Кадрова структура підприємства. Продуктивність праці і способи її підвищення

_{2.10 Планування економічної ефективності виробництва}

Економічна ефективність – це результативність виробничої діяльності, тобто співвідношення між результатами господарської  діяльності і витратами праці  і ресурсів.

Економічний ефект – це абсолютна  величина корисного результату, вираженого у вартісній формі. Це може бути величина прибули або економії витрат. Економічний  ефект – величина абсолютна і  залежить від масштабів виробництва.

Економічна ефективність – величина відносна, виходить вона в результаті зіставлення економічного ефекту з  величиною витрат.

  У даній роботі розглядається  загальна економічна ефективність.

Цей показник розраховується за певний проміжок часу і характеризує загальну величину економічного ефекту по відношенню до розмірів витрат, як по кожному їх виду, так і в сукупності.

1. Продуктивність праці. Для її обчислення можна використовувати наступні формули:

                                             (10.1)

Під обсягом виробництва тут і далі слід розуміти вартість річного випуску продукції. Її можна обчислювати через відпускну ціну або, що буде точніший, через величину заводської собівартості або собівартості виробничої.

(грн/люд)

Продуктивність  праці показує, яка сума об'єму  виробництва виробів доводиться на 1 основного виробничого працівника. На одного працівника доводиться 145141,01 гривень річного об'єму виробництва.

                                     (10.2)

(грн/год)

Продуктивність  праці показує, який об'єм виробництва  виробів виготовлений за одиницю  часу. За одиницю часу виготовлено - виробів на суму 54372,40 грн.              

                                                         (10.3)

додана вартість = собівартість –  куплені матеріали, енергетичні  витрати.

додана вартість = 85342919,15 - 7788927 - 353380,08=77200612,07 (грн)

 

(грн/чол)

Продуктивність  праці показує, який внесок кожного  працівника в додану вартості виробу. Кожен основний виробничий працівник  за рік додав 131293,55 гривень у вартість випуску продукції.

Для збільшення продуктивності праці необхідно застосовувати засоби мотивації працівників. Головними чинниками підвищення продуктивності є умови праці. Підвищує продуктивність праці освіта, оскільки дає корисні знання, дисципліну, працездатність, а люди з такими якостями дуже продуктивні. Також на підвищення впливають такі методи: економія змінного робочого часу; удосконалення техніки й технології, застосування нових видів сировини та матеріалів; поглиблення спеціалізації, комбінування, вдосконалення системи управління, організації праці; удосконалення методів планування, систем оплати праці, участі працівників у прибутках; створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу; введення та освоєння нових виробництв, зміна структури виробництва.

1. Матеріаломісткість і материаловіддача.:

                                                                 (10.4)

Цей показник говорить про те, що матеріаломісткість складає – 9,13%, тобто 9,13% у вартості об'ємів виробництва займають матеріальні витрати.

                                                                                                       (10.5)

      

Цей показник визначає об'єм виробництва в грошовому  виразі на 1 гривну матеріальних ресурсів, тобто скільки вироблено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів

Для поліпшення цих показників: широке застосування маловідходний і безвідходної технології; використання відходів виробництва для випуску побічної продукції; широкого застосування штучних і синтетичних матеріалів; поліпшення якості продукції; створення більш досконалої конструкції машин і обладнання.

Фондомісткість  і фондовіддача

                              (10.6)

               (10.7)

                        (10.8)

= 6872101,215– 1030815,18 = 5841286,035 (грн)

(грн)

Фондомісткість - це показник, зворотний  фондовіддачі, який показує величину вартості основних фондів, що припадає на одиницю продукції, випущену підприємством. Він показує величину основних виробничих фондів, що припадає на одиницю продукції. Даний показник служить для визначення ефективності використання основних фондів організації. З розрахунку видно, що виріб фондомісткий, тому що на одну гривну виробництва продукції доводитися 0,6 копійки вартості ОВФ.

Фондовіддача  визначається кількістю проведеної продукції в грошовому виразі на 1 гривну середньорічної вартості ОПФ. Цей показник може розраховуватися  і так:

                                                                                                         (10.9)

165,59 грн. проведеної продукції доводитися на 1 гривну середньорічної вартості ОВФ.

На показники фондомісткості і фондовіддачі впливають такі фактори: зміна структури технологічного устаткування і проведення капітальних ремонтів ключових одиниць устаткування; проведення планових модернізацій устаткування; зміна завантаження виробничих потужностей через зміну номенклатури продукції, що випускається; зміна обсягів випуску продукції під впливом ринкових і інших факторів.

 

2. Енергомісткість

                                                                              (10.10)

 де Р_е – вартість електроенергії за рік

Виробництво не енергоємне, оскільки 0,4 копійок вартості енергоресурсів необхідно для виробництва продукції на 1 гривну.

Для поліпшення цього показника  необхідне впровадження новітніх технологій, економічна витрата електроенергії.

ВИСНОВКИ

           У першій частині курсової роботи було розглянуто організаційну структуру керування персоналу, принципи її побудови. Процедура оцінки ефективності персоналу і яке значення має ця оцінка. Також була розкрито поняття продуктивності праці та мета, стратегії її підвищення та результати цього підвищення.

Метою другій частині курсової роботи є калькулювання собівартості умовного виробу, виробленого в механоскладальному цеху і визначення відпускної ціни виробу на підставі його собівартості.

   Саме собівартість виробу являється найважливішим фактором визначення подальшого регулювання витрат і доходів підприємства.   

    Витрати, що включаються в собівартість: паливо, технологічна енергія; сировина і матеріали; основна і додаткова заробітна плата виробничих робочих; відрахування до соціальних фондів; витрати на зміст устаткування; загальновиробничі витрати; витрати на науково – дослідницьку роботу; витрати на підготовку виробництва. Зменшення цих витрат призводить до зниження собівартості, а саме економії на підприємстві.

Отже, виробнича  собівартість складає 85342919,15 грн. на річний випуск і 24737 грн. на одиницю продукції. А на основі собівартості ми обчислили відпускну ціну заводу: 216683275,25 грн. і 62806,74 грн. відповідно. Для цих розрахунків було визначено: режим роботи цеху з виробництва контактора, величина верстатного парку, потреби в енергоресурсах і їх вартість, витрати на матеріальні ресурси, на оплату праці, вартість устаткування, амортизаційні відрахування, загальновиробничі витрати та витрати на утримання і експлуатацію устаткування

Зростання продуктивності праці має важливе значення як для кожного підприємства зокрема, так і для суспільства в цілому, вивчення чинників і пошук резервів цього зростання  є важливим завданням економічної теорії та практики. Для підвищення ефективності роботи підприємства можна збільшити цю продуктивність праці. Для цього необхідно: економія змінного робочого часу; удосконалення техніки й технології, застосування нових видів сировини та матеріалів; поглиблення спеціалізації, комбінування, вдосконалення системи управління, організації праці; удосконалення методів планування, систем оплати праці, участі працівників у прибутках; створення належного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу; введення та освоєння нових виробництв, зміна структури виробництва.

Одним із шляхів зниження матеріаломісткості продукції є використання прогресивних видів матеріальних ресурсів: металевих  порошків, полімерів, пластмас. Застосування їх дає можливість не тільки знизити  витрати сировини і матеріалів, але  і зменшити трудомісткість виробів, збільшити завантаження обладнання. Також можна вдосконалити техніку і технології обробки матеріалів, впровадити прогресивні технології, максимально економити на матеріалах.

Збільшення фондовіддачі відображає покращення використання основних фондів і свідчить про підвищення ефективності виробництва. Поліпшення таких показників ефективності виробництва, як: продуктивність праці, собівартість продукції, якість виробів призводить до зростання фондовіддачі.

Будь-яке підприємство насамперед залежить від правильно побудованої кадрової структури. В теоретичній частині було розглянуто питання щодо добору персоналу, принципів побудови організаційної структури та правильного відбіру кадрів. Практична частина висвітила метод розрахунку відбору кадрів для раціональної роботи підприємства. Також був розглянутий такий показник, як продуктивність праці, який розгорнуто описаний у теоретичній частині. Його розрахунок та методи підвищення маються у практичній частині.

Кожне підприємство має різноманітнi ресурси, які воно може вибирати на ринку факторів виробництва, і комбінувати їх відповідно до своїх можливостей. Якщо підприємство здійснює вибір і комбінацію ресурсів краще, оригінальніше, швидше за конкурентів, якщо використовує їх більш ефективно, то йому гарантований кінцевий ринковий успіх. Технічний прогрес змушує організації швидше оновлювати свій основний капітал в умовах нових технологій, тому оцінка ресурсного забезпечення та технологічного рівня виробництва є першорядним завданням економічного аналізу.

Підвищення ефективності виробництва - складна задача. Її рішення передбачає збільшення результативності функціонування всіх елементів виробничого процесу - праці, основних фондів, оборотних коштів. Зростання ефективності тільки одного елемента, наприклад основних фондів, не може вирішити проблему.

Проведенні розрахунки, зроблені на підставі росту сучасної економіки, з урахуванням поточних цін та розвитку виробництва. Надана інформація та ці проведенні розрахунки є актуальними на 2011 рік.

 

 

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Безтелесна Л. Удосконалення механізму мотивації продуктивності найманих працівників //Україна: аспекти праці. - 2006. - № 1. - C. 42-48: с.
2. Бондар Н. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Наталія Бондар, Валерій Воротін, Олег Гаєвський,; За заг. ред. А. В. Калини; Міжрегіональна академія управління персоналом . - К.: МАУП, 2006. - 350 с
3. Бугуцький О. Ефективне використання праці - основа підвищення продуктивних сил суспільства //Україна: аспекти праці. - 2000. - № 3. - C. 3-9
4. Вітвіцька О. В. Нормативне використання капіталу - основа підвищення продуктивності //Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 6. - C. 3 - 7.
5. Вітвіцький В. В. Системна теорія продуктивності //Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 6. - C. 55 - 61.
6. Грещак М.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства: Павч. посібник к.: КНЕУ 2001. 228с.
7. Гуменюк Н.Д. і ін. Економічні методи керування і прискорення розвитку виробництва. - Київ Техніка, 1999. -192с.
8. Гурков Й. Стратегии выживания промьшлснных прсдприятий в нових усовиях//Вопросы: экономики 1995-№6 19-21
9. Курочки Л.С. Организация управлення предприятием: Учсбник. К.: МАУН, 1996. - і 32с.
10. Ладанов Й. Д. Практический менеджмент. -М. 1995. -491 с.
11. Осмовы мснеджмента и маркетинга / Под ред. Р. Садсгорова.- Минск.: Высшая шк. 1995.-382с.
12. Ломанов І. Про показник оцінки продуктивності виробництва //Економіка України. - 2003. - № 8. - С.86-87
13. Лучанинов С. Исследование работ как метод повышения производительности //Справочник экономиста. - 2007. - № 1. - C. 75-82
14. Санітарні норми та правила в Україні: закони і законодавчі акти/ Упор. О. М. Роїна, Відп. за випуск Є. К. Пашутинський. - 3-є вид., доп. та перероблене. - К.: КНТ, 2006. - 521 с.
15. Семернікова І. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Ірина Семернікова, Наталія Мєшкова-Кравченко,. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. - 311 с.
16. Шваб Л. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Людмила Шваб,. - 3-є вид.. - К.: Каравела, 2006. - 583 с.
17. Практична психологія менеджменту: Як зробити кар'єру. Як будувати організацію: Науково практичний посібник.-К.: Україна, 1994.-399с.
18. Зкономіка підприємства: Завдання, ситуації рішення: Учеб. Посібник / 'С. ФЛокропівний, Г. А. Швиданенко, А. С. ФЕДОНІН та ін: Під ред. С. ФЛокропівного. -К., 2001 р.
19. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 1999 р.