Організація і облік короткострокового кредитування та шляхи його удосконалення (на матеріалах сільськогосподарського товариства з обме

Відповідно до ст. 153 КЗпП на всіх підприємствах, в установах і організаціях повинні бути створені безпечні та нешкідливі умови праці. Забезпечення таких умов покладається на роботодавця.

Роботодавець зобов'язаний правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання її продуктивності, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно дотримуватися законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту ( ст. 141 КЗпП). Але і працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, а також вимоги нормативно-правових актів про охорону праці і дбайливо ставитися до майна підприємства ( ст. 139 КЗпП).

Роботодавець зобов'язаний розробляти і реалізовувати комплексні заходи щодо охорони праці відповідно до Закону № 2694. План таких

заходів включається в колективний договір.

Так, згідно зі ст. 13 КЗпП у колдоговорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Зокрема по: режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;умов і охорони праці.

Профспілкова сторона повинна бути ініціатором включення до колдоговору пропозицій щодо встановлення для постраждалих або членів сімей загиблих на виробництві працівників додаткових виплат або інших видів соціальної допомоги за рахунок коштів роботодавця за наявності фінансових можливостей для цього.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону № 1105.

Нагадаємо, що всі без винятку працівники підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. А значить, вони або їх родичі мають право на отримання відповідних компенсацій (відшкодування збитків).

Відшкодування шкоди роботодавець може здійснювати і за рахунок власних коштів відповідно до умов колективного чи трудового договору.

Закон України «Про охорону праці» містить окремий розділ про організацію охорони праці, її управління на підприємствах, в установах, організаціях. Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

   З цією метою роботодавець  забезпечує функціонування системи  управління охороною праці, а  саме:

• створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
• розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
• забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин;
• впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки , засоби механізації та автоматизації виробництва, позитивний досвід з охорони праці тощо;
• забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання, моніторинг за їх технічним станом;
• забезпечує усунення причин, що викликають нещасні випадки, професійні захворювання та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
• розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;
• здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту;
• вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування при виникненні на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Працівник зобов'язаний:

• дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей на території підприємства;
• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
• проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

 

4.2. Заходи щодо  поліпшення умов праці на робочому  місці

 

Органiзацiя праці бухгалтера обумовлена перш за все продуктивністю, яка залежить від правильного побудування робочого місця бухгалтера.

Під робочим місцем бухгалтера (групи бухгалтерів) розуміється зона трудової діяльності, оснащена технічними засобами і допоміжним устаткуванням, необхідними для здійснення визначених посадовими інструкціями функцій. Метою організації робочого місця є оптимізація умов трудової діяльності, що забезпечують максимальну ефективність і надійність роботи.

В умовах комп'ютеризації головним функціональним елементом робочого місця бухгалтера є комп'ютер, який призначений, залежно від виконуваних функцій, для ручного введення бухгалтерської інформації, її автоматичної обробки, з метою отримання зведених звітів, а також для забезпечення працівників інформаційно-довідковою інформацією з питань бухгалтерського облік у і оподаткування.

Широке впровадження комп'ютерів обумовлює необхідність розробки типових проектних рішень окремих елементів і робочого місця бухгалтера в цілому з урахуванням ергономічних показників.

При конструюванні робочих місць необхідно дотримуватись наступних основних загальних ергономічних вимог:

• достатній робочий простір для бухгалтера, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення при виконанні як ручної роботи, так і з допомогою комп'ютера;
• достатні фізичні, зорові і слухові зв'язки між устаткуванням, а також між операторами;
• оптимальне розміщення робочих місць у приміщеннях для оперативної роботи, а також безпечні і достатні проходи;
• оптимальне розміщення устаткування (головним чином засобів накопичення та відображення інформації й органів керування), завдяки чому забезпечується зручне положення бухгалтера при роботі;
• необхідне природне і штучне освітлення у період роботи;
• оптимальний розподіл освітленості у полі сприйняття;
• припустимий рівень акустичного шуму і вібрації, створюваних устаткуванням робочого місця або інших джерел шуму і вібрації;
• достатню простоту і швидкість збирання і розбирання устаткування;
• наявність необхідних інструкцій і попереджувальних знаків, що застерігають про небезпеки, що можуть виникнути при роботі, і, що вказують на необхідні міри обережності.

Робота на електронно-обчислювальних машинах здійснюється згідно правил, які вступили в силу з 1 липня 1999 року і затверджені Міністерством праці та соціальної політики. Приміщення з електронно-обчислювальною технікою повинні мати природне і штучне освітлення. Вікна повинні бути розташовані таким чином, щоб природне світло забезпечувало необхідний коефіцієнт природного освітлення. Бажано, щоб вікна мали жалюзі та регульовані пристрої для відкривання. Світильники розміщені з лівої сторони від робочого місця. Всі світильники мають бути із розсіювачами і дзеркальними екранними стінками. Лампи в світильниках мають бути люмінесцентними. Слід використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного освітлення.

Працівника бухгалтерії повинен мати своє робоче місце, яке обладнане слідуючими елементамипо: стіл, сидіння, спинку. Само сидіння підйомно-поворотне, яке регулюється за висотою та кутом нахилу сидіння і спинки. Робота на комп’ютері потребує від бухгалтера постійної уваги, чітких дій і самоконтролю. Через це на комп’ютері не можна працювати при недостатньому освітленні, високому рівні шуму.

Під час роботи на комп’ютері необхідно суворо дотримуватись положень інструкції з експлуатації апаратури, працювати на клавіатурі чистими сухими руками, не натискувати на ті чи інші клавіші без потреби чи навмання, під час перерви в роботі вимикати комп’ютер лише в тому разі, коли обробка поточної інформації завершена і вміст оперативної пам’яті занесено на магнітні диски (в противному випадку неминуча втрата інформації).

 

4.3. Пожежна безпека  на підприємстві

 

Пожежна   безпека   повинна    забезпечуватися    шляхом  проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих  на  попередження  пожеж,  забезпечення  безпеки  людей,   зниження можливих   майнових   втрат  і  зменшення  негативних  екологічних наслідків у  разі  їх  виникнення,  створення  умов  для  швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

Основне завдання протипожежної безпеки - збереження людського життя, природних ресурсів, особового та громадського майна - виробничих споруд, житла, створення умов за яких пожежа стала б неможливим явищем.

Цей пункт присвячено найважливішим організаційним заходам щодо забезпечення пожежної  безпеки на підприємстві.

Для підтримання пожежної безпеки кожне підприємство має здійснити комплекс обов’язкових організаційних  заходів, перелічених у «Правилах пожежної  безпеки в Україні» [35], а саме:

 •  визначити   обов’язки   посадових   осіб  щодо  забезпечення пожежної  безпеки;

 •  призначити відповідальних за  пожежну безпеку окремих будівель,  споруд,  приміщень,  дільниць,  технологічного та інженерного  устаткування,  а також  за утримання  і експлуатацію технічних засобів  протипожежного захисту;

 •  запровадити відповідний  протипожежний  режим;

 •  підготувати  й затвердити  загальнооб’єктову  інструкцію  про заходи пожежної  безпеки й відповідні інструкції  для всіх вибу- хопожежонебезпечних  та  пожежонебезпечних  приміщень, а також ознайомити з тими  інструкціями всіх працівників;

 •  скласти плани (схеми) евакуації  людей у разі пожежі;

 •  затвердити  порядок (систему) сповіщення  людей про пожежу, ознайомити  з ним усіх працівників;

 •  визначити  категорії  будівель  і приміщень  за  вибухопожежною  та пожежною  небезпекою  відповідно  до вимог чинних нормативних  документів,  а також  визначити  класи  зон  за «Правилами будови  електроустановок»;

 •  встановити на території, у будівлях  та приміщеннях відповідні знаки  пожежної  безпеки, таблички з  вказівкою  номеру телефону та  порядку виклику пожежної  охорони.

Окрему увагу присвячують  спеціальним  заходам, що запобігають пожежам від теплового  прояву електричного струму.

 Відповідальних  за пожежну безпеку керівник  підприємства призначає своїм  наказом.

 

 

Висновки та пропозиції

Однією з актуальних проблем вітчизняної економіки є кредитування сільськогосподарських підприємств. Сезонний розрив між вкладенням і надходженням коштів у сфері сільського господарства, безперервність процесів відтворення, нестабільність цін на ринку товарної сільськогосподарської продукції, значна потреба в обігових засобах перетворюють кредит в основне джерело поповнення фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств.

Проаналізувавши організацію і облік короткострокового кредитування  можна зробити такі висновки:

1.Основною умовою одержання кредиту суб’єктом господарювання має бути один критерій – можливість його своєчасного погашення.  Тому банки  виставляють жорсткі вимоги і високі відсоткові ставки для позичальників, таким чином убезпечуючи себе від збитків. 

2.Проблема кредитування аграрного підприємства лежить не тільки в банківській системі і її не бажанні надавати кредити аграріям, а й у бажанні самих аграрних підприємств отримати найвигідніші кредити на найвигідніших умовах при цьому приховуючи певну інформацію необхідну для вияснення всіх обставин фінансового стану підприємства і його кредитоспроможності.