Організація праці

До шостої категорії  важкості відносяться роботи, виконані в найнесприятливіших (екстремальних) умовах праці. При цьому патологічні реакції розвиваються надто швидко, можуть мати незворотний характер і нерідко супроводжуються тяжкими порушеннями функцій життєво важливих органів (водолази, які працюють на великих глибинах).

Виходячи з інтегральної оцінки, визначається категорія важкості (табл. 2.1) [4,128]: 
 
 
          Оцінювання стану умов праці дозволяє віднести реальні умови праці, що мають місце на виробництві, до оптимальних, допустимих чи шкідливих, небезпечних, а також може бути застосована на підприємстві як основа розробки системи пільг та компенсації за несприятливі умови. 
Згідно з гігієнічною класифікацією праці, якщо на робочому місці значення рівнів шкідливих факторів перебувають в оптимальних чи допустимих межах, то умови праці тут відповідають гігієнічним вимогам і належать до І класу (допустимі). Якщо рівні шкідливих виробничих факторів перевищують гігієнічні нормативи умови праці відносять до ІІІ класу (шкідливі умови) або до ІV класу (небезпечні).

4. План підготовки  та перепідготовки кваліфікації  кадрів як складова частина  плану з праці підприємства.

Складовою частиною плану  з праці є план підготовки та перепідготовки кваліфікації кадрів. Наказ № 127/151 від 26.03.2001 «Про затвердження Положення про професійне навчання кадрів на виробництві» свідчить про те, що [5]: 

1.  Професійне навчання кадрів на виробництві спрямоване на  
підвищення   якості   професійного  складу  працівників  суб'єктів  
господарювання різної форми власності та підпорядкування (надалі -  
суб'єкт     господарювання),    формування    у    них    високого  
професіоналізму,  майстерності,  сучасного  економічного мислення,  
вміння працювати в нових економічних умовах та забезпечення на цій  
основі високої продуктивної праці та ефективної зайнятості.

      2.  Професійне  навчання  кадрів на суб'єкті господарювання  
організовується   відповідним   підрозділом,  що  займається  цими  
питаннями, чи службою управління персоналом.

      3. Професійне навчання кадрів на  виробництві  здійснюється  
відповідно до нормативно-правових актів у галузі освіти,  праці та  
інших,  що регулюють  суспільні  відносини  у  сфері  забезпечення  
суб'єктів  господарювання кваліфікованими і конкурентноспроможними  
на ринку праці кадрами.

      4.  Професійне навчання працівників суб'єкта господарювання  
носить  безперервний  характер  і проводиться протягом їх трудової  
діяльності з метою поступового розширення та поглиблення їх знань,  
умінь та навичок відповідно до вимог виробництва.

Систематичного підвищення загальноосвітнього рівня і професійних  знань працівників масових професій, керівників і спеціалістів підприємств  вимагають упровадження прогресивних технологій, нових машин і механізмів, реформування власності та організаційних форм господарювання в АПК. Планування підготовки кадрів і підвищення їхньої кваліфікації має як виробничо-економічну мету — забезпечення господарства кваліфікованими кадрами, так і соціальну — створення умов для професійно-кваліфікаційного росту працівників, задоволення їхніх вимог до характеру й змісту праці.

Плануванню передує  аналіз фактичного кількісного і  якісного складу працівників масових  професій та спеціалістів. При цьому  визначають чисельність і професійний  склад молодих працівників, що не мають професійної освіти чи потребують належної підготовки, наявність вакантних посад керівників та спеціалістів і тих, у кого освіта не відповідає посаді, а також установлюють особовий склад бажаючих одержати певну освіту, професію.

Порівняння наявної чисельності працівників певної професії з потребою в них, визначеною в процесі атестації робочих місць, дає змогу встановити рівень забезпеченості кадрами, потребу в підготовці працівників професій, щодо яких виявлено нестачу, і можливості перекваліфікації деяких фахівців, якщо наявність перевищує потребу в них. Одночасно слід ураховувати очікувані міграційні процеси.

У плані виокремлюється підготовка кадрів безпосередньо у  господарстві та за його межами. Підготовка працівників масових професій у  господарстві здійснюватиметься шляхом учнівства, наставництва, проведення агрозоотехнічного і механізаторського навчання. За межами господарства навчання і підготовку працівників планують як за видами навчальних закладів (у вечірніх школах, технікумах, вузах, професійно-технічних училищах, на різних курсах тощо), так і за формою навчання. Підготовку кадрів здійснюють у розрізі професій: трактористів-машиністів, водіїв та інших механізаторів; працівників тваринницьких ферм і комплексів; працівників промислових виробництв, культурно-побутових служб, спеціалістів. Підготовку і перепідготовку кадрів планують виходячи з потреби в них і наявності таких груп працівників, яких можна направити на навчання.

Значення навчання й  перепідготовки кадрів на підприємстві широко визнано в усьому діловому світі. Існує цілий ряд причин, що викликають необхідність навчання, перепідготовки. Головними з них є [10]:

- збільшення вартості  робочої сили як виробничого  ресурсу; 

- тиск конкурентів  вимагає скорочення витрат, а  отже, більшого ефективного використання трудових ресурсів;

- технічні зміни, що  вимагають оволодіння новітніми  знаннями;

- недостача досить  кваліфікованих працівників на  національному рівні; 

- підготовка працівників  до заняття більш високої посади;

- розвиток потенціалу працівників, задоволення потреб вищих рівнів;

- соціальна відповідальність  підприємства за своїх працівників; 

- поява нових виробничих  працівників. 

Навчання також потрібно й корисно в наступних трьох  основних випадках:

- коли працівник надходить на підприємство;

- коли працівника призначають  на нову посаду чи він одержує  нову роботу;

- коли перевіркою встановлено,  що в працівника не вистачає  визначених навичок для ефективного  виконання своєї роботи.

Підготовка кадрів на підприємстві обумовлена наступними причинами:

1) недостатній кількості  курсів по навчанню якісному  обслуговуванню та наданню послуг;

2) порівняно короткими  термінами навчання, що дозволяє  підприємству без відчутних витрат  заповнити недолік у робітників;

3) можливості використання для навчання робітників сучасного обладнання, що мається на підприємстві.

Розрізняють три форми  підготовки робітників на підприємстві [10]:

- індивідуальна; 

- групова; 

- курсова. 

При індивідуальній формі  кожному, що навчається, прикріплюється висококваліфікований робітник або майстер, що і ведуть навчання.

Групова форма застосовується на великих підприємствах. Теоретичні знання ця група одержує або самостійним  вивченням, або за допомогою інженерів  відділу виробничого навчання. З  цією метою створюються спеціальні навчальні кабінети.

Курсова форма також  застосовується на великих підприємствах  і навчання проходить у 2 етапи:

- у навчальних групах  на спеціально створених для  цього курсах стажування;

- на робочих місцях  у діючих підприємствах. 

 

 

Список використаних літературних джерел

1. Аведян Л.Й. Управління людськими ресурсами на підприємстві. Авто-реф.

дис. к. е. н. —  Харків, 2000.

2. Богданова Т. І. Організаційно-економічні аспекти формування структурних

трудових ресурсів. Автореф. дис. к. е. н. — Хмельницьк, 2006.

3. Герет Томас М., Клоновскі Ричард Дж. Етика бізнесу / Пер. З англ.. О. Ватаманюк – К. : Основи, 2004 – 214с.

4. Геврик Є. Охорона праці : Навчальний посібник/ Є.О. Геврик,. -К.: Ельга: Ніка-Центр, 2003. - 279 с.

5.Мінпраці України, МОН України; Наказ, Положення від 26.03.2011№ 127/151.

6. Налоговое планирование: 10 серпня 2011р: Нові правила атестації робочих місць

7. Охорона праці в Україні : Нормативні документи/ Упоряд. О. М. Роїна, Ред. О. А. Кривенко. -2-ге вид., виправлене і доповнене. -К.: КНТ, 2006. -418 с.

8. Охорона праці та безпека життєдіяльності населення у надзвичайних ситуаціях : Навч. посібник для судентів вищих медичних закладів освіти І-ІV рівнів акредитації/ І. В. Кочін, Г. О. Черняков, П. І. Сидоренко та ін.. -К.: Здоров'я, 2005. -430 с.

9. Постанова від 1 серпня 1992 р. N 442   Київ Про Порядок проведення атестації  робочих місць за умовами праці

10.Управління розвитком персоналу - В. А. Савченко: 4.3. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу