Сучасні проблеми та перспективи розвитку грошового ринку в Україні

До активних операцій належать:

- операції з  надання кредитів;

- вкладення  в цінні папери;

- формування  касових залишків та резервів;

- формування  інших активів (формування основних  засобів – будівель, обладнання  тощо).

Кредитні операції здійснюються у формі надання  позичок під зобов’язання позичальників  повернути кошти та сплатити проценти у встановлені строки. Це основний вид активних операцій, вони забезпечують переважну частину доходів багатьох банків. Позички банків – важливе джерело грошових коштів для бізнесового і споживчого секторів економіки.

Крім операцій, пов’язаних з формуванням банківських  пасивів і розміщенням коштів у активи, банки займаються багатьма іншими видами діяльності, які об’єднують в окрему групу, що дістала назву банківських послуг[11, c. 101-104].

Характерною ознакою  банківських послуг є те, що для  їх надання банкам не потрібні додаткові  ресурси. Свою діяльність з надання послуг банки здійснюють, як правило, в процесі виконання звичайних пасивних і активних операцій. Єдине, що для цього додатково потрібно, – це високий професійний потенціал працівників банків та високі банківські технології. Доходи від послуг банки одержують не у вигляді процентів, а у формі комісійних виплат. Банківські послуги – надзвичайно дохідний, майже безризиковий вид діяльності. Тому він швидко розвивається. Комерційні банки приймають і розміщують грошові вклади, здійснюють розрахунки за дорученням клієнтів та банків-кореспондентів і проводять їх касове обслуговування. Крім того, вони можуть виконувати всі або деякі з наступних операцій:

- ведення рахунків  клієнтів і банків-кореспондентів;

- фінансування  капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестиційних коштів;

- випуск платіжних  документів та інших цінних  паперів (чеків, акредитивів, векселів, акцій, облігацій тощо);

- купівля, продаж  і збереження державних платіжних  документів, інших цінних паперів;

- видача доручень, гарантій, інших зобов’язань за  третіх осіб, які передбачають  їх виконання у грошовій формі;

- придбання  права вимоги з постачання  товарів і надання послуг, прийняття  на себе ризику виконання таких  вимог та інкасація цих вимог  (факторинг);

- купівля в  організацій і громадян та  продаж їм іноземної валюти;

- купівля і  продаж у держави та за кордоном  дорогоцінних металів, природного  дорогоцінного каміння, а також  виробів з нього;

- довірчі операції (залучення і розміщення коштів, управління цінними паперами та ін.) за дорученням клієнтів;

- надання консультаційних  послуг, пов’язаних з банківською  діяльністю.

Комерційні  банки зобов’язані виконувати операції за касовим виконанням бюджету за дорученням центрального банку. Їм забороняється вести діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також проводити всі види страхування[23, c. 337-338].

Державні заходи стабілізації грошового ринку в  перехідній економіці України мають  поєднувати довгострокове, стабілізаційне, а також тактичне або короткострокове регулювання. Стабілізаційне регулювання виходить за сферу компетенції НБУ і може реалізовуватися у складі урядових програм та має узгоджуватися із заходами бюджетно-фіскальної та валютно-курсової політики.

Ринкові методи регулювання грошового ринку в перехідній економіці України представлені такими інструментами: визначення норм обов'язкових резервів, процентна політика, операції на відкритому ринку, політика рефінансування комерційних банків. Проте, більшість ринкових методів та інструментів регулювання грошового ринку застосовуються в обмеженому або деформованому вигляді порівняно з можливостями їх використання в сучасних ринкових економіках.

Така обмежена або низька ефективність державного регулювання грошового ринку обумовлена недостатнім розвитком ринкового середовища, низьким рівнем монетизації економіки, що не забезпечує адекватну реакцію на заходи грошово-кредитної політики. В широкому розумінні ефективність регулювання грошового ринку пов'язана з можливістю досягнення певних цільових орієнтирів: розміру процентних ставок, параметрів грошової маси, грошових агрегатів та обмінного валютного курсу. В міру відхилення отриманих результатів від цільового орієнтиру регулювання грошового ринку можна визнати низько ефективним або неефективним[12, c. 47-48].

Низька ефективність процентної політики НБУ пов'язана  з неспроможністю зміни облікової  ставки впливати на динаміку кредитних  операцій комерційних банків і стимулювати  економічну активність. В сучасних умовах ринкової трансформації найбільш суттєвий дефект регулювання грошового ринку пов'язаний з відсутністю достатньої кореляції між зміною пропозиції грошей та динамікою цін.

В умовах довгострокової політики НБУ на ревальвацією української  гривні зростає значення ефективності валютно-курсової політики, яка пов'язана із забезпеченням цінової стабільності. Актуальною є розробка довгострокової програми забезпечення стабільності грошового ринку та збереження реальної купівельної спроможності національних грошей.

Грошовий ринок - це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар. Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загальним закономірностям функціонування ринку взагалі.

Сучасні проблеми розвитку грошового ринку в Україні  переходять з площини інституційного становлення, пов'язаного з розвитком  ринкового середовища, яке поступово  стає все більш чутливим та прогнозованим для впливу ринкових методів регулювання в площину ринкового регулювання[15, c.88].

ВИСНОВОК

 

В роботі було проведено  аналіз сучасних тенденцій у формуванні грошового обігу в Україні  та особливостей функціонування сучасних грошових форм.

 Готівкова гривня  використовується як засіб обігу  та платіжний засіб. Вона не  використовується як засіб нагромадження  скарбів і не виконує функцію  світових грошей. Не завжди готівкова  гривня виконує функції міри  вартості. Вартість багатьох товарів тривалого користування, насамперед нерухомості, учасники ринку вимірюють іншим грошовим знаком — доларом США. Готівковий долар США використовується населенням України як засіб нагромадження скарбів. Навпаки, готівкова гривня є в основному засобом обігу.

Відносини безготівкової  національної валюти України та безготівкового долара США завдяки валютному  регулюванню набули форму подвійної  валюти. Такі самі відносини пов’язують готівкову гривню і готівковий долар  США.

Дослідивши особливості  функціонування грошового ринку України та проаналізувавши його основні показники, можна зробити настати висновки:

1. Грошовим ринком звичайно називають особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар. Специфіка грошей як абсолютно ліквідного товару зумовлює істотну специфіку їх переміщення між суб'єктами грошового ринку - а також усіх інструментів та самого механізму функціонування цього ринку.

2. Для вивчення механізму функціонування грошового ринку важливе значення має також його структуризація. Вичленення окремих сегментів ринку можна здійснити за кількома критеріями:

- за видами інструментів, що застосовуються для переміщення  грошей від продавців до покупців;

- за інституційними ознаками грошових потоків;

- за економічним призначенням  грошових коштів, що купуються  на ринку.

3. За першим критерієм у грошовому ринку можна виділити три сегменти: ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів, валютний ринок.

За інституційними ознаками грошових потоків можна виділити такі сектори грошового ринку: фондовий ринок; ринок банківських кредитів; ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ.

За третім критерієм - економічним призначенням купівлі  грошей - грошовий ринок поділяють  на два сектори: ринок грошей; ринок  капіталів.

4. Сьогодні в Україні налічується майже 17 мільйонів акціонерів у 35 тисячах акціонерних товариств, більшість з яких потребують додаткових фінансових ресурсів для здійснення і розвитку своєї діяльності. Продовжується процес перерозподілу корпоративної власності, консолідації акцій в руках стратегічних інвесторів.

5. За станом на 01.01.2012 загальний обсяг випусків цінних паперів, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, становить (за попередніми даними) 109,13 млрд. грн. (з урахуванням скасувань). Загальний обсяг торгів на фондовому ринку України у 2012 році складав 202,96 млрд. гри., що на 94,35 млрд. грн. більше порівняно з 2011 роком.

6. Важливим фактором, який впливає на розвиток ринку цінних паперів, є створення умов для виконання угод з цінними паперами на організаційно оформленому ринку. Торгівля цінними паперами на організаційно оформленому ринку, підвищує інвестиційну привабливість емітента за рахунок забезпечення його ліквідності та прозорості.

7. У 2012 році відбулись наступні зміни у цьому секторі економіки:

- темп реального приросту ВВП набув рекордного значення, склавши 12,1%.

- індекс промислового  виробництва зріс на 12,5%;

- експорт товарів зріс  на 43%, а імпорт зріс на близько  30%;

- підвищився добробут  населення, а саме: реальна заробітна  плата одного працівника зросла на 23,8%;

- частка підприємств,  результатом діяльності яких  є прибуток, склала 66,3% від загальної  кількості підприємств. Частка  таких підприємств фінансовій  сфері становила 73,7%, у промисловості  - 60,7%.

8. Розглядаючи стан Українського фондового ринку стає очевидним ряд проблем, які стримують створення високоліквідного, відкритого, активного ринку капіталів. На вирішення цих проблем сконцентрована увага відповідних владних структур.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Закон України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 22.06. 2004 року N 1840-IV.
2. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 13.01. 2011 року  N 2927-VI.
3. Артус М. Гроші та кредит: Навчальний посібник/ Мирослав Артус,; Європейський ун-т. - К.: Вид-во Європейського університету, 2004. - 161 с.
4. Барановський О.В. «Ринок цінних паперів в Україні: стан, проблеми, перспективи». Вісник НБУ - 2007. - № 9. - С 20-24.
5. Бурмака М.О. «Регулювання фондового рину в Україні».   Фінанси України – 2008. - № 11. – С. 8-84.
6. Вдовиченко В.М. Особливості становлення та розвитку грошового ринку в перехідній економіці / Фінансовий ринок України. – 2010. – №4. – С. 5-10.
7. Гутов А.М., Колодій І.Є. Становлення грошових систем в умовах ринкових трансформацій / Вісник КНТЕУ. – 2010. – №4 – С. 105-111.
8. Гальчинський А. «Теорія грошей». - К Основи, 1998 - 415 с.
9. «Гроші та кредит».  За ред. М.І. Савлука. - К : КНЕУ, 2001.
10. «Гроші та кредит». Підручник  За ред. проф.. Б.С. Івасіва. - КНЕУ. – 1999
11. Денисенко М. Грошово-кредитна діяльність банків: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Микола Денисенко, Володимир Кабанов, Любов Худолій,; Європ. ун-т. - К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2006. - 338 с.
12. Дзюбик С. Основи економічної теорії: Навчальний посібник/ Степан Дзюбик, Ольга Ривак,. - К.: Знання , 2006. - 481 с.
13. Дорошенко І.В. Сучасні теоретичні концепції розвитку фінансових ринків капіталу / Економічна наука. – 2009. – №6. – С. 37-39.
14. Задоя А.О., Ткаченко І.П. «Структура та функції сучасного фінансового ринку».   Фінанси України. - 1999. - № 5.
15. Економічна теорія: Підручник/ В.М. Тарасевич, В.В. Білоцерківець, С.П. Горобець, О.В. Давидов та ін.; За ред. В.М. Тарасевича; М-во освіти і науки України, Нац. металургійна акад. України . - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 779 с.
16. Економічна теорія. Політекономія: Підручник / Віктор Базилевич, Віктор Попов, Катерина Базилевич, Надія Гражевська; За ред. В.Д. Базилевича. - 6-те вид., доп. і пе-рероб.. - К.: Знання-Прес, 2007. - 719 с.
17. Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України «Голос України». - 2005. - 31 жовт. – С. 8-10.
18. Корнєєв В.В. Глушенко С.В. «Цінні папери в системі фінансового ринку: «Фінансовий ринок та ринок цінних паперів». Операції з цінними паперами. -К..НДФІ, 1999.-68 с.
19. Косіша Н. «Гроші та грошова політика»: Навч. посіб. – К. , 2001 - 224 с
20. Мертенс А.В. «Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории». – К., Киевское инвестиционное агентство. - 1997 - 41 с.
21. «Місце та стан розвитку фондового ринку в економічному просторі України»   http://www.ssmsc.gov.ua,
22. «Підсумки роботи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом 2008 року». – Київ, 2008   http://www.ssmsc.gov.ua.
23. Політична економія: Навчальний посібник/ Костянтин Кривенко, Володимир Савчук, Олександр Бєляєв та ін.; За ред. Костянтина Кривенка,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 508 с.
24. Яковлев Ю. «Стан і перспективи фондового ринку України та вплив на нього приватизаційних  процесів».   http://www.ssmsc.gov.ua.
25. http://ukrstat.gov.ua
26. http://kmu.gov.uа