Літературно-художні видання в українському сегменті Інтернету

Всі інші новинні портали звертаються до теми літератури лише епізодично [18].

 

8. Створення самостійних літературних сайтів, порталів та електронних видань («Молода література», «Проба пера», «Інша література», віртуальний «Музей Лесі Українки в Ялті», «ЛітАкцент», «Літературна Україна», «Літературний ярмарок», «Анумо знову віршувать!», «Точка літературного кипіння», «Новый современник», «Національна Спілка Письменників України»).

Вебсайт — сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і навігаційно (віртуальний «Музей Лесі Українки в Ялті»).

Вебпортал - це дуже великий веб-ресурс, який надає вичерпну інформацію з певної тематики. Портали схожі на тематичні сайти, але додатково містять засоби взаємодії з користувачами і дозволяють користувачам спілкуватися в рамках порталу (форуми, чати) - це середовище існування користувача («Сумно?»).

Інтернет-видання - регулярно оновлюваний сайт, який ставить своїм завданням виконувати функцію засобу масової інформації і користується певною популярністю і авторитетом («ЛітАкцент») [8].

 

9. Створення інтернет-версій сучасних паперових альманахів, газет та журналів («Дикое поле», «Друг читача», «Українська літературна газета», «Нова проза», «Слово і час»), перехід старих видань до електронного формату («Вітчизна», «Всесвіт»).

Багато звичайних („офлайнових“) газет і журналів мають свої представництва в інтернеті. Найчастіше вони викладають там матеріали своїх випусків, що адаптовані для читання з монітору, побудовані у формі гіпертексту та мають своїми складовими мультимедіа.

Навіть деякі видання з багатою історією зрештою створюють свої електронні прототипи. Наприклад, журнал «Вітчизна» [11], що виходить з 1933 року, у 2004 році створив власний сайт, а журнал «Всесвіт» [12], що видається з 1925 року, створив свою інтернет-версію у 2005 році. Сайти цих видань містять зміст номерів за останні роки, умови передплати, контакти, невеличку історичну довідку. Електронна версія «Всесвіту» містить також рубрики «Новини», «Світ про «Всесвіт», «Старі обкладинки», «Полеміка: дискусія на снігу» та «N o t a  B e n e !» (збірка найцікавіших матеріалів з різних чисел «Всесвіту»), а також інформацію про журнал англійською мовою.

 

У підсумку огляду типів літературно-художніх сайтів в українському сегменті Інтернету можна зробити наступні висновки:

1. З точки зору типології важко відокремити вебмедіа-ресурс від веб-ресурсу.
2. Види літературно-художніх книжкових видань не співпадають з видами літературно-художніх інтернет-видань.
3. До літературного процесу в українському сегменті Інтернету відносяться: онлайн-бібліотеки, форуми з літературною тематикою, літературні блоги, сайти видавництв, веб-сервіси літературного спрямування, персональні сторінки письменників, літературні сторінки на новинних та культурних сайтах, електронні видання, онлайн-версії паперових видань. Але з точки зору вирішення завдань, властивих друкованим засобам масової інформації, літературно-художні ресурси україномовного сегменту Інтернету можна поділити на власне електронні портали та на он-лайнові версії паперових видань.

 

 

 

 

 

3. Особливості  форми та змісту літературних  видань українського сегменту  Інтернету

 

Літературні ресурси Інтернету можна поділити на електронні портали та на он-лайнові версії паперових видань. Для аналізу ми вирішили взяти зразки найавторитетніших видань обох типів. Щоб визначити якість видань, ми скористалися технологіями: Google Pagerank та Індекс цитування «Яндекса».

 

Google Pagerank (іноді просто PR) - алгоритм розрахунку авторитетності сторінки, що використовується пошуковою системою Google. PageRank - це кількісна величина, що характеризує «важливість» та авторитетність сторінки в Google. Чим більше посилань на сторінку, тим вона авторитетніша. Крім того, «вага» сторінки А визначається вагою посилання, переданою сторінкою B. Таким чином, PageRank - це метод обчислення ваги сторінки шляхом підрахунку важливості посилань на неї. PageRank є одним з допоміжних факторів при ранжируванні сайтів у результатах пошуку.  Це дуже важливий спосіб визначення рейтингу сайту в результатах пошуку Google. Google використовує показник PageRank, знайдений по запиті сторінок, щоб визначити порядок видачі цих сторінок відвідувачеві в результатах пошуку. 

 

Індекс цитування (або ІЦ, CY) - показник пошукової системи, що обчислюється на основі числа посилань на даний ресурс з інших ресурсів мережі Інтернет. У простому різновиді ІЦ враховується тільки кількість посилань на ресурс. ІЦ оцінює популярність того або іншого ресурсу, тобто деяке абсолютне значення важливості сайту. У російськомовному та україномовному сегменті Інтернету найбільшою популярністю користується ІЦ «Яндекса» [53].

Проаналізувавши показники чотирнадцяти найбільш відомих сайтів, ми збудували рейтинги літературних онлайн-видань та електронних версій паперових літературних видань (з шістьох пунктів кожен).

 

Розрахунок популярності літературних онлайн-видань

№	Назва видання	Електронна адреса видання	PR	CY
1	«Друг читача» [15]	http://vsiknygy.net.ua/	70	5
2	«Молода література» [30]	http://literatura.org.ua/	30	4
3	«Інша література» [19]	http://www.inlit.com.ua/	60	3
4	«Новый современник» [34]	http://litkonkurs.org.ua/	20	3
5	«Літературний ярмарок» [26]	http://www.lit-jarmarok.in.ua/	<10	3
6	«Проба пера» [38]	http://probapera.org/	10	2

 

Розрахунок популярності електронних версій паперових літературних видань

№	Назва видання	Електронна адреса видання	PR	CY
1	«Всесвіт» [12]	http://www.vsesvit-journal.com/	50	5
2	«Слово і час» [44]	http://slovoichas.in.ua/	10	5
3	«Дикое поле» [14]	http://www.dikoepole.org/	60	4
4	«Вітчизна» [11]	http://vitchyzna.ukrlife.org/	30	4
5	«Українська літературна газета» [47]	http://www.litgazeta.com.ua/	20	4
6	«Нова проза» [33]	http://www.novaproza.com.ua/	<10	3

 

Підсумувавши дані, можна зробити висновки:

 

1. Популярність літературно-художніх видань українського сегменту Інтернету невисока і значно нижча за популярність видань інших типів.

 Для порівняння: Індекс  цитування культурних видань  з літературними сторінками  «АртВертеп» (http://artvertep.com/) та «Сумно?» (http://sumno.com/) складає 400 та 325, інформаційного агентства «УНІАН» (http://www.unian.net/) – 4100, а його показник PageRank – 6. Індекс цитування літературно-художніх видань становить лише до 70, а PageRank – до 5.

Сумне становище сайту «Національна Спілка Письменників України» (http://nspu.org.ua/frontpage), який ми не включили до рейтингу, бо він не є виданням, але заслуговує уваги як сайт головної літературної спілки країни. Він мав би віддзеркалювати основні тенденції літературного вебжиття та взагалі бути обличчям спілки в Інтернеті, але цих своїх функцій не виконує. Змістовна частина сайту дуже мала, погано оформлена, недороблена, рідко оновлюється. Індекс цитування  сайту «Національна Спілка Письменників України» менше 10, а показник PageRank складає 1.

2. Онлайн-версії паперових видань користуються більшим авторитетом, ніж самостійні інтернет-видання.
3. Найвідомішим суто електронним виданням є «Друг читача», а найвідомішим електронним варіантом паперового журналу – «Всесвіт».

 

Літературно-художні видання в Інтернеті сполучають у собі і змістовні ознаки класичного видання, і ознаки вебсайту (втілення мультимедійності, інтерактивності, гіпертекстуальності). Цей фактор треба враховувати. Тому при виявленні особливостей форми та змісту літературних видань українського сегменту Інтернету ми будемо керуватися класичною схемою аналізу сайту, але з поправкою на медійне направлення вебсторінок та специфічність літературної тематики.

 

Оціночні фактори методики аналізу сайту:

1. Цільове призначення проекту;
2. Концепція видання;
3. Якість контенту: інформативність, доступність, структура викладу, літературна грамотність і стиль;
4. Структура і навігація;
5. Художній образ: компоновка і верстка, ілюстрування і графічне оформлення, загальне сприйняття;
6. Юзабіліті - комплексна оцінка (загальна оцінка комфортності) [5].

 

Цільове призначення проекту

 

Призначення сайту – це розуміння початкового задуму конструктора ресурсу.

 

Контрольне запитання для аналізу сайту за критерієм призначення проекту абсолютно тривіальне, так як виглядає в образі очікуваних формулювань: «для чого призначений сайт?» (Або «яка мета створення сайту?»). Проте, хоча зазначені питання і є найпершими, які розглядаються в процесі аналізу сайту, нітрохи не менш важливим загальним (комплексним) контрольним питанням є ось таке: чи здатний ресурс виконувати поставлені завдання?

 

Призначення проекту є критерієм оцінки, дуже важливим з точки зору підходу до методики аналізу онлайн-видання. Всі інші фактори, без будь-якого виключення (тематичний зміст, художній образ та ін.) по відношенню до нього хай і не другорядні, але розглядатися повинні тільки після оцінки призначення проекту[54].

 

Оскільки взяті нами для аналізу електронні ресурси «Друг читача» та «Всесвіт» є онлайн-виданнями, то для виокремлення їх цільового призначення варто дати визначення цільовому призначенню видання взагалі. Соціально-функціональне призначення видання, або функціонально-цільове призначення видання, або цільове призначення видання, - одна з найістотніших ознак, що визначають вид видання - заради якої соціальної мети воно випускається, якій соціальній функції головним чином буде служити: навчанню учнів (навчальне видання) , вдосконаленню виробництва та суспільної практики (виробничо-практичне видання), розвитку науки (наукове видання), розповсюдженню серед неспеціалістів наукових знань і досягнень (науково-популярне видання), художньому освоєнню світу та людини (літературно-художнє видання), інформації про документи (інформаційне видання), швидкому орієнтуванню в найрізноманітніших відомостях і отриманню довідок про них (довідкове видання), введенню нормативів (нормативне видання), рекламі (рекламне видання) та ін. [29]. Виходячи з цього визначення, можна сказати, що цільове призначення видань «Друг читача» та «Всесвіт» полягає у художньому освоєнні світу та людини.

 

Формулювання цільового призначення літературно-художніх видань ми можемо  побачити і у самому визначенні літературно-художнього видання:

 

  Літературно-художнє видання - це видання, що містить твір (один або декілька) художньої літератури. У творі художньої літератури засобом пізнання і відображення дійсності є художнє слово.

 

Літературно-художні видання покликані забезпечувати ознайомлення суспільства зі змістом творів художньої літератури, сприяти формуванню естетичного смаку, моральних принципів, високих моральних якостей, сприяти відпочинку. Читацьке призначення цих видань дуже широко.

 

Видання художньої літератури поділяються на три підтипи:

• наукове
• науково-масове
• масове.

 

Масове видання художньої літератури покликане задовольняти запити найширших кіл читачів, знайомити їх з найбільш значними художніми творами письменників-класиків і сучасних письменників [29].

 

Цільове призначення видань «Друг читача» і «Всесвіт» також визначається їх медійним напрямком і може бути сформульовано у вигляді переліку головних функцій ЗМІ:

1. інформаційна функція;

2. освітня функція;

3. функція соціалізації;

4. функція критики і  контролю;

5. мобілізаційна функція;

6. оперативна функція [25].

 

Інформаційна функція літературно-художніх видань полягає у отриманні і розповсюдженні відомостей про найбільш важливі літературні події. Освітня функція – донесення знань про художні твори та письменників. Функція соціалізації – засвоєння людиною культурних норм, цінностей, зразків поведінки дозволяє їй адаптуватися до соціальної дійсності. Функція критики і контролю реалізується в літературно-художніх виданнях своєрідно. Якщо в інформаційних та аналітичних виданнях ця функція реалізується через юридичну та моральну оцінку подій і осіб, то в літературних оцінці підлягають художні твори, літературні заходи. Мобілізаційна функція проявляється у спонуканні людей до якихось дій або бездіяльності. Оперативна функція – обслуговування виданням інтересів певних літературних угрупувань. Можна сказати, що цільове призначення літературно-художніх видань українського сегменту Інтернету полягає у виконанні усіх наведених вище функцій. Але основна мета створення сайтів «Друг читача» [15] та «Всесвіт» [12] - інформування та освіта читача.

 

Концепція видання