Логічні помилки в засобах масової інформації

Особливо часто спостерігається  вживання родового найменування замість  видового, і це не тільки позбавляє  мовлення точності, призводить до втрати тих конкретних відомостей, які утворюють  живу тканину розповіді, але й  надає стилю офіційного, інколи канцелярського забарвлення. Родові найменування нерідко створюють враження важливості висловлювання. Тому, як помітив колись письменник П. Нілін, "людина, яка бажає висловитись "більш некультурно", не зважується інколи назвати шапку шапкою, а піджак піджаком. І вимовляє замість цього суворі слова: головний убір або верхній одяг".

Спотворення змісту й абсурдність  висловлювання виникають в результаті невідповідності посилання й  наслідку, наприклад: «Швидкість розмноження шкідників залежить від того, наскільки вперто і планомірно проводиться з ними боротьба. Виходить, що чим більше борються зі шкідниками, тим швидше вони розмножуються». У цьому випадку слід було б написати не про розмноження шкідників, а про їх знищення, тоді думка була б сформульована правильно. «Швидкість знищення шкідників залежить від того, наскільки наполегливо і планомірно проводиться з ними боротьба»; «Наполеглива боротьба зі шкідниками веде до більш швидкого їх знищення»; «Щоб швидше знищити шкідників, необхідно вести з ними наполегливу і планомірну боротьбу».

С.І. Сметаніна у своїй роботі більш докладно досліджує поняття і розподіляє логічні правила операції з поняттями на дві частини: правила визначення і правила класифікації понять. Правила визначення понять, на думку С.І. Сметаніної, - це логічна операція, яка розкриває зміст поняття і виявляє його родові і видові ознаки, їх співвідношення. Наприклад: "Трансплантація гемопоетичних клітин (від "гемопоез" - кровотворення) є одним з методів (а інколи і єдиним шансом) в лікуванні хворих онкологічними, гематологічними і деякими спадковими захворюваннями". Журналіст називає видові і родові ознаки явища, щоб донести його суть до читача.7

Під час визначення поняття  необхідно дотримуватися таких  правил:

1. У визначенні не повинно  бути замкненого кола: "Авторська  правка - це правка, внесена автором". Думка ніби описала коло, але  не пішла вперед.

2. У визначенні повинно  бути враховано співвідношення  обсягу поняття і його ознак: "Усі ці якості (терпіння, працелюбність)  і складають основу майбутньої  професії Віри Олександрівни" (мова йде про вчителя музики). - Для вчителя музики перераховані  якості не є основними. Він  повинен мати слух, володіти технікою  гри і т.п.

3. Визначення не повинно  мати тільки негативні ознаки: "Рубрика - це заголовок, який  не набирається основним шрифтом". - Визначення виключило одну з  ознак, але не повідомило нічого  про обсяг поняття.

У правилах класифікації понять автор виділяє два пункти:

1. Не можна протиставляти  поняття, які в житті не протиставляються: "Ніна Григорівна Соколова  працює в кафе недавно, усього  рік, але спеціаліст гарний". - Необґрунтоване співставлення  стажу і рівня професійної  майстерності.

2. Неможна проводити класифікацію  за різними основами, компоненти  поділу повинні виключати один  одного: "Комедія поділяється  на комедію ситуацій, комедію  характерів, сльозливу комедію, комедію  ідей і комедію моралі". - Компоненти поділу не виключають один одного: комедія моралі може бути основана на комедії ситуацій.

Логічні помилки в мовленні не тільки породжують неясність висловлювання, спотворюють його зміст, але й  ведуть до абсурдності, комізму мовлення.

Пародійне звучання тих чи інших тверджень в таких випадках відкидає їх інформативну цінність. Наприклад, одна реклама, розхвалюючи пігулки  для тих, хто хоче схуднути, стверджує: «Фірма гарантує зменшення ваги на сто відсотків».

Або працюючи над рукописом статті "Фізкультура і здоров'я", редактор знаходить в ній роздум: « Страшна не старість, а дряхлість, тому краще померти молодим і здоровим. Так думає більшість». Абсурдність висловлювання в цьому випадку виникла через те, що автор не помітив заміни поняття, вживши слово померти, а треба було б написати: «Добре було б залишитися до кінця життя молодим і здоровим» або: « Зберегти б до глибокої старості бадьорість і здоров'я». Уважне ставлення до лексики, правильний вибір слова, вдумливий аналіз логічної сторони мови допоможуть автору і редактору уникнути подібних помилок.

У "Довіднику з правопису, вимови, літературному редагуванню", створеному групою авторів (Д.Е. Розенталь, Є.В. Джанджакова, Н.П. Кабанова) серед логічних помилок виділяються такі:

а) алогізм/співставлення  несумісних понять;

б) заміна понять;

в) нечітке розмежування конкретних і абстрактних понять;

г) невідповідність посилання  і наслідку.

Автори "Довідника" відзначають, що цілісність, стрункість логічної організації  тексту, виражені переходи від однієї частини до іншої допомагають  створити внутрішньо стрункий і завершений текст, під час цього цільність  тексту надає наявність головної думки. Розвиток її в тексті відбувається через розвиток мікротем; показником переходу від однієї мікротеми до іншої служить абзац, а поділ тексту на абзаци полегшить його сприйняття і розуміння.

Суперечливість висловлювань, порушення послідовності викладу, відсутність переходів від однієї частини до іншої, помилки у виборі засобів міжфразового зв'язку призводять до руйнування логічності тексту в цілому; усе це заважає тексту виконувати комунікативну функцію і утруднює процес спілкування.

У "Довіднику" виділяються  такі види логічних помилок (алогізмів):

1. Ствердження понять, які  виключають один одного. 

«Усім особливо сподобається дует баяністів Манюгіна, Кузьміна, Торопова».

2. Змішування плану викладу. 

«У сім'ї Тетяну Ларіну не розуміли. Вона часто сиділа біля вікна.» 

3. Змішування логічно  неоднорідних понять. 

«Скрізь, крім туристів, немає жодної живої душі». 

4. Неправильне встановлення  причинних зв'язків. 

«Відсутність спортивних майданчиків призводить до того, що дехто з підлітків псує стіни». 

5. Неправильний вибір  засобів зв'язку:

- Між частинами висловлювання;

- Між висловлюваннями. 

«Зараз в Москві 14 - 16 градусів, а в Санкт-Петербурзі теж 14 – 16»;

«Людство зможе уникнути ядерної війни. Але захист природи, допомога малорозвиненим державам все ж необхідна.» 

Логічність як спільна  комунікативна якість властива текстам  будь-яких функціональних стилів. Але  проявляється ця якість дуже специфічно - в залежності від конкретних умов комунікації. Вимоги, які пред'являються  мовленню з боку його логічності, особливо високі в науковому стилі, але  й при створенні текстів публіцистичного  стилю, які повинні виконувати інформативну і впливову функції, необхідно суворо дотримуватися законів логіки. Інакше задачі журналіста не будуть виконані.

Розділ 2. Логічні  помилки в засобах масової інформації: типологія, причини їх виникнення і способи усунення

У будь-якій газеті можна  побачити логічні помилки, як в центральних, так і в районних. Можливо, журналісти намагаються донести інформацію більш простою мовою, що й призводить до логічних помилок і втрачається  весь смисл тексту. У другому розділі ми виявили, проаналізували і намагались усунути логічні помилки в газеті "Євроленд", в журналах "Родина" ,"Шукаю роботу" та "Мистецтво для Вас" за березень 2013року.

 

2.1.1 Порушення  закону тотожності

 

«Дуже важливо, щоб соціальний працівник міг знайти з підлеглими спільну мову. Саме завдяки таким людям життя обездолених отримує новий пульс» («Шукаю роботу»).

У даній надфразовій єдності порушений закон тотожності - предмет в ході роздумів був замінений, що створило плутанину і складність у сприйнятті тексту.

«За даними відділу ЗАГС, за останні роки в районі збільшилась кількість розлучень. Причому розривають шлюб молоді сім'ї, з 1 - 3 річним шлюбним стажем. У чому ж секрет сімейного щастя?» ("Родина").

У даному прикладі виникає  порушення першого закону логіки - закону тотожності, виникає одна з  найбільших помилок - багатотемність. У результаті поняття тема розлучення плавно зливається з поняттям темою сімейне щастя.

2.1.2 Порушення  закону суперечностей

«Безперечно, погляд приковує нетканий гобелен Оксани Гнатюк. Вона за допомогою ниток зобразила емблеми суспільного об'єднання "Джерельце", а в центрі килима зіткана емблема нашого району». ("Мистецтво для Вас"). Гобелен за визначенням - "настінний килим з витканими вручну зображеннями, виткана картина". А нетканий гобелен - це фактична помилка. "Зіткала … нетканий". Порушення другого закону логіки викликало всю цю плутанину.

2.1.3 Порушення  закону виключення третього

«Хоч невелика, але добра підмога для молодої сім'ї». ("Родина"). Тут не дотриманий третій закон логіки - закон виключення третього. Висловлювання повинні бути дійсно суперечливими, тобто такими, між якими немає і не може бути третього поняття. Вони повинні виключати один одного. Невелике і добра не протилежні, і це той випадок, який легко співвідноситься з гумористичним: "Пенсія у мене добра, але маленька", адже відомо, що коли про пенсію говорять "добра", мають на увазі саме її достатній для життя розмір.

«Занепад спостерігався і в розвитку спорту» ("Родина"). Порушення закону виключення третього. Або занепад в спорті, або розвиток спорту.

2.1.4 Порушення  закону достатньої підстави

«Бажати добра в розумовій праці - це значить розуміти всі сильні і слабкі сторони дитини…» ("Родина"). Порушення закону достатньої підстави викликано відсутністю причинно-наслідкових зв'язків між змістом першого і другого речень. У першому реченні - заміна понять. «Бажати добра дитині, привчаючи її до розумової праці, значить - давати їй посильні завдання, враховуючи усі її сильні і слабкі сторони».

 

«…Багато різних битв відбулося на землі, і все вони доводять, що не обов'язково війною, а в межах розуму можна домовитися з будь-яких питань». Це порушення закону достатньої підстави. Протилежні поняття - війна і мир, а не війна і розум, крім того, війни як раз доводять, що не знайшовши мирного рішення проблеми, держави вступають у війну. Відповідно: « …багато різних битв відбулося на землі, і всі вони доводять, що війна - не краще вирішення проблем, завжди слід намагатися вести мирні переговори з будь-яких питань». У реченнях є і стилістична помилка - є стійкий вираз "в межах розумного", мабуть, автор хотів використати саме його. Вираз "в межах розуму" в українській мові немає.

2.2 Вторинні логічні  помилки

2.2.1 Логічний стрибок

«На уроці були присутніми бібліотекар, а також Олександра Петрівна Чубачкіна та Лідія Петрівна Соколова». ("Євроленд"). Зв'язка а також говорить про те, що ряд повинен бути продовжений найменуваннями присутніх за професією, а не за іменами й іменами по батькові. Тут присутній так званий логічний стрибок, на думку О.М. Беззубова, - дуже велика помилка.

«Людський потік через наш двір перекрити навряд чи можливо. А як хочеться, щоб він був прикрасою і школи, і міста. ("Євроленд"). У першому реченні підмет - потік, саме про людський потік йде мова; друге речення повинне розвивати головну думку, тому речення «А як хочеться, щоб він був прикрасою і школи, і міста» - за правилами створення тексту стосується підмета першого речення, тобто до людського потоку. Хоча не людський потік, на думку автора, повинен слугувати прикрасою і школи, і міста. Мабуть, це стосується шкільного подвір'я. Цю помилку можна розглядати як логічний стрибок, точніше думку журналіста можна було виразити так: «Як хочеться, щоб шкільне подвір'я було прикрасою і школи, і міста!. Але якщо перекрити людський потік, який проходить через нього, навряд чи можливо, слід прокласти зручні тротуари і саджати квіти на вільній території.»

«Крім обладнання кабінетів, виріс дух творчості як у дітей, так і в дорослих, виріс інтерес до дослідницької роботи, участі в різних конкурсах районного і республіканського рівнів.» ("Мистецтво для Вас"). Логічний стрибок, викликаний співставленням несумісних предметів: обладнанням кабінетів і духом творчості.

2.2.2 Заміна понять

«На класних годинах обговорювались проблеми "братів наших менших"». («Євроленд»). Проблема - це складне питання, яке вимагає розв'язання . Заміна поняття: проблеми стоять не перед "братами нашими меншими" - тваринами, а перед людьми, тому не можна обговорювати "проблеми тварин", можна обговорювати проблеми їх виживання, збереження та ін.

«Для того щоб влаштуватися на роботу, необхідний перелік документів: довідка…» . ("Шукаю роботу"). Звісно, необхідний не перелік документів, а документи, які є в перелікові. У результаті неправильного слововживання відбулася підміна понять. Правильніше було б: «Для того щоб влаштуватися на роботу, необхідні такі документи: довідка…».

2.2.3 Амфіболія

«Призначені відповідальні за роботу з дітьми з неблагополучних сімей, в обов'язки яких входить забезпечення їх зайнятості. ("Євроленд"). Важко зрозуміти, в чиї обов'язки (дітей з неблагополучних сімей чи відповідальних?) входить забезпечення зайнятості, і чиєї саме зайнятості. Краще було б написати: «Призначені відповідальні за роботу з дітьми з неблагополучних сімей. В обов'язки відповідальних входить забезпечення зайнятості цих дітей».

«Приймаємо заявки на лікування від керівників господарств». ("Шукаю роботу"). Амфіболія: поєднання "лікування від" (чого?) вимагає назви захворювання. В результаті виходить, що приймаються заявки на лікування від керівників господарств, як від захворювання. Точніше було б: «Приймаємо заявки від керівників господарств на лікування працівників від алкоголізму».