Загальні правила вчинення нотаріальних дій

                                      План

1. Загальні правила вчинення нотаріальних дій…………………………..3
2. Процедура посвідчення шлюбного договору і діяльність нотаріусів…………………………………………………………………18

 

Список  літератури ………………………………………………………20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                  1.Загальні правила вчинення нотаріальних дій

 

Поняття нотаріальних дій

У чинному нотаріальному  законодавстві не дано визначення поняття  нотаріальної дії, хоча цей термін широко використовується. Під нотаріальною дією розуміється посвідчення безспірних прав та фактів, що мають юридичне значення, а також вчинення інших дій, спрямованих  на позасудову охорону прав і інтересів  осіб, що належать до повноважень нотаріальних органів. Окрім того, нотаріальна  дія є окремою дією нотаріуса  чи іншої уповноваженої особи, вчинення якої не є підприємницькою діяльністю, не має на меті одержання прибутку та здійснюється в інтересах особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.

Вчинення нотаріальних дій  в Україні покладається на такі категорії  осіб: державні (у державних нотаріальних конторах та архівах) та приватні нотаріуси; посадові особи виконавчих комітетів  сільських, селищних, міських рад  народних депутатів; консульські установи України. Нотаріуси та інші посадові особи вчиняють нотаріальні дії  в порядку та з дотриманням  правил, встановлених чинним законодавством, а також норм міжнародного права  та міждержавних угод. Правила вчинення та реєстрації нотаріальних дій, юридична сила актів є однаковими для державних  та приватних нотаріусів. Звичайно, окремі нотаріальні дії різняться  сукупністю вимог до їх вчинення, але  існують певні загальні правила  нотаріального провадження, до яких слід віднести:

1) Місце і строки вчинення  нотаріальних дій;

2) Встановлення особи  громадянина, який звернувся за  вчиненням нотаріальних дій;

3) Перевірка дієздатності  громадян та правоздатності юридичних  осіб, що беруть участь в угодах, а також перевірка повноважень  представників;

4) Підписання нотаріально  посвідчувальних документів;

5) Витребування відомостей  та документів, необхідних для  вчинення нотаріальних дій;

6) Вимоги до документів, необхідних для вчинення нотаріальних  дій;

7) Заходи що вживаються  нотаріусами та іншими посадовими  особами, які вчиняють нотаріальні  дії при виявленні порушень  закону;

8) Відмова у вчиненні  нотаріальних дій;

9) Оскарження нотаріальних  дій або відмови у їх вчиненні;

10) Нотаріальне діловодство;

11) Оплата нотаріальних  дій.

Вчинена нотаріальна дія  є безспірним фактом, що не потребує додаткового доказу в суді, інших  органів державної влади та місцевого  самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях незалежно  від форми власності, якщо рішенням суду, що вступило в законну силу, не було встановлено іншого. 

Місце і строки вчинення нотаріальних дій

Нотаріальні дії можуть вчинятися  будь-яким нотаріусом на всій території  України, за винятком випадків, передбачених Законом "Про нотаріат" та інших  випадків, передбачених законодавством України.

Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, в приміщенні виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради народних депутатів.

В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене  приміщення, а також коли того вимагають  особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені  поза вказаними приміщеннями, але  в межах діяльності нотаріуса - нотаріального  округу. Нотаріус не вправі здійснювати  нотаріальну діяльність за межами свого  нотаріального округу.

Нотаріальний округ - територія, в межах якої приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і  має нотаріальне бюро (контору).

Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального  устрою України. В містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса  є вся територія міста. Перелік  нотаріальних округів, а також кількість  нотаріусів у кожному нотаріальному  окрузі затверджує Міністерство юстиції  України.

Якщо нотаріальна дія  вчиняється поза приміщенням нотаріальної контори, державного нотаріального  архіву, чи поза приміщенням, яке є  робочим місцем приватного нотаріуса, в посвідчувальному написі і в  реєстрі нотаріальних дій записується  місце вчинення нотаріальної дії (на дому, в лікарні, на підприємстві, в  установі, організації та ін.) із зазначенням  адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.

Потреба у вчиненні нотаріальних дій поза приміщенням нотаріальної контори державного нотаріального  архіву, чи поза приміщенням, яке є  робочим місцем приватного нотаріуса  виникає в більшості випадків з поважних причин, до яких можна  віднести захворювання, інвалідність, похилий вік особи, яка звертається  до нотаріуса. На практиці таким чином  найчастіше посвідчуються заповіти, договори довічного утримання, дарування, довіреності. Слід відзначити, що в  такому випадку нотаріусу відшкодовуються  фактичні транспортні витрати, здійсненні ним для виїзду у зазначене  місце.

Строки вчинення нотаріальних дій. За загальним правилом, нотаріальні  дії вчиняються після їх оплати в  день подачі нотаріусу всіх необхідних документів. Однак за певних обставин можливе відкладення чи зупинення вчинення нотаріальної дії. 

Підстави для  відкладення і зупинення нотаріальних дій

Відкладення нотаріальної дії  можливе з ініціативи нотаріуса  чи іншої уповноваженої на те особи, а також з ініціативи заінтересованих  осіб.

Підставами для відкладення  вчинення нотаріальної дії з ініціативи нотаріуса є:

1. Необхідність витребування  додаткових відомостей, або документів  від громадян, посадових осіб, підприємств,  установ і організацій. У такий  спосіб нотаріуси сприяють додержанню  принципів законності та об'єктивності  вчинення нотаріальних дій допомагають  громадянам та юридичним особам  у здійсненні їхніх законних  прав та інтересів. У деяких  випадках подання необхідних  документів вимагається нотаріусом  від громадянина, що звертається  за вчиненням нотаріальної дії,  що іноді ускладнюється рядом  обставин.

2. Направлення документів  на експертизу, якщо у нотаріуса  виникають сумніви щодо достовірності  документів.

3. Впевнитись у відсутності  у заінтересованих осіб заперечень  проти вчинення цієї дії, наприклад,  коли відповідно до закону  нотаріус повинен отримати згоду  інших співвласників на відчуження  одним із співвласників частки  свого майна.

В будь-якому випадку строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії, не може перевищувати одного місяця.

За заявою заінтересованої  особи, яка бажає звернутися до суду для оспорювання права або  факту, про посвідчення якого  просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії повинно  бути відкладено на строк не більше десяти днів. Якщо за цей строк від  суду не буде одержано повідомлення про  надходження заяви, нотаріальна  дія повинна бути вчинена.

У разі одержання від суду повідомлення про надходження заяви  заінтересованої особи, яка оспорює  право або факт, про посвідчення  якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється  до вирішення справи судом, і набуття  чинності рішення суду.

Крім того законодавством України можуть бути встановлені  й інші підстави для відкладення  і зупинення нотаріальних дій.

Діяльність нотаріальних органів щодо встановлення і перевірки  осіб, які звернулися до них

 Установлення  особи яка звернулася за вчиненням  нотаріальної дії

Установлення особи громадянина, що звертається за вчиненням нотаріальної дії

Установлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, є обов'язковим правилом нотаріальної практики. Нотаріус повинен пересвідчитися, що саме ця особа є заінтересованою  особою і саме відносно неї вчиняється нотаріальна дія.

Встановлюється особа  громадянина за документами, що виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (ст. 43 Закону України "Про нотаріат").

По-перше, паспорт. Мається  на увазі, що це може бути паспорт громадянина  України, паспорт громадянина України  для виїзду за кордон, дипломатичний  або службовий паспорт, національний паспорт іноземця чи документ, що його заступає.

По-друге, посвідчення особи. До них відносять посвідчення  особи моряка, посвідчення водія, посвідчення інваліда чи учасника Великої  Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи громадянина, посвідка на проживання особи, яка мешкає в  Україні, але не є громадянином України, довідка про звільнення з місць  позбавлення волі.

Встановлення осіб, які  не досягли 16-річного віку, здійснюється за свідоцтвом про народження.

Встановлення особи громадянина  можливе і за іншими документами, які не викликають сумнівів щодо особи  громадянина.

Якщо нотаріальна дія  вчиняється представником за дорученням фізичної чи юридичної особи, то нотаріусом перевіряється і особа представника. А у випадках, коли за громадянина, який внаслідок фізичної вади, хвороби  чи з будь-яких інших причин не може підписати угоду, заяву або інший  документ, підписується інший громадянин, то нотаріус установлює особу громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, а також особу громадянина, який за нього підписався.

Документи, що посвідчують  особу громадян, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії, їхніх  представників, а також представників  установ, підприємств та організацій, повертаються особам, що їх подали, без  залишення копій, але в реєстрі  обов'язково треба записати найменування документа, його номер, дату видачі й  найменування установи, яка видала документ. Тільки у випадках засвідчення  вірності копій документа чи виписок  із документа не вимагається вказувати  в реєстрі всі дані документа, пред'явленого для встановлення особи  громадянина. Досить у реєстрі зробити  позначку "Особу встановлено".

Треба також вказати, що не по кожній нотаріальній дії можна  пред'являти всі перераховані в Інструкції документи, які свідчать про особу  громадянина. З урахуванням характеру  нотаріальної дії вимагаються й  певні документи, що встановлюють особу  громадянина.

 Перевірка  дієздатності громадян та юридичних осіб які звернулися за вчиненням нотаріальних дій

У статті 44 Закону України  « Про нотаріат» закріплюється: Перевірка дієздатності громадян та юридичних осіб які звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

Під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них  участь. Визначення обсягу цивільної  дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної  війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.

У разі потреби нотаріусу  надається довідка про те, що особа  не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати  свої дії та (або) керувати ними. У  разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою. При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

У разі наявності у нотаріуса  сумнівів щодо поданих документів він  може витребувати від цієї юридичної  особи, державного реєстратора, органів  державної податкової служби, інших  органів, установ та фізичних осіб додаткові  відомості або документи.

Нотаріус при посвідченні  правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а  також перевіряє обсяг його повноважень.

Нотаріусу подається довіреність  або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності  перевіряється нотаріусом за допомогою  Єдиного реєстру довіреностей.

Якщо від імені юридичної  особи діє колегіальний орган, нотаріусу  подається документ, в якому закріплено повноваження даного органу та розподіл обов'язків між його членами.

У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а  також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має право  зробити запит до відповідної  фізичної чи юридичної особи.