросли екологічні вимоги. Екологічність  продукції стала одним з показників конкурентоспроможності продукції.  Тож,  для спроможності конкурувати на світовому ринку необхідно проводити природоохоронні заходи,  що будуть спрямовані на зменшення забруднення екології як продукцією, що випускається, так і самим підприємством.

Машинобудівний комплекс України перебуває у складному  фінансовому становищі.  Кількість збиткових підприємств зростає з кожним роком.  Відбулося погіршення експортно-імпортних відносин. Однак машинобудівний комплекс України має значний інноваційний потенціал, що дає велику надію на відродження комплексу [11 ].

Для вчасного запобігання  проблем на підприємствах машинобудівної галузі регулярно повинна проводитись  діагностика його економічних та фінансових показників.

 

1.3 Особливості економічної  діагностики діяльності підприємств  машинобудування

 

Успішні машинобудівні підприємства є складними високотехнологічними структурами, які активно взаємодіють із суміжними галузями економіки (металургійною, хімічною, легкою промисловістю та ін.), втілюють у життя найновіші досягнення науково-технічного прогресу, перманентно працюють над підвищенням конкурентоспроможності та ефективності функціонування, забезпеченням економності ресурсів та удосконаленням систем менеджменту. В сучасних умовах стан вітчизняних машинобудівних підприємств значно погіршився, тож актуальнім питанням стає проведення якісної діагностики стану підприємств, що допоможе виявити існуючи проблеми та можливі перспективи розвитку суб’єктів господарювання.

Однією з вагомих причин виникнення порушень у фінансово-економічному стані є низький рівень розвитку систем управління. Адже не новиною є те, що значна частина менеджерів усіх рівнів управління машинобудівних підприємств не володіють інформацією про реальний стан функціонування їхніх підприємств, не аналізують причини, які зумовили виникнення проблем, а виконують лише корегувальні функції, не володіють знаннями та досвідом у сфері антикризового управління. На підприємствах не створені та не використовуються системи діагностики, які здатні надати реальну інформацію про різні сфери функціонування, проблемні моменти та існуючі перспективи.

Економічна діагностика  на машинобудівних підприємствах насамперед виконує аналітичну функцію, яка передбачає цільовий систематичний збір інформації з даних податкового, бухгалтерського, статистичного, управлінського обліків, на підставі спеціально проведених досліджень з метою створення бази даних про ретроспективний, існуючий та перспективний стан функціонування. Діагностика на підприємствах безумовно відіграє й інформаційну функцію, оскільки її основним завданням є інтерпретація інформації про функціонування підприємства і різні його сфери (постачання, виробництво, збут, фінанси, кадри, технології тощо) та її ідентифікація, визначення проблем, які виникають на різних рівнях та ланках з метою інформаційного забезпечення обґрунтування та прийняття управлінських рішень.

Усі діагностичні системи  характеризуються консультаційним  характером, адже в аналогічних ситуаціях  може існувати безліч відмінних варіантів  розвитку ситуації, а діагностичне забезпечення в таких умовах покликане  розглянути альтернативність варіантів  подолання проблем та проробку усіх можливих наслідків за кожним із них.

На підставі зібраної та ідентифікованої інформації відбувається розроблення заходів, що мають реактивний або ж спрямувальний характер, тобто діагностика покликана забезпечити функцію дієвості, відповідно до якої посадові особи повинні результативно використовувати її результати з метою підвищення ефективності функціонування власних підприємств.

Варто зауважити, що в сучасних умовах набуває особливої ваги антикризова  роль систем економічної діагностики  в менеджменті машинобудівних підприємств, оскільки вчасна інформація про існуючі  негативні зміни та потенційні загрози  покликана сформувати попередню  реакцію та максимально уникнути негативних наслідків. В умовах України, коли достатньо зрозумілою була невідворотність  негативних наслідків світової фінансово-економічної  кризи практично для усіх галузей  національної економіки, не вживались  жодні заходи для мінімізації  негативного впливу. Окрім цього, вже в умовах існуючої глибокої кризи  на державному рівні досі не вжиті  заходи для захисту та підтримки  вітчизняних товаровиробників. Існуючу  ситуацію варто було б максимально  використати для структурної  перебудови національної економіки, активізації  розвитку базових сфер національного  господарства промисловості (машинобудування, хімічної промисловості, металургії та ін.), що сприяло б активізації й усіх інших похідних галузей.

У підсумку доцільно зазначити, що будь-яке підприємство, функціонуючи у ринкових конкурентних умовах, повинно  володіти інформацією про стан та перспективи власного розвитку, існуючі  та потенційні проблеми з метою своєчасного  розроблення обґрунтованих управлінських  рішень, які спрямовані на підвищення ефективності та результативності діяльності. У таких умовах діагностика діяльності машинобудівного підприємства, яка має яскраво виражений цільовий характер, покликана сформувати інформаційну систему підтримки прийняття управлінських рішень, яка базується на результатах моніторингу, аналізу, порівняння, узагальнення, групування, економіко-математичного моделювання тощо [9].

 

 

 

2 ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА  МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА  АТ«МОТОР-СІЧ»

2.1 Коротка характеристика  підприємства ПАТ«Мотор-Січ»

 

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» - реалізовує повний цикл створення сучассних авіаційних двигунів: від маркетингових досліджень, розробки і виробництва до опору водіння в експлуатації і ремонту.

кілька десятків тисяч двигунів виробництва ПАТ «МОТОР СІЧ» встановлені на літальних апаратах всесвітньо

відомих фірм Антонова, Ільюшина, Берієва, Туполєва, Яковлєва, Камова, Міля, чеської «Aero Vodochody» і китайської NAMC. Вони експлуатуються в цивільній і військовій авіації більш ніж в 120 країнах світу.

Багато хто з двигунів, що виготовляються на підприємстві, стали світовими лідерами у своєму класі: ТРДД АІ-25ТЛ піднятих в небо більше трьох тисяч навчально-тренувальних і навчально-бойових літаків 40 країн світу; вертолітні двигуни сімейства ТВ3-117, на яких літають в 61 країні практично всі вироблені в Росії вертольоти середньої вантажопідйомності; двигун Д-18 для самих вантажопідйомних у світі транспортних літаків «Руслан» і «Мрія»; найпотужніший у світі двигун Д-136 для вертольотів і інші.

Значне місце у виробничій програмі ПАТ «МОТОР СІЧ» займає випуск промислових газотурбінних приводів, створених на базі багаторічного досвіду виготовлення й технічного супроводу в експлуатації авіаційних двигунів. Цей напрямок нараховує близько десятка типів приводів в діапазоні потужностей від 1 до 8 МВт.

ПАТ «МОТОР СІЧ» входить до складу авіапромислового комплексу України, традиційно глибоко інтегрованого з підприємствами авіа промисловості Росії.

В даний час ПАТ «МОТОР СІЧ» доводиться працювати в умовах дуже жорсткої конкуренції на авіаційному полі світового ринку. А це означає, що пріоритети потрібно віддавати новим, перспективним виробам, здатним конкурувати з продукцією провідних світових фірм.

Чисельність працівників, чол. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23841

Активи Товариства, млн грн. . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 182,3

Капітал, млн грн. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 108,8

Статутний фонд, млн грн. . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 280,5

Чистий дохід від реалізації за 2011 рік, млн грн. . . . . . . . . . . . . . . 5 792,5

Фінансовий результат за 2011 рік, млн грн. . . . . .. . . . . . . . . . . . . 1 344,1

 

2.2  Діагностика  конкурентоспроможності підприємства ПАТ«Мотор-Січ»

 

За допомогою методу конкурентних переваг визначимо конкурентоспроможність ПАТ«Мотор-Січ» у порівняні з россійским заводом «Клімов», який випускає авіаційні двигуни.