Малі фірми в системі ринково-розвинутих країн

                                                              РЕФЕРАТ

    Структура курсової роботи становить: титульный лист, реферат, зміст, вступ, дев’ять питань, висновки, перелік посилань(література), що складається з 22 джерел. Курсова работа виконана на 42 сторінках комп΄ютерного тексту.

        Предмет дослідження: місце і роль малих фірм в системі господарювання країн з ринковою економікою.

         Об'єкт дослідження: малі фірми в країнах з ринковою економікою.

         Ціль роботи: визначити місце та роль малих фірм в системі господарювання різних країн, дослідити розвиток малих підприємств в Україні.

     Результати  роботи: під час написання курсової роботи визначено поняття та  роль малих підприємств для розвитку країни, розглянуто основні проблеми формування малого бізнесу в Україні та запропоновано шляхи їх вирішення з використанням зарубіжного досвіду. 
 

МАЛА  ФІРМА, РИНКОВА ЕКОНОМІКА, КОМУНАНТИ, ПАТІЄНТИ, ЗАЙНЯТІСТЬ, ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА, ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА, ІНВЕСТИЦІЙНА АКТИВНІСТЬ, ІНФРАСТРУКТУРА, ПРИВАТИЗАЦІЯ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                          

                                                            ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………….3 

РОЗДІЛ 1. МАЛІ ФІРМИ: СУТЬ, СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ  ТА ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ 

1.  Малі  підприємства: поняття й функції………………………………………………5
2. Види малих підприємств……………………………………………………………..7
3. Роль малих підприємств для розвитку країни………………………………………9

 

РОЗДІЛ 2.  МАЛІ ФІРМИ В СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ РИНКОВО-РОЗВИНУТИХ КРАЇН

2.1 Місце малих підприємств у економіці різних країн світу………………….........15

2.2 Фактори, що визначають розвиток малого та середнього бізнесу в Україні……………………………………………………………………………….......17

2.3. Проблеми розвитку та функціонування  малих підприємств в Україні………...19

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАЛИХ ФІРМ

3.1 Шляхи забезпечення розвитку малого підприємництва в Україні……………..24

3.2.Удосконалення  форм державної та регіональної  підтримки малих підприємств в Україні…………………………………………………………………………………..26

3.3. Використання зарубіжного досвіду  розвитку малого підприємництва………..30

 

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………….34 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………38 
 
 

                                                       ВСТУП 

          Актуальність теми курсової роботи “Малі фірми в системі господарювання ринково розвинутих країн” обумовлена тією роллю, що грає малий бізнес у всіх економічно розвинених країнах. Україна не є в цьому змісті виключенням, тому що розвиток малого бізнесу допоможе їй вирішити деякі питання, пов’язані з виходом економіки із кризи. Малий бізнес в економіці України може виконувати різні функції, тому державним органам керування необхідно взяти на себе всі питання, пов’язані з регулюванням діяльності малого бізнесу. Значення вивчення проблем розвитку малого підприємства підсилюється тим, що малому бізнесу менш за все пощастило у відношенні державної та іншої підтримки. Недооцінка малого підприємства, ігнорування його економічних і соціальних можливостей можуть бути кваліфіковані як великий, стратегічний прорахунок, який може призвести до багатьох народногосподарських негативів. Без підтримки держави і без власної внутрішньогруппової взаємодії малий бізнес не завжди може протистояти у конкурентній боротьбі великому капіталу, відстоювати свої економічні, політичні і соціальні інтереси. Потенціал малих підприємств залишається нереалізований. Існують серйозні економічні та адміністративні бар’єри для виходу нових підприємств на ринок і розвитку їх дальності. Все більша кількість малих підприємств змушені прибувати в «тіні» завдяки нестійкому законодавству. Положення, що склалося, відкриває безмежні можливості для корупції, найбільш масовою жертвою якою на місцевому рівні є представник малого бізнесу. Мале підприємство не має будь – яких істотних переваг в кредитно – фінансовій системі, в митному захисті, відчуває значні перешкоди в розвитку бізнесу, діє в неймовірно складних умовах для існування.

     Актуальність  даної теми визначається не лише через  існування різних думок щодо недоліків, труднощів, механізмів та перспектив розвитку малого підприємництва в Україні, але й через ряд новітніх реалій в економіці країни в цілому, особливості інтеграційних та інвестиційних процесів.

     Метою даної роботи є узагальнення теоретичних  викладок щодо розвитку малих підприємств в умовах перехідної економіки та визначення їх місця в економіці країни.

     Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є:

• уточнення суті економічної категорії „мале підприємство”;
• аналіз факторів формування та розвитку малих підприємств в перехідний період;
• вивчення досвіду розвитку малих підприємств в країнах з розвинутою ринковою  економікою;
• аналіз функціонування малих підприємств у країнах з ринковою економікою
• аналіз проблем функціонування малих підприємств;
• визначення шляхів забезпечення позитивного розвитку та форм державної та регіональної підтримки малого підприємництва в Україні.
• Предметом дослідження є механізми формування, функціонування та розвитку малих підприємств у країнах з ринковою економікою.

     Методологічною основою роботи є системний підхід до вивчення процесів формування, функціонування та розвитку малих підприємств. Основними використовуваними методами є: статистичний, аналізу, порівняння, узагальнення. Інформаційну базу даної курсової роботи становлять підручники, статистичні джерела Держкомстату України, публікації в пресі, журнали. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. МАЛІ ФІРМИ: СУТЬ, СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ  ТА ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ 

1.1Малі підприємства: поняття й функції 

     Суть  малого підприємства завжди була предметом суперечок у розвинутих країнах. Використовуються наступні визначення малого підприємства (фірми):

     Мала  фірма – це фірма, якою керує власник  і яка не має складної організації  управління.

     Мала  фірма – це та фірма,  у якої доступ до ринку капіталу обмежений і яка має незначну частку свого товару на ринку.

     Мале  підприємство – це фірма, якою керує  незалежний власник, яка не посідає  у своїй галузі домінуючого становища  і відповідає певним критеріям за кількістю зайнятих і щорічним критеріям  продажів.

     Мале  підприємство – це невелике виробництво.

     Мале  підприємство – це підприємство з  невеликою кількістю штатних  працівників [7, с.10].

     Отже, при визначенні малого підприємства можуть використовуватись кількісні  та якісні критерії. До якісних критеріїв  відносять: висока організаційно-функціональна гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації на основі без цехової структури, поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій, переважна орієнтація на місцеві джерела сировини і ринки збуту продукції, обмеженість грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці державою і великим бізнесом. До кількісних критеріїв відносять: кількість працівників, оборот (обсяг) продаж, величину активів, кількість філій або підрозділів, частку фірми на ринку, сукупний капітал фірми. Європейський Союз запропонував наступні критерії: кількість персоналу не перевищує 500 чол., вартість фондів підприємства не перевищує 75 млн. ЕКЮ, велика фірма володіє не більше, ніж третиною його капіталу.

     З врахуванням вищесказаного можна дати наступне визначення малому підприємству: це іманентний елемент системи економічних відносин в економіці ринкового типу, який забезпечує її інноваційну активність і підтримує конкурентне середовище [1, с.31]..

     Малі  підприємства засновуються на будь-якій формі власності та здійснюють діяльність у виробничій, комерційній, фінансовій, страховій та інших сферах.

     Малі  підприємства відіграють важливу роль у ринковій економіці. Вони роблять  її гнучкою, активно впливають на кон'юнктурні зміни, забезпечують насиченість ринку товарами, послугами, сприяють послабленню монополізму. Так, у промислове розвинених країнах ці підприємства становлять 90-95 відсотків їхньої загальної кількості та створюють 20-60 відсотків валового національного продукту. Особливо важливе значення цих підприємств у розвитку сфери послуг і торгівлі.

     Через свою масовість малі підприємства забезпечують вдвічі більшу зайнятість населення  на нових робочих місцях, ніж великі підприємства, що значно знижує напруженість у суспільстві, пов'язану з безробіттям.

     У період переходу до соціальне орієнтованої ринкової економіки малі підприємства сприяють розвитку конкуренції, структурній  перебудові економіки, формуванню нового соціального прошарку підприємців - власників, які є соціальною базою ринкових перетворень. Це є гарантією незворотності руху української економіки до ринку.

     Малих підприємств в Україні ще небагато. За експертними оцінками, в них  працює близько 2 млн. чол., або 10 відсотків всього зайнятого населення. Частка прибутку, одержаного малими підприємствами, в загальній сумі прибутку господарств країни становить лише 5 відсотків.

     Триває  процес розвитку селянських (фермерських) господарств, яких на початок жовтня 1998 р. налічувалося майже 36 тис. У їхньому користуванні знаходилося 1 млн. га сільськогосподарських угідь, в тому числі 0,9 млн. га ріллі.

     Для того щоб малі підприємства стали  невід'ємним елементом економіки  України, з тими позитивними функціями, які вони виконують у розвинених країнах, треба стимулювати їхній  розвиток. 
 

1.2 Види малих підприємств 

     В залежності від того, який вид діяльності і яку стратегію поведінки  вибирає підприємство на ринку, в  економіці західних країн виділяють  такі види малих підприємств: комунанти, патієнти, експлеренти.

     Комунанти спеціалізуються на виготовленні окремих вузлів і деталей. Ці підприємства тісно взаємодіють з великими підприємствами через систему кооперативних зв’язків, системи субпідряду. З їх допомогою великі підприємства звільняються від невигідного допоміжного неефективного виробництва. Малі підприємства даної групи знаходяться у великій залежності від крупних і ведуть жорстку конкурентну боротьбу між собою.

     Патієнти  спеціалізуються на випуску готової  продукції, орієнтованої на локальні ринки  збуту з обмеженим попитом, на місцеві джерела сировини і матеріалів. Вони досить незалежні від великих підприємств і можуть навіть конкурувати з ними за якістю продукції.

     Експлеренти – це ризикові фірми або інноваційні  підприємства, які займаються, в  основному, науковими, конструкторськими розробками, комерційним освоєнням технічних відкриттів, виробництвом дослідних, пробних партій товарів.

     Малі  підприємства здійснюють свою діяльність у всіх сферах і галузях народного  господарства, виконуючи один або  кілька видів діяльності. Вони мають  самостійність в здійсненні господарської діяльності, розпорядженні готовою продукцією, прибутком, який лишається після сплати податків та інших зобов’язань [4, с.18-19].