Лікувально-профілактичне харчування, його значення та використання в системі заходів щодо зниження несприятливого впливу шкідливих проф

   Раціон  № 1 отримують працівники атомних електростанцій, а також працівники, зайняті у виробництві радіоактивних солей урану і торію, лопаритового концентрату на гірничо-збагачувальних комбінатах, інші працівники, які працюють з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань. Раціон № 1 містить підвищену кількість продуктів з високим вмістом ліпотропних речовин (метіонін, цистин, фосфатиди, вітаміни, поліненасичені жирні кислоти), продуктів, які поліпшують обмін жирів у печінці і підвищують її антитоксичну функцію (печінка, молоко, кисломолочні продукти, риба, олія, овочі та фрукти), а також продукти з підвищеною кількістю сірковмісних амінокислот, солей кальцію (молоко, сир м'який та твердий, кисломолочні продукти, бобові) та пектинових речовин (овочі, фрукти, соки з м'якоттю, пектинові продукти), а також вітаміни А та С, каротин, які мають антиоксидаційні властивості, та так званих кровотворних мікроелементів (заліза, міді, кобальту, марганцю). Додатково до раціону № 1 видається 150 мг аскорбінової кислоти.

   Лікувально-профілактичні  раціони № 2—5 отримують працівники різних хімічних виробництв.

   Раціон  № 2 призначають працівникам, зайнятим у виробництві кислот, хлору, хлорного вапна, хлорних сполук, суперфосфату, алюмінію, металічних калію, натрію, берилію, ціанистих сполук та ін. Він містить підвищену кількість м'ясних продуктів, молока, овочів. Не містить круп, макаронів. Додатково до раціону № 2 видається 150 мг аскорбінової кислоти.

   Раціон  № 3 отримують працівники, зайняті у виробництві хлорорганічних сполук, свинцю, свинцевих акумуляторів, цинкових білил, олова та ін. У раціоні № 3 обмежують кількість жирів. Рекомендується м'ясо, свіжа риба, круп'яні каші, борошняні та макаронні вироби. Працівникам, які контактують із сполуками неорганічного свинцю, молоко замінюють на кисломолочні продукти, обмежують вживання продуктів, що мають лужні властивості (молоко та молочні продукти, овочі та фрукти). Переважання кислих еквівалентів у раціоні № З обумовлює зсув кислотно-лужної рівноваги в кислий бік. Такий характер харчування сприяє поступовому виведенню депонованого свинцю з організму. Додатково до раціону № 3 видається 150 мг вітаміну С.

   Раціон  № 4 призначають працівникам, зайнятим у виробництві фосфорних сполук, карбіду кальцію, телуру, пергідролю, аніліну, похідних бензолу, азобарвників, гуми, іонообмінних смол та ін. У раціоні № 4 обмежений вміст жирів, оскільки вони сприяють посиленню всмоктування хімічних речовин з кишок. Раціон № 4 забезпечений необхідною кількістю овочів та фруктів. Біологічну цінність раціону № 4 підвищують включенням комбінованих продуктів підвищеної біологічної цінності.

   Раціон  № 5 призначають працівникам, зайнятим у виробництві сірковуглецю, перманганату калію, сполук барію, двоокису марганцю, метилену, етилену та їх похідних, синтетичної гуми, ізопрену, хімволокон та ін. Додатково до раціону № 5 видається 150 мг аскорбінової кислоти та 4 мг вітаміну В. Не рекомендується вживання солоних продуктів (оселедці, копченості, солоні овочі). 

   Висновки

   Забезпечення  робітників лікувально-профілактичним харчуванням є важливим етапом в комплексі захисних заходів, спрямованих на зменшення шкідливого впливу виробничих факторів.

   Лікувально-профілактичне  харчування має величезне значення у підтриманні здоров’я та працездатності робітників на належному рівні. Воно здатне допомогти у запобіганні багатьох професійних хвороб. Правильна організація лікувально-профілактичного харчування підвищує його ефективність, зменшує вірогідність виникнення серйозних наслідків контакту з небезпечними хімічними речовинами, важкої фізичної праці, роботи в екстремальних умовах.

      На  сьогоднішній день у нашій країні лікувально-профілактичному харчуванню надається невелика увага, що може значно впливати на здоров’я працівників підприємств, де такі заходи дійсно необхідні.

3. Література:

1. Дунаевский Г. А. Организация диетического питания на промышленных предприятиях.— М, : Медицина, 1980.

2. Петровский К. С, Ванханен В. Д. Гигиена питания.— М. : Медицина, 1982.

3. Губергриц А. Я., Линевский Ю. В. Лечебное питание: Справ, пособие — К.: Выща шк., 1989.

4. Химический  состав пищевых продуктов (справочные таблицы) / Под ред. А. А. Покровского.— М. : Пищ. пром-сть, 1977.

5. Столяр В.І. Фізіологія та гігієна харчування – К.: “Здоров’я”, 2000

6. Тутельян В.А.,, и др.. Лечебное питание: современные  подходы к стандартизации диетотерапии. — Москва, 2007 г.

7. http://www.diet-dietetic-therapy.com/

8. Майструк П. Н., Дунаевский Г. А. Организация диетического питания.— К. : Здоров'я, 1980.