Отчет по практике в ТОВ «Мяркіс»

– своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регістрах;

– забезпечення правильного та своєчасного нарахування податків і зборів;

– вірне визначення об’єкту оподаткування, ставки оподаткування, джерела сплати;

– своєчасна перевірка розрахунків з бюджетом, фондами соціального страхування;

– додержання строків розрахунків.

До підсистеми бухгалтерського обліку відносять і податковий облік, який призначений для відображення інформації про зобов’язання підприємства з податків і зборів перед бюджетом різних рівнів та здійснення контролю за їх сплатою.

Системою бухгалтерського обліку акумулюється та узагальнюється інформація про нарахування та сплату податків до бюджетів різних рівнів, позабюджетних фондів, місцевих податків і зборів, яка подається до податкових органів у вигляді податкової звітності.

Завдання податкового обліку – забезпечити формування повної та достовірної інформації з метою оподаткування господарських операцій та контролю за правильністю розрахунку, повнотою та своєчасністю сплати податків у бюджет.

Зміст податку визначається трьома факторами:

1) економічною побудовою суспільства;

2) соціальною політикою;

3) стратегією розвитку держави.

Теоретично економічна природа податку полягає у визначенні призначення податку, об’єкта оподаткування та джерела сплати, а також у визначенні впливу податку на суб’єктів оподаткування.

На сучасному етапі в чинному законодавстві України податок розглядається як обов’язковий платіж юридичних та фізичних осіб до державного та місцевого бюджету з метою створення централізованих державних фондів фінансових ресурсів для виконання державою своїх функцій.

Відповідно до цього податки мають наступні характерні риси:

– є формою розподілу доходу;

– мають неповоротний характер;

– встановлюються для утримання державних структур і для забезпечення виконання ними функцій держави;

– не мають ознак еквівалентного обміну;

– не мають конкретного цільового призначення;

– мають регулярний характер;

– носять об’єктивний характер і відображають дійсні фінансові відносини, які існують в суспільстві.

Сукупність податків, що встановлюються законодавчою владою та стягуються виконавчими органами, а також методи та принципи побудови і стягнення податків представляють собою податкову систему.

Податкова система включає різноманітні види податків, але їх класифікація з метою побудови податкової системи здійснюється залежно від органів. Які стягують податок: загальнодержавні та місцеві.

16. Система зовнішнього і внутрішнього контролю на підприємстві

Внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту.

В умовах становлення ринкової економіки в Україні неабиякий інтерес викликає досвід зарубіжних країн щодо організації внутрішнього аудиту. Професійну організацію внутрішніх аудиторів у США було створено в 1941 р. як Інститут внутрішніх аудиторів. Свою діяльність Інститут будує на базі загальних професійних знань внутрішніх аудиторів, програми безперервного професійного розвитку, економічного кодексу, норм і програм сертифікації. Внутрішні аудитори працюють як у державному, так і в приватному секторі. Внутрішні аудитори здійснюють незалежне експертне оцінювання управлінських функцій фірми чи компанії. Вони надають своїй головній фірмі, яка здійснює управління, результати аналізу, оцінювання, рекомендації, поради й інформацію про діяльність підприємства, яке вони перевіряють. В основному, внутрішній аудит розглядає бухгалтерську інформацію й її достовірність. Завдання внутрішнього аудиту - допомогти відповідним працівникам фірми чи компанії виконувати свої обов'язки максимально кваліфіковано й ефективно.

Внутрішні аудитори звітують перед вищим керівництвом підприємства. За внутрішній аудит відповідає сама фірма або один із її відділів, тобто контрольний орган всередині фірми. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.

Будучи на повному утриманні підприємства, цей контрольний орган (чи сам внутрішній аудитор) повинен довести необхідність свого існування. Для цього він покликаний сприяти підвищенню ефективності роботи підприємства, забезпеченню рентабельності й зміцненню його фінансового стану.
Мета внутрішнього аудиту - удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його зростання.
Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.
На наш погляд, доцільно в усіх галузях економіки, на кожному підприємстві запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асигнування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості й збільшення прибутків.

Для аудиту адміністрації індивідуальних компаній наймають внутрішньогосподарських аудиторів. У США, наприклад, група внутрішньогосподарських аудиторів на окремих великих фірмах може включати сотні і більше осіб, які звітують перед президентом чи аудиторським комітетом ради директорів.

Внутрішньогосподарські аудитори можуть проводити звичайні перевірки на відповідність (визначати, чи дотримано в господарській системі тих специфічних процедур або правил, які приписані персоналу вищим керівництвом (адміністрацією), або займатися операційним аудитом (перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінювання продуктивності й ефективності). Після закінчення операційного аудиту менеджеру видають рекомендації для удосконалення операцій. Крім того, внутрішньогосподарські аудитори в останні роки набули високої кваліфікації щодо оцінювання комп'ютерних систем.

Внутрішньогосподарський аудитор забезпечує адміністрацію цінною інформацією для прийняття рішень, які стосуються ефективного функціонування бізнесу. Він не залежить від функціонального управління, але не може не залежати від реальної ситуації. Користувачі зовні навряд чи захочуть покластися на інформацію, що перевірена внутрішнім аудитором, через відсутність у нього незалежності - це найголовніша відмінність між результатами роботи внутрішніх аудиторів і аудиторських фірм (зовнішніх аудиторів). Деякі види діяльності внутрішніх аудиторів називаються операційним аудитом.
Операційний аудит (аудит результатів, або управлінський аудит) - це вивчення аудиторами операцій компаній з метою формулювання рекомендацій щодо економічного використання ресурсів, досягнення цілей.
Мета операційного аудиту - допомогти керівникам у виконанні їхніх обов'язків. Результатом цього може бути збільшення рентабельності компанії. Таким чином, внутрішні аудитори розглядають операційний аудит як складову внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у звіті, який дає йому можливість звернути увагу керівництва на відповідну проблему. Щоб досягти намічених цілей, звіт не варто розтягувати і перевантажувати зайвими подробицями. Він має бути чітким, точним, зрозумілим і своєчасним. Стандартної форми для звітів внутрішніх аудиторів немає і, ймовірно, ніколи не буде через багатогранність об'єктів перевірки, відмінності у здібностях та інтересах керівників.

У звіті внутрішнього аудитора, що надсилається аудиторському комітету, слід вказати, які рекомендації виконано, а які вважаються неефективними через надмірні витрати. Тільки після отрмання письмового звіту внутрішня аудиторська перевірка вважається закінченою.

Іншою процедурою, характерною для подання звітності внутрішніх аудиторів, є спільний з керівниками аналіз критикованих моментів і внесених рекомендацій до їх включення у кінцевий звіт внутрішнього аудитора.
Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті господарські операції, які мають бути документально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.

Отже, внутрішній аудит контролює раціональне витрачення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи порушень. 

На промислових підприємствах внутрішній аудит одночасно здійснює технічний нагляд за виробничим процесом і якістю продукції.

17. Аналіз наявності та стану ресурсів підприємства

Все майно яке належить підприємству і яке відображається в його балансі називається активом. Активи – це економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Таблиця 1

Склад ресурсного потенціалу ТОВ «Мяркіс» за 2008-2009 роки

Аналізуючи дані таблиці 1, можна сказати, що залишкова вартість основних засобів, яка і є вартістю необоротних активів за 2009 р. збільшилась на 193 тис. грн., в порівнянні з 2008 р.

Аналізуючи другий розділ активу балансу, тобто оборотні активи, необхідно відмітити, що зменшилась вартість виробничих запасів на 634 тис. грн.. Водночас вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги збільшилась на 896 тис. грн..При цьому зменшилась сума грошових коштів та їх еквівалентів на 16 тис. грн.

Загалом вартість майна ТОВ «МЯРКІС» за 2009р., в порівнянні з 2008 р., зменшилась на 4799 тис. грн.

Таблиця 2

Характеристика джерел утворення активів

за 2008-2009 роки