Новини в Інтернет та друкованих виданнях: порівняльний аспект

Якщо вище названі властивості  преси належать до переваг, то дві  наступні характеристики друкованих ЗМІ  відносяться до вад:

1. Дискретність (перерваність) потоку інформації. На відміну від Інтернету, радіомовлення і телебачення, д цей потік безперервний. У цьому відношенні преса не встигає за новинами, вона не може синхронно повідомляти їх, вона змушена подавати інформацію порціями. Навіть щоденна газета через це відстає в оперативності від інших видів засобів масової інформації;
2. Преса доступна лише освіченій людині, більше того, потребу в ній відчувають особи з розвинутими навичками читання.

На сторінках друкованих видань, в залежності від їх типу, представлені такі жанрі журналістики:

1. Інформаційні (замітка, кореспонденція, репортаж, інтерв’ю, коментар, звіт, опитування, питання – відповідь, порада, прес – реліз, некролог);
2. Аналітичні (аналітична кореспонденція, аналітичне інтерв’ю, бесіда, круглий стіл. Коментар, анкета, моніторинг, рейтинг, рецензія. Стаття, журналістське розслідування, огляд, прогноз, версія, експеримент, лист, сповідь, рекомендація);
3. Художньо – публіцистичні (нарис, фейлетон, памфлет, пародія. Сатиричний коментар. Життєва історія, легенда, епітафія, анекдот, жарт, гра).

На відміну від Інтернету, де також присутні дані жанри, в газеті вони гірше переносять читача на місце  подій. Максимум, який може собі дозволити  друковане видання – це фото. Тому, щоб читач опинився на місці  подій. Яскраво показати навколишнє середовище, намалювати в уяві читача образ респондента, журналіст може покластися лише на свої описові здібності.

На сторінках друкованих видань публікуються подієві новини. Подієва новини є описом події, явища  дійсності. При цьому, до уваги береться максимальна актуальність, сенсаційність. Унікальність, оперативність та лаконічність текстового оформлення. Подієвість –  ключова характеристика новинного  повідомлення, яка залежить від того, як будується та організується текст, як передається значущість події, яка  стала предметом зображення, які  засоби та методи відображення події.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА НОВИННИХ МАТЕРІАЛІВ НА ПРИКЛАДІ ВИДАНЬ «УКРАЇНСЬКА  ПРАВДА» ТА «ДОНЕЦКИЕ НОВОСТИ»

1.2. Характеристика новинних  матеріалів онлайнового видання  «Українська правда» 

Основні правила подання новинної інформації: оперативність, правдивість, релевантність, достовірність новизна — актуальні як для друковані ЗМІ, так і для Інтернет - видань. Але останні, мають ряд принципово відмінних рис, які впливають на існування новин в Інтернет просторі.

На основі онлайнового видання  “Українська правда” проаналізуємо  характерні риси і відмінності новин, які публікуються в мережі.

Насамперед, поява онлайнових ЗМІ  спричинила зростання ролі оперативності  новин, як однієї з основних вимог  до подання інформації.

Щодня, на сайті газети “Українська  правда” з'являється близько 40 новин. Стрічка новин на сайті оновлюється 3-4 рази на годину в робочі дні тижня, а у вихідні — кожну годину публікується 1-2 новини.

Першою та найбільшою перевагою  онлайнових видань – є їх оперативність. Друковане видання не може конкурувати  з мережевим у швидкості подання  новин.

Часто, повідомлення на сайті  «Української правди» з’являються одразу ж після події, або під час її розвитку. Так. Наприклад, під час терактів у Дніпропетровську 27 квітня 2012 року на сайті було опубліковано таку інформацію: «У Дніпропетровську близько 11:40 на трамвайній зупинці, напроти Оперного театру, вибухнула урна. На місце події прибули співробітники МНС, міліції й "швидкої" допомоги, передає 34 канал."Вибуховий пристрій був закладений або в трамвай, або в урну, оскільки її рознесло в різні сторони. Вся зупинка ушкоджена. У трамваї вибиті шибки", - зазначив очевидець, слова якого наводить ІА " МІСТ-ДНІПРО". О 12:45 на проспекті К.Маркса пролунав  третій вибух. За інформацією "Днепропетровск. Комментарии" він відбувся в районі "Родіни" чутний голосний вибух осторонь парку Глоби, постраждали двоє людей, зазначають у МНС. Близько 13.00  у центральній частині Дніпропетровська поряд із місцем першого вибуху стався четвертий вибух. Станом на 14:30 Міністерство надзвичайних ситуацій повідомило про 27 травмованих в результаті чотирьох терактів.» [40]

Інформація оновлювалася кожну годину, додавалися подробиці, відео та фотоматеріали.

Ще однією з переваг  Інтернет – новин, є можливість редагування  новин. Щоб не друкувати декілька майже однакових повідомлень, журналісти лише додають нову інформацію до вже  надрукованого повідомлення.

Або добре ілюструє оперативність  видань наступна публікація за травень 2012 року: «У Нью-Йорку скасували рейс компанії Аеросвіт №2vv132. Про це повідомили Українській правді пасажири рейсу. "Спочатку його кілька разів затримували, а тепер сказали, що з технічних причин (зламався літак) його просто скасували. Людям взагалі нічого не надали ні харчування, ні готелю, але сказали, що вони мають десь перебути день", - розповів очевидець. Повний літак людей наразі взагалі не знають, що робити. Серед пасажирів опинився також депутат Володимир Ар'єв.  Зараз пасажири зустрічаються з представником "Аеросвіту». [42]

За допомогою коментарів постраждалих, редакція «Української правди» змогла одразу після події  повідомити про неї читачів.

Велика кількість новинних матеріалів дає читачам право вибору. Тобто користувач сайту може отримати набагато більше інформації, ніж налають традиційні друковані видання. З широкого вибору матеріалів, читач може обрати той, який його найбільше цікавить, при цьому йому не доведеться переглядати весь випуск, як у випадку з друкованим виданням.

Крім того, гіпертекстова організація  матеріалів дає йому змогу отримати максимально повну картину події  – за гіперпосиланнями він може перейти на інші сторінки видання  з публікаціями на ту саму тему або  навіть звернутися до новин інших  Інтернет-ЗМІ, щоб дізнатися деталі й подробиці або ознайомитися з іншою точкою зору.

Заголовки найбільш важливих новин виділено жирним шрифтом, червоним кольором або великими буквами –  це максимально спрощує користувачеві  процес відбору й читання інформації в онлайновому виданні, оскільки подібна “ієрархія” новин допомагає  читачу одразу зорієнтуватися у великій  кількості матеріалів. Різноманітні засоби привернення уваги актуальні й у тому розумінні, що користувач Інтернет-видання не читає, а “сканує” сторінку, обираючи тексти для прочитання: «Влада збільшила разову допомогу учасникам війни лише на 10 гривень», [16] «У день Перемоги обмежать рух транспорту у центрі», [39] «Янукович хоче шукати шляхи до порозуміння», [48] «Бостонського терориста поховали незважаючи на протести», [15] «Голова сільради напав на міліціонера через п'яного знайомого ». [20]

Інтернет - новини мають своєрідну структуру та специфічні особливості, що відрізняють їх від новин в традиційних засобах масової інформації. Насамперед, це виняткове значенні заголовків, їх поліфункціональність та інформаційна насиченість. Саме заголовками, Інтернет - видання привертає увагу читача до свого сайту.

Функції заголовків:

1. Виступають посиланням на матеріал (основний текст повідомлення в онлайнових виданнях знаходиться на іншій сторінці, тобто окремо від заголовка: для того, щоб прочитати увесь текст повідомлення треба перейти за гіперпосиланням на іншу сторінку в мережі. Це також дає можливість вибіркового або відкладеного читання. Користувач може зробити закладинку з матеріалом, який його зацікавив, і прочитати або перечитати у будь-який час);
2. Виступають самостійним жорстким інформаційним повідомленням;
3. Привертають увагу читача та зупиняють його на окремій новині (часто лише через один гучний або цікавий заголовок читачі зупиняють свою увагу на тому чи іншому матеріалі)

Заголовки новин у виданні “Українська  правда” розташовані у хронологічному порядку, із зазначенням дати і часу опублікування. Якщо виникає необхідність переробити вже опубліковані новини, поруч із заголовком з’являється маркер “оновлено” або “доповнено” із зазначенням часу, при цьому новина залишається на тому самому місці в списку, де була й до того. Таким чином, найсвіжіші новини читач може побачити у верхньому лівому куті сторінки, одразу після назви видання та тематичних рубрик. Найбільш актуальну інформацію останніх декількох днів виділено в окремий підрозділ “Картина дня”, і тут поруч із заголовками розміщено також фотографії й кількість читацьких коментарів.

Таке розташування стрічки новин  зумовлено специфікою сприйняття інформації читачами: екран завеликий, щоб одним  поглядом повністю охопити всю сторінку. Тоді читач, спрямовує всю свою увагу  у лівий верхній куток, де і  розміщується найголовніша і найсвіжіша новинна інформація на сайті.

У новинних матеріалів, які  розміщують на сайті “Української правди” переважають інформаційні заголовки: «Лавринович відверто назвав ЄДАПС корупціонерами», [25] «Тігіпко виторгував собі місце заступника голови "регіоналів"», [38] «Заступник губернатора ледь не загинув, поспішаючи на нараду», [23] «На знімальну групу ICTV напали за неправильні питання, [29] «Перельоти на Євро – 2012 подорожчають на 20 відсотків», [31] «Під Києвом обстріляли авто банкіра. Є поранені». [32]

Онлайнове видання “Українська  правда” позиціонує себе як аналітичний  журнал, тому більшість метріалів, які  опубліковано на сайті - в аналітичному жанрі. Тому, навіть, інформаційні матеріали  мають у своєму складі аналітичні елементи. Для матеріалів до стрічки  новин, журналісти часто використовують проблемні заголовки, щоб акцентувати  увагу читачів на невизанечонсті питання, на важливості події для  суспільного життя: «Фейсбук, протести і революція: що далі?», [45] «Чому опозиція здала ТВi?», [47]«Батько прокуроа із Запоріжжя підстрелив двох хлопців?»,[14] «Литвин заявив, що мовну обіцянку Янокувича неможливо виконати»,[26] «Медведєв попереджає: Або Митний союз, або складності»,[27] «Янукович зізнався, що Євро – 2012 ще довго не окупиться»,[49] «Парламент відмовився збільшити прожитковий мінімум».[30]

Заголовки в мережевих ЗМІ, взагалі, більш сенсаційніші та інтригуючі: «Польського міністра звинуватили у розтраті через Євро-2012 і Мадонну»,[33] «Тігіпко: я дорослий хлопець, не буду лягати»,[38] «Син Герман пропонував журналісту хабар»,[37] «Власенко: Тимошенко дадуть другий строк до 15 травня». Як правило, текст подальшої публікації не відповідає заголовку.

Головний редактор видання “Українська  правда” О. Притула так пояснює  необхідність використання рекламно-інтригуючих  і сенсаційних заголовків: “У газеті увесь текст – перед вами, ви можете просто зачепити оком знайоме  й актуальне для вас слово  і прочитаєте статтю. А ось у  нас другого шансу не існує  – ви або клікнете на матеріал, якщо заголовок здається вам достатньо цікавим, або ж оминете матеріал своєю увагою. І ми втратимо читача”. [12]

Але, слід зазначити, що відсток інтригуючих  та сенсаційних заголовків дуже маленький, порівняно з описовими та інформаційними.

Інформаційні матеріали на сайти  «Української правди» мають типову структуру, а тому побудовані за принципом  перевернутої піраміди: спочатку найголовніша інформація, а вже потім розширена  інформація та деталі.

Ще однією відмінною рисою Інтернет – новин є наявність гіперпосилань. Як ми вже зазначали, повний текст  новини в онлайнових виданнях розміщено  окремо від заголовка. Останній –  є гіперпосиланням, натиснувши на який можна перейти до повної новини. На сайті Української правди»  наявні гіперпосилання, які відсилають від заголовка до повного тексту, а також внутрішньо текстові посилання. Вони переносять читача до архівних матеріалів, або до схожих матеріалів інших видань. Це дає можливість читачеві ознайомитися з більшою кількістю інформації та розширити свої знання з обраної  теми, спрощує пошукову роботу користувача  Інтернет – видання.

Не всі новини, які публікуються на сайті видання «Українська  правда» мають оригінальний контент. Деякі новинні повідомлення –  це передруки з сайту першоджерела. При цьому, текст повідомлення, частіше  за все, друкується без суттєвих змін. Інколи, змінюється заголовок, щоб він  відповідав стилю видання. Звичайно, в кінці кожного матеріалу  є посилання на оригінал.  Наявність  посилань на першоджерело та можливість гіпертекстового зв’язку з ним  свідчить про професійність журналістів  видання.

Наприклад, новина, яка була розміщені  у стрічці новин від 9 травня 2013 року під заголовком «У фіналі Кубку України зіграють «Шахтар» і «Чорноморець»[43] одразу ж відправляє читача на сайт першоджерело, а саме www.champion.com.ua. Тобто, на сайті «Української правди» розміщено лише коротку інформацію про те, які команди братимуть участь у фіналі футбольного чемпіонату. Натиснувши ж на заголовок, користувач переходить на сторінку іншого сайту і може ознайомитися з детальнішою інформацією.

Ще однією з головних ознак Інтернет – журналістики є інтерактивність, діалогічність, тобто наявність  розвинутого зв’язку між автором  публікацій та їх читачами.