Облік основних засобів

• реконструкції, добудови, технічного переоснащення,
• доустаткування та інших видів поліпшення основних засобів, які приводять до збільшення майбутніх економічних вигід від їх використання; переоцінка (індексація) балансової вартості;
• часткової ліквідації відповідних об'єктів.

В процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються (фізично, морально), внаслідок чого їх первісна вартість зменшується. Первісна вартість, за винятком суми зносу, називається залишковою. Вона є показником реальної вартості основних засобів на дату балансу.

Під відновлювальною  вартістю основних засобів розуміють вартість їх відтворювання (спорудження, виготовлення, придбання) в сучасних умовах, при сучасному рівні цін, норм, розцінок.

Вартість об'єктів основних засобів, по якій вони відображені в балансі, може не відповідати їхній реальній вартості. Приведення залишкової вартості об'єкта основних засобів у відповідність із їхньою справедливою вартістю називається переоцінкою основних засобів.

Діючі стандарти не відносять  переоцінку до обов'язкових заходів. Тому підприємством рішення про  необхідність її проведення приймається самостійно.

Відповідно до п. 16 П (С)БО 7 підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість істотно відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

При цьому у випадку  переоцінки об'єкта основних засобів на ту ж дату необхідно провести переоцінку всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить переоцінений об'єкт.

У цьому випадку під  групою розуміється сукупність однотипних по технічних характеристиках, призначенню  і умовам використання необоротних активів. Така необхідність переоцінки всієї групи пов'язана з недопущенням вибіркової переоцінки основних засобів і включенням у фінансову звітність сум, у яких змішані вартості об'єктів на різні дати.

Порогом істотності відповідно до п. 34 "Методичні рекомендації по бухгалтерському обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ от 30.09.2003 р. № 561 [3] може вважатися величина, рівна 1% чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, рівна 10 %-му відхиленню залишкової вартості об'єкта основних засобів від його справедливої вартості.

Переоцінені первісна вартість і сума зносу об'єкта основних засобів відповідно до п. 17 П (С)БО 7 визначаються з використанням індексу переоцінки (Іп), що розраховується по формулі:

 

Іп = СПВ / ЗВ;       (2.1)

 

де СПВ — справедлива  вартість об'єкта основних засобів;

ЗВ — залишкова  вартість об'єкта основних засобів.

Виходячи з цього  переоцінена первісна вартість об'єкта ОЗ (ПВП) буде розрахована по формулі:

 

ПВ п = Іп х ПВ       (2.2)

 

де ПВ — первісна вартість об'єкта.

А сума переоціненого  зносу (Зп) у свою чергу розраховується по формулі:

 

З п = Іп х З        (2.3)

 

де З — сума нарахованого зносу.

 

Якщо проводиться переоцінка об'єкта основних засобів, залишкова вартість якого дорівнює нулю, то відповідно до п. 17 П (С)БО 7 його переоцінена залишкова вартість (ОСТП) визначається по формулі:

 

ЗВп = СПВ + ПВ       (2.4)

 

При цьому сума зносу  такого об'єкта основних засобів не переоцінюється. Причому для таких об'єктів, які продовжують експлуатуватися, обов'язково повинна бути розрахована ліквідаційна вартість.

Уточнення вартості майна  проводить експерт-оцінювач, який має  відповідну ліцензію на здійснення експертної оцінки майна. Експерт має право  здійснювати експертну оцінку основних засобів підприємства, оцінити їх фактичний знос і визначити відновну або справедливу вартість об'єктів оцінки. Результати роботи оцінювача відображуються у звіті про експертну оцінку активів підприємства.

Уточнення оцінки основних засобів може бути здійснено також експертною комісією підприємства, до складу якої входять керівник підприємства (голова комісії), головний бухгалтер та головні спеціалісти підприємства.

За результатами роботи експертна комісія надає звіт про уточнення вартості окремих об'єктів, який повинен бути затверджений в установленому порядку.

При визначенні вартості будівель і споруд розраховують за укрупненими показниками вартість окремих конструкцій та елементів (фундаменту, каркаса, стін, перекриттів, покрівлі, прорізів, підлоги, оздоблення тощо) та їх загальних розмірів стосовно кожного будівельного об'єкта. Фізичний знос приміщень визначають стосовно кожного інвентарного об'єкта, з огляду на чинні норми амортизації та його фізичний знос.

Відновлювальна вартість машин та устаткування визначається з урахуванням їх технологічного призначення по окремих інвентарних об'єктах, а також машинах і устаткуванню, які є складовою частиною виробничих об'єктів. Відновлювальна вартість технічних засобів обчислюється за оптовими цінами, націнками торгівельно-посередницьких організацій, включаючи вартість монтажу на період оцінки.

Результати переоцінки основних засобів узагальнюються в  акті уточнення вартості основних засобів.

Відомості про зміни  первинної вартості та суми зносу  основних засобів заносяться до реєстрів їх аналітичного обліку.

Проводки з переоцінки основних засобів представлено в  табл. 2.10.

 

Таблиця 2.10

Відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів

№	Зміст операції	Дебет	Кредит
На дату проведення першої переоцінки
1	Збільшення первісної вартості виробничого об’єкта у результаті переоцінки	10	423
2	До оцінка раніше нарахованого зносу  пропорційно до зміни вартості основного  засобу	423	131
На дату проведення другої переоцінки
1	Відображено уцінку раніше до оцінених основних засобів	423	10
2	Списана сума знос за уціненими основними засобами	131	10

2.4 Первинний  облік надходження та вибуття  основних засобів

 

В бухгалтерському обліку інформація про основні засоби повинна містити дані про надходження і вибуття основних засобів, про стан їх зберігання і використання, правильне і своєчасне нарахування зносу, результатах реалізації, ліквідації основних засобів, суму витрат на ремонтні роботи.

Первісний облік - це начальна стадія системної реєстрації окремих  операцій, які характеризують підприємство. На цій стадії дані про виконані господарчі операції реєструються в первинних документах.

Первинна облікова документація про наявність, склад, рух та інші операції, які здійснюються з основних засобів, затверджена наказом Міністерства статистики «Про затвердження типових .форм первинного обліку» від 29.12.95р. №352 [6].

Типова форма ОЗ-1 «Акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» являється основою для зарахування на баланс окремих об'єктів основних засобів. Акт складає постійно діюча комісія, яка назначена приказом керівника підприємства в трьох екземплярах. Перший екземпляр передається в бухгалтерію, другий - в підрозділі, яке здає об'єкт в експлуатацію, третій - передається матеріально відповідній особі. До акту, який поступив в бухгалтерію, додається технічна документація (паспорт, інструкція по експлуатації), яка використовується для оформлення інвентарних карток обліку основних засобів і перевірок вказаних технічних характеристик об'єкта.

Форма ОЗ-1 використовується також для оформлення реалізації об'єктів основних засобів та їх безоплатна передача другим юридичним та фізичним особам. Акт ОЗ-1 використовується для внутрішнього переміщення з однієї ділянки на другу, передачі основних засобів зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству по договорам оперативної і фінансової оренди.

Типова форма ОЗ-2 «Акт приймання - передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів» використовується для оформлення упровадження в експлуатацію основних засобів після ремонту, реконструкції або модернізації.

Документацію вище вказаних робіт виконують підрозділи - виконавці. Акти передають в бухгалтерію  і вони являються основою для  складання бухгалтерських записів, записів в інвентарних картках основних засобів про проведені роботи, їх вартість. В технічний паспорт відповідного об'єкта основних засобів вносять дані про зміну технічних характеристик. Акт складається в трьох екземплярах: перший - для бухгалтерії, другий - для підрозділу, який виконував відповідні роботи, третій - для матеріально - відповідальної особи.

Типова форма ОЗ-З  «Акт на списання основних засобів» використовується для оформлення ліквідації окремих об'єктів або їх складових частин (крім автотранспорту). Акт складається у двох екземплярах: перший - для бухгалтерії, другий - матеріально - відповідальній особі.

Типова форма ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів» використовується для оформлення вибуття транспортних засобів (вантажного або легкого автомобілів, причепа, напівпричепа) у результаті їхнього зносу, морального старіння або знецінення внаслідок аварії, стихійного лиха. Акт складається у двох екземплярах: перший - для бухгалтерії, другий - матеріально - відпвідальній особі.

Типова форма ОЗ-5 «Акт на установку, пуск і монтаж будівельних  машин» використовується для оформлення прийому, установлення і пуску будівельних машин і механізмів будівельне - монтажними організаціями. Акт складається у двох екземплярах представниками машинопрокатної бази і райавтодора, який експлуатує будівельні механізми і машини.

Правильна організація  бухгалтерського обліку вимагає  складання плану документообігу, що повинний визначати порядок оформлення документів, надходження їх до бухгалтерії, обробка, використання для записів  в облікові регістри і передачі до архіву.

Для забезпечення рівномірного руху документів без затримок і нагромадження  на окремих місцях по кожнім виді документів розробляють графік документообігу, у якому передбачається послідовність  проходження документів, робота, що виконується кожною ланкою, указуються конкретні виконавці, відповідальні за дотримання встановленого порядку і термінів оформлення й обробки документів.

 

	Директор	Бухгалтер	Головний бухгалтер
Підписання договору купівлі елементу основних засобів
Оформлення акту прийому-передачі
Оформлення акту на внутрішнє  переміщення
Оформлення акту інвентаризації та переоцінки
Підписання договору продажу елементу основних засобів
Оформлення акту про  зняття з обліку

 

Рис. 2.8 Оперограма обліку придбання, переоцінки та продажу основних засобів

 

Графік документообігу оформляється у виді схеми чи переліку робіт зі складання, перевірці й  обробці документів, що виконуються  кожним підрозділом підприємства, а  також усіма виконавцями з  визначенням їхнього взаємозв'язку і термінів виконання робіт.

Кожному виконавцю видається  виписка з графіка, у якому  приводиться перелік документів, що відносяться до функціональних обов'язків  виконавця, терміни їхнього представлення  і підрозділи підприємства, у які  передаються ці документи.

Документообіг і графік документообігу на кожному підприємстві розробляється головним бухгалтером  і затверджується керівником.

Вимоги головного бухгалтера щодо порядку складання і представлення  до бухгалтерії чи на обчислювальну  установку й обробку документів є обов'язковими для всіх підрозділів і служб підприємства.

Чітка система документообігу прискорює оформлення і проходження  документів, підвищує відповідальність працівників усіх рівнів, що мають  справу з документами, за своєчасність їх складання, використання й обробки.

Відсутність належного  порядку в оформленні й обробці  документів є однією з причин відставання  обліку, складання звітності, неефективності використання облікової інформації для управління господарською діяльністю і контролю.

2.5 Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

 

Відповідно до Плану  рахунків, синтетичний облік основних засобів у філії «Міловський  райавтодор» ведеться на рахунку 10 "Основні засоби".