Охорона праці на підприємстві

 

6. Суть, принципи  та види контролю за охороною  праці на підприємстві.

Однією з основних складових  системи управління охороною праці  є контроль за охороною праці. До основних форм контролю за охороною праці на підприємстві належать:

- відомчий контроль вищими органами, що здійснюється шляхом систематичної  перевірки міністерствами й відомствами  дотримання умов стандартів, норм  і правил охорони праці та  трудового законодавства на підлеглих  їм підприємствах; 

- оперативний контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства. Він полягає в перевірці організаційно-технічного забезпечення безпеки праці на відповідність нормативним вимогам;

- громадський контроль, який здійснює  профспілковий комітет через  уповноважених трудових колективів та комісію з охорони праці;

- адміністративно-громадський контроль, що може здійснюватися на основі  триступінчастої системи. Триступінчаста  система являє собою: перший  ступінь  ділянка цеху, другий  цех, третій ступінь підприємство.

Залежно від характеру та обсягу контролю передбачаються такі види перевірок:

- перевірка нормативних умов - це  контроль умов праці на робочих  місцях і ділянках, технологічних  та виробничих місцях, а також  процесів на відповідність нормативним  вимогам, а саме: контроль додержання правил та норм безпосередніми виконавцями, забезпеченості інвентарем, стану робочих місць і ділянок тощо. Він здійснюється на виконавчому рівні;

- організаційно-технічна перевірка  передбачає контроль за організаційно-технічним  забезпеченням безпеки праці в підрозділах і реалізується на рівні організаторів та виконавців робіт;

- комплексна перевірка контроль  підрозділів за всіма аспектами  діяльності в галузі охорони  праці; управлінського, організаційного,  технічного забезпечення безпеки  праці; організації виконуваної профілактичної роботи, створення і додержання нормативних умов; аналізу статистики травматизму тощо;

- цільова перевірка  це контроль, який передбачає поглиблену перевірку  певного виду діяльності підрозділів  з охорони праці (додержання правил експлуатації вантажопідйомних машин, будівель і споруд, електричного чи іншого устаткування, забезпечення спецодягом тощо) на відповідність нормативним Вимогам. Система контролю повинна формуватися на основі певних уніфікованих принципів та концептуальних підходів

І. Контроль повинен бути безперервним у часі;

2. Контроль має бути повним, всебічним,  об’єктивним; 

3. Контроль повинен бути випереджаючим  (чи запобіжним) ;

4. Система контролю має бути  пов’язана з економічним механізмом регулювання та мотивацією безпечної роботи;

5. Контроль повинен бути ефективним.

 

38. Поліпшення метеорологічних умов виробничого середовища.

Розглядаючи механізми  впливу метеорологічних факторів виробничого середовища (температури, вологості, швидкості руху повітря, дії променевої енергії нагрітих деталей і агрегатів) на людину, необхідно зазначити, що людський організм прагне підтримати відносне динамічне сталість своїх функцій при різних метеорологічних умовах. Це сталість забезпечує в першу чергу один з найбільш важливих фізіологічних механізмів - механізм терморегуляції. Вона здійснюється при певному співвідношенні теплоутворення (хімічна терморегуляція) і тепловіддачі (фізична терморегуляція).

Відомо, що надмірна вологість  повітря негативно впливає на механізм терморегуляції організму. Особливо шкідливий вплив робить вологість  повітря, що перевищує 70 - 75% при температурі 30 градусів і більше. За даними М.Є. Маршакова і В.Г. Давидова (1985), верхньою межею теплової рівноваги людини, що знаходиться в стані спокою, є температура повітря 30 - 31 градус при відносній вологості 85% або 40градусів при відносній вологості 30%. Ці межі змінюються при виконанні фізичної роботи.

Велике значення для  теплорегуляції має рух повітря. При русі повітря різко збільшується віддача тепла з поверхні тіла шляхом конвекції.

Для забезпечення нормальних метеорологічних умов в виробничих приміщеннях проводиться велика дослідницька робота.

Гігієністи і фізіологи  праці розробили норми впливу метеорологічних факторів у робочій зоні виробничих приміщень.

У виробничих умовах всі  метеорологічні фактори впливають  на людини одночасно. Тому важливо виявити  їх сумарний вплив на працюючого.

У виробничих умовах температуру  і вологість повітря вимірюють аспіраційним психрометром (прилад для вимірювання температури і вологості повітря, що складається з 2-х термометрів - сухого і вологого, винайшов Асман  Ріхард - німецький вчений).

Одним з методів наближеної оцінки сумарного впливу метеорологічних факторів є метод обліку ефективних і еквівалентно ефективних температур. Показник ефективної температури включає вплив температури і вологості повітря на людину на робочому місці, за яких у обстежуваного з'являється відчуття комфорту. За вихідний рівень ефективної температури при різній вологості приймається відчуття людини, відповідне показаннями сухого термометра або 100-відсоткової відносної вологості.

Для оцінки дії на організм людини не тільки температури і вологості повітря, але і швидкості його руху використовують номограми визначення еквівалентно-ефективної температури. Вона дозволяє визначити ефективну та еквівалентно-ефективну температуру при свідченнях сухого термометра психрометри від 0 до 38 градусів і швидкості руху повітря від 0 до 3,5 м/сек (для працівників, що виконують легку роботу).

Визначення температури здійснюється наступним чином. За допомогою лінійки з'єднують точки на шкалі номограми, відповідні показаннями сухого і мокрого термометрів психрометри. У місці перетину отриманої лінії з лінією швидкості руху повітря буде точка ефективної температури нерухомого повітря та еквівалентно-ефективної температури рухомого повітря.

Наприклад, мокрий термометр  психрометри показує 15 градусів і  сухий  25 градусів, що відповідає 21 градусу  ефективної температури нерухомого повітря при швидкості руху повітря 1,5 м/сек. У цьому випадку еквівалентно-ефективна температура становить 19 градусів.

Однак, при використанні цього методу не враховується вплив  на людину таких важливих чинників, як дія тяжкості та нервової напруженості праці, променистої енергії і т.д. Тому його можна використовувати лише для приблизної оцінки впливу на людину всіх метеорологічних факторів зовнішнього середовища.

Особливою групою заходів, спрямованих на попередження перегрівання в виробничих умовах, є раціональний питний режим (робочі гарячих цехів забезпечуються газованою підсоленою водою (від 0,2 до 0,5% хлористого натрію). А пиття такої води зменшує спрагу, потовиділення, втрату уваги, сприяє зниженню температури тіла, покращує самопочуття і працездатність), гідропроцедури і раціональний режим праці та відпочинку.

Відновлення порушених  функцій під час відпочинку буде повним в тому випадку, коли в приміщенні для відпочинку будуть створені сприятливі метеорологічні умови. Для працюючих у гарячих цехах створюються спеціальні кабіни або кімнати відпочинку, температура стін в яких більше низька, ніж температура повітря. При цьому необхідно врахувати можливе негативний вплив різкої зміни температури на робочому місці і в місці відпочинку. Тому при температурі повітря на робочому місці, наприклад, близько 40 градусів температура повітря в кімнаті відпочинку повинна підтримуватися на рівні 25- 28 градусів (В. Н. Новроцький, 1967).

Для попередження перегрівання велике значення мають регламентовані перерви (по 3 - 5 хв.), під час яких працівники обтирається теплою чи холодною водою до поясу і розтирають тіло рушником. Корисно під час цих регламентованих перерв спокійно посидіти в кімнаті відпочинку, де створені комфортні умови.

Крім профілактики перегрівання, не менш важливе значення в умовах виробництва має профілактика переохолодження організму працюючого. Саме переохолодження є однією з причин простудних захворювань. Основна причина виникнення застуди - дискомфортні умови виробничих приміщень і невідповідна їм одяг. Причина простудних захворювань, на думку багатьох дослідників, не в сильному впливі холоду на організм людини, а в тривалій дії охолодження на шкіряну поверхню.

Застудні захворювання виникають не стільки від впливу холодного повітря, як від його поєднання з підвищеною вологістю. Вологість сприяє охолодженню організму і в тих випадках, коли поверхня шкіри покривається потом, так як мокра шкіра значно сильніше охолоджується, ніж суха. Тепловіддача особливо посилюється при покритті шкіри потім при низькій температурі або при вітрі.

Основними засобами профілактики простудних захворювань є поліпшення санітарно-гігієнічних умов в цеху, на ділянці і систематичне загартовування організму.

У холодний період року в  закритих виробничих приміщеннях необхідно усунути все, що сприяє переохолодження організму. Особливу небезпеку представляють різкі потоки холодного повітря, вривається через відкриті ворота, двері, не засклені вікна і т.д. Тому необхідно захищати робочі місця у виробничих приміщеннях від різких потоків холодного повітря при частому відкриванні дверей та інших отворів за допомогою шлюзів, тамбурів, повітряних завіс і т.д. При неможливості пристрої тамбурів в місцях, де бувають протяги, слід поблизу робочих місць ставити екрани-перегородки заввишки до 3 м. Для більшого запобігання від охолодження на перегородки можуть бути поміщені батареї опалення.

Добрим захистом від холодного повітря є також повітряна завіса. З розташованого знизу або збоку каналу з гратами подається за допомогою вентилятора на всю ширину воріт струмінь повітря. Залежно від маси і швидкості руху повітря можна припинити доступ до цеху зовнішнього холодного повітря або пропускати певну його частину. У зимову пору року рекомендується повітря що подається з каналу заздалегідь нагрівати.

Одинарне скління вікон у цехах погано охороняє від вторгнення потоків холодного повітря. Крім того, великі скляні поверхні служать джерелом негативної радіації. Тому в цехах, де робота пов'язана з холодним технологічним процесом, слід мати подвійне скління. У гарячих цехах за наявності робочих місць, що знаходяться поблизу зовнішніх засклених огороджень, повинно бути також подвійне скління вікон, розташованих на висоті не менше 3 м. Подвійне скління охороняє не тільки від різких потоків повітря, але і від охолоджуючої дії віконних поверхонь, що мають низьку температуру.

Для природної вентиляції в зимовий час слід користуватися фрамугами, які зазвичай знаходяться у верхній частині вікна, що сприяє проходженню холодного повітря у верхню зону приміщення. У фрамуг повинні бути бічні направляючі відбивачі.

Стан метеорологічних  умов праці обумовлюється і таким фактором виробничого середовища, як інфрачервоне випромінювання.

Інфрачервоне випромінювання, поширюючись від джерела випромінювання у вигляді електромагнітних хвиль (довжиною від 0,76 до 420 мкм), поглинаються шкірою, викликаючи її нагрівання. Потужність випромінювання і розподіл за окремими ділянками спектру залежать від абсолютної температури випромінюючого тіла.

Для оцінки впливу інфрачервоного випромінювання на працюючих поряд зі спектральними характеристиками важливе значення має інтенсивність випромінювання. Для вимірювання інтенсивності променистої енергії нагрітих виробничих джерел використовують Актинометр (складається з гальванометра і приймача теплової радіації). Інтенсивність випромінювання вимірюється кількістю малих калорій, що потрапляють на 1 кв.см поверхні протягом 1хвилини. Інтенсивність теплового випромінювання на робочих місцях при виконанні окремих виробничих операцій коливається від 0,1 до 15-18 Ккал/хв.х кв.см і більше. У міру віддалення робочого місця від джерел випромінювання інтенсивність теплового потоку зменшується. Таким чином, для обмеження впливу інфрачервоного випромінювання необхідно, щоб робітник знаходився на певній відстані від джерела випромінювання і був забезпечений відповідним захисним одягом.

 

74 .Блискавкозахист  будівель і споруд (параметри  та розрахунк).

 Система блискавкозахисту  будівель або споруд включає  захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна  система (БЗС) і захист від  вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. В загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

Зовнішня БЗС може бути відокремленою (ізольованою) від споруди (блискавковідводи, що стоять окремо— стрижньові або тросові, а також сусідні споруди, що виконують функції природних блискавковідводів) або може бути встановлена на об’єкті, що захищається, і навіть може бути його частиною.

Захист від ПУБ спеціальних  об’єктів,  у нормальних технологічних режимах яких можуть знаходитися  і утворюватися вибухонебезпечні концентрації газів (парів, пилу, волокна тощо), повинен виконуватися блискавковідводами, що стоять окремо. Віддаленність блискавковідводів, що стоять окремо від об’єкта, що захищається, і підземних металевих комунікацій визначаються галузевими нормативними документами.