Лекции по "Безпека життєдіяльності"

В Україні селеві потоки спостерігаються в Карпатах і  Криму.

Зсуви – це зміщення мас гірських порід або ґрунту вниз по схилу. Зсуви виникають внаслідок ослаблення міцності гірських порід, вивітрювання, потужних опадів, обводнення ґрунтів, землетрусів тощо.

На території України  зсуви спостерігаються на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Прикарпатті, Закарпатті та Чернівецької області. В останні роки вони нанесли великі матеріальні збитки жителям Карпат.

Землетруси – це коливання земної кори внаслідок тектонічних явищ у Землі. Зараз інтенсивність землетрусу прийнято визначати за шкалою Ріхтера (відомий американський сейсмолог), який у 1935 році запропонував шкалу, вказану у табл. 3.5.

Представлена  шкала  має таку особливість – кожний наступний бал позначає поштовх у 10 разів сильніший за попередній. Так, 9-бальний землетрус у 10 разів сильніший за 8 –бальний і у 100 разів – ніж 7 бальний.

На сьогодні стовідсотково  надійних методів прогнозування землетрусів немає.

Таблиця 3.5 – Сейсмічна  шкала Ріхтера

Бали	Загальна характеристика	Зовнішні ефекти
1	Непомітний	Коливання ґрунту реєструються тільки приладами, людьми не відчуваються
2	Дуже слабкий	Слабкі поштовхи, ледь відчуваються людьми на верхніх поверхах будівлі
3	Слабкий	Коливання відзначаються багатьма людьми, висячі предмети злегка розгойдуються
4	Помірний	Поштовхи відчуваються людьми, розгойдуються підвішені предмети, дзеленчать шибки
5	Досить сильний	Вночі люди прокидаються, гойдаються підвішені предмети, непокояться тварини. Незначні пошкодження окремих будівель
6	Сильний	Легкі пошкодження будинків, утворюються  тріщини у штукатурці, зсуваються з місця легкі меблі, падає посуд
7	Дуже сильний	У будинках заявляються пошкодження, тріщини у стінах, окремі будинки руйнуються. Зсуви на берегах річок. Невеликі гірські обвали.
8	Руйнівний	Руйнування і пошкодження будівель, людям важко встояти на ногах. Тріщини у грунті. Гірські обвали.
9	Спустошувальний	Руйнування будівель. Викривлення  залізничних колій. Тріщини в ґрунтах до 1м шириною, великі зсуви та обвали
10	Нищівний	Руйнування будівель та пам’ятників. Тріщини в ґрунтах завширшки 10 см. Зсуви, гірські обвали
11	Катастрофа	Повсюдне руйнування будівель, насипів, доріг, гребель. Вертикальні переміщення шарів. Великі обвали, змінюється рівень грунтових вод.
12	Велика катастрофа	Повсюдне руйнування будівель і  споруд. Масова загибель людей і тварин. Значні зміни рельєфу місцевості

 

 В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та гірський Крим. Наприклад, у Ялті у 1927 р. спостерігався помірний землетрус тощо.

Пожежа – це неконтрольоване горіння, яке викликає загибель людей та знищення матеріальних цінностей.

Основними видами пожеж  є ландшафтні пожежі – це пожежа лісів і степів. Лісові пожежі поділяються на низові, верхові та підземні. Швидкість їх руху відповідно дорівнює 0,3…16 м/хв.., 8…25 м/хв.., 0,1…0,5 м/хв. Підземні пожежі характеризуються великою кількістю диму, утворенням пустот, горінням навіть взимку під шаром ґрунту.

Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості. Горить суха, пожухла трава, посіви, кущі. Швидкість розповсюдження степових пожеж може досягати 20…30 км/год і більше в залежності від швидкості вітру.

Основною причиною виникнення пожеж є недбала поведінка  людей з вогнем, блискавки і посуха.

Всі південні регіони  України відносяться до посушливих районів, в яких влітку температура у затінку коливається від 28 до 40 °С. Тому кожний рік в Україні спостерігаються як степові, так і лісові пожежі.

Пожежі наносять значні збитки не тільки матеріальним цінностям, а і ґрунту. На ньому вигорає  родючий шар, а у гірських  районах  розвиваються ерозійні процеси.

Теми рефератів

1. Динаміка вирубки  лісів в Україні за останні  50 років.

2. Динаміка вирубки  лісів в Україні і повені.

3. Стан озонового шару  і перспективи його змінення.

Питання для самоконтролю

1. Складові географічної  оболонки Землі.

2. Здійснення біотичного кругообігу  речовин  у біосфері.

3. Природні ресурси  України.

4. Характеристика природного  середовища.

5. Значення чистоти  ґрунтів.

6. Роль води в організмі  людини.

7. Граничнодопустимі  концентрації шкідливих речовин   у ґрунтах.

8. Природні небезпеки, їх класифікація.

9. Небезпека повеней.

10. Небезпека пожеж  в Україні. 

Література: [1, с. 63-67, 163-192, 209-234, 248-265; 2, с. 153, 222, 256-269; 3, с. 72-105, 242-251; 4, с. 66-115, 296-317; 5, с. 134-170]

 

Лекція 4. Техногенне середовище і його шкідливі фактори

План лекції

4.1 Антропогенний вплив  на природне середовище та  сучасні екологічні проблеми

4.2. Урбанізоване середовище

4.3. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища

4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин

4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища

Питання для самостійної  роботи

4.7. Забезпечення психологічної та соціальної безпеки людини

4.8. Профілактика самопошкоджень та суїцидів

  4.9. Інформаційна безпека                             

4.1. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми

Однією з головних причин порушення екологічної рівноваги як в окремих регіонах, так і па планеті в цілому, є забруднення навколишнього середовища.

Природне забруднення має розподільчий (космічний пил, який практично не впливає на оточуюче середовище) або тимчасовий стихійний характер (пожежі, виверження вулканів тощо). Рівень забруднення атмосфери в глобальному масштабі при цьому, як правило, залишається фоновим.

Антропогенне забруднення характеризується численністю видів та джерел, внаслідок використання практично всіх хімічних елементів для забезпечення сучасних технологічних процесів (рис. 4.1).

Джерела забруднення  навколишнього середовища

                     

 

                                природні      антропогенні

 

 

 

 

 

 

Стічні води   Викиди в атмосферу   Тверді відходи   Енергетичне забруднення

 Рис. 4.1 – Джерела  забруднення навколишнього середовища

 

Забруднення атмосфери. Сучасна атмосфера Землі за хімічним складом належить до азотно-кисневого типу. Атмосфера забруднюється аерозолями важких металів, синтетичними сполуками, радіоактивними та канцерогенними речовинами – усіх їх більше п’ятисот. Найбільш поширеними речовинами, що забруднюють атмосферу, є оксид вуглецю СО, двоокис вуглецю (вуглекислий газ) CO₂, двоокис сірки SO₂, оксид азоту NO₂, вуглеводні комплекси С_nН_m, пил. Основні забруднювачі атмосфери: 1 – теплоенергетика; 2 – чорна металургія; 3 – хімічна промисловість; 4 – нафтовидобувна та нафтохімічна промисловість; 5 – автотранспорт; 6 – кольорова металургія; 7 – інші.

Основними фізико-хімічними  характеристикам забруднювачів  повітря є їх хімічний склад та щільність, а для газоподібних речовин їх леткість (швидкість випаровування), пружність та тиск пари, температура кипіння.

 Масова концентрація всіх викидів вимірюється в мг/м³ та приводиться до нормальних умов, тобто 20⁰С і 760 мм ртутного стовпчика.

Наслідки забруднення  атмосфери:

               - парниковий ефект – глобальне потепління клімату;

               - утворення озонових дір;

               - зменшення прозорості атмосфери та збільшення хмарності;

               - смог;

               - кислотні дощі;

               - корозія металевих конструкцій; 

               - порушення фотозахисту рослин.

Вплив забруднення атмосфери  на людину полягає в наступному:

- зниженні загального імунітету та підвищенні вразливості організму до інфекцій;

                 - підвищенні дитячої захворюваності;

                 - поширенні хронічних захворювань: бронхіту, рахіту;

                 - підвищенні кількості алергічних захворювань;

                - "омолодженні"  хвороб.

За даними Єврокомісії  в Європі щорічно від забруднення  атмосфери вмирає близько 300 тис. людей.

Забруднення гідросфери. Гідросфера, яка є сукупністю усіх вод на Землі, виконує чотири дуже важливі екологічні функції:

-  найважливіша мінеральна  сировина, головний природний ресурс споживання;

- основний інструмент у механізмі здійснення взаємозв’язків усіх процесів у екосистемах;

- головний агент-переносник глобальних біоенергетичних екологічних циклів;

- основна складова  частина всіх живих організмів.

Основним найнебезпечнішим фактором забруднення гідросфери є  забруднення питної води. Вода, придатна до пиття, регламентується ГОСТом 2874 – 82, який виділяє три групи показників, що визначають її якість: властивості води, хімічний склад води, епідемічну безпеку води. За цим стандартом, що діє і зараз в Україні, визначається 28 параметрів якості питної води, а для країн об’єднаної Європи за стандартом Євросоюзу для питної води контролюються 170 показників.

Гідросфера забруднюється внаслідок:

- скиду забруднених  стічних вод промисловими, сільськогосподарськими виробництвами та населеними пунктами;

- викиду шкідливих  речовин під час аварій та катастроф;

- міграції небезпечних  речовин у водне середовище  з ґрунту та атмосфери. Види забруднення води наведені на рис. 4.2.

Фізичне забруднення – збільшення нерозчинних частинок (глина, пісок, мул), внаслідок чого зменшується прозорість води, погіршуються умови росту та розвитку водоростей, риб та інших водних організмів.

Хімічне забруднення – забруднення води сполуками неорганічного та органічного походження (особливої шкоди завдають нафтопродукти, пестициди, токсичні речовини, поверхнево-активні речовини). Посилення шкідливої дії відбувається за рахунок кумулятивного ефекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4.2 – Види забруднення  води

Біологічне забруднення – забруднення стоками, що містять велику кількість мікроорганізмів, особливо небезпечним є забруднення хвороботворними мікроорганізмами.

Теплове забруднення – скидання у водойми теплих вод після охолодження виробничих процесів. Вода з температурою вище 26°С пригнічує розвиток більшості водних організмів.

Антропогенне теплове  забруднення біосфери в загальному масштабі незначне і не наносить відчутної шкоди природі. В деяких випадках теплову енергію використовують для обігріву ставків, що сприяє збільшенню вирощування риби.

Основним джерелом забруднення  гідросфери є виробничі стічні води – це використані підприємством води, що підлягають обов’язковій очистці від шкідливих домішок перед скидом. Виробничі стічні води бувають умовно чисті та брудні. Брудні стічні води повинні поступати в спеціальні відстійники, де вони очищаються. Для очистки стічних вод необхідно спеціальні очисні споруди та використання складних технологічних процесів.

Очищення стічних вод – видалення або руйнування забруднювачів, які в них містяться та знищення шкідливих мікроорганізмів. Методи очищення досить різноманітні і наведені на рис. 4.3.

Наслідки забруднення  гідросфери:

         - зменшення кількості чистої прісної води;

         - порушення життєдіяльності живих організмів водойм;

         - вимирання окремих видів організмів;

       - порушення ланцюгів живлення у біоценозах.

Вплив забруднення гідросфери на людину:

     - поширення інфекційних захворювань;

         - споживання небезпечних для здоров'я речовин разом з питною водою,  рибою та іншими морепродуктами;

    - збільшення фінансових витрат на очистку води для споживання;

    - проблема екологічно-безпечного для здоров'я людей відпочинку біля водоймищ.

Забруднення та руйнування літосфери. Сучасні джерела забруднення літосфери наведені на рис. 4.4. Види руйнування літосфери – на рис. 4.5.