Кредит як форма руху позичкового капіталу

 

Станом на 01.01.2012 банками України  було видано кредитів на 825 320 млн. грн., що на 70 290 млн.грн. більше ніж на 01.01.2011, збільшення складає 9,3%. Активи банків помітно збільшуються з кожним роком, станом на 01.01.2012 вони збільшилися порівняно з початком 2011року  на 11,9%.  При цьому частка кредитів в активах банків після 2009 року зменшується, і на початок 2012 становить 78%, а у листопаді 2012 зменшується на 5% і становить 73%.

Слід відмітити, що у 2009-2012рр. кредитний  портфель банків залишається майже  на одному рівні, такого приросту як у 2007-2008 рр. не відбувається, що пояснюється обмеженням активних операцій банків. Одним з негативних факторів кредитного ринку України з 2007 року є значне збільшення обсягів простроченої заборгованості по кредитах.

Незважаючи на те, що ставки по кредитах мають тенденцію до збільшення, попит на кредити серед суб’єктів господарювання залишається досить високим. З фізичними особами все інакше до початку 2009 року відбувається нарощення об’єму виданих кредитів, але вже на початок 2010 року споживання фізичними особами кредитів зменшується і це зменшення спостерігається до 2012 року, що складає 6% порівняно з 2011роком., таку тенденцію можна пояснити, зниженням платіжної спроможності громадян, внаслідок кризи 2008-2009 років, та постійним збільшенням кредитних ставок, які щорічно збільшуються, так за 2011 рік ставка для фізичних осіб збільшилася на 1,6%.

Кредитні ставки постійно змінюються, останнім часом вони мають тенденцію  до збільшення, у 2012 році ставка для  фізичних осіб збільшилася на 3,7%, а  для юридичних осіб збільшилася на 1,6% порівняно з 2011 роком.

Частка споживання кредитних послуг серед галузей економіки:

• Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 36,5%;
• Переробна промисловість – 20%;
• Операції з нерухомим майном – 17,5%  ;
• Будівництво – 6,6%;
• Сільське господарство – 6,3%;
• Діяльність транспорту та зв’язку - 4,9%;
• Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води -  3,4%
• Добувна промисловість – 2,7%;
• Інші економічні галузі – 2,2%;

Як ми можемо спостерігати найбільший попит у споживанні кредитних послуг серед галузей економіки займає торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 36,5%.

Таблиця 3.6

Динаміка кредитів, наданих  домашнім господарствам, за цільовим спрямуванням і строками погашення (млн.грн.)

Період	01.10.2011	01.10.2012	Динаміка,%
Усього	207 075	190 068	-8,21
Споживчі	127 092	124 603
у т.ч. на придбання  транспортних засобів	22 503	19 310	-1,54
На придбання, будівництво,реконструкцію	75 145	61 318	-6,68
Інші кредити	4 839	4 147	-0,33
Із загальної  суми іпотечні кредити	96 120	81 299	-7,16

 

Найбільший попит серед кредитів домашніх господарств, займають споживчі кредити(на придбання, будівництво  і реконструкцію) та іпотечні кредити. Спостерігається тенденція до зменшення споживання домогосподарствами   всіх видів кредитних послуг кредитних спілок  у 2012 році порівняно із 2011 роком. (табл. 3.5). Таку негативну динаміку можна пояснити, високими відсотковими ставками на кредитні послуги, а також загальним зниженням платоспроможності домогосподарств.

Станом на 30.06.2012 у порівнянні з аналогічною датою 2011 року внески (вклади) членів кредитних спілок на депозитні рахунки збільшилися на 4,6% (до 1 242,1 млн. грн.); кредити, надані членам кредитних спілок, збільшилися на 9,4% (до 2 404,8 млн. грн.). Водночас, заборгованість членів-позичальників за наданими кредитами мають 486 кредитних спілок (96,8%) . З них у 306 кредитних спілок показник середнього обсягу заборгованості по наданих кредитах на 1-го позичальника менший за 9,1 тис. грн. Питома вага активів таких кредитних спілок у загальному обсязі активів становить майже половину – 1218,4 млн. грн. (47,8%).

Рисунок 3.3. Динаміка кредитування та залучення внесків членів кредитних спілок у 2011-2012 р.р.

 

Показник середньої заборгованості на 1-го позичальника коливається в межах 9,1-30,0 тис. грн. у четвертої частини кредитних спілок (24,5%). Частка активів таких кредитних спілок у загальному обсязі активів становить 417,3 млн. грн. (16,4%).

Істотну частку в активах кредитних  спілок (22,7%) мають спілки, середня заборгованість на 1-го позичальника у яких коливається від 100 тис. грн. , що свідчить про наявність у таких кредитних спілок підвищеного ризику неповернення виданих кредитів та відповідно можливу втрату фінансової стійкості. У 3-х кредитних спілок досліджуваний показник перевищує 1 млн. грн.

В умовах незначного збільшення обсягів кредитування кредитними спілками, як і в попередні роки, найбільший попит мають споживчі кредити, частка яких становить 61,3 % (рис. 6). У складі споживчих кредитів, кредити на придбання автотранспорту становлять 2,2%, придбання аудіотехніки, відео та побутової техніки – 4,2%, інші потреби – 93,6%. Друге місце посідають кредити, видані на придбання, будівництво та ремонт житла – 23,3%. Значну частку мають комерційні кредити. Кредитування ведення селянських та фермерських господарств, як і в попередні періоди, має незначну частку в загальному обсязі виданих кредитів.

Таким чином, за результатами аналізу  можна стверджувати, що в 2012 році продовжує спостерігатись відновлення ділової активності учасників кредитного ринку.

Отже, на банківському кредитному рівні  станом на 01.11.2012 року було видано 823 млрд. грн.,  спостерігається тенденція  до збільшення обсягів наданих кредитів. Негативною тенденцією є збільшення простроченої заборгованості. Спостерігається підвищення попиту на кредитні ресурси у суб’єктів господарювання і зниження попиту у фізичних осіб. Найбільшу частку кредитів серед юридичних осіб займає така галузь економіки, як торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку(36,5%). Серед домашніх господарств більшим попитом користуються споживчі і іпотечні кредити. Кредитними спілками було надано кредитних послуг у розмірі 2,4 млрд. грн. Середня заборгованість одного позичальника кредитної спілки складає 9,1 тис. грн., У кредитних спілках можна спостерігати зменшення попиту на споживчі кредити домогосподарствами, що пояснюється недовірою громадян до КС та загальним зниженням платоспроможності.

Можемо зробити висновок, що на кредитному ринку спостерігається поступове відновлення від подій економічної кризи 2008-2009рр. Та все ж на ринку спостерігаються такі проблеми:

1. Зниження платоспроможності позичальників.
2. Високі ставки на кредитні операції
3. Зменшення попиту на кредитні послуги у фізичних осіб.
4. Зменшення довіри до кредитних спілок
5. Збільшення обсягів простроченої заборгованості

 

4. Роль НБУ в активізації  кредитної діяльності комерційних  банків в Україні

 

Головним завданням грошово-кредитної політики НБУ є забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Антиінфляційна спрямованість грошово-кредитної політики полягає в підтримуванні такої динаміки монетарних агрегатів, яка, водночас, задовольняє попит на гроші і не створює загрози для значної зміни цін [3, с. 103].

Система проведення грошово-кредитної політики визначається на основі її цілей. При цьому важливо, щоб цілі вищого рівня взаємоузгоджувалися з цілями нижчого рівня. Проміжні цілі грошово-кредитної політики можуть змінюватися відповідно до стану економіки та фази економічного циклу.

Досить вагомим інструментом Національного банку України є його процентна політика, яка полягає у регулюванні попиту і пропозиції на грошові кошти як через зміну процентних ставок за своїми операціями, так і шляхом рекомендацій щодо встановлення процентних ставок за активними та пасивними операціями банків з метою впливу на процентні ставки суб'єктів грошово-кредитного ринку та дохідність фінансових операцій [4, с. 38].

Рис. 4.1 Динаміка облікової  ставки Національного банку України

З даних рис. 4.1 видно, що облікова ставка Національного банку з 2005 по 2007 роки мала тенденцію до зниження з 9,5% до 8%. Протягом 2008-2009 років стрімко зросла облікова ставка Національного банку України на 2,75%, що призвело до підвищення процентних ставок за кредитами та депозитами на 4,8% та 4,6% відповідно. На кінець 2010 року облікова ставка Національного банку України становила 7,75%. Починаючи 2012 року, у зв'язку зі скороченням інфляції та стабілізацією економічних процесів в країні, облікова ставка НБУ становить 7,5 %, що є досить позитивним як для комерційних банків, так і для юридичних та фізичних осіб, адже кредити стануть дешевшими і це призведе до залучення коштів у реальний сектор економіки.

Рефінансування комерційних банків тісно пов'язане з процентною політикою, але має й певні власні риси. Цей інструмент базується на функції НБУ як «кредитора в останній інстанції». Комерційні банки звертаються за кредитом найчастіше у разі появи тимчасового дефіциту первинних резервів. Основною умовою рефінансування виступає ціна, тобто процентна ставка, яку визначає центральний банк і за якою він забезпечує банки додатковими резервами (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Процентні ставки рефінансування

Період	Облікова ставка НБУ	Середньозважена ставка за всіма інструментами	кредити, надані шляхом проведення тендера	кредити овернайт	операції репо	стабілізаційні кредити	операції своп	кредити рефінансування під заставу майнових прав на кошти  банківського вкладу (депозиту), розміщеного  в НБУ	інші кредити	кредити, надані для фінансування чемпіонату Європи 2012
2005	9,5	14,7	12,9	14,9	12,0	15,0	-	-	-	-
2006	8,5	11,5	10,4	12,1	10,7	-	9,5	8,5	-	-
2007	8,0	10,1	10,0	11,1	-	-	-	8,3	-	-
2008	12,0	15,3	16,6	16,0	13,8	-	15,1	-	14,1	-
2009	10,25	16,7	20,6	18,1	21,6	-	23,1	-	16,0	11,0
2010	7,75	11,6	11,1	11,3	9,4	-	-	-	11,9	11,0
2011	7,75	12,4	12,5	9,4	12,6	-	-	-	-	-
2012	7,5	9,3	9,1	9,0	9,3

З даних таблиці 4.1, видно, що середня ставка по кредитам, що надані Національним банком шляхом проведення тендера у 2011 році зменшилася майже вдвічі у порівнянні з 2009 роком і становила 12,5%. В 2010 році Національний банк надавав кредити овернайт комерційним банкам за ставкою 11,3% річних, у 2011 році - 9,4% а по операціям репо - 9,4% і 12,6 відповідно. Особливістю рефінансування Національним банком України комерційних банків у 2009-2011 роках, є надання Національним банком кредитів для фінансування чемпіонату Європи 2012, середньорічна ставка за зазначеним видом кредиту впродовж 2009-2010 років не змінювалася і становила 11%, а у 2011 році становила нуль [5]. Це є позитивним явищем, адже, сприяє активізації кредитної діяльності комерційних банків, залучення в економіку додаткових коштів, зростання робочих місць.

Визначення норм обов'язкових резервів полягає в тому, що Національний банк України встановлює комерційним банкам та іншим кредитним установам нормативи обов'язкового резервування залучених коштів. Розмір обов'язкових резервів установлюється в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів. Зараз простежується зміна жорсткої політики Національного банку в застосуванні цього інструмента на більш помірковану та зважену. Доказом цього є те, що з грудня 2008 року норми обов'язкового резервування встановлені на рівні 0% від залучених ресурсів у національній валюті. Зростання резервних вимог до залучених ресурсів у іноземній валюті (з липня по листопад 2011 року - 6%, з грудня 2011 року - 7,5%, а з 31 березня 2012 року становить 8%) пояснюється політикою Національного банку України, яка спрямована на покращення структури ресурсної бази банків у розрізі валют. Також змінами внесеними Постановою НБУ №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» здійснюється впровадження більш гнучких підходів до формування банками обов'язкових резервів шляхом зниження частини резервів, які банки формують на окремому рахунку в НБУ, з 70% до 60%, це є позитивним для активізації кредитування реального сектору економіки.

Регулювання імпорту та експорту капіталу є інструментом впливу на грошову  масу в обігу, який застосовується Національним банком України, через: реєстрацію імпорту та експорту капіталу; встановлення максимальних та мінімальних розмірів процентних ставок за іноземними депозитами в українських банках; встановлення для осіб, які мають борги перед нерезидентами, обов'язкового безпроцентного вкладення певної частини від суми цих боргових зобов'язань в уповноважених банках України. Дефіцит зведеного платіжного балансу України за підсумками 2011 року (за попередніми даними) становив 2,448 млрд. дол., порівняно з профіцитом 5,031 млрд. дол. за 2010 рік.  Це може спричинити певні негативні наслідки, а саме, збільшення товарних кредитів; зростання неплатежів і зовнішньої чистої кредиторської заборгованості підприємств країни;  збільшення іноземних і внутрішніх позик та процентних ставок по них; прискорене зростання чистого зовнішнього боргу і сум його обслуговування; припинення імпортних поставок через відмову постачальників;  передача виробленої продукції, землі, майна, акцій. Щоб вирішити негативні наслідки від'ємного сальдо платіжного балансу, необхідно, здійснювати підтримку експортних галузей, стимулювати приплив іноземних інвестицій та відвойовувати національними виробниками ринків, на яких домінують імпортні товари.