Отчет по практике в ТОВ «Мяркіс»

Особливу увагу інвентаризаційна комісія приділяє перевірці дат виникнення і строків погашення зобов’язань, а також простроченої заборгованості; оцінці зобов’язань.

13. Методика складання балансу та звіту про фінансові результати підприємства

Порядок складання бухгалтерського балансу регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс».

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал. Баланс складається для зовнішніх і внутрішніх користувачів, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень. Джерелом даних для складання балансу є Головна книга.

Адресна частина балансу повинна містити назву підприємства, його юридичний статус та дату його складання (як правило, останній день звітного періоду).

Баланс надає користувачам інформацію про наявні у підприємства активи, зобов’язання та капітал, тобто є структурованим відображенням фінансового стану підприємства. Актив – це будь-яка власність підприємства, будь-який предмет, матеріальний чи нематеріальний, який є цінністю для свого власника та включає в себе землю, будівлі, споруди, прилади, товарні запаси, інвестиції, дебіторську заборгованість, грошові кошти тощо. Згідно П(С)БО активом вважаються ресурси, що контролюються підприємством в результаті минулих подій, використання яких призведе до отримання економічної вигоди в майбутньому.

Пасив балансу відображає джерела утворення засобів підприємства та їх призначення (власні резерви, позики інших підприємств тощо). Пасив балансу складається з двох великих частин: зобов’язання (короткострокові, довгострокові) та власний капітал.

Статті активу розміщені за принципом зростання ліквідності та поділу на необоротні та оборотні активи. В свою чергу статті пасиву розміщені за ступенем погашення зобов’язань: від найменш термінових до найбільш термінових.

Для балансу звітним періодом є квартал, а показники, які в ньому наводяться, відображаються станом на останній день кварталу. Ця дата називається «датою балансу».

Актив балансу містить інформацію про первісну вартість та суму зносу основних засобів і нематеріальних активів, хоч до підсумку балансу включається їх залишкова вартість.

У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відображають активи, які підприємство утримує для збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигід (акції переробних і сервісних підприємств АПК, пайові внески до статутних капіталів кооперативів тощо). Якщо інвестор суттєво впливає на такі підприємства (володіє 20-50 % акцій), то такі вкладення обліковують та оцінюють за методом участі в капіталі.

У статті «Довгострокова дебіторська заборгованість» показують заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу (проміжку часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг) та буде погашена після дванадцяти місяців з дати Балансу.

У статті «Відстрочені податкові активи» фіксують суму податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

До статті «Виробничі запаси» потрапляє вартість активів, облік яких ведуть на рахунках 20 «Виробничі запаси» і 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

У статті «Товари» показують вартість товарів, придбаних для наступного продажу, без торгових націнок.

У статтях «Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків» і «Поточні зобов’язання з внутрішніх розрахунків» учасники спільної діяльності без створення юридичної особи відображають дебіторську або кредиторську заборгованість у рамках спільної діяльності.

Дебетовий залишок на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» входить до статті «Інша поточна дебіторська заборгованість».

У статті «Статутний капітал» відображають загальну суму внесків власників (учасників) до капіталу підприємства. Рахунки обліку статутного капіталу та джерел фінансування не кореспондують при нарахуванні амортизації, операціях з основними засобами та капітальними інвестиціями. Статті «Пайовий капітал», «Неоплачений капітал» і «Вилучений капітал» заповнюють тільки недержавні підприємства.

Показники рядків 012, 032, 162, 350, 360, 370 (при збитках) Балансу наводять в дужках як такі, що вираховують.

У статті «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» підприємство показує суму нерозподіленого прибутку або в дужках — суму непокритих збитків.

Кошти цільового фінансування, використані на капітальні інвестиції, списують у дебеті рахунка 48 в кредит рахунка 69 «Доходи майбутніх періодів». При введенні в експлуатацію необоротних активів і нарахуванні амортизації на її суму визнають дохід звітного періоду і зменшують на неї доходи майбутніх періодів.

Показники ф. № 1 «Баланс» формуються на підставі даних бухгалтерського обліку.

Форму № 2 «Звіт про фінансові результати» заповнюють відповідно до вимог, викладених у П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». Графа 4 «За попередній період» переносять із річного звіту за попередній рік (графа 3).

Звіт про фінансові результати складається із трьох розділів:

1. Фінансові результати;

2. Елементи операційних витрат;

3. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Розділ І «Фінансові результати».

Дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображають у рядку 010 за принципом відвантаження незалежно від термінів одержання грошових коштів (чи їх еквівалентів) від покупців (замовників) і без вирахування із доходів сум наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків (ПДВ, акцизний збір тощо).

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначають за П(С)БО 1 «Витрати», а реалізованих товарно-матеріальних цінностей — за П(С)БО 9 «Запаси».

До статті «Інші операційні доходи» потрапляють доходи від реалізації виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, від операційної оренди, операційних курсових різниць, реалізації іноземної валюти, списання кредиторської заборгованості, суми отриманих асигнувань і субсидій, штрафів, пені, недоїмок та ін.

У статті «Інші операційні витрати» відображають собівартість реалізованих виробничих запасів, іноземної валюти, втрати від знецінення запасів, виявлені недостачі і втрати від псування цінностей, визнані штрафи, пені, неустойки, витрати на утримання об’єктів соціально-культурної сфери, відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості, витрати за рахунок коштів цільового фінансування в межах, що відповідають його умовам.

У статті «Дохід від участі в капіталі» показують дохід від інвестиційної діяльності в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведуть за методом участі в капіталі.

У статті «Інші фінансові доходи» показують дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковують за методом участі в капіталі).

До статті «Інші доходи» записують дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, неопераційних курсових різниць, безоплатно отриманих активів, списання кредиторської заборгованості, яка не виникла під час операційного циклу, після закінчення терміну позовної давності.

У статті «Фінансові витрати» відображають витрати на сплату процентів та інші, пов’язані із залученням позикового капіталу.

У статті «Інші витрати» наводять собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; витрати від неопераційних курсових різниць, уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій, витрати на ліквідацію необоротних активів, залишкову вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів та інші витрати звичайної діяльності.

У статтях «Надзвичайні доходи» і «Надзвичайні вигоди» відображають відповідно: невідшкодовані втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій, включаючи витрати на запобігання виникненню таких втрат), доходи і витрати від інших подій і операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій, за вирахуванням витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів, іноземної валюти у цьому розділі не наводиться.

Розділ II «Елементи операційних витрат».

В даному розділі наводяться елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), понесених підприємством у процесі господарської діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством.

У статті «Матеріальні затрати» записують вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва) сировини і основних матеріалів, палива, енергії, будівельних матеріалів і запасних частин, тари, допоміжних та інших матеріалів. Вартість поворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, до елементу операційних витрат не включаються.

У статті «Витрати на оплату праці» показують витрати на виплату заробітної плати, премій і заохочень відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати праці і стимулювання, матеріальна допомога, компенсаційні витрати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

У статті «Відрахування на соціальні заходи» наводять відрахування на пенсійне і соціальне страхування (у тому числі страхування на випадок безробіття) та інші соціальні заходи, відрахування на індивідуальне страхування персоналу.

До статті «Амортизація» потрапляє амортизація основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, нарахована згідно з правилами бухгалтерського обліку.

До статті «Інші операційні витрати» включають роботи і послуги сторонніх організацій, суми податків і зборів (обов’язкових платежів), крім податків на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів, суми фіксованих санкцій, а також витрати на відрядження, на послуги зв’язку, плату за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам правдивої і повної інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки за звітний період. Цей звіт вважається одним із інформативних документів звітності, тому що містить інформацію про динаміку прибутку підприємства.

14. Організація статистичної звітності на підприємстві

Статистичне спостереження – планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про державну статистику» звітно-статистична документація включає в себе, зокрема, форми звітності, які є одним із способів проведення статистичних спостережень. Всі форми статистичної звітності затверджені органами державної статистики і служать для формування офіційної статистичної інформації. Проте звітність підприємств певних галузей і видів діяльності може бути розроблена відповідними міністерствами і відомствами за погодженням Держкомстату.

Статистична звітність має ознаки конфіденційної інформації.

За регулярністю подання розрізняють такі два види статистичної звітності:

1) регулярна – збирається з відповідною періодичністю (щомісяця, щоквартально і т.д.);

2) разова – статистичний нагляд проводиться на відповідну дату з особливою метою.

Статистичні звіти за строками представлення подають не пізніше певної дати, або на зазначену дату. Терміни зберігання статистичної звітності залежать від того, чи надходять документи до державного архіву. Крім того, терміни зберігання залежать від виду статистичних звітів та від інформації, що в них відображається.

Статистичні звіти зазвичай подають в органи державної статистики за місцем реєстрації суб’єктів господарювання. Водночас певні форми статистичної звітів можуть подаватися до органів, що здійснюють державне регулювання у відповідному виді економічної діяльності.

Так, адресатами статистичних звітів можуть виступати Фонд державного майна, Міністерство юстиції, Міністерство охорони здоров’я тощо. Інформація про місце та строки подання статистичної звітності завжди зазначається на бланку звіту.

Датою подання статистичної звітності вважається день фактичної передачі її за належністю, а в разі поштового відправлення з повідомленням про вручення адресату – дата його отримання, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата.

15. Організація податкового обліку на підприємстві

Завдання організації обліку розрахунків за податками і зборами (обов’язковими платежами) та подання звітності наступні:

– чітке документування розрахунків за податками і зборами;