Державне агентство України з авторських і суміжних прав

Охороні підлягають права  особи, зображеної на творі образотворчого мистецтва. Опублікування, відтворення і розповсюдження такого твору допускається лише за згодою зображеної особи, а після її смерті — за згодою дітей і одного із подружжя, що пережило іншого. Дане право належить до одного з особистих немай-нотшх прав громадян. Воно не входить в інститут авторського права, але впливає значним чином на здійснення авторських правомочностей.

Твори архітектури, містобудування і садово-паркового  мистецтва мають відому специфіку. З одного боку, вони слугують задоволенню певних побутових, матеріальних, культових потреб людей, а з другого — виступають як твори мистецтва.

Авторським правом охороняються як твори архітектурної графіки і пластики: ескізи, фасади, перспективи, проект забудови, малюнки, плани озеленення, моделі, макети, так і власне твори архітектури — будівлі, споруди, квартали забудови, сади, парки.

 Об'єктом авторського права визнається твір архітектури, їло несе ідею оригінальності, з урахуванням художньої цінності проекту, а також креслення архітектурної споруди, якщо навіть проект не був реалізований.

Самостійними об'єктами авторського права є твори хореографи і пантоміми.

Хореографічний твір — цс композиція руху для танцю  на сцені або будь-яка інша об'єднана однією думкою система жестів, створена для виконання. Показ пантоміми — це виконання твору, що виражає почуття або драматичні дії за допомогою жестів, поз і міміки, не вдаючись до слів. Сучасні технічні засоби дають змогу зафіксувати хореографічний твір або пантоміму більш детальніше, ніж будь-які найдокладніші письмові вказівки постановника. Однак І без фіксації хореографічних творів на якому-небудь матеріальному носії багато з них нерідко можуть бути дуже точно відтворені, що робить актуальним завдання їх охорони з моменту об-народування.

До об'єктів авторського  права належать картографічні твори, що включають в себе географічні, геологічні та інші карти, плани, ескізи і пластичні твори, що належать до географії, топографії та інших наук. У більшості випадків створення карт та інших картографічних творів вимагає не тільки великої технічної роботи, а й творчого внеску укладача.

Особливим об'єктом авторського права визнаються збірники та інші укладеш твори як результат творчого об'єднання в єдине ціле творів, автором яких є не укладач. Збірники являють собою твори, що укладаються з декількох творів або з їх окремих частин. Укладач користується авторським правом на'збірник і так само, як при перекладі або обробці, повинен враховувати авторські права на використання твору або його частини, шо увійшли до збірника. Передбачається, що у разі укладання збірника з різних частин повинен вийти самостійний літературний або художній твір. Це означає, що укладання повинне відрізнятися індивідуальністю і здійснюватися за певним планом або задумом. До числа збірників належать енциклопедії, словники, антології. Авюри творів, віслюче них до укладеного твору, Ішраїзі використовувати свої твори незалежно від укладеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором.

Виняткове право на використання таких укладених творів, як енциклопедії, енциклопедичні словники, періодичні та такі, що продовжуються, збірники наукових праць, газети, журнали та Інші періодичні видання, належить їх видавцям. Видавець у разі будь-якого використання таких творів вправі зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення.

Законами охороняється і такий об'єкт авторського  права, як база даних, під якою розуміється об'єктивна форма подання І організації даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих таким чином, щоб ці дані могли бути знайдені і оброблені за допомогою комп'ютера. Результат творчої діяльності тут виражається в особливому доборі і організації даних, незалежно Ізід того, чи є ці дані об'єктами авторського права.

ГЛАВА 5

Суб'єкти авторського  права

1.Автори творів

Суб'єктами авторського  права е особи, яким належить суб'єктивне  авторське право відносно твору. Володільцями цих прав можуть бути автори, їх спадкоємці, інші правонаступники. Права на тізори для кожної категорії суб'єктів виникають у зв'язку зі створенням твору, переходом авторських прав у спадщину, згідно з авторським договором.

Найважливішими суб'єктами авторського права є автори творів науки, літератури і мистецтва. Авторами визнаються особи, творчою працею яких створено твір. Авторське право у автора твору виникає відразу після досягнення творчого результату, втіленого в об'єктивну форму, яка забезпечує його сприйняття іншими особами. Для визнання права авторства не потрібне виконання яких-нсбудь формальностей, чиєї-небудь згоди або якої-небудь угоди.

Авторами визнаються і автори похідних (залежних) творів, зокрема перекладів, переробок, копій  творів образотворчого мистецтва. При цьому для виникнення авторського права на похідний твір не мас значення, чи охороняється законом первинний Івір. Якщо ж він охороняється законом, то повинна бути отримана згода його автора або іншого володільця прав на твір для використання створеного на його основі похідного твору.

За малолітніх (осіб, які  не досягли 14 років), а також повністю недієздатних громадян авторські права здійснюють їх батьки або опікуни як їхні законні представники. Громадяни, визнані обмежено недієздатними, можуть здійснювати свої права лише за згодою призначених їм опікунів. Неповнолітні (особи у віці від 14 до 18 років) здійснюють свої авторські права цілком самостійно.

Володільцями авторських прав на твори науки, літератури і  мистецтва виступають також юридичні особи, які є правонаступниками авторів творів, володільцями похідного авторського права.

Авторське право на твір, створений спільною працею двох і  більше осіб (співавторство), належить співавторам спільно, незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається з частин, кожна з яких має також і самостійне значення.

Авторське право на колективний твір належить всім авторам, незалежно віл ступеня творчою внеску кожного з співавторів і характеру твору. Питання про використання колективного твору вирішується в усіх випадках всіма співавторами на основі одноголосності.

 Колективний твір, співавторство може бути нероздільним і роздільним. При нероздільному співавторстві твір являє собою єдине нерозривне ціле, частини якого не маючь самостійного значення. При роздільному співавторстві колективний твір є єдиним, однак він складається з частин, що мають самостійне значення, і при цьому відомо, ким з авторів створені ці частини. Визнання співавторства нероздільним означає, що авторські права як на твір в цілому, такі на будь-яку його частину здійснюються співавторами тільки спільно. При роздільному співавторстві використання колективного твору в цілому також здійснюється за взаємною згодою всіх співавторів. Однак кожний співавтор вправі самостійно, без згоди інших співавторів, розпоряджатися своєю частиною твору.

2, Спадкоємці  та інші праонаступники     

Суб'єктами авторського  права після смерті автора стають його спадкоємці. Успадкування авторських прав здійснюється або згідно із законом, або за заповітом.

У разі успадкування згідно із законом спадкоємцями авторських прав можуть стати тільки громадяни, які є законними спадкоємцями. Якщо померлий автор не мав законних спадкоємців і не залишив заповіту, його авторські права припиняються. У разі успадкування за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянинові, незалежно від його громадянства і наявності родинних стосунків з померлим, або юридичній особі, незалежно від профілю її діяльності і місцезнаходження. У більшості країн авторські права спадкоємців діють протягом 50 років після смерті автора, починаючи з 1 січня року, що настає за роком смерті.

Суб'єктами авторського  права можуть бути також інші правонаступники, і передусім видавництва, театри, кіностудії, інші організації, що займаються використанням творів. Вони придбавають авторські права на основі укладених з авторами та 'їхніми спадкоємцями авторських договорів. Правомірно придбані авторські права правонаступників визнаються і охороняються нарівні з правами самих авторів.

3. Термін  дії авторського права

Охорона авторського  права обмежена у часі: авторське  право виникає з моменту створення твору і діє протягом всього життя автора і додатково 50 років (у деяких країнах 70 років, у США і країнах Європейського Союзу 75 років) після його смерті. Особисті права автора охороняються бсзстроково. Після закінчення терміну дії авторського права на твір він набуває статусу суспільного надбання. Такі твори можуть вільно використовуватися будь-якою особою без виплати авторської винагороди. При цьому повинні дотримуватися особисті права автора.

ГЛАВА 6 Авторський договір

Використання твору  автора іншими особами (користувачами) здійснюється на підставі авторського  договору, крім випадків, визначених законом. Договірна форма використання твору забезпечує реалізацію і охорону як особистих, так і майнових прав автора. Відповідає вона і інтересам користувачів, оскільки вони придба-вають певні права, яких не мають інші особи, і в зв'язку з цим можуть окупити свої затрати, пов'язані з відтворенням і розповсюдженням творів, і отримати доход.

Автор або інший володілець авторських прав передає за авторським договором про передачу виняткових прав — виняткове право використовувати  твір певним способом і в установлених договором межах тільки особі, якій ці права передаються, про передачу певинятковнх прав — право дозволяти або забороняти подібне використання твору нарівні з іншою особою, яка отримала дозвіл на використання цього твору таким само способом. Права, що передаються за авторським договором, вважаються иевинятковими, якщо в договорі прямо не передбачено інше. Авторський договір повинен передбачати способи використання твору; термін і територію, на які передається право; розмір винагороди і порядок визначення розміру винагороди за кожний спосіб використання твору, порядок і терміни її виплати, а також інші умови, які сторони вважатимуть істотними. Умови авторського договору, що обмежують автора у створенні в майбутньому творів на певну тему або в певній галузі, недійсні. Уразі передачі повноваження за авторським договором автору повинна бути забезпечена можливість отримати майнову вигоду від використання створеного ним твору.

Типові форми окремих  авторських договорів не мають нормативного характеру і є для учасників майбутнього авторського договору лише рекомендованими зразками договору.

Найпоширенішими видами договорів про використання творів є авторські договори замовлення; видавничі договори — про видання або перевидання чіюру в оригіналі; постановочні — договори про публічне виконання неопублікованого твору; сценарні — про використання неопублікованого твору в кіно- або телевізійному фільмі; договори художнього замовлення — про створення твору образотворчого мистецтва з метою його публічного показу; договори про видання творів у перекладі, у переробці; авторські договори на створення і передачу комп'ютерних програм.

Авторський  договір замовлення укладається па створення конкретного твору, за яким автор зобов'язується створити твір відповідно до умов договору і передати його замовнику. У рахунок обумовленої договором винагороди замовник зобов'язаний виплатити автору аванс. Розмір і терміни виплати визначаються угодою сторін. Сторона, що не виконала або виконала неналежним чином свої зобов'язання, повинна відшкодувати потерпілій стороні заподіяні збитки, включаючи і упущену вигоду. У разі відступлення автора від вимог, що містяться в договорі, замовник твору вправі вимагати відповідної доробки.

Найпоширенішим видом  авторського договору є видавничий договір на літературні твори, на твори образотворчого мистецтва, па музичні твори, на видання перекладу раніше випущеного у світ літературного твору та інші.

У разі укладання договору на видання володільцю авторських прав немає потреби оформляти псревідступлення своїх авторських (майнових) прав, утому числі права контролю за виданням свого твору. Відповідно до деяких законів, шо регулюють майнові права, передача права автора на публікацію роботи може виявитися неможливою. У разі укладання договору на публікацію володілець авторських прав, як правило, обмежус своє право на призначений до видання твір тією мірою, якою це необхідно видавцеві для виконання своєїробоїи, У той же час авторське право залишається за автором або іншим правоволодільцем.

Автором, по суті видавничого договору, повинна бути надана видавцеві ліцензія, що включає в себе всі права, необхідні для оптимальної реалізації планованого видання. Щоб становити собою цінність для видавця, ліцензія повинна давати йому можливість захищати свою видавничу діяльність від третіх осіб. У галузі авторського права ліцензія звичайно розуміється як дозвіл, що надається автором або іншим володільцем авторського права (ліцензіаром) особі, яка використовує твір (видавцеві або іншому ліцензіату), використати його у формі і на умовах, узгоджених між ними. Звичайно видавець отримує виняткову ліцензію (що надає йому виняткове право) на твір і видання відповідного твору — або на здійснення відтворення і видання його перекладу — Із стандартному комерційному тиражі, що містить обгрунтовану кількість примірників. Ліцензія може бути надана як на єдине, такі на перше і наступні видання. Обсяг єдиного або першого видання, як правило, визначається в договорі — зазначається кількість примірників у тиражі або визначається мінімальна і (або) максимальна кількість примірників (тираж). Під час узгодження обсягу єдиного або першого видання звичайно береться до уваги необхідність задовольнити очікуваний купівельний попит за вартістю, яка дас змогу здійснювати продаж за звичайними для даного книжкового ринку ціпами за примірник, порівняно з подібними публікаціями. При видачі ліцензії на публікацію твору у формі перекладу зазначається мова (або мови) видання.