Нормативні документи

Відомчі НД розробляються  на продукцію, послуги в разі відсутності  національного стандарту для  підприємств певної галузі, а також  для підприємств і організацій  інших галузей (замовників), які використовують чи застосовують продукцію цієї галузі.

НД організацій розробляються  на рівні суб'єктів господарювання та їхніх об'єднань на продукцію, процеси  та послуги, які виробляють і застосовують лише на власні потреби. Об'єктами цих  НД можуть бути складові частини продукції, технологічне оснащення та інструменти; технологічні процеси; послуги, які  надають на даному підприємстві; процеси  організації та управління виробництвом. Стандарти організацій застосовують суб'єкти господарювання, які їх прийняли, та їхні підприємства-суміжники, а також  інші суб'єкти господарювання, на діяльність чи результати яких поширюється чинність зазначених НД. за умови отримання  згоди на їхнє застосовування від  суб'єкта господарювання, що їх прийняв [12].

НД громадських організацій (наукових, науково-технічних та інженерних товариств і спілок) розробляють, якщо є потреба розповсюдження та впровадження систематизованих, узагальнених результатів фундаментальних і  прикладних досліджень чи практичного  досвіду, одержаних у певних галузях  науки чи сферах професійних інтересів. Стандарти громадських організацій  може застосовувати будь-який суб'єкт  господарювання за умови отримання  згоди на їхнє застосування від власника зазначених НД на договірних чи штих засадах.

У сферах, де об'єкти стандартизації швидко змінюються, або за потреби  накопичити досвід використання виробу чи НД з метою випробувати положення  стандарту чи обґрунтувати вибір  із можливих запропонованих альтернатив  певних положень розробляють пробні стандарти. їх приймають тимчасовим органом стандартизації й доводять до широкого кола користувачів з метою  накопичення потрібного досвіду  в процесі застосування НД, і вони можуть бути використані як база стандарту. Пробні стандарти можуть мати менший рівень консенсусу, зокрема його можна  досягнути на рінні ТК чи навіть на рівні його робочої групи [8].

Пробні стандарти розробляють  на проекти міжнародних та регіональних стандартів. Як пробні стандарти можна  застосовувати нові документи Міжнародної  організації зі стандартизації: PAS (загальнодоступні ТУ), ТS (технічні умови) та ІТA (галузеві технічні угоди).

1.3.Особливості  створення, надання та використання  нормативних документів в умовах  сьогодення

На сьогодні керівництво ІСО / МЕК рекомендує два основні способи застосування нормативного документа:

- Безпосереднє використання  у відповідній галузі (виробництві,  випробуваннях, сертифікації тощо);

- Введення його в інший  нормативний документ.

Останнє передбачає включення  повного тексту або частини даного нормативного документа в інший  нормативний документ. За допомогою  цього другого документа він  стає застосовним у виробництві, торгівлі і т.д. або переноситься в ще один нормативний документ. Наприклад, міжнародне правило (норма) вводиться в національний стандарт, який може застосовуватися безпосередньо  на підприємстві, або правила (норми), що містяться в цьому національному  стандарті, включаються в стандарт підприємства. Необхідно розрізняти терміни прийняття і застосування. Викладене вище стосується застосування, ухвалення - це офіційне опублікування  нормативного документа уповноваженою  на те державним органом. Так, якщо говорити про прийняття міжнародного стандарту  в національній системі стандартизації (тобто в національному стандарті), то слід розуміти це як «опублікування національного нормативного документа, заснованого на відповідному міжнародному стандарті». Крім того, може бути опубліковано офіційне підтвердження статусу  міжнародного стандарту в системі  національної стандартизації із зазначенням, що його статус аналогічний національному  нормативному документу.

Застосування міжнародного стандарту може бути прямим і непрямим. Пряме застосування міжнародного стандарту  не пов'язано з його прийняттям в  нормативному документі, чинному в  національній системі стандартизації. У такому випадку міжнародний  стандарт застосовується в тому вигляді, в якому він виданий відповідної  міжнародної організацією мовою  оригіналу або в перекладі (офіційному) на відповідну мову, або він може бути прийнятий «методом обкладинки», тобто зміст стандарту повністю зберігається, а обкладинка оформляється у відповідності з національними  нормами, проте на титульному аркуші обов'язково вказані реквізити міжнародного нормативного документа поряд з  номером і шифром національного  стандарту.

Непряме застосування міжнародного стандарту - використання його у відповідній  області за допомогою включення  в національний нормативний документ. Тут можуть бути варіанти повного і часткового застосування, тобто відповідно внесення в інший нормативний документ повного змісту міжнародного стандарту або окремих його положень (вимог).

У зарубіжній практиці вимоги стандартів обов'язкові для виконання  відповідно із загальним законом  або якщо на цей стандарт є обов'язкове посилання в технічному регламенті або в Директиві [4].

У регламентах (технічних  регламентах) посилання можуть носити різний характер:

• посилання з твердою ідентифікацією, тобто зазначенням номера, дати видання і номера видання конкретного стандарту (або кількох конкретних стандартів). Це пов'язано з наступним переглядом стандарту: він буде мати силу лише після того, як будуть внесені зміни до регламенту;
• посилання з ковзаючою ідентифікацією, тобто стандарту (стандартів) ідентифікуються (вказуються в регламенті) тільки за допомогою номеру. Це дає можливість переглядати стандарт і вводити його в дію незалежно від внесення змін до регламенту;
• посилання загального характеру, тобто вказівка ​​в регламенті всіх стандартів, які діють у певній галузі і (або) прийняті конкретним органом. Ідентифікація кожного стандарту окремо відсутня.

Відповідальність існує  за порушення стандарту, на який є  обов'язкове посилання. Це посилання  вказує, що дотримання ідентифікованих  в ній стандартів (стандарту) - єдиний шлях досягнення відповідності товару вимогам технічного регламенту.

Технічний регламент може включати індикативну посилання. Цей  вид посилання на стандарт по суті являє собою форму положення, спрямованого на досягнення відповідності. Іншими словами, дотримання стандартів, що містяться в цих посиланнях, розглядається як один із шляхів досягнення відповідності вимогам регламенту.

Питання застосування нормативних документів в Україні стосуються:

- Використання національних  стандартів та інших нормативних  документів вітчизняними організаціями  та суб'єктами господарської діяльності;

- Застосування міжнародних,  регіональних нормативних документів і стандарті;

- Застосування нормативних  документів на експортовану або  імпортовану продукцію, а також  використання вітчизняних стандартів  зарубіжними країнами.

Українські нормативні документи застосовують державні органи управління та суб'єкти господарської діяльності. Залежно від об'єкта стандартизації та виду діяльності користувача нормативні документи необхідні при виконанні різного роду робіт чи наданні послуг; при створенні проектів; розробці технічної документації, умов технологічного процесу; регламентації видів, діяльності, пов'язаних з реалізацією всіх фаз життєвого циклу будь-якого об'єкта стандартизації. Можуть бути такі ситуації, коли продукція була освоєна і випускається підприємством раніше ухвалення нового або перегляду державного (галузевого) стандарту. Українське законодавство в таких випадках допускає нерозповсюдження нових нормативних документів на дану продукцію, якщо в них містяться відповідні вказівки (примітки) [6] .

Для експортованої продукції  російського виробництва застосовність  нормативних документів визначається контрактом, але можливі винятки, зумовлені законодавством України. При цьому дотримується пріоритет споживача, тобто допускаються виготовлення та постачання продукції за кордон відповідно до вимог міжнародних, регіональних стандартів, а також національних або фірмових стандартів приймаючої країни. Вибір нормативного документа фіксується в контракті.

Для імпортованої продукції  російське законодавство встановлює такі правила. Імпортована продукція  не може бути реалізована або передана для реалізації, якщо вона не відповідає обов'язковим вимогам на таку продукцію  у вітчизняних діючих нормативних документах. Підтвердити це невідповідність необхідно шляхом сертифікації. Якщо імпортована продукція підлягає обов'язковій сертифікації за російським законодавством, вона має супроводжуватися сертифікатом відповідності і знаком відповідності. Сертифікат і знак відповідності мають бути або видані російським уповноваженим на те органом, або визнані цим органом у порядку, відповідному до Закону України «Про сертифікації продукції та послуг».

Застосування міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн в України можливе на основі міжнародних угод про співробітництво, а також за дозволом регіональних організацій, національних органів зі стандартизації. Крім правової основи, потрібно враховувати і доцільність застосування зазначених нормативних документів, яка, перш за все, диктується потребами всередині країни або у зовнішньоекономічній діяльності. Дуже важливо також, щоб вимоги зазначених вище стандартів сприяли науково-технічному прогресу, не уступали нормам і вимогам вітчизняних стандартів і відповідали умовам їх виконуваності російськими підприємствами і організаціями [5] .

Міжнародні, регіональні  стандарти, правила, норми міжнародних  організацій, що займаються стандартизацією, а також національні закордонні стандарти вводяться в України через прийняття державного стандарту . У цей стандарт включається повний текст зазначених нормативних документів у російській перекладі або ще і доповнення, якщо це необхідно для обліку специфіки внутрішніх потреб Українського законодавство допускає також застосування міжнародних, регіональних, зарубіжних національних стандартів, правил і норм, розроблених міжнародними організаціями, вітчизняними галузями, підприємствами та громадськими об'єднаннями до їх прийняття в якості ГОСТ. У такому випадку, як правило, вони використовуються як відповідні категорії стандартів.

Необхідно мати на увазі, що діючі стандарти будь-якого рівня  можуть містити посилання на інші стандарти. У ситуації прийняття  в національний стандарт міжнародних  та інших зазначених вище стандартів необхідно звернути особливу увагу  на що містяться посилання, щоб не ввести в оману користувачів нормативного документа. Посилання можуть носити двоякий характер:

- у тому стандарті, який вирішено застосувати, можуть бути посилання на інші стандарти, які вже застосовуються в країні. Тоді потрібно переконатися, аналогічні чи їх вимоги відповідним державним стандартам. Якщо це так, то в оформлюваному нормативному документі має бути посилання на державний стандарт;

- посилання може вказувати на стандарт, який не прийнятий в Україні. У цьому випадку прийняття міжнародного стандарту ускладнюється, оскільки потрібно рішення питання про можливість і доцільність використання того стандарту, на який посилаються.

Різновид регіональних стандартів, прийнятих в Україні, складають міждержавні стандарти, що діють в рамках СНД. Якщо Україна приєдналася до цих стандартів, то вони застосовуються на її території без переоформлення і вводяться постановою Держстандарту РФ або Держбуду України.

Застосування російських стандартів іншими країнами передбачено  вітчизняним законодавством, що ні суперечить правовим міжнародним нормам у даній області. Юридичні та фізичні  особи зарубіжних держав мають право  користуватися в своїй діяльності російськими нормативними документами  на підставі угод, договорів, що укладаються  на відповідних рівнях. Крім того, правовою основою можуть служити і офіційні дозволи, одержані іноземним юридичною  або фізичною особою від органів, організацій чи підприємств, які  взяли нормативний документ.

Нормативні документи  можуть містити: обов'язкові вимоги, що підлягають обов'язковому виконанню  відповідно до закону або чинним регламентом (технічним регламентом), і альтернативні  вимоги та положення.

Інструкції зазвичай викладаються в наказовому способі, а рекомендації в умовному, вимоги містять критерії, які повинні бути дотримані.

Альтернативні вимоги подаються  у формі вибіркових яких додаткових норм. Альтернативні вимоги можуть розглядатися як обов'язкові в договірних відносинах, а також при сертифікації продукції на знак відповідності  національному (або іншої категорії) стандарту, коли підтверджується повну  відповідність всіх характеристик  випробуваного вироби всім вимогам  нормативного документа.

По суті положення - узагальнююче поняття, воно може бути викладено у  формі повідомлення, інструкції, рекомендації або вимоги.