Організація праці

Інколи  встановити обставини і особливо причини нещасного випадку дуже складно, якщо глибоко не проаналізувати організацію трудового процесу, під час якого стався цей випадок. Відомо, що організація безпечних  і здорових умов праці на виробництві  регламентується багатьма документами, тому дуже важливо вивчити ті з  них, які мають безпосереднє відношення до роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок. Це, зокрема, правила, інструкції і норми з  охорони праці, стандарти, посадові інструкції, технологічна документація, матеріали, що стосуються навчання та інструктажу з питань охорони  праці, змінні журнали та журнали  обслуговування машин, агрегатів, механізмів з підвищеною небезпекою, технічні паспорти на машини, агрегати, механізми, електрообладнання, наряди- допуски  на роботи підвищеної небезпеки, дорожні  листи, маршрутні карти і листи  тощо, посвідчення працівників (на кваліфікаційні групи, допуски на право керування  машинами, агрегатами, проведення спеціальних  робіт тощо). Всі ці та інші документи  мають стати предметом самого ретельного вивчення. Часто саме вони дають повну і об’єктивну відповідь  на питання про причини нещасного  випадку.

Безумовно, перелік документів, з якими необхідно  ознайомитись у ході розслідування, залежить перш за все від специфіки  виробничого процесу, під час  якого стався нещасний випадок, та особливостей пригоди. Наприклад, під час розслідування  нещасних випадків, які сталися під  час роботи на машинах, агрегатах, кранах, термічних печах, автомобілях, електрокарах, посудинах, що працюють під тиском, необхідно, крім зазначених документів, ознайомитись з технічною документацією (технічним паспортом, кресленнями, актами проведених випробувань та введення в експлуатацію) та документацією, яка засвідчує кваліфікацію персоналу і його підготовку з питань охорони праці. Якщо нещасний випадок стався в результаті порушення норм, схем розташування технологічного обладнання, необхідно перевірити цю схему розташування на дільниці. Особливо необхідно звертати увагу на додержання технологічних розривів та габаритів безпеки незалежно від того, чи стосується це розташування самого обладнання, заготовок чи готової продукції. Ці вимоги часто порушуються, що призводить до травмування працівників.

Перелічити  всі документи, з якими за конкретних обставин слід ознайомитись, неможливо. Але для орієнтування дамо приблизний їх перелік: наряди, наряди-допуски, графіки виконання робіт на дільниці, технічні паспорти на машини, механізми, обладнання та акти їх технічних оглядів, графіки планово-попереджувальних ремонтів та їх виконання, документи на засоби колективного захисту, акти введення в експлуатацію споруд, обладнання, акти періодичних перевірок обладнання, технологічна документація на виробничі процеси, під час яких стався нещасний випадок, та передбачені нею засоби індивідуального захисту, документи, що підтверджують право потерпілого працювати на обладнанні, під час роботи на якому стався нещасний випадок. Слід ознайомитись з журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці, інструкціями з безпечної експлуатації обладнання для робіт, під час виконання яких стався нещасний випадок, наказами про розподіл обов’язків між посадовими особами з питань охорони праці.

Не  слід забувати, що наявність самого документа мало що дає, якщо не визначити  якість його виконання і формально  чи ні виконуються його вимоги насправді. Наприклад, під час розслідування  нещасного випадку комісія знайомиться  з документами, що засвідчують проведення вступного, первинного та повторного інструктажів. У журналах було все в порядку: і дата проведення інструктажу, і  підписи потерпілого та того, хто  проводив інструктаж. Але цього замало. По-перше, слід уточнити, чи є затверджена  програма вступного інструктажу, чи визначена його тривалість та чи призначена особа, яка його проводить. Необхідно  також детально з’ясувати всі  питання щодо проведення первинного на робочому місці та повторного інструктажів. Перевірити, чи був потерпілий на роботі того дня, коли він розписався за останній проведений з ним інструктаж та чи сам він поставив підпис. У противному разі це може свідчити про формальність його проведення. На всі ці запитання  документи не завжди дадуть відповідь, тому це необхідно з’ясувати в  бесідах з потерпілим, свідками нещасного  випадку та іншими робітниками дільниці.

Проведення  експертизи, технічних розрахунків, випробувань

Часто під час розслідування нещасних випадків постає необхідність проведення технічної експертизи, певних розрахунків  та випробувань. Роботодавець повинен  забезпечити їх проведення, залучаючи  до цієї роботи як спеціалістів підприємства, так й інших організацій, якщо треба провести складні розрахунки та випробування, або коли необхідно  отримати висновок незалежного експерта. Експерти після проведення спеціальних  розрахунків, випробувань повинні  дати письмовий висновок, який приєднується до матеріалів розслідування.

Складання актів про нещасний випадок за формою Н-1

Положенням  про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві передбачено, що після  розслідування нещасного випадку, яке повинно бути проведено протягом трьох діб, складається акт за формою Н-1, в якому описуються обставини  й причини нещасного випадку, зазначаються заходи щодо усунення причин нещасного випадку та їх запобігання, особи, які порушили законодавство  про охорону праці, а також  наявність провини самого потерпілого  у нещасному випадку. В акті повинні  бути відомості про стан робочого місця, обладнання, про порядок виконання  роботи, про те, хто і коли давав  завдання на виконання роботи, під  час якої стався нещасний випадок, та не повторювати дані, що містяться  в інших пунктах акта. Причини  нещасного випадку повинні випливати  з обставин, а заходи – з причин. Спершу визначаються технічні причини, потім - організаційні. Акт у шести примірниках протягом доби після закінчення розслідування повинен бути затверджений роботодавцем і протягом трьох діб надісланим: потерпілому або його довіреній особі; відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страху-вання від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України; відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду; профспілковій організації, членом якої є потерпілий; керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства; керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, де стався нещасний випадок. У разі гострого професійного отруєння (захворювання) копія акта за формою Н-1 направляється до санепідстанції.

Примірник акта за формою Н-1 разом  з матеріалами розслідування, який знаходиться у службі охорони  праці, повинен зберігатися на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий, 45 років. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх намічених в них заходів, але  не менше двох років.

Якщо  стався груповий нещасний випадок, акт  за формою Н-1 складається на кожного  потерпілого відповідно до акта спеціального розслідування.

Нещасний  випадок, про який потерпілий своєчасно  не повідомив свого безпосереднього  керівника або роботодавця, або  від якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується  незалежно від терміну, коли він  стався, на підставі заяви потерпілого  або особи, яка представляє його інтереси, протягом місяця від дня  подачі заяви.

Контроль  за своєчасним і правильним розслідуванням, документтальним оформленням та обліком нещасних випадків, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюється органами Держгірпромнагляд, а також робочими органами виконавчої дирекції Фонду. Громадський контроль здійснюється через уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці і профспілки в особі їхніх виборних органів та представників.

Роботодавець  зобов’язаний аналізувати причини  нещасних випадків, опрацьовувати і здійснювати заходи щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням, інформувати працівників про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків і профзахворювань, а також про вжиті для їх усунення заходи. Ця робота організовується і частково виконується спеціалістами з охорони праці.

5. Визначення причин  нещасного випадку

Правильне визначення причин нещасного випадку  має важливе значення для профілактики виробничого травматизму, бо саме причини  служать вихідними даними не тільки для опрацювання заходів щодо усунення наслідків конкретного  нещасного випадку, а й для  запобігання нещасним випадкам взагалі  та поліпшення безпеки праці зокрема.

Часто під час розслідування нещасних випадків причини формулюють невірно  й тенденційно, підмінюють їх обставинами  і наслідками. Тож розраховувати на ефективність профілактичних заходів у таких випадках не можна. Усі помилки в актах, що стосуються визначення причин нещасного випадку, можна звести до наступного. Найчастіше причини нещасних випадків визначають (якщо взагалі вказують) загальними фразами: «Незадовільна організація праці», «Несправність обладнання», «Безвідповідальне ставлення», «Неоперативність служби головного механіка (енергетика)», які ні про що не говорять.

Неприпустимо  причину нещасного випадку зводити  до обвинувачення самого потерпілого.

Основні вимоги, яких необхідно дотримуватись, щоб уникнути помилок при визначенні причин нещасних випадків (акт, в якому не вказана причина травмування або вказана неправильно, не може бути визнано повноцінним документом), зводяться до наступного:

• причина повинна випливати з  обставин;

• в акті мають бути вказані конкретні  порушення норм і правил охорони  праці;

• означення причин має бути чітким, лаконічним, технічно грамотним (без  посилання на пункти правил та інструкцій) і відповідати правилам охорони праці. Заходи щодо усунення причин нещасних випадків

Розроблення заходів щодо усунення причин нещасних випадків – кінцевий етап складання акта за формою Н-1. Тільки за умов правильного опису обставин і визначення причин нещасного випадку заходи щодо запобігання травматизму будуть ефективними.

Між обставинами, причинами і заходами повинен існувати тісний логічний зв’язок. Разом з тим часто під час  аналізу актів подумки відтворити суть події можна тільки співставивши обставини, причини і заходи щодо усунення причин нещасного випадку.

У деяких актах достатньо повно  викладені обставини, вірно визначені  причини, але не досить конкретно  названі заходи.

Не  можна не звернути увагу на ще одну типову помилку: організаційно-технічні заходи підмінюють адмініструванням.

Там, де захоплюються адмініструванням, в  актах про нещасні випадки  записують: «За порушення техніки  безпеки притягти до відповідальності», «Попередити потерпілого, що треба  бути уважним на роботі», «Заборонити  працювати з несправним інструментом»  тощо. Якщо нещасний випадок стався через несправність інструменту, необхідно  не забороняти працювати з несправним інструментом, а вилучити весь несправний інструмент і замінити його справним.

На  підприємствах значна кількість  травм стається внаслідок того, що проїзди захаращені сировиною, заготовками, готовою продукцією тощо. Проте в  актах, хоча й правильно визначаються причини (брак виробничої площі зокрема), заходи щодо усунення цього недоліку не передбачаються, а в акт записуються другорядні.

Треба пам’ятати ще про цілу низку типових  помилок, коли замість конкретних заходів  і строків їх виконання записується  завдання.

Під час розробки заходів, після розслідування обставин і визначення причин нещасного випадку, необхідно враховувати наступне:

1. В акті мають бути вказані  конкретні заходи щодо усунення  причин нещасного випадку. Якщо  ж в акті заходів немає, то  необхідно провести додаткове  розслідування.

2. Заходи можуть бути визначені  правильно тільки в тому разі, якщо вони випливають з обставин  і причин нещасного випадку.

3. Заходи перш за все мають  бути спрямовані на ліквідацію  порушень правил і норм охорони  праці. Тому необхідно визначити  насамперед технічні заходи й  не підміняти їх чисто організаційними  заходами та адмініструванням.

4. Заходи повинні бути сформульовані  чітко і технічно грамотно.

5. В акті повинні бути зазначені  конкретні виконавці заходів.

Дієвість  профілактики не в останню чергу  залежить від якості розслідування  нещасних випадків та заходів, спрямованих  на усунення причин нещасних випадків та їх запобігання.

Причини нещасних випадків, якість їх розслідування, заходи щодо усунення подібних нещасних випадків, як у дзеркалі, відбивають не тільки основні недоліки в організації  безпеки праці, але й певною мірою  весь загальний стан охорони праці  на підприємстві, в галузі.

Тому  ставлення до розслідування нещасного  випадку і складання акта за формою Н-1 повинно розглядатись не як проста формальність, а як складання документа  державної ваги, від об’єктивності  якого залежить не тільки матеріальне  благополуччя потерпілого та його сім’ї, але й інтереси трудового колективу, тому що виконання заходів сприяє підвищенню безпеки виробництва.

6. Методи дослідження  виробничого травматизму

Виробничий  травматизм зумовлений організаційними, технічними, психофізіологічними та санітарно-гігієнічними причинами. Аналіз виробничого травматизму дозволяє не лише виявити причини, а визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики травматизму. Для аналізу виробничого травматизму застосовують багато різноманітних методів, основні з яких можна поділити на такі групи: статистичні, топографічні, монографічні, економічні, анкетування, ергономічні, психофізіологічні, експертних оцінок та інші.

 Статистичні методи основані на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений на підприємстві або в галузі за кілька років. Відповідні дані для цього аналізу містяться в актах за формою Н-1 і в звітах за формою 7-нтв. Статистичний метод дозволяє всі нещасні випадки і причини травматизму групувати за статтю, віком, професіями, стажем роботи потерпілих, часом, місцем, типом нещасних випадків, характером одержаних травм, видом обладнання. Цей метод дозволяє встановити по окремих підприємствах найпоширеніші види травм, визначити причини, які спричиняють найбільшу кількість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і провести необхідні організаційно-технічні заходи.