Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2015 в 21:48, дипломная работа
Метою даної роботи є дослідження науково обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання короткострокових банківських кредитів сільськогосподарськими підприємствами та розкриття нинішніх проблем банківського кредитування, а також аспектів організації обліку короткострокового кредитування сільськогосподарських підприємств. Відповідно до цільової спрямованості дипломної роботи на дослідження поставлено такі задачі:
- розкрити теоретичні засади та економічну сутність короткострокових банківських кредитів з метою визначення їх взаємозв’язку із доходом та витратами. Також провести детальну класифікацію кредитів задля визначення їх необхідності визначених таким чином видів кредитів,щоб врахувати їх функції при побудові рахунків для обліку короткострокових позичок; - визначити ефективність використання короткострокових кредитів та необхідність їх застосування в сучасних умовах у системі управління фінансами через урахування якомога більшої чисельності факторів, що мають вплив на їх здійснення, та можливості вважати їх інтегрованим об’єктом бухгалтерського обліку ;
- застосувати системний підхід до дослідження короткострокового кредитування з метою їх організації та ефективного використання, а також урахування цього при розробці облікової політики щодо обліку розрахунків; - узагальнити практику надання та погашення кредиту, що визначає організацію та технологію обліку підприємства;
- внести пропозиції удосконалення організації обліку короткострокових позичок.
Вступ 5
Розділ 1.Теоретичні основи організації і обліку короткострокового кредитування 10
1.1. Необхідність та суть кредиту в ринкових умовах господарювання 10
1.2. Аналіз стану короткострокового кредитування сільськогосподарської галузі 14
1.3. Сучасні підходи щодо бухгалтерського обліку та банківських позик 22
Розділ 2.Організація і облік короткостроковго кредитування на підприємстві 34
2.1.Організаційно-економічна характеристика підприємства 34
2.2. Характеристика короткострокового кредитування сільськогосподарських підприємств 45
2.3.Організація процесу кредитування 56
2.4. Організація синтетичного та аналітичного обліку короткострокових позичок в сільськогосподарському підприємстві 65
Розділ 3. Шляхи удосконалення організації кредитування та обліку короткострокових позик на сільськогосподарських підприємствах 74
3.1. Завдання обліку короткострокових позичок 74
3.2. Ефективність використання банківських кредитів та шляхи її підвищення 77
3.3.Удосконалення організації обліку короткострокових позичок на підприємстві 82
Розділ 4. Організація охорони праці на підприємстві 94
4.1 Охорона праці: основні аспекти 95
4.2. Заходи щодо поліпшення умов праці на робочому місці 99
4.3. Пожежна безпека на підприємстві 101
Висновки та пропозиції 103
Список літературних джерел 110
1) підготовка, фіксація та передавання
інформації для обробки із
структурних підрозділів до
2) систематизація й узагальнення облікової інформації на рахунках за видами ресурсів, а також контроль й аналіз систематизації та узагальнення;
3) формування інформації для подальшого використання та координація й підтримання інформації в актуальному стані .
В умовах використання ЕОМ найефективнішим щодо розробки, впровадження і подальшого розвитку є формування загальної бази даних для всіх функціональних підсистем і спеціалізованої для кожної зокрема, в тому числі для бухгалтерського обліку.
Складові інформаційного забезпечення: дані, необхідні для вирішення завдань обліку; методи і засоби подання облікових даних;система уніфікованих документів; система і методика створення баз даних; інформаційна взаємодія завдань обліку; засоби формалізації запису даних, організації потоків облікової інформації; методи і засоби розподільної інформаційної системи обробки інформації;інформаційна послідовність виконання завдань обліку.
У зв'язку зі зростанням потоків інформації на різних рівнях управління і потребою в отриманні інформації, на робочих місцях створюють розподільні системи обліку обробки інформації з використанням персональних комп'ютерів.
На сучасному етапі удосконаленню обліку і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання засобів обчислювальної техніки для обліку, аналізу господарської діяльності і планування виробництва.
Основна тенденція сьогодні для сільськогосподарського підприємства – це раціональне застосування персональних ЕОМ для автоматизації бухгалтерського обліку. Розробкою і створенням систем автоматизації бухгалтерського обліку на основі ПЕОМ займається велика кількість спеціалізованих фірм.
Аналіз програмних засобів, що використовуються, дозволяє класифікувати їх за основними функціями:
Бухгалтерські програми побудовано за типовою схемою: організовується один або декілька журналів господарських операцій, в які заносяться дані первинного обліку. На підставі накопиченої інформації комп’ютер в автоматизованому режимі формує всі необхідні звіти.
В СТОВ «Мрія» на ведення
журналу господарських
Основу машино-орієнтованих форм бухгалтерського обліку складає інформація первинних документів. Подвійний запис, що є основним способом відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, зберігається і в умовах обробки бухгалтерської інформації за допомогою ПЕОМ.
Машинні носії інформації сприяють автоматизації процесів її обробки, суміщенню синтетичного і аналітичного обліку, накопиченню інформації, необхідної для розробки показників місячної, квартальної і річної звітності підприємства.
Технологічний процес обробки облікової інформації в умовах АРМ складається з двох частин. Перша частина включає пакет прикладних програм з обліку праці та її оплати ( ППП АРМ ОПЗП ); друга – документи зведеного синтетичного і аналітичного обліку ( ППП АРМ САО ). Як результат використання цих пакетів програм розроблено інтегроване автоматизоване робоче місце бухгалтера ( ІАРМ бухгалтера ), яке автоматизує такі розділи бухгалтерського обліку: облік основних засобів; облік виробничих запасів; облік витрат на виробництво і вихід продукції; облік продукції сільськогосподарського виробництва; товарів і реалізації; облік коштів і розрахунків; облік фінансових результатів; облік капіталу і резервів; облік кредитів банку і фінансування; синтетичний облік; бухгалтерську звітність. Це дає змогу проводити роботу з автоматизації окремих розділів обліку. Вхідною інформацією для автоматизованої обробки є первинні документи, які повинні мати кількісно-вартісні показники або відповідні коефіцієнти.
Документи заповнюють чітко і у відповідних графах. Первинні документи складають згідно з діючими інструктивними положеннями.
Заповнені і закодовані первинні документи комплектують за формою в пачки по 100-документо рядків. На кожну пачку виписують супровідний ярлик і присвоюють порядковий двозначний номер. Для обробки документи комплектують у пачки по рахунках, а при великих номенклатурах – по субрахунках. Це полегшує звіряння залишків аналітичного обліку і синтетичного обліку, а також контроль за правильністю одержаних машинограм.
Нормативно-довідкову інформацію створює господарство на дату впровадження АРМ бухгалтера. АРМ–це програмно-технічний комплекс інформаційної системи, призначений для автоматизації діяльності певного виду. Нормативно-довідкову інформацію постійно коригують для автоматизації розрахунків і здійснення автоматичних операцій, щоб мати вихідні документи. Ведення нормативно-довідкової інформації, підтримання її в робочому стані в умовах автоматизації обліку є важливим обов’язком працівників бухгалтерії, несвоєчасне або неповне надання змін для коригування довідників призводить до невиконання автоматичних розрахунків і пов’язане з додатковими затратами часу працівників бухгалтерії на до оформлення документів і перерахування даних.
Вихідною інформацією при автоматизованій обробці облікових даних є машинограми аналітичного і синтетичного обліку, які відрізняються між собою ступенем подробиць,закладеної в них інформації і групуванням економічних показників.
При машинних формах обліку технологічний процес обробки даних в бухгалтерії зводиться до кодування документів і зв’язаними з цим логічними діями, а всі інші дії виконує комп’ютер.
Весь процес обробки облікової інформації можна умовно розділити на шість етапів:
На першому етапі обробки облікової інформації необхідно розробити номенклатуру, яка підлягає кодуванню і вибрати систему кодування.
Коди – це сукупність умовно позначених всіх елементів систематизованої облікової інформації. Вони повинні бути єдиними для усіх структурних підрозділів і мати мінімальну кількість цифрових знаків. В розвиток коду застосовуються шифри, які визначають собою конкретний елемент облікової номенклатури.
Систему кодів і шифрів до впровадження машинної обробки інформації розробляє програміст спільно з фахівцями і працівниками бухгалтерії господарства.
Важливим етапом облікового процесу в СТОВ «Мрія» є документальне оформлення господарських операцій у момент їх здійснення. Працівники бухгалтерії перевіряють і до оформлюють первинні документи. При цьому звертається увага не тільки на юридичну сторону оформлення, але і на правильність використання запасів і наявність у документах усіх необхідних реквізитів. Відповідальним моментом облікового процесу є шифрування даних в документах. Тому її слід доручати кваліфікованим працівникам бухгалтерії.
Кодування первинних господарських операцій на першому її етапі передбачає встановлення кореспондуючих синтетичних рахунків.
Кодування господарських операцій полягає в проставленні відповідних кодів на усіх ступенях аналітичного обліку як по кредитовому, так і по дебетовому синтетичному рахунку.
Відповідно до порядку кодування рахунків один із двох взаємопов’язаних кореспондуючих рахунків умовно називається основним, другий – кореспондуючим. Кожний із двох кореспондуючих рахунків є одночасно і основним, тобто показує динаміку окремого об’єкта обліку, і кореспондуючим, тобто показує напрям руху засобів (кредитовий оборот) або джерело цього руху (дебетовий оборот).
При автоматизованій обробці облікової інформації слід використовувати документи затвердженої форми, на кожному з яких виділені зони кодування.
На підприємстві при застосуванні програмного забезпечення можна вести аналітичний облік кредитів в розрізі кожного кредиту , строком погашення позики та строками їх подання з використанням кодування та веденням спеціального журналу електронної форми для узагальнення даних в якій будуть такі компоненти, як назва позикодавця, вид кредитування , цільове використання кредиту,загальна сума кредиту,відсотки за кредит , строки погашення та строки подання. Узагальнені дані якого можуть використовуватися для аналізу ефективності використання кредитів і результатів господарської діяльності,отриманих з їх допомогою. Доцільно деталізувати інформацію про отримані позики та їх ефективне використання в управлінському обліку. Це можна здійснити методом порівняння витрат, пов’язаних з отриманням позик (оплата консультацій юристів, консалтингових фірм, сплата процентів за кредит, перестрахування кредитів тощо) і доходів від реалізованих проектів, під які були отримані позики. Лише всебічний аналіз ефективності кожного впровадженого проекту дає можливість перевірити, наскільки вдало використовувався залучений капітал. Якщо доходи перевищують витрати, це свідчить про ефективність використання позик банку.
Комплексна автоматизація
Отже, застосування комп’ютерної техніки вносить значні зміни в організацію бухгалтерського обліку кредитів, зумовлені зміною способів обробки первинних облікових даних, високою швидкістю надання звітної інформації через раціональне упорядкування облікових даних, одноразове їх отримання та багаторазову передачу і використання. Комп’ютеризація обліку покликана підвищити роль бухгалтерського обліку як функції управління, тому що обчислювальна техніка з допоміжного засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку, змінюючи не тільки його форму, але й технологію.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний забезпечувати безпечні умови праці кожному зі своїх працівників. Але і працівники не повинні залишатися осторонь. Вони в процесі здійснення трудової діяльності:
Охорона праці на підприємстві та пов'язані з нею відносини регулюються такими основними нормативно-правовими актами:
Згідно ст. 1 Закону «Про охорону праці» охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Нагадаємо, що дія Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - роботодавець і на всіх працюючих.
В Україні існує ціла система нормативно-правових актів у сфері охорони праці:
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.