Природа та сутність податку на прибуток

Різноманітні податкові  ставки на нерозподілений прибуток, розподілений прибуток і прибуток у вигляді процентів можуть впливати на прийняття рішень про вибір джерела фінансування господарської діяльності підприємств і тим самим порушувати критерій нейтральності податку на прибуток підприємств щодо визначення шляхів фінансування. Якщо політика держави спрямована на стимулювання самофінансування розвитку підприємства, то діє рівень оподатковування нерозподіленого прибутку нижче, чим розподіленого. У випадку надання пріоритетів фінансування на основі пайової участі граничний рівень оподатковування прибутку, що розподіляється, не повинний перевищувати граничного рівня оподатковування нерозподіленого прибутку і прибутку у вигляді позичкового процента.

Щодо суб'єктів оподатковування  «більш справедливими» є прямі податки, найважливіше місце серед яких відіграє податок на прибуток підприємств, оскільки їхній розмір безпосередньо залежить від фінансово-майнового стану і кінцевих результатів діяльності платника. Саме тому в об'єднанні значної кількості регулюючих завдань, що вирішують прямі податки, із забезпеченням фіскальних інтересів держави роль прямих податків постійно підвищується в більшості розвинених країн.

Як уже відзначалося, система прямих податків регулює, насамперед, прибутки юридичних і фізичних осіб. Але в теж час прямі податки, як і непрямі податки, ведуть до зростання цін, скорочують споживання і тим самим впливають на баланс попиту і пропозиції.

Крім того, недоліки прибуткових податків складаються, по-перше, у складності числення оподатковуваного прибутку (доходу), оскільки платник завжди прагне сховати частину зароблених коштів. Цей факт постійно штовхає державу до нових заходів для забезпечення ефективного обліку і контролю доходів господарюючих суб’єктів і громадян, а також до встановлення жорсткого механізму відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства. По-друге, прибуткові податки можуть виступати ефективним фіскальним інститутом лише за умови досягнення в державі певної стадії економічного розвитку, коли суб'єкти господарювання будуть мати достатньо можливостей для одержання прибутку, а громадяни - особистих прибутків, головною складовою яких є заробітна плата. Сьогодні прибуткове оподатковування підприємств домінує серед прибуткових податків в Україні. Зокрема з 1993-1994 р. податок на прибуток (доходи) підприємств і організацій складав від 22,7 до 29% дохідної частини бюджету. За цей період прибутковий податок із громадян складав лише від 7 до 12%.¹ У 1998 році податок на прибуток становив 5620,1 млн. грн., що приблизно 26,2% від всіх податкових надходжень до бюджету та приблизно 19,8% від всіх доходів бюджету. При цьому план по збору цього податку було виконано на 241,4%. Цей податок залишається пріоритетним серед доходів бюджету України і до того ж, важливим регулюючим інститутом держави. У нинішньому, 1999 році було заплановано отримати до бюджету податку на прибуток підприємств на суму 4700 млн. грн. або 13,72% від усіх доходів. Але фактично за 7 місяців 1999 року було зібрано 3144,4973 млн. грн., що склало 18,68% від усіх надходжень до бюджету.²

Таблиця 1. Структура доходів бюджету.³

 

Доходи	Питома вага в структурі доходів бюджету
	1999р.	2000р.
Податок на прибуток з  громадян	15,3%	10,8%
Податок на прибуток підприємств	13,7%	15,8%
Платежі за використання природних ресурсів	5,4%	4%
ПДВ	24,2%	27,5%
Акцизний збір	8,2%	5%
Мито	4,6%	3,5%
Місцеві податки та збори	1,2%	1,1%
Надходження від приватизації	2,1%	6,7%
Відрахування за транзит	5,3%	3%
Державні цільові фонди	8,5%	8,8%
Інші надходження	15,3%	7,9%
Власні надходження  бюджетних структур	-	4,7%
Надходження від НБУ	-	1,2%

 

В проекті бюджету  на 2000 рік, що був переданий урядом до Верховної Ради, в наступному році заплановано отримати податку  на прибуток підприємств на суму 6098,5 млн. грн. (22,3% від усіх податкових надходжень). З них 77,1% планується передати  в місцеві бюджети, в саме: Одеській області – 80%, Донецькій, Миколаєвській і Києва – 70%, Полтавській і Харківській – 50%, Днепропетрівській і Запоріжській – 60%, всім іншим – 100%.⁴

Така висока питома вага зазначеного податку, який є прямим податком і відшкодовується підприємством  за рахунок прибутку, а залишок  є основним і для більшості  підприємств єдиним джерелом фінансування розвитку виробництва. — усе це зумовлює постійний інтерес і держави, і підприємства до вдосконалення оподаткування прибутку. Не випадково за роки незалежності нашої країни тричі повністю змінювався Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», і до кожного нового варіанту Закону неодмінно вносились зміни, доповнення, уточнення. Та, незважаючи на значну проведену роботу щодо вдосконалення законодавства з оподаткування прибутку підприємств, і останній Закон України (від 22.05.97 р. № 283/97-ВР), що діє з 1 липня 1997 року, оптимальним вважати не можна.

Прибуткові податки  тісно пов'язані з оздоровленням фінансово-кредитних відносин, забезпеченням дохідних частин бюджетів різних рівнів. Водночас вони не повинні зводити нанівець зацікавленість підприємств і населення в економічній активності. Цим і визначається зміст і основні напрямки удосконалення системи прибуткового оподатковування в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Механізм функціонування податку  на прибуток підприємств.

Податок на прибуток підприємств будемо розглядати виходячи з Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 16.06.1997 року. Згідно з цим Законом платниками податку на прибуток є:

1. З числа резидентів - суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші організації (їх філії та відділення, що не мають статусу юридичної особи), які здійснюють діяльність спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
2. З числа неризидентів - фізичні та юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерел їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус згідно з міжнародними дороворами України або законом.
3. 3. Постійні представництва неризидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентскі   (представницькі)   функції стосовно   таких нерезидентів або їх засновників.
4. Управління залізниці – на прибуток , отриманий від основної діяльності залізничного транспорту, а також підприємства залізничного транспорту і їх структурні підрозділи - на прибуток, отриманий не від основної діяльності залізничного транспорту.
5. Національний банк України і його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються в загальному порядку) сплачують у Державний бюджет України суму перевищення валових прибутків консолідованого балансу над валовими витратами і частиною валових витрат років, що передують звітному (у випадку, якщо вони не відшкодовані валовими доходами таких років), по закінченні фінансового року. У випадку перевищення за підсумками року затверджених витрат Національного банку України над отриманими доходами дефіцит покривається за рахунок Державного бюджету України.
6. Установи пенітенціарної системи та їх підприємства,  які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної Міністерством внутрішніх справ України, на  фінансування основної діяльності таких установ  та підприємств з включенням  сум  таких  доходів  до  відповідних  кошторисів  їх фінансування, затверджених Міністерством внутрішніх справ України.

 

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань.

Валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає:

• Загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), в тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від реалізації цінних паперів (крім операції їх первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації)).

Валовий дохід

Скоригований валовий  дохід

Валові витрати

Амортизаційні відрахування

 

Оподатковуваний прибуток

Схема 1. Порядок визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток.

 

• Доходи від здійснення банківських- страхових та інших операцій з надання фінансових послуг; торгівлі валютними цінностями. цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.
• Прибуток від продажу (обміну,  інших видів відчуження) основних фондів або нематеріальних  активів,  що  підлягають  амортизації.
• Доходи від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій.
• Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими зобов’язаннями, а також доходи від здійснення операцій лізингу
• Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.
• Доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді:

1) сум  безповоротної фінансової допомоги,  отриманої платником податку у звітному періоді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платникам у звітному періоді за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари отримуються неприбутковими організаціями у певному порядку або такі операції здійснюються між платником податку та його підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

2) суми невикористаної частини  коштів, що повертаються із страхових  резервів.

3)сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів.

4) сум коштів страхового резерву,  що використані не за призначенням.

5) вартості матеріальних цінностей,  переданих платнику податку згідно  з договорами схову та використаних  ним у власному виробничому  чи господарському обороті.

6) суми штрафів (неустойки, пені), одержаних за рішенням сторін  договору або за рішенням відповідних  державних органів.

7) суми державного мита, попередньо  сплаченого позивачам що повертається  на його користь за рішенням  суду.

З валового доходу виключаються:

• Суми акцизного збору, ПДВ, отриманих підприємствами у складі ціни реалізації продукції, за винятком випадків, коли підприємство-отримувач не є платником податку на додану вартість.
• Суми коштів або вартість майна, отриманого платником податку як компенсація за примусове відчудження державою іншого майна   платника   податку   у   випадках   передбачених законодавством.
• Суми коштів або  вартість  майна,  отримані  платником податку за рішенням суду (арбітражного суду) як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів,  що охороняються законом, у разі якщо вони не були віднесені  таким  платником  податку  до  складу валових  витрат  або  відшкодовані  за  рахунок  коштів  страхових резервів.
• Суми коштів у  частині  надмірно  сплачених  податків, зборів  (обов'язкових  платежів),  що  повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів.
• Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податків у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративі права, емітовані таким платником податку.
• Суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від надання державних послуг.
• Суми доходів, накопичуваних на пенсійних рахунках, у межах механізму додаткового пенсійного забезпечення;
• Кошти взаємного інвестування  інвестиційних  фондів  і інвестиційних  компаній,  якщо  жоден з їх засновників (учасників, акціонерів) та пов'язаних з ними осіб  не  володіє  більше  як  10 відсотками   статутного   фонду  таких  інвестиційних  фондів  або компаній та якщо такі інвестиційні фонди і  компанії  протягом  30 днів   після   закінчення   податкового   року   розподіляють  між акціонерами (засновниками) не менш як 90  відсотків  суми  річного доходу від інвестиційних операцій.
• Суми одержаного платником податків емісійного доходу.
• Номінальну вартість взятих на облік, але неоплачених цінних паперів, які засвідчують відносини позики.
• Доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивіденди отримані платником податку від інших платників податку.
• Кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи - емітента, або після закінчення договору про спільну діяльність, але не вище номінальної вартості акцій.
• Кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до міжнародних угод.
• Кошти, що надаються платнику податку з Державного інноваційного фонду на зворотній основі при здійсненні інноваційних проектів у порядку; визначеному Кабінетом Міністрів України.