Експортний потенціал чорної металургії України та його вплив на зовнішньоекономічні зв’язки України

Рисунок 5.1. Середня експортна ціна продукції чорної металургії України в окремих світових регіонах у 2008 р. (USD/т) [6]

 2007 рік став для українських металургійних підприємств найвдалішим за останні 12 років. Це стосується, перш за все, обсягів виробництва основних видів метал¬ургійної продукції. Видобуток залізняку склав 77,4 млн. т (106 % відносно 2006 р.), виробництво коксу — 20,1 млн. т (105 %), чавуну — 35,6 млн. т (103 %), сталі — 42,8 млн. т (105 %), прокату загального — 37,9 млн. т. (105 %), прокату готового — 36,2 млн. т (105 %).Серйозне випробування щодо дії поточної фінансової кризи пережив металургійний сектор України у 2008 році. Скорочення виробництва сталі в державі в 2009 році у вересні проти серпня склало 20 %, у той же час, як за-галом у світі виплавка сталі за цей період знизилася на 0,5 %. У жовтні по-рівняно з вереснем 2008 року середньодобова виплавка сталі в Україні зни-зилася ще на 33 %.Рівень українського виробництва сталі в січні 2009 року склав до грудня 2008-го 106 %, але відносно січня 2008 року виробництво сталі скоротилося на 45,1 % (це також підтверджує велику, в порівнянні з іншими країнами, глибину кризи в українській металургійній галузі). В умовах триваючої кризи, за підсумками роботи в 1-ому кварталі 2009 р. проти відповідного періоду 2008 р., виробничий і фінансово-економічний стан металургійних підприємств значно погіршився. Виробництво чавуну знизилося на 35 %, сталі — на 38 %, прокату — на 34 % (за 4 місяці відповідно — на 36 %,39, 35). Прибуток від реалізації продукції в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року знизився більш ніж на 32 %. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування знизився на 4,9 млрд. грн. і склав більше 2,5 млрд. грн. збитків проти 2,4 млрд. грн. прибутку в 1-му кварталі 2008 року.

До України в 2008 році було імпортовано 3,2 млн. тонн металопродукції в порівнянні з 2,8 млн. тонн у 2007-му (зростання на 10,6 %). В той же час експорт української металопродукції за 2008 рік зменшився на 7,4 % і склав 29,8 млн. тонн проти 32,2 млн. тонн в 2007 році.

Внутрішній ринок споживання металопрокату  в Україні в січні-травні 2009 року скоротився на 50,9 % у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року — до 2,041 млн. тонн. Постачання українських метпідприємств на внут-рішній ринок, без врахування труб, за вказаний період склали 1,831 млн. тонн (за п’ять місяців 2008 року — 3,412 млн. тонн), імпорт — 210 тис. тонн (746 тис. тонн). Продажі, зокрема, арматури в січні-травні 2009 впали на 67,2 % — до 193,8 тис. тонн, балки — на 79 %, до 14 тис. тонн, катанки — на 50,9 %, до 162,5 тис. тонн, гарячекатаного листового прокату — на 45,4 %, до 729,9 тис. тонн, холоднокатаного листового прокату — на 56,2 %, до 110,2 тис. тонн, кутника — на 64,9 %, до 54,1 тис. тонн, швелера — на 65,2 %, до 48,2 тис. тонн, інших видів прокату — на 43,5 %, до 727,8 тис. тонн. При цьому імпорт металопрокату в січні-травні 2009 р. скоротився на 71,9 % — до 210 тис. тонн. Зокрема, знизилося введення арматури на 8,6 % — до 39,5 тис. тонн, балки — на 74,8 %, до 3,3 тис. тонн, гарячекатаного листового прокату — на 93 %, до 26,5 тис. тонн, холоднокатаного листового прокату — на 72 %, до 26,4 тис. тонн, куточка — на 88,1 %, до 1,2 тис. тонн, швелера — на 78,4 %, до 1,6 тис. тонн, інших видів прокату — на 44,5 %, до 109,1 тис. тонн. Імпорт катанки зріс на 33,3 % — до 1,5 тис. тонн.

У 2007 році експорт чорних металів  з України складав в абсолютному  значенні 16 743 826,9 тисячі доларів США, що на 28 % вище за аналогічний показник за 2006 рік, і займав 34 % у загальному обсягу експорту. Частка виробів з чорних металів прирівнювалася до 5,9 % усього експорту з України і становила 2912509,1 тисячі доларів США. За 2008 рік Україна увійшла до першої десятки країн з виробництва сталі, протягом багатьох років країна входить до першої десятки країн-експортерів металургійної продукції.

За деякими експертними оцінками, металофонд України складає орієнтовно 6,5 тонни сталі на душу населення. Відомо, що при металофонді менше 5 тонн металу на душу населення зростання його виробництва в державі припиняється.

 

 

 

Назва продукції	Частка в експорті товарів  з України (%)				Частка в імпорті  товарів до України (%)
	1995р.	2000р.	2005р.	2010р.	1995р.	2000р.	2005р.	2010р.
Виробництво чавуну	0,6	0,7	0,8	1,15	0,1	0,2	0,4	0,5
Феросплави	2,3	2,1	2,28	2,33	0,8	0,9	0,56	0,49
Труби, трубки і профілі порожнисті	2,3	2,56	1,24	1,48	0,1	0,1	0,13	0,12
Металоконструкції	0,4	0,4	0,5	0,32	0,4	0,5	0,45	0,26
Вся продукція галузі чорної металургії	1,5	1,7	1,2	1,46	5,4	6,1	3,3	3,8

(Таблиця побудована автором за даними [4,6,12,15])

Можна зробити висновок, що частка продуктів  галузі черної металургії як в експорті, так і в імпорті України є досить значною. Але можна сказати, що частка в імпорті України є більшою, ніж їх частка в експорті, тобто, Україна імпортує більше готових виробів, ніж експортує по відношенню до загального обсягу експорту/імпорту. Але експортую більше напівфабрикатів, ніж імпортує. Протягом 15 років можна прослідити такі тенденції: Україна імпортує більше готової продукції, ніж експортую, та експортує більше напівфабрикатів, ніж імпортує.

Ступінь експортної орієнтації галузі – це відношення обсягу продукції, реалізованої на світовому ринку  до загального обсягу реалізованої продукції.

6. Інвестиційна привабливість чорної металургії України

 

Рис. 6.1. Динаміка залучення прямих іноземних інвестицій у чорту  металургію

(побудований автором за даними [10])

 

Таблиця 6.1. Інвестування металургійної  галузі [10]

 

В умовах фінансової кризи інвестування процесів модернізації та технічного переоснащення металургійних підприємств  ріко скоротилося: річний обсяг інвестицій в основний капітал в 2009 р. порівняно  з 2007 р. зменшився на 41%, а прямих іноземних  інвестицій – майже в 3,5 разу (табл. 6.1.). На сьогодні підприємства галузі не готові йти на глобальні заходи щодо реконструкції і реорганізації  виробництва, а залучені інвестиції переважно спрямовуються на завершення раніше початих проектів і здійснення короткострокових високорентабельних заходів.

Однак, я відмічають в галузевому об’єднанні, останніми роками металурги  динамічно нарощували обсяг інвестицій основних виробничих потужностей. Пік  інвестування припав на 2007 р. коли обсяг  капітальних інвестицій склав 10,5 млрд. грн.. Відмітимо, що безумовним лідером за інвестиціями у виробничий розвиток у 2011 році став меткомбінат «Arcelor Mettial Кривий Ріг», який за звітний період навіть зумів наростити вкладення на 41,3%. За оцінками експертів, для здійснення модернізації необхідно щорічно витратити 1,8 мрлд. дол., тоді як загальні витраті сягають 10-15 млрд. дол.

Враховуючи вищесказане, узагальнимо  проблеми чорної металургії:

 

Рисунок 6.2. Логічна схема основних обмежувачів зростання потенціалу чорной металургії України.[9]

7.Оцінка експортних перспектив  чорної металургії України

Ринок металопродукції  поділяється на внутрішній і зовнішній. ГМК України відвантажує тільки 20% металопродукції на внутрішній ринок, а 80% — експортує. У нашого сусіда і найближчого конкурента в металургійній  сфері — Росії — це співвідношення становить приблизно 50:50. Можна не сумніватися, що росіяни не віддадуть  свого внутрішнього ринку сталевого  прокату іноземним виробникам, а  свій експорт, у тому числі в Україну, нарощуватимуть. Підтвердженням цієї тези є той факт, що обсяги експорту української металопродукції до країн СНД постійно зменшуються. Саме завдяки розвиненому внутрішньому ринку металопродукції російські  меткомбінати в умовах світової економічної  кризи зазнають менших втрат, ніж  українські. Металурги України можуть сподіватися лише на те, що товстий  лист, що традиційно займає перші позиції (25%) в експорті українського металопрокату, залишиться на тому ж високому рівні, оскільки в Україні експлуатуються три сучасні товстолистові прокатні стани (стан «3000» на Маріупольському  ім. Ілліча і Алчевському меткомбінатах  і стан «3600» на «Азовсталі»).

Основними споживачами  металопродукції є базові галузі промисловості — машинобудування, автомобілебудування, будівництво і т.ін. На найближчу перспективу продукція чорної металургії не має конкурентів і не має реальних замінників. Водночас вимоги до металопродукції (в частині механічних властивостей, корозостійкості, бездефектності та ін.) зростатимуть і розширюватимуться. Купівельна спроможність споживачів металопродукції цілком залежить від стану світової економіки.

Основними конкурентами листопрокатних підприємств України в Європі є металургійні комбінати Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів, Словаччини, а на Сході — комбінати Японії, Китаю, Індії, Південної Кореї. Слід очікувати, що вже у найближчому  майбутньому металурги Китаю, Індії  завдяки швидким темпам розвитку витіснять іноземну металопродукцію  з ринків своїх країн і збільшать  свої частки в країнах Близького  Сходу та Індокитаю. Для продажу  українського металу за світовими цінами місця на тих ринках не залишиться. А демпінгувати українські металурги не зможуть через застарілі технології та обладнання підприємств, собівартість продукції яких значно вища, ніж на сучасних виробництвах.

Головною причиною такого стану  речей є те, що гірничо-металургійні підприємства України за екстремально високих цін на металопродукцію у попередні роки стрімко нарощували обсяги її виробництва, не приділяючи належної уваги і не виділяючи необхідних коштів на переоснащення, модернізацію і реконструкцію виробничих потужностей. Фінансово-промислові групи, що володіють металургійними комбінатами України, не бачили потреби в переоснащенні підприємств і розвитку сучасних технологій та обладнання. В результаті зношеність фондів ГМК України становить приблизно 65%, у галузі використовуються застарілі технології виробництва сталі, а собівартість продукції занадто висока. Поліпшення цих показників не відбулося і найближчим часом не очікується.

 

Таблиця 7.1.Провідні нетто-експортери та нетто-імпортери сталі у 2006—2008 рр., млн. т [6,12]

Місце	Країна нетто-експортер	Обсяг	Місце	Країна нетто-імпортер	Обсяг
1	Китай	32,6	1	США	32,6
2	Японія	30,1	2	Таїланд	8,5
3	Україна	29,1	3	Іспанія	7,4
4	РФ	25,6	4	Італія	6,9
5	Бразилія	10,7	5	ОАЕ	6,7
6	Бельгія, Люксембург	7,6	6	Іран	5,6
7	Німеччина	4,9	7	НАФТА	5,1
8	Словаччина	2,7	8	ЄС-25 (перераховано)	5,1
9	Південна Африка	2,6	9	Канада	4,9
10	Австрія	2,6	10	Південна Корея	4,4

 

Таблиця 7.2. Загальні обсяги реалізації та внутрішнє споживання вітчизняної металопродукції[10]

Внутрішнє споживання металургійної  продукції в Україні є досить обмеженим, до того ж спостерігається  тенденція його зменшення (рис. 4.2.). Збільшення частки внутрішнього споживання у структурі реалізованої продукції  в 2009 р. (з 21,2% до 25,7%) пояснюється значним  зменшенням обсягів експорту металопродукції  у цьому році (на 32% в порівнянні з попереднім роком). Імпорт металургійної  продукції у 2010р. у порівнянні с 2009р. збільшився на 64,4%, що спричинило збільшення частки імпорту у структурі внутрішнього споживання металопродукції.

Перспективи розвитку металургійної  галузі України значною мірою  залежать від того, як швидко вона зможе  відновити свої позиції на свито  віх ринках. Обсяги експорту металопродукції  групи «Чорні метали» в 2010 р. були віще показників 2009р. на 5,8%. Найбільше  зростання спостерігалося щодо експорту феросплавів – на 42,8%, прутків, брусків  та арматурі на 16,9%.

Це свідчить тому, що Україна и  на далі залишиться орієнтована на експорт у цій галузі, і спроможна  нарощувати об’єми експорту і на далі за сприятливих умов.

ВИСНОВКИ

Беручи до уваги все вищесказане, можна зробити висновок, що спостерігається  позитивна тенденція в галузі, але зростання стримується через  фінансову невизначеність та нестабільність.  Світовий попит на продукцію чорної металургії буде поступово поліпшуватися  у зв’язку з відновленням таких  суміжних галузей, як промисловість, автомобілебудування  та житлове будівництво. Перспективи  розвитку чорної металургії України  значною мірою залежать від того, як швидко вона зможе відновити свої позиції на світових ринках.

Для української металургійної  продукції виникнула загроза  втрати головної конкурентної переваги на світовому ринку – порівняно  низького рівня матеріальних витрат на її виробництво (посідають понад 80% у структурі витрат). На цей  час вперше українська чорна металургія змушена функціонувати в умовах дорогих ресурсів. Особливо стрімко  зросли ціни на сировину. Проте аналіз тенденцій у прямуванні цін показує, що на середньострокову перспективу  очікується зберігання паритетного  співвідношення між цінами на металургійну продукцію і сировину. Утримання  нижчих внутрішніх цін можливе за рахунок активного державного регулювання  внутрішнього ринку сировини і формування вертикально інтегрованих структур за участю великих фінансовопромислових груп. Такі великі структури стануть у перспективі гарантами забезпечення українського сектора чорної металургії більш дешевою вітчизняною сировиною.