Аналіз ринку монополістичної конкуренції на прикладі

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Монополізація суб’єктами господарювання ринків національної економіки виступає одним з визначальних чинників формування ринкової структури та перешкодою на шляху до створення і підтримки конкурентного середовища, з огляду на що виникає необхідність здійснення пошуку ефективних напрямів управління розвитком конкурентних відносин. Прогресивні конкурентні тенденції на загальнодержавних та регіональних ринках безпосередньо залежать від діяльності антимонопольних органів та суб’єктів господарювання, залучення юридичних і фізичних осіб до реалізації конкурентної політики тощо.

Вагомий внесок у дослідження проблем  формування та регулювання конкурентних відносин зробили С.Авдашева, Г.Аніловська, Дж.Бейн, З.Борисенко, Дж.Вернон, В.Віскузі, Дж.Гарингтон, І.Дахно, Л.Ерхард, О.Костусєв, О.Кузьмін, А.Мельник, Ж.Поплавська, Дж.Робінсон, Н.Розанова, Д.Росс, Н.Саніахметова, Ю.Стадницький, Ж.Тіроль, К.Тотьєв, Г.Филюк, Т.Футало, Е.Чемберлін, А.Шаститко, Ф.Шерер, Й.Шумпетер та ін. Ними розроблені теорії організації галузевих ринків, недосконалої конкуренції, ринкової влади, економічна теорія регулювання, розроблено методи визначення монопольної ціни і прибутку, напрями реалізації конкурентної політики на державному рівні у відповідності до чинного законодавства.

Незважаючи на значні досягнення в  теорії і практиці формування та регулювання  конкурентних відносин існують розбіжності  у тлумаченнях об’єктів антимонопольного регулювання та політики, реалізація якої сприятиме формуванню та регулюванню конкурентних відносин, вимагають подальшого розроблення методи аналізу процесів створення та підтримки конкурентного середовища на монополізованих ринках, а також методологічні засади моніторингу діяльності монопольних утворень та домінуючих фірм. Актуальність окреслених вище проблем та необхідність їх наукового розроблення з урахуванням закордонного досвіду та специфіки вітчизняної економіки стали основою для вибору теми дослідження, визначили мету, завдання дослідження та очікувані практичні результати.

Метою дослідження є наукове обґрунтування методів і механізмів формування та регулювання конкурентних відносин на монополізованих ринках. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішити у роботі такі завдання:

1. дослідити монополістичну конкуренцію як ринкову структуру, зокрема:
• визначити місце монополістичної конкуренції серед ринкових структур;
• розкрити теоретичні основи монополістичної конкуренції;
2. вивчити моделі монополістичної конкуренції, а саме:
• модель монополістичної конкуренції Е. Чемберлена;
• теореію недосконалої конкуренції Дж. Робінсон;
3. здійснити аналіз ринку монополістичної конкуренції на конкретному прикладі.

Об’єктом  дослідження є процеси монополізації товарних ринків національної економіки. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні підходи до формування і регулювання конкурентних відносин на монополізованих ринках.

Методи  досліджень. При здійсненні наукового дослідження використано такі основні методи дослідження, як узагальнення, порівняльний аналіз, економіко-статистичний, метод класифікації та, структурно-логічний метод.

Відповідно до поставлених завдань  побудовано і структуру даної курсової роботи, яка включає вступ, три розділи, висновки та список використаної літератури.

Інформаційною базою при написанні даної курсової роботи були вітчизняні та закордонні учбові видання, матеріали періодичної літератури.

 

Розділ 1. Монополістична конкуренція як ринкова структура

1.1. Місце монополістичної конкуренції серед ринкових структур

 

Основи сучасної класифікації ринкових структур були закладені В. Ойкеном  у роботі „Основні принципи економічної політики” (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Форми ринків за В. Ойкеном [15, с. 74-75]

Форми пропозиції	Форми попиту
	конкуренція	часткова олігополія	олігополія	часткова монополія	монополія (індивідуальна або картельного типу)
Конкуренція	Повна конкуренція	Часткова олігополія пропозиції	Олігополія пропозиції	Часткова монополія пропозиції	Монополія пропозиції
Часткова олігополія	Часткова олігополія попиту	Двостороння часткова олігополія	Частково олігополістична, обмежена олігополія пропозиції	Частково олігополіс-тична, обмежена часткова монополія пропозиції	Частково олігополіс-тична, обмежена монополія пропозиції
Олігополія	Олігополія попиту	Частково олігополіс-тична, обмежена олігополія попиту	Двостороння олігополія	Олігополіс-тична, обмежена часткова монополія пропозиції	Олігополіс-тична, обмежена монополія пропозиції
Часткова монополія	Часткова монополія попиту	Частково олігополіс-тична, обмежена монополія попиту	Олігополістична, обмежена часткова монополія попиту	Двостороння часткова монополія	Частково монополістична, обмежена монополія пропозиції
Монополія (індивидуальна або колективна)	Монополія попиту	Частково олігополістична, обмежена монополія попиту	Олігополістична, обмежена монополія попиту	Частково монополістична, обмежена монополія попиту	Двостороння монополія

В даний час загальноприйнятою є типологія ринків, схожа із запропонованою В. Ойкеном, хоча як критерій класифікації використовуються не структури конкуренції на стороні попиту та пропозиції, а ті фактори, що лежать у її основі, зокрема, кількість продавців і покупців (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Сучасна спрощена класифікація ринкових структур [14, с. 224]

		Пропозиція (кількість продавців)
		Багато	Декілька	Один
Попит (кількість покупців)	Багато	Досконала конкуренція	Олігополія	Монополія
	Декілька	Олігопсонія	Двохстороння олігополія	Монополія, обмежена олігопсонією
	Один	Монопсонія	Монопсонія, обмежена олігополією	Двостороння монополія

 

У розглянутих класифікаціях ринків структурі монополістичної конкуренції не приділяється спеціальної уваги. У реальній же дійсності спектр галузевих ринкових структур, що відрізняються поведінкою і результативністю функціонування, набагато ширше. Він характеризується і визначається рядом об'єктивних параметрів, що виявляються як на стороні попиту, так і на стороні пропозиції. Факторами, що впливають на структуру галузі з боку виробництва, є [2]:

• технологічні процеси, у тому числі мінімальний ефективний розмір підприємства (ефект масштабу), природно-кліматичні фактори, доступність і якість сировини, комплектуючих виробів, устаткування і трудових ресурсів;
• географічна близькість або далекість джерел сировини, а також розташування постачальників один відносно одного, тобто просторова концентрація або розосередженість ресурсних ринків;
• приступність фінансових ресурсів;
• число виробників;
• бар'єри входу і виходу, тобто будь-які перешкоди, що не дозволяють фірмі без витрат проникнути в галузь або залишити її;
• вертикальна інтегрованість виробництва;
• диверсифікованість виробництва;
• характеристики продукції, у тому числі довговічність, стандартизація або диференціація;
• витрати на НДДКР;
• іноземна конкуренція;
• політика уряду.

Факторами, що впливають на структуру  галузі з боку попиту, є:

• еластичність, темпи росту і коливання, тобто циклічність, попиту;
• число споживачів і темпи росту населення;
• наявність субститутів;
• місце розташування покупців, тобто просторова концентрація або розосередженість ринків збуту;
• розмір замовлень;
• способи збуту;
• можливість експорту.

Наймогутнішим фактором, що впливає  на структуру ринку, є конкуренція  з боку імпорту, що різко знижує рівень концентрації виробництва в даній  галузі, знижує ринкову владу місцевих фірм і їхню можливість диктувати ціни. Однак, з огляду на відкритість сучасної економіки, необхідно приймати до уваги те, що імпортна продукція найчастіше вносить істотний вклад у загальний обсяг виробництва на даному ринку. Як приклад, можна привести автомобільну промисловість США, що є високо концентрованою галуззю. Тут панує „велика трійка” − корпорації „Дженерал моторз”, „Форд” і „Даймлер-Крайслер”, що разом дають 95% американського виробництва автомобілів. Однак приблизно кожен четвертий автомобіль на американському ринку — імпортного виробництва. Отже, виникає необхідність урахування імпортованої продукції закордонних виробників при оцінці рівня концентрації в галузі [2].

Зовнішні  виробники можуть конкурувати з  вітчизняними, як шляхом прямого експорту на місцевий ринок своєї продукції, так і за допомогою створення нових виробничих потужностей на даній території, тобто шляхом прямих закордонних інвестицій. Поряд з фактичною конкуренцією іноземні підприємства можуть виступати як потенційні суперники вітчизняним виробникам, перетворюючи тим самим місцевий ринок у квазіконкурентний. У цьому випадку світові ціни будуть задавати їхній рівень і на місцевому ринку. Крім того, потенційна конкуренція може загрожувати виробникам на даному ринку не тільки з боку іноземних суперників, але і з боку вітчизняних виробників з інших регіонів країни. У цьому випадку міжрегіональна конкуренція доповнює міжнародну і міжгалузеву і створює тенденцію до вирівнювання цін у різних областях країни.

Отже, монополістична конкуренція розглядається сучасною економічною теорією в якості однієї з численних ринкових структур, що відповідають характеристикам працюючої, або ефективної, конкуренції. Разом з тим ринки, для яких властива монополістична конкуренція, займають особливе місце стосовно інших ринкових структур. Монополістична конкуренція — це така ринкова структура, коли при аналогічних технологічних умовах виробництв на фірмах попит представлений безліччю покупців, а пропозиція безліччю продавців, що виробляють і реалізують нестандартизовану, диференційовану продукцію, близькі замінники стосовно випуску конкурентів.

 

1.2. Теоретичні основи монополістичної конкуренції

 

Монополістична конкуренція має  на увазі таку ринкову ситуацію, при якій відносно велике число невеликих  виробників пропонує схожу, але не ідентичну  продукцію. Розходження між монополістичною і чистою конкуренцією досить значні. Для монополістичної конкуренції не потрібно присутності сотень або тисяч фірм, досить порівняно великого їхнього числа, скажімо 25, 35, 60 або 70 [10, с. 112].

З наявності такого числа фірм випливає кілька важливих ознак монополістичної  конкуренції. По-перше, кожна фірма володіє щодо невеликою часткою всього ринку, тому вона має дуже обмежений контроль над ринковою ціною. Крім того, наявність порівняно великого числа фірм до того ж гарантує, що таємна змова, погоджені дії фірм із метою обмеження обсягу виробництва і штучного підвищення цін, майже неможливы. Нарешті, при численності фірм у галузі немає відчуття взаємної залежності між ними; кожна фірма визначає свою політику, не з огляду на можливу реакцію з боку конкуруючих з нею фірм. І це досить прийнятний спосіб дії фірми в умовах ринку, на якому її конкуренти дуже численні. Зрештою збільшення продажів на 10 або 15%, яке фірма X може здійснити шляхом зменшення ціни, пошириться настільки слабко на її 20, 40 або 60 конкурентів, що вплив на їхні продажі буде практично непомітним. Реакцію конкурентів можна не враховувати, тому що вплив дій однієї фірми на кожний з її численних суперників настільки малий, що в цих конкурентів не буде причини реагувати на дії фірми.

На противагу чистої конкуренції, однією з основних ознак монополістичної конкуренції є також диференціація продукту. Фірми в умовах чистої конкуренції виробляють стандартизовану, або однорідну, продукцію; виробники в умовах монополістичної конкуренції випускають різновиди даного продукту. При цьому диференціація продукту може приймати ряд різних форм [10, с. 113]:

1. Якість продукту. Продукти можуть розрізнятися за своїми фізичними, або якісними, параметрами. „Реальні” розходження, що включають функціональні особливості, матеріали, дизайн і якість роботи, є украй важливими сторонами диференціації продукту. Персональні комп'ютери, наприклад, можуть розрізнятися з погляду потужності апаратури, програмного забезпечення, графічного виведення і ступеня їхньої „орієнтованості на споживача”. Існує, приміром, безліч конкуруючих підручників з основ курсу економіки, що відрізняються з погляду змісту, структури, викладення і приступності, методичних порад, графіків, малюнків і т.д. В будь-якому місті досить великого розміру є ряд роздрібних магазинів, які торгують чоловічим і жіночим одягом, що значно відрізняється від аналогічного одягу з магазинів іншого міста з погляду стилю, матеріалів і якості роботи. Подібним же чином одна з мереж закусочних швидкого обслуговування, що торгують гамбургерами, надає важливого значення якості своїх булочок, що відрізняються пряним ароматом, у той час як її конкурент приділяє особливу увагу якості самих рубаних котлет.