Охорона праці на підприємстві

Якщо в проекті вказано  розрахункове значення межі вогнестійкості несучої конструкції, слід навести  також значення статичних навантажень, для яких вона визначена.

Межа розповсюдження вогню по стінових огородженнях та перекриттях визначається за методикою, викладеною в СНіП 2.01.02-85.

ПТНД слід визначати  за сукупністю показників, що характеризують процес термодеструкції пінополістиролу, який проходить при температурі 280-700°С, і які включають показники втрати маси, кількісного та якісного складу продуктів при термодеструкції.

Для пінополістиролу  марки ПСВ-СВ показники для визначення та якісний склад ПТНД повинні відповідати даним, наведеним в табл. 3-6. Кількісний склад ПТНД визначається при найбільш небезпечній температурі 450°С, при якій спостерігається найвища токсичність термодеструктивної газової суміші.

Таблиця 3 - Показник втрати маси пінополістиролу (ППС) марки ПСВ - СВ, визначений за результатами термодериватографічного аналізу, маса зразка 50 мг

Температура в  °С	Втрата маси ППС в  мг при швидкості нагрівання печі в °С/хв
	20	10	5	2,5
100	0,5	0,5	5,0	3,0
200	1,5	1,0	20,5	3,5
300	3,0	2,0	24,0	6,5
400	20,0	45,0	50,0	47,0
450	50,0	47,0	50,0	48,0
500	50,0	47,5	50,0	50,0

Таблиця 4 - Якісний склад  продуктів термоокислювальної деструкції пінополістиролу марки   ПСВ - СВ в %

Найменування компонентів	Температура деструкції в °С
	100	200	300	400	500	600	700
Бензол	сліди	0,46	0,9	0,3	1,0	сліди	12
Толуол	сліди	6,9	8,3	3,3	-	-	-
Ксилол	-	25,4	26,7	6,0	7,3	4,2	-
Пропилбензол та його полімери	-	4,2	5,4	-	-	-	-
Стирол	2,6	12,7	13,6	43,6	60,9	82,6	88,0
Метилстирол	-	2,8	4,9	0,2	0,9	1,9	-
Первинні спирти	-	1,0	1,6	0,05	1,0	-	-
Вторинні спирти, ефіри	-	7,3	4,3	0,2	4,9	-	-
Третинні спирти	-	2,2	3,1	-	-	-	-
Ацетон	2,5	3,1	6,1	0,2	2,6	-	-
Парафін	41,2	9,5	7,2	2,2	9,0	3,7	-
Олефіни + нефтени С2+С9	28,8	15,8	11,8	2,9	7,0	4,7	-
Дієни С3-С8	24,8	8,1	5,9	1,4	5,2	2,8	-

Таблиця 5 - Характеристика ведучих компонентів термоокислювальної деструкції пінополістиролу при  температурах 450, 500 та 650°С (насиченість 100 -112,5 г/м³)

t,°C	Основні компоненти ПТНД, що аналізуються	Виявлені концентрації, мг/м3	Клас небезпеки	Значення кратності  перевищення ГДКр.З. за III кл. небезпеки	Ведучий компонент
450	Стирол	2700	III	540,0	стирол
	толуол	820	III	16,4
	бензол	760	II	227,5	бензол
	CO	5200	IV	260,0	окис вуглецю
	СО2	7000	IV	-
500	Стирол	2650	III	530,0	стирол
	толуол	700	III	14,0
	бензол	400	II	119,5	бензол
	СO	700	IV	26,5
	СO2	7000	IV	-
650	Стирол	2950	III	590,0	стирол
	толуол	980	III	19,6
	бензол	450	II	134,5	бензол
	CO	500	IV	19,0
	СO2	4700	IV	-

Таблиця 6 - Кількісний склад  ПТНД пінополістиролу (мг/м³) при t = 450°С та різних насиченостях

 

Основні компоненти, що аналізуються	Насиченість, г/м3
	17,5	25,0	35,0	50,0	75,0	100,0
Стирол	600	1000	1175	1600	2000	2700
Бензол	10	10	125	360	320	760
Толуол	30	60	170	400	760	820
CO	сліди	20	30	1450	1450	5200
СО2	600	1200	4500	5000	6000	7000

 

Токсикометричний показник Н_сл50 характеризує небезпечну масу продуктів термодеструкції при t = 450°С, яка діє на організм на протязі 30 хв., та одночасно враховує вплив на організм всіх летючих продуктів горіння та їх комбіновану дію. Для ПСВ - СВ Н_сл50 складає 73,9 г/м³, що за класифікацією полімерних матеріалів за критерієм токсичності продуктів горіння з урахуванням часу впливу відповідає III класу небезпеки - речовини помірно небезпечні.

Встановлена аварійно допустима маса в приміщеннях (М_аду, г/м³) - максимально допустима кількість пінополістиролу ПСВ - СВ, що підлягає термодеструкції в процесі всього вогневого впливу та виділеного в приміщення, дорівнює 25,5 г/м³.

Значення М_аду при розробці проектів допускається визначати експериментальне або розрахунком, при цьому конструкція може вважатися придатною, якщо на протязі часу евакуації жителів з найбільш віддаленої точки будинку, але не менше 30 хв., виконується умова:       

                                                                                             ,                                                                                                       (1)  де М_ф - експериментальне або теоретично визначена маса термодеструктивного пінополістиролу.

При експериментальному визначенні фактичної маси пінополістиролу, що підлягає термодеструкції, через кожні 5 хв. здійснюється відбір газоповітряної суміші всередині приміщення, після чого на підставі табл. 3-6 по лінійній інтерполяції встановлюється фактична маса дистругованого пінополістиролу.

Числові значення температур в шарах пінополістиролу, що підлягає термодеструкції, в умовах експерименту контролюються по середньостатистичних показаннях термопар, розміщених в різних точках по товщині полістиролу в конструкції.

При визначенні розрахунковим  шляхом фактичної маси термодестругованого  пінополістиролу слід користуватися наступним алгоритмом:

- розв'язується термопружна  задача при крокові часу 5 хв. та  заданій стандартній кривій теплового впливу, при цьому визначаються прирости температур по товщині комплексної конструкції;

- у відповідності з  раніш визначеним приростом температур  встановлюються прирости напружень  та деформацій;

- у відповідності зі  встановленою зміною температур визначається маса термодестругованого пінополістиролу та відповідні цьому компоненти термодеструкції;

- здійснюється порівнювання  фактичної маси термодестругованого  пінополістиролу з М_аду .

Аналітичний вираз стандартної  кривої вогневого впливу слід приймати у вигляді:

                               t = 345 lg (480t + 1) + 20,                                                           (2)

де t, год. - час від початку вогневого впливу;

20°С - температура середовища  біля необігріваних поверхонь;

t, °С - температура обігріваної поверхні.

Список використаних джерел

1.  Про охорону праці. Закон України Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – ст. 668 (в ред. від 01.01.2010 р.)

2.  Науково-практичний коментар до закону України «Про охорону праці». – К., 1997. – 528 с.

3.  Жидецький В.П., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. – Вид. 3-є, доп. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

4.  Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 215

5. ДБН B.2.6-6-95 Конструкції  будинків та споруд.  Видання офіційне.

6. Національний стандарт України. «Інженерне обладнання будівель і споруд» Видання офіційне. Київ. МІНРЕГІОНБУД  УКРАЇНИ 2008р.