Малі фірми в системі ринково-розвинутих країн

     Про ефективність створення малих підприємств  для вирішення проблем зайнятості свідчить зарубіжний досвід деяких країн. Із загальної кількості нових робочих місць у промисловості розвинених країн від 60 до 80% припадає на малий бізнес. У Німеччині, наприклад, до 70% безробітних одержують роботу саме на малих підприємствах. У Франції в 2001 році малі підприємства становили 94% від усієї чисельності. В них зайнято 33% працездатного населення, що, в значній мірі, вирішує проблему зайнятості. В Україні через слабку підтримку малих підприємств їх кількість ще недостатньо велика в порівнянні з іншими країнами, тому вони не досить ефективно вирішують проблему зайнятості.

     Зі  статистичних даних можна зробити  висновок, що найбільша питома вага малих підприємств на світовому рівні припадає на сільське господарство, торгівлю, сферу послуг, будівництво, промисловість (особливо легка та харчова). Останнім часом малі підприємства ефективно функціонують в сфері точного машинобудування, приладобудування, оптики, електроніки, електротехніки. Ці аспекти необхідно використовувати й Україні, щоб вона могла посісти почесне місце серед інших розвинених країн світу.

     Кількісний  ріст малих підприємств у промисловості обумовлюється, в основному, спеціалізацією та диференціацією суспільного виробництва, відмовою від крупномасштабного масового виробництва на користь дрібносерійного, індивідуального випуску товарів, що вимагає сучасний ринок.

     Життя та практика розвитку світової економіки  довели справедливість тези про те, що мале підприємництво відіграє виключно важливу роль в економічній та соціальній системах розвинутих країн  лише за умов всілякої підтримки з  боку держави та суспільства. У світовій практиці вважається нормою державне заохочення малого бізнесу в інтересах товариства і держави.  Як показує вивчення зарубіжного досвіду, неодмінною умовою успіху в розвитку малого бізнесу є положення про те, що малі підприємства і мале підприємництво потребують всебічної і стабільної державної підтримки. 

     Більшість розвинених капіталістичних країн  мають розроблені спеціальні програми розвитку та підтримки малого бізнесу  як на державному, так і на регіональному  рівнях. Причому мають місце як державні, так і недержавні форми підтримки малого підприємництва. На жаль в Україні сьогодні ще відсутні реальні форми надання допомоги розвитку малого бізнесу на всіх рівнях, і їх необхідно розвивати.

     Широке  поширення мережі бізнес-інкубаторів і інших інноваційних структур – інша умова успішного розвитку малого бізнесу в Україні. Ідея створення технопаркових і інкубаційних структур одержала заслужене визнання в усьому світі. Їхня важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу, удосконалюванні структури виробництва, підвищенні рівня зайнятості і добробуту населення була в останні роки неодноразово підтверджена світовою практикою. Саме тому в Україні через незрілість підприємництва і падіння інноваційних стимулів варто приділити особливу увагу розробці законодавчих актів, що регламентують діяльність технопарків, а також розробити національної програми в області інноваційної політики з урахуванням конверсії.

     Аналіз  стану загальносвітових трансформаційних процесів дав змогу дійти висновку, що найважливішим важелем переходу України до шляху економічного зростання є розвиток малого підприємництва. Це використовували та використовують у своєму соціально-економічному розвитку провідні індустріально розвинені країни та країни, що розвиваються. Поглиблення конкуренції як провідного джерела розвитку ринкової економіки, розвиток та підтримка малого підприємництва повинні якнайшвидше вирішити головні фінансові проблеми країн, а через їх вирішення вийти на напрямок економічного зростання. Причому дія цих інструментів розглядається з урахуванням досвіду країн далекого та близького зарубіжжя, в першу чергу, по відношенню до України як однієї з великих держав Східної Європи. Цей досвід повинен стати не тільки предметом теоретичних досліджень, але й головним практичним засобом виходу з економічної кризи України [6, c.38-41].  
 
 
 

                                                  ВИСНОВКИ

     З вищесказаного можна зробити  наступні висновки:

Мале  підприємство – це іманентний елемент системи економічних відносин в економіці ринкового типу, який забезпечує її інноваційну активність і підтримує конкурентне середовище.

     При визначенні малого підприємства можуть використовуватись кількісні та якісні критерії. До якісних критеріїв відносять: висока організаційно-функціональна гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації на основі безцехової структури, поєднання в одній особі кількох виробничо-управлінських функцій, переважна орієнтація на місцеві джерела сировини і ринки збуту продукції, обмеженість грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці державою і великим бізнесом. До кількісних критеріїв відносять: кількість працівників, оборот продаж, величину активів, кількість філій, частку фірми на ринку, сукупний капітал фірми.

     Роль  і місце малих підприємств  в національній економіці виявляється  в виконуваних ними функціях: формування конкурентного середовища; надання  ринковій економіці гнучкості, оперативності  реагування на потреби ринку, мобільності; прискорення реалізації новітніх технічних та комерційних ідей, наукоємкої продукції; створення нових робочих місць і вирішення проблеми зайнятості; пом’якшення соціальної напруги, демократизація ринкових відносин, створення середнього класу.

     Головними причинами гальмування розвитку малого підприємництва в Україні  є: відсутність дійового механізму  реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва; важкий тягар оподаткування; низькі темпи  та перекоси в процесі реформування власності; відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу; обмеженість або повна відсутність матеріальних фінансових ресурсів; недосконалість   системи   обліку  та  статистичної  звітності  малого підприємництва,   обмеженість   інформаційного   та   консультативного забезпечення.

     Основними макроекономічними чинниками, які  впливають на розвиток малих підприємств, є: обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку; незначна інвестиційна активність, обмеженість кредитів.

     Ключовими проблемами на шляху подальшого розвитку та росту малого бізнесу в Україні  є труднощі при виході на ринок  для новостворюваних підприємств  та надмірні регулятивні вимоги і  податки для діючи підприємств.

     Подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може призвести до згортання цього сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Через це і виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу.

     Життя та практика розвитку світової економіки  довели справедливість тези про те, що мале підприємництво відіграє виключно важливу роль в економічній та соціальній системах розвинутих країн  лише за умов всілякої підтримки з  боку держави та суспільства. У світовій практиці вважається нормою державне заохочення малого бізнесу в інтересах товариства і держави.  Як показує вивчення зарубіжного досвіду, неодмінною умовою успіху в розвитку малого бізнесу є положення про те, що малі підприємства і мале підприємництво потребують всебічної і стабільної державної підтримки. 

У світовій практиці визначають три основні напрямки державної підтримки малого підприємства:

- фінансова  допомога;

- система  державних закупівель( як правило,  на контрактній основі);

- надання  консультативної та технічної  допомоги.

Комплекс  фінансових механізмів підтримки малих  підприємств включає в себе:

-використання  гарантійних фондів кредитування малих підприємств;

- страхування  комерційних ризиків;

- пільгове  кредитування та часткову компенсацію відсоткових ставок за кредитами;

- забезпечення  спрощених режимів оподаткування  та податкових пільг;

- надання  фінансової підтримки інноваційної  діяльності;

-компенсацію видатків на  інформаційне обслуговування;

- компенсацію  видатків на  отримання патентів, захист авторських прав, тощо;

- надання  обладнання в лізинг;

- франчайзинг;

-підтримку  утворення кредитних союзів для  малих підприємств;

- розвиток  бізнес-центрів і бізнес-інкубаторів  з метою зменшення накладних  витрат МП;

- централізований бухгалтерський облік і комплексне надання ділових послуг МП.

Необхідно зазначити,що суб’єктами підтримки  є як держава, так і інші підприємства чи групи підприємств, а також громадські та галузеві асоціації й інші незалежні інституції.

Світовою  практикою також напрацьовано широкий спектр заходів щодо надання технічної та інформаційної  допомоги МП:

• надання інформації про форми та методи державної підтримки малого бізнесу;
• консультації з питань законодавства;
• забезпечення спрощених режимів звітності;
• забезпечення сприятливих умов для використання державного фінансування , матеріально-технічних, інформаційних та інших ресурсів, які надаються в межах державної підтримки МП;
• підтримка участі МП у зовнішньоекономічній діяльності, допомога в укладанні міжнародних контрактів;
• підтримка виходу МП на фондові ринки;
• розвиток ділових мереж і кластерів, спрямованих на встановлення ринкових відтворювальних ланцюгів;
• створення інфраструктури підтримки і розвитку;
• перепідготовка кадрів, підвищення кваліфікації зайнятих на підприємствах;
• регіональна підтримка.

Новий зміст державної політики розвитку національного малого підприємництва має передбачати перегляд Закону України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні»:

• вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької  діяльності;
• формування єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємницької  діяльності;
• активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки МП;
• сприяння створенню інфраструктури розвитку МП;
• впровадження регіональної політики сприяння розвитку МП.

 Реалізація  цієї програми в повному обсязі, на мій погляд, безперечно вплине на розвиток економіки країни і швидке становлення середнього класу.[23,с. 114-117] 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                       ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Блинов А.П. Мале підприємництво: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 336 с.
2. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємництва: діагностика, стратегія, ефективність. – К.: Вища школа, 2002. – 267 с.
3. Кубай Н.Є. Фінансові аспекти державної підтримки малого бізнесу в Україні // Регіональні перспективи. – 2002. – №5-6. – с. 91-93.
4. Економіка підприємства: Підручник для Вузів / За заг. ред. В.Я. Горфинкеля, В.А. Швандара – К. : ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2002. – 356 с.
5. Мале підприємництво в Україні. Збірник нормативно-правових актів / За ред. О.В.Кужель, А.К.Кінаха, В.В.Костицького. – К.: Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 1999. – 190 с.
6. Яворівський Г.Й. Малий і середній бізнес у пошуках місця в стратегії економічного зростання в Україні // Збірник матеріалів конференції „Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні”, УПСК, 2006 с. 52-54
7. Реверчук С.К. Малий бізнес: методологія, теорія і практика навчальний посібник –К.:ІЗМН 2000, 192с.
8. Четвернина Т.П. Розвиток малих підприємств // Персонал. – 2003. – №6 – с.78-83.
9. Кондратюк Т. "Державна політика підтримки малого бізнесу: зміст і механізм реалізації// Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. – 2001.- №4. –с.111-118
10. Закон України "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва" від 21.12.2000р. №2157-ІІІ
11. Гальчинський А.С. Основи економічних знань: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2002. – 544с.
12. Шабранська Н.І. Малі підприємства в системі економіки – Персона №2, 2006 №5, с 40-43
13. Економіка підприємства : Підручник  / За ред. А.С. Покропивного. – Киів: Либідь, 2001. – 515 с.
14. Закон України «Про підприємства в  Україні» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - N 24.
15. Горфинкель В.Я. Курс підприємництва: Підручник для Вузов. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1997.
16. Долгорукая Ю. Про розвиток малого підприємства – Економіка України, 2005 –с.11-18
17. Про розвиток малого підприємництва в Україні у 2005 році: Експрес-інформація Держкомстату України №237 від 07.09.2006 року // www.kmu.gov.ua
18. Гнатовський О.П. Ефективність запровадження та розвитку малого підприємництва в Україні // Фінансист № 5, 2006 с.17-19
19. Гнатцов О. Г. Малий бізнес в Україні: від стратегії зростання до стратегії розвитку // Збірник матеріалів конференції „Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні”, УПСК, 2006 с.61-65
20. Донців В.Я. Проблеми законодавчого забезпечення малого підприємництва // Економіка підприємства №1, 2005 с.5-9
21. Кириченко О.А Стратегія розвитку малого та середнього бізнесу України – Актуальні проблеми економіки 2008, №1
22. Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 1997-1998 роки Постанова Кабінету Міністрів України № 86 від 29.01.1997 р.
23. Шемшученко О. Ю. Деякі аспекти економічної політики і правового регулювання у сфері малого бізнесу // Збірник матеріалів конференції „Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні”, УПСК, 2006 с.74-78
24. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 54 “Про утворення Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України” // Урядовий кур’єр від 27.02.2008 - № 38.