Виробнича практика

 

 

Методи внутрішнього аудиту

Методи внутрішнього аудиту поділяють на методи проведення перевірки і методи її організації

До прийомів фактичного контролю відносяться:

- інвентаризація;

- обмір виконаних робіт;

- огляд і обстеження;

- контрольний запуск сировини  і матеріалів у виробництво (експеримент), контрольне придбання;

- лабораторний аналіз;

- пояснення і довідки;

- перевірка прийнятих рішень;

- перевірка дотримання трудової  дисципліни. Інвентаризація - це перевірка  фактичної наявності господарських

засобів і їх відповідності даним бухобліку. Інвентаризація дозволяє шляхом перевірки майна і грошових коштів (активів) виявити їх фактичний стан. Вона стверджує дані бухобліку, виявляє необліковані цінності або допущенні збитки, розкрадання, нестачі. Тому за допомогою інвентаризації контролюється збереження майна підприємства, перевіряється повнота і достовірність облікованих даних.

Для аудитора, який проводить встановлений законом зовнішній аудит, досить важливо дослідити роль, яку відіграє в організації внутрішній аудит, з метою зменшення дублювання роботи. Це не залежить від того, чи охоплює внутрішній аудит фінансову систему або контролює такі сфери, як управління рухом товарно-матеріальних цінностей чи фінансовий менеджмент.

Внутрішній аудит здійснюється спеціальною службою підприємства або її працівниками (спеціалістами), безпосередньо підлеглими керівництву суб'єкта господарювання. Внутрішній аудит — це внутрішньогосподарський контроль, але за змістом і методами проведення він має багато спільного із зовнішнім аудитом.

При належній організації внутрішній аудит сприяє підвищенню відповідальності керівників структурних підрозділів і матеріально відповідальних осіб суб'єктів господарювання за виконання ними своїх обов'язків, попередженню негативних явищ при здійсненні господарських операцій, пов'язаних із рухом майна та обов'язками економічного суб'єкта. Крім того, внутрішній аудит значною мірою є інформаційною базою для зовнішнього аудиту, котрий проводиться в окремих суб'єктах господарювання в обов'язковому порядку згідно із законодавством.

Воднораз, між внутрішнім і зовнішнім аудитом є суттєві відмінності в рівнях незалежності, меті й часі проведення перевірок, про що свідчить інформація, наведена в таблиці 6.2. Потреба у внутрішньому аудиті дедалі частіше виникає в середніх і великих суб'єктів господарювання, що пов'язано з ускладненням законодавчих актів, які регулюють механізми економічних методів управління та економічні відносини суб'єктів підприємництва з їх сегментами й державою. Крім того, внутрішній аудит необхідний для попередження нераціональних витрат, втрат і розкрадань матеріальних і грошових цінностей організації,

своєчасного попередження та своєчасної розробки рекомендацій щодо виходу з фінансової кризи. Іншими словами, внутрішній аудит — це постійний контроль за ефективністю управління діяльністю організації та її структурними підрозділ

Порівняльна характеристика внутрішнього та зовнішнього аудиту

Елементи	Внутрішній аудит	Зовнішній аудит
1	2	3
Межі, об'єкт	Визначається керівництвом. На початку розвитку метою було забезпечення збереженості активів і недопущення збитків. Сьогодні увага акцентується на функціональному аудиті інформаційних систем	Визначається статутом. Домінує аудит фінансової звітності та достовірності інформації. У деяких країнах розвивається операційний аудит
Кваліфікація	Визначається вимогами управлінської структури. Має менший ступінь незалежності та більш низький професійний рівень	Суворо визначається Законом України "Про аудиторську діяльність'', має виший ступінь незалежності
Методи	Методи, які використовуються, мають дуже багато схожого, особливо щодо аналізу систем внутрішньою контролю та застосування вибіркових перевірок при аудиторському тестуванні. Відмінність — у детальності й точності перевірок
Мета	Визначається керівництвом або планами внутрішніх аудиторів	Випливає із законоположень, інтерпретацій судових інстанцій, а також зовнішніх потреб
Об'єкт	Активи, пасиви, господарські процеси та їх відображення в обліку, звітності	Достовірність фінансової звітності при підтверджувальному аудиті
Суб'єкт	Працівники відділів внутрішнього аудиту, підлеглі керівництву підприємства	Незалежні аудитори, які мають сертифікат та свідоцтво про внесення до реєстру осіб, які мають право займатися аудиторською діяльністю
Постановка завдань	Визначається керівництвом, виходячи з потреб управління	Визначається договором між незалежними сторонами: суб'єктом господарювання й аудитором (аудиторською фірмою)
Інформаційна база аудиту	Фінансова та не фінансова інформація про реальні процеси підприємства	Фінансова звітність і дані поточного бухгалтерського обліку процесів господарювання
Організація роботи	Виконання конкретних завдань керівництва	Визначається аудитором самостійно, виходячи із загальноприйнятих норм і правил аудиту
Затвердження планів аудиту	Керівництвом підприємства	Керівництвом аудиторської фірми
Звітність	Перед керівництвом підприємства у формі звітів, аналітичного огляду, експертиз стосовно об'єктів, що перевірялися.	Аудиторський звіт передається клієнту, аудиторський висновок може бути оприлюднений.

Основна мета внутрішнього аудиту полягає в забезпеченні ефективності функціонування всіх видів діяльності на всіх рівнях управління, а також у захисті законних майнових прав суб'єкта господарювання та його власників (акціонерів).

Результати діяльності внутрішніх аудиторів використовуються зовнішніми аудиторами. Оцінка функції внутрішнього аудиту значно впливає на думку зовнішнього аудитора щодо можливого використання результатів роботи внутрішнього аудитора. Не слід забувати про те, що в усіх випадках незалежність внутрішнього аудиту є відносною, а рамки його діяльності багато в чому визначаються складом управлінських кадрів суб'єкта господарювання. Тому на різних підприємствах рівень внутрішнього аудиту неоднаковий, що і повинно стати предметом вивчення зовнішнього аудитора.

Співпрацюючи з внутрішніми аудиторами, зовнішні аудитори можуть значно підвищити ефективність своїх перевірок. Незалежні аудитори, або аудиторські фірми, котрі здійснюють перевірку, повинні мати уявлення про діяльність внутрішніх аудиторів даного підприємства. У процесі щорічної аудиторської перевірки внутрішні аудитори під контролем незалежних аудиторів можуть виконувати окремі роботи. Але відповідальність за висновки, зроблені за результатами перевірки, повністю лежить на незалежних аудиторах.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

1. ФГ «Гармонія» за організаційно – правовою формою є фермерське  господарством, оскільки основою його діяльності є виробництво сільськогосподарської продукції.

Фермерське господарство - форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

Фінансово-економічна характеристика підприємства. 

          Фермерське господарство «Гармонія» знаходиться в селі Червона Долина, Снігурівського району, Миколаївської області.

До складу фермерського господарства «Гармонія» входить один населений пункт: село Червона Долина. Центральна садиба знаходиться в селі Червона Долина.

Відстань від центральної садиби до:

• районного центра м. Снігурівка – 21 км;
• до обласного центра м. Миколаїв – 65 км;
• до залізничної станції – 21 км.

Ґрунти в господарстві в основному чорноземи. Земельні угіддя переважно рівнинного типу. Клімат теплий, помірно-континентальний. Це сприяє для вирощування таких сільськогосподарських культур як пшениця, ячмінь, овес, горох, гречка, кукурудза, цукрові буряки, картопля, кормові культури.

2. Термін "облікова політика", визначений Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", означає сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

У ФГ  «Гармонія» відсутній  наказ про організацію бухгалтерського обліку, тому його я розробила самостійно.

Сутність журнально-ордерної форми обліку полягає в застосуванні журналів-ордерів і допоміжних відомостів, які є основними обліковими реєстрами. Журнали-ордери побудовані так, що в них нагромаджуються і підсумовуються дані для перенесення їх до звітних форм.

3.Документ — це письмове свідчення на паперових або машинних носіях про здійснення господарських операцій. Документи бувають первинні та зведені.

Обіг документів повинен бути прямоточним, тобто, виключати зворотні, зигзагоподібні та інші маршрути. Діловодство в організації встановлює загальні правила до кументування управлінської діяльності в структурних підрозділах і регламентує порядок роботи з документами з мо менту їх створення або надходження до відправлення або пе редачі до архіву.

Документ є засобом закріплення на папері або іншому матеріалі інформації про конкретні факти, події і явища об'єктивної дійсності та інтелектуальної діяльності людини.

Документи створюються для того, щоб зафіксувати необхідну інформацію, передати її на відстань, зберегти при необхідності її використання в майбутньому.

Документація — це спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами, призначений для первинного спостереження за господарськими операціями як обов’язкова умова відображення їх в обліку. Документація відіграє також важливу роль в управлінні діяльністю підприємства, забезпечує контроль за збереженням майна господарства, раціональним його використанням.

 

4. Матеріальна відповідальність — це окремий вид відповідальності, і її застосування не залежить від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності, а тому може застосовуватися одночасно з ними. Трудове законодавство виокремлює такі види матеріальної відповідальності працівників:

1) обмежена — коли працівник відповідає за пряму дійсну шкоду1, заподіяну ним, але у розмірі, що не перевищує його середнього місячного заробітку2;

2) повна — коли працівник відповідає за пряму дійсну шкоду в повному її розмірі, без обмеження відповідальності середньомісячним заробітком;

3) підвищена — коли працівник відповідає за пряму дійсну шкоду, але збільшену у кратному обчисленні. При цьому обсяг відповідальності не обмежується середньомісячним заробітком.

6. Податкова звітність - це звітність про нарахування та сплату суб'єктами господарської діяльності і фізичними особами податків, внесків та зборів, визначених законодавством України. При складанні звітності необхідно дотримуватись певних вимог. Це, зокрема, об'єктивність, точність і достовірність звітних показників. Вони повинні ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку і суворо їм відповідати. Звітні документи повинні подаватись у встановлені строки. Звітні форми повинні бути заповнені чітко, щоб не можна було двояко читати написані цифри. Будь-які підчистки чи необумовлені виправлення у звітності не допускаються.

Фінансова звітність є основним джерелом інформації при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. У фінансових звітах відображуються як фінансовий стан підприємства, так і результати його фінансово-господарської діяльності.

7. Внутрішньогосподарський контроль на ФГ»Гармонія» являє собою систему безупинного спостереження за ефективністю використання майна господарського суб’єкта, законністю і доцільністю господарських операцій і процесів, збереженням грошових коштів і матеріальних цінностей.

Внутрішньогосподарський контроль є складовою частиною ринкового механізму, одним із прийомів перевірки виконання прийнятих рішень, найважливішою функцією управління економікою.

Порядок і строки проведення інвентаризації на ФГ «Гармонія» регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від 11 серпня 1994р. №69.

8. Законом України "Про Державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 р. визначено структуру, статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади і складається з ДПАУ, державних податкових адміністрацій у АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), по районах у містах. До складу органів Державної податкової служби входять відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція).