Проект організації території СТОВ «Нива» Звенигородського району Черкаської області

Учасниками  ТОВ можуть бути будь-які фізичні  особи, що не обмежені законом у дієздатності, а також юридичні особи.

 

Засновниками  ТОВ є особи, які мають намір  створити товариство і з цією метою  вчиняють передбачені законом необхідні  дії. Особи, що стануть засновниками майбутнього товариства, визначаються на загальних зборах членів КСП при прийнятті рішення про реорганізацію.

ТОВ створюють  як правило, при наявності відносно малочисленої (близько 10-20 осіб) групи  власників, для якої характерна певна  єдність інтересів.

Учасники  товариства, так само як і засновники, беруть участь у формуванні майна товариства шляхом внесення чи викупу частки статутного фонду.

Відокремленість майна товариства від майна його учасників зумовлює закріплення  в законодавстві заборони звертати стягнення на майно ТОВ за зобов’язаннями учасника. У разі недостатності майна учасника для закриття його боргів, кредитори можуть вимагати виділення частки учасника боржника та її оплати у грошовій або майновій формі – з відповідним зменшенням статутного фонду товариства.

У разі виходу, виключення учасника ТОВ, відмови спадкоємця засновника вступити до товариства чи у разі відсутності згоди решти засновників прийняти до складу товариства правонаступника (спадкоємця), таким особам виплачується вартість частини майна товариства у грошовій або натуральній формі, пропорційно частці учасника у статутному фонді.

Майно ТОВ  формується за рахунок вкладів засновників  товариства, виробленої продукції, отриманих  доходів, а також майна, набутого за власні і запозичені кошти та на інших законних підставах.

ТОВ повинне  мати статутний фонд та резервний. Статутний фонд становить не менше 100 розмірів мінімальної заробітної плати. Розмір резервного фонду повинен становити не менше 25% статутного фонду.

Закон вимагає, щоб при внесені учасниками своїх  вкладів до дня державної реєстрації установчих документів товариства, кожен з учасників мав зробити не менше 30% його внеску передбаченого у цих документах. Залишок внеску здійснюється протягом одного року після реєстрації товариства.

Виплата прибутку учасникам можлива лише в тому випадку, якщо майно товариства перевищує розмір його статутного капіталу. Учасники товариства не зобов’язані працювати в ньому і здійснюють свої права як рівноправні(пропорційно власній частині у статутному фонді) власники.

Товариство  характеризується простою структури управління: загальні збори – голова товариства виконавча дирекція (директор); пропорційною системою голосування на загальних зборах відповідно до розмірів частки учасників у статутному фонді; забороною суміщення посад голови товариства і керівника виконавчого органу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Характеристика природних і економічних умов Гудзівської сільської ради

 

Гудзівська  сільська рада розташована в центральній  частині Звенигородського району Черкаської області.

 В фізико-географічному  відношенні сільська рада входить в склад Правобережного лісостепу.

Сільська  рада розташоване на відстані 120 кілометрів від обласного центру – міста  Черкаси, від районного центру міста  Звенигородки – 5 кілометрів, до найближчої залічничної станції відстань становить 23 кілометри.

На території  сільської ради село Гудзівка, в  якому зосереджено головні виробничі  центри, управлінські, освітні і  культурно-побутові установи.

Зерно для  переробки на комбікорм здають на Звенигородський комбікормовий  завод.

Господарство має прямі зв'яки з районними організаціми  - "Райагрохімом", "Агротехсервісом", базами постачання.

Пункти реалізації продукції:

зерна – Єрківський хлібоприймальний пункт ( 18км.);

цукрових  буряків – Вільхівецький цуровий  завод (27км.).

 

Територія району, яка розглядається у даному проекті, характеризується помірно-континентальним кліматом з теплим, іноді жарким літом і помірно-холодною, з великою кількістю відлиг, зимою. Середня багаторічна температура повітря складає 7,5°С. Самим холодним місяцем на протязі року є січень із середньомісячною температурою –5,5°С, а самим жарким – липень із середньомісячною температурою 20,3°С.

Максимальна зареєстрована температура повітря  складає 39°С, а мінімальна - -41°С. Амплітуда  коливань її досягає 80°С.

Перехід середньодобових температур через +5°С, який приймається за початок і кінець вегетаційного періоду здійснюється весною в другій декаді квітня, а восени – в третій декаді жовтня. Тривалість вегетаційного періоду становить 206 днів. Дати переходу добових температур повітря через 0°С – 15 березня і 20 листопада – свідчать про початок весни і кінець осені. Початок і кінець літа визначається по датах переходу через 15°С, які припадаютьна 12 травня і 14 вересня.

Середні дати першого і останнього приморозків  припадають, відповідно, на 2 жовтня і 26 квітня. Середня багаторічна тривалість безморозного періоду становить 158 діб. Найбільше промерзання грунту спостерігається в січні і лютому місяцях. Глибина промерзання складає в середньому за ці місяці 51…64 сантиметри, досягаючи найбільшого значення – 128 сантиметрів.

На території  господарства випадає в середньому за рік 536 міліметрів опадів.

Зимою поверхня землі покривається снігом. В середньому сніговий покрив встановлюється 26 грудня. Сніг починає танути 25 березня. Тривалість стійкого снігового покриву змінюється в межах від 1 до 36 сантиметрів, складаючи в середньому 15 сантиметрів.

Середня річна  відносна вологість повітря складає 75%.

Переважають вітри південно-східних напрямків  із швидкістю 1…5 метрів за секунду. Максимальна швидкість вітру по ближній метеостанції складає 24 метри за секунду. Запас вологи на момент посіву ранніх ярих зернових культур в грунті 0…20 сантиметрів складає до 35 міліметрів, а в метровому шарі – 150 міліметрів. Такий запас вологи достатній для початкового розвитку рослин.

В цілому кліматичні умови даного району придатні для  вирощування всіх сільськогосподарських  культур і плодово-ягідних насаджень.

 

Відповідно  до Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року та згідно Земельного кодексу України була сформована територія Гудзівської сільської ради.

Територія Гудзівської  сільської ради сформована, в основному, із земель ВАТ “Нива”, земель населеного пункту, земель запасу, земель резервного фонду, а також земель Звенигородської РШРБД.

Всього за сільською радою закріплено 2245,9га. земель. Сільськогосподарські угіддя займають 1557,7га., в тому числі рілля  – 1117,5га.  Землекористування компактне.

В сільській  раді налічується 212,9га. природніх кормових угідь.

Сіножаті  на території сілської ради займають площу 105,8га. Вони розташовані по вузьких  долинах струмків в умовах надмірного зволоження, де залягають лучно-болотні  та болотні неосушені грунти. Оцінка цих грунтів по окупності затрат становить 52 бали.

Пасовища сільської займають 107,1га. Вони розташовані в основному в південній частині землекористування на крутих схилах балок (крутизною 7 – 10°) і лише незначна частина пасовищ розміщена в північній частині землекористування і в межах населеного пункту.

Майже на всій площі пасовищ залягають темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені сильнозмиті середньосуглинкові і на незначній площі залягають темно-сірі опідзолені сильнозмиті супіщані грунти. Оцінка цих грунтів по окупності затрат становить відповідно 12 і 8 балів.

Пісків і  кам'янистих місць на території землекористування немає.

Землі водного  фонду на території сільської  ради займають 11,7га. Вони використовуються для риборозведення та пасовищного  водоспоживання.

Болота займають площу 26,7га. і розміщені на понижених ділянках рельєфу. Вони мають водоохоронне значення.

В сільській  раді під лісовими насадженнями знаходиться 528,3га. Переважна більшість полезахисних лісосмуг розміщена в північній  та західній частинах господарства, в  полях сівозмін тільки на півдні землекористування знаходиться дві полезахисні лісосмуги, а решта по межах з сусідніми господарствами та вздовж шляхів.

Лісонасадження  на ярах та ліси загального користування розташовані нерівномірно на території  господарства.

Полезахисні лісосмуги не мають певної системи розміщення, поскільки орні землі в господарстві представлені окремими ділянками, безсистемно розкидані на всій території господарства. Тому полезахисні лісосмуги тут визначають більш межу господарства, ніж їх ефективну дію, за винятком окремих лісосмуг, розташованих на півдні землекористування сільської ради.

До цього  виду насаджень віднесені також  однорядні лісові смуги вздовж шляхів.

Ширина перелічених  лісосмуг диференціюється в залежності від їх функцій, а тому для садозахисних лісосмуг вона визначена в межах 5-6 метрів, для полезахисних – 12 та 13 метрів, однорядні придорожні лісосмуги мають ширину 3 метри.

Породний  склад також неоднорідний. Полезахисні  лісосмуги представлені в переважній більшості дубом, придорожні лісосмуги  складаються з тополі канадської.

Площа населеного пункту села Гудзівка становить 239,0га. В межу населеного пункту, крім житлової забудови, присадибних ділянок, включаються  незначні масиви кормових угідь, лісових  насаджень та інших угідь, які  в повній мірі доповнюють населений пункт з точки зору естетики рекреації і роблять його більш компактним.

Межі населеного пункту показані на аркуші 2 (Проект роздержавлення земель) графічної частини дипломного проекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Заходи з проведення земельної реформи

на території  Гудзівської сільської ради

 

Основним  завданням розробки проекту роздержавлення та приватизації земель являються вирішення  питання про форми власності  на землю, тобто визначення земель, які залишаються в державній  власності і земель, які підлягають роздержавленню і приватизації

Проект роздержавлення земель розробляється згідно завдання, виданого ВАТ “Нива” Звенигородського району Черкаської області та затвердженого  Звенигородською районною державною  адміністрацією.

Правовою  основою розробки проекту являються: Земельний кодекс України, Постанова Верховної Ради України від 13 березня 1992 року "Про прискорення земельної реформи та приватизації землі", Указ Президента України від 8 травня 1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям", рекомендації по складанню проектів роздержавлення земель сільськогосподарських підприємств і організацій, які затверджені Держкомземом України в 1992 році, рекомендації по складанню проектів роздержавлення земель сільськогосподарських підприємств і організацій  та виготовленню державних актів на право колективної власності на землю та право постійного користування землею, схвалені Комісією Верховної Ради України  з питань агропромислового комплексу України і Комісією з питань відродження і соціального розвитку села від 07 жовтня 1993 року, а також рішення загальних зборів трудового колективу про роздержавлення і приватизацію земель ВАТ "Нива" Звенигородського району Черкаської області.

На час  складання проекту роздержавлення площа земель в плані становить 2245,9 га.

Виписка із державної  земельної книги Звенигородського району про склад земельних угідь  в розрізі землекористувачів  адмінтериторії Гудзівської сільської  ради станом на 01.01.1997 року приведена в додатку

Площа земель ВАТ “Нива” становить 1523,0га. в тому числі сільськогосподарських угідь 1251,0га. з них: ріллі 866,3га., багаторічних насаджень 190,4га., сіножатей 96,9га., пасовищ 97,4га.

Згідно проекту  роздержавлення площа земель запасу уточнена і становить 109,0га. Із загальної площі земель запасу рілля становить 88,6га., сіножаті 4,9га., пасовища 6,4га., шляхи 1,6га., ліи 5,1га., відкриті розробки 0,6га., відкриті заболочені землі 0,7га., під водою 1,1га.

Зовнішні межі ділянок  земель запасу в  основному відповідають вимогам контурно-меліоративної організації і не потребують змін.

У державній  власності  залишаються:

- землі лісового  фонду (ділянки площею 5га. і більше);

- землі водного  фонду (водоймища і болота площею 3га. і більше);

- землі резервного  фонду ( до 15% площі сільськогосподарських  угідь в адмінмежах сільської  ради);

      - землі природоохоронного, оздоровчого,  рекреаційного, історико-культурного  призначення.

Встановлюємо  межі цих земель і показуємо на  аркуші 2 (проект роздержавлення земель ВАТ “Нива”) графічної частини проекту.

Внаслідок роздержавлення земель ВАТ “Нива” в державній  власності залишилося 446,4га. з них:

• резервний фонд – 205,1га;
• лісовий фонд – 188,1га;
• водний фонд  16,3га;
• землі історико-культурного призначення – 36,9га.

Землі резервного фонду призначені для подальшого перерозподілу, тобто передачі їх у  власність та надання у користування громадян, в тому числі і тим, що переселяються для постійного проживання в даному населеному пункті.

Землі резервного фонду розташовані в декількох  масивах  (аркуш 2 графічної частини  проекту).

До земель державної власності  відносяться  також землі запасу, які переважно  використовуються під розширення особистих  підсобних господарств, сінокосіння, випасання худоби громадян, розміщення фермерських господарств, а не задіяні площі можуть надаватися ВАТ “Нива” і іншим землекористувачам  в тимчасове користування для сільськогосподарського виробництва.

Площа земель, що підлягають роздержавленню і передані у колективну власність, визначається як різниця між площею земель ВАТ “Нива” і площею земель, що залишаються в державній власності.

    Згідно розрахунку в колективну власність ВАТ "Нива" передається 1076,6га. (дивись графічну частину проекту). Розподіл земель колективної власності за угіддями приведено в таблиці