Запозичення в сучасній англійській мові

Взаємодія запозичень і словникового складу мови, що їх прийняла, добре видно з історії слів, які означають поняття працювати, які є синонімами до слова work. Після запозичення в середньо-англійський період дієслів: labouren “працювати” (із ст.-фр. labourer, лат. laborare) і travaillen “важко працювати” (із ст.-фр. travaillen, нор. лат. trepaliare “мучити”), перше з цих дієслів близько до англійського swincan. Друге дієслово travailler не витримало конкуренції з дієсловом werken і має значні зміни в змістовій структурі. Після цього його основне значення – “мандрувати” to travel.

Деякі зміни проходять із словами, які були запозичені з французької мови. Слово extheticienne було запозичене англійською мовою, де зберегло своє значення, але змінило вимову – aestheticlenne.

Загальний закон явищ мови до проблеми запозичень можна сформувати так: усілякі зміни в словниковому складі мов і у вигляді проникнення іншомовних запозичень тягне за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже є в мові.

Неологізми-запозичення в англійському словниковому складі являють собою ту сферу лексики, яка найбільше та безпосередньо рефлектує історію Англії та її традиції, показуючи вплив на мову зовнішніх нелінгвістичних причин. Тому їх необхідно прослідити в хронологічній послідовності, пов’язуючи зі змінами, які проходили в культурному та історичному житті країни.

В сучасній англійській мові численними є французькі запозичення: boutique, fresee, fromage, pêcher, unijombist, tranche, wsogist, які здебільшого зберегли своє лексичне значення. Зараз багато слів запозичується з німецької мови: kletten pririp, untermensch, blitz angst; з шотландської: slogan, whisky, clan.

Французькі запозичення проникають головним чином не в загальний словниковий фонд, а в визначені рівні словникового складу. Французькі запозичення іноді важко відрізнити від латинських. Наприклад, слово figure могло перейти прямо з латини: figura та з французької figure

В письмовій формі сучасної англійської мови дуже вживані літерні скорочення від таких виразів, які при читанні змінюються англійським перекладом.

Запозичення з французької мови є найбільш чисельними і відносяться, головним чином, до побутової лексики: boutique, fresee, butte, buce, auteur та ін. Численними є запозичення-неологізми з шотландської мови: slogan, whisky, clan.

Неологізми-запозичення з китайської та японської мови означають назви різноманітних способів боротьби: aiki-do, aiki-jutsu.

Запозичені слова з російської мови пов’язані з подіями ,які відбувалися в цій країні в 90-х роках ХХ століття – з політичними явищами: perestroikan, glasnostian, khozraschot, prizhok та ін. Всі ці слова були запозичені як в усній так і в письмовій формі і не змінили своє значення і склад.

Найважливіші ознаки слів латино-романського походження такі: перевага двоскладових і багатоскладових слів з префіксами, і префікси закінчуються на приголосні: ab-, ad-, -corn, -dis, ex, in, im: подвоєння приголосних: bb, cc, ft, ll, mm, nn, pp.

Нечисленні неологізми-запозичення з італійської, голландської і іспанської мов свідчать про культурні зв’язки з цими країнами: ісп. – ÈL NIŇO, nacho, guerilla, junta: італ. – biasco, motto: порт.- favela, favelado.

Мови тюркських народів залишили багато слідів в найрізноманітніших мовах, в тому числі і в англійській. В англійській мові існує понад 400 тюркізмів, 55% з яких складають етнографічні реалії, 26% відносяться до суспільно-політичного життя, 19% - є природними реаліями. Серед найважливіших реалій такі слова, як badian, irbis, jougara, kelim та ін. До цієї групи відносяться назви мінералів: dashkesanite, turanite.

Найбільш освоєні суспільно-політичні реалії: bash-borouk, begum, effendi, kofban, mamebuke.

Серед етнографічних реалій є слова, які стали невід’ємною частиною англійської лексики: caviar, coach, kumiss, macrame, vampire.

Тюркські слова англійською мовою запозичувались як при прямих контактах, так і через мови-посередники.

Одним з найбільш вживаних тюркізмів в сучасній англійській мові є слово kelim – “накидка для диванів та крісел”.

Тюркізми переходили в англійську мову через різні мови, наприклад, німецьку: shabrack, trabant; іспанську: bocosin, lackey; італійську: bergamot, kiosk. Найбільша кількість тюркізмів перейшла в англійську з французької: badian, caique, caviar, turknose, sabot та ін.

В сучасній англійській мові набувають розповсюджень слова з африканської мови: tote, gumbo, jambalaya: індійської: paneer, ghari: ідіш: kabitrer, bagel, schmo.

 

Список використаних джерел

1. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка. – М.: Высшая школа, 1999. – 129 с.
2. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1986. – 296 с.
3. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1991. – 140 с.
4. Тиховець Н.М. Запозичення серед англійських неологізмів (70-ті роки)//Мовознавство. – 1988. № 6. – C. 57-63.
5. Воронцов Вл. Язык и слово // Симфония разума / Вл. Воронцов. – М.: Молодая гвардия. 1976 – 623 с.
6. Жлуктенко Ю.А. Динамика словообразовательной системы и неологизма // Английские неологизмы / Под ред. Ю. А. Жлуктенко. – К.:Наукова думка, 1983. – C.1-11.
7. Заботкина В.И. новая лексика современного английского языка. -  М.: Высшая школа. 1989. – 128 с.
8. Иванов А.Н. Английская неология // Сб. научн. Тр. МНПИИЯ им. М. Тореза – 1984. Вып.227. -- C.3 – 16.
9. Липка Л. Очерки по английской лексикологии, структура лексики, семантика слова и словообразования // Обществ. Науки за рубежом сер. в языкознания. – 1991. - № 4. C.133-140.
10. Мачхелян Г.Г. Современную английскую лексику в учебный процесс // Иностранные языки в школе. – 199. - № 2. – C.77 – 82.
11. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г. Рогова, В. Рабинович, Т. Сахарова. – М.: Просвещение, 1991. – 287 с.
12. Орлов Г.А. Новейшие исследования английской литературно-разговорной речи // Вопросы языкознания. – 1993. - № 5. – C.119 – 130.
13. Програма для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 5 – 11 клас // Іноземні мови в школі. – 1997. - № 1. – C.73 – 77.
14. Суон М. Английский язык в современном употреблении. – М.: Высшая школа, 1984. – 552 с.
15. Сухомлинский В.А. Павлышская средняя школа. Формирование умственных способностей учащихся // Хрестоматия по педагогике / под ред. З.И.Равкина. – М.: Просвещение, 1976.  с.359 – 362.
16. “Татарская газета” тюркизмы в английском языке, - № 13, 1998.
17. Фидуло М.М. Педагогика. – К: Академия, 2000. – 504 с.
18. Aldeo T. Where do all the new words come from // American Speech/ - 1980. - vol.55. - № 4/ - p.264 – 277.
19. Marchard/ the categories and types of present-day English word – formulation // Alabama Linguistic and psychological series, 1966. - # 13. – XX. – 379 p.
20. Maurer D.W., High F.C. New words – where do they come from and where do they go // American Speech. - 1982. - № 55. – p.25 – 32.
21. Грин Д. Словарь новых слов // Green Jonathon. Dictionary of new words. – М.: Bere, Персей, 1996. – 352 с.
22. Дополнение к большому англо-русскому словарю / Под.ред. И.Р. Гальперина. – М.: Русский язык, 1980. – 432 с.
23. Ginzburg R.S. A Coutse in Modern English Lexicology. – М.: Высшая школа, 1979.
24. Трофимова З.С. Словарь новых слов и значений в английском языке. – М.: Павлин, 1933 – 304 с.
25. Эйто Дж.Словарь новых слов английского языка, - М.: Русский язык, 1990, Лондон: Лонгман, 1989 – 434 с.
26. A Dictiomary of New English / Composed by C.L.Barnhart, S. Steinmetz, R.K.Barnhart. – London.: Longman, 1974. – 512 p.
27. 6000 words . A Supplement to Webster’s Third New International Dictionary. – Springfield.: Merriam, 1976. – 220 p.
28. Webster’s New World Dictionary of the American Languige / Edited by D.B.Guralnik. – New York, Cleveland, Prentice HallPress, 1986. – XXXVI, 1962p.

 

 

 

 

1.3. Причини запозичень

Причини цього явища різноманітні, але єдині для усіх мов. Виділяють внутрішньолінгвістичні і зовнішні, екстралінгвістичні причини. До внутрішньолінгвістичних відносять такі:

1) Потреба у найменуванні об'єкта чи явища, обумовлена відсутністю зазначеного явища в когнітивній базі язика-рецептора. Це основна і найбільш давня причина запозичення; (>bistro, >gondola, >elephant);

2) Потреба у найменуванні об'єкта чи явища, обумовлена неточністю наявного назви. За наявності справжнього й іншомовного слів із подібним значенням англійське слово має загальне значення, а запозичене – як загальне значення, так і додаткові відтінки (латинське >effluvium має лише значення англійських слів >exhalation, >emanation «видихання, виділення», а його конотативне значення «що супроводжується неприємним запахом»; запозичене із німецького >angst передає не властиве англійському слову >fear «страх взагалі» значення «страх був без будь-якої видимої причини»). [20;с.29]

Екстралінгвістичні причини:

1) Соціально-психологічна: вираз конотацій, які не мають відповідної одиниці в приймаючій мові; наприклад, створення ефекту «престижності» (французьке >boutique «крамничка, що торгує дорогими, частіше незвичними товарами у дорогому районі» і латинське >emporium «великий торговий центр» використовуються як для уточнення нейтрального англійського слова >shop при позначенні магазинів саме таких типів, але й здобули право підкреслити престижність конкретного місця торгівлі). [20;с.30]

2) Активізація міжнародних зв'язків та процес глобалізації викликали появу великої кількості інтернаціоналізмів – слів однієї мови, запозичених дуже багатьма мовами світу. [19;с.35]

ЛІТЕРАТУРА

1. Арнольд, І.В.Лексикология  сучасного англійської/ І.В. Арнольд. – М.:АспектПресс, 2001. – 536 з.

2.Атрашевская,О.Т. Лексичні половіючі жита із семантичнокоррелятивними споконвічними і запозиченими одиницями/О.Т.Атрашевская// Теорія комунікації. Мовні значення:сб.науч. статей/МГЛУ;редкол.:Т.В. Бобка (відп. ред.) [та інших.]. – Мінськ, 2007. –Вип.4. – 141 з.

3.Бреус, Є.В. Основи  теорії та практики перекладу  з російської англійською/ Є.В.Бреус. – М.: ВидавництвоУРАО, 2000. – 208 з.

4. Винокурова, В.М. Закономірності  розвитку семантичної структури  лексичних запозичень в сучасному  англійській/ В.М. Винокурова// Актуальні питання мовознавства і інтенсифікації викладання іноземної мов:Сб.науч. ст./ Ред. А.В. Данилович,М.И.Кусков. –Мн.:Навука ітехнiка, 1993. – 208 з.

5.Влахов, С.І., Флорін, С.П.Непереводимое у перекладі/ С.І.Влахов, С.П. Флорін. – М.: «>Р.Валент», 2006. – 448 з.

6.Гарбовский, М.К. Теорія  перекладу/ М.К.Гарбовский. – М.: Видавництво  Московського університету, 2004. – 544 з.

7. Дмитрієва,Л.Ф. Курс перекладу з англійської мови російською/Л.Ф. Дмитрієва та інших. –Мн.:МГЛУ, 2004. – 91 з.

8.Ермолович, Д.І. Імена  власні з кінця мов і культур  культур/ Д.І.Ермолович. – М.: «>Р.Валент», 2001. – 200 з.

9.Кабакчи, В.В. Англійська мова міжнародногообщения/Cross-cultural English. – СПб: Освіта, 1993. – 200 з.

10.Климзо, Б.М. Роль  перекладач у побудові еквівалентів  длязаимствуемих іншомовних термінів/ Б.М.Климзо// Мости. – 2006. - №4. –С.20-27.

11. Комісарів, В.М.,РецкерЯ.И.,Тархов  В.І. Допомога за перекладу з  англійської мови російською/ В.М. Комісарів,Я.И.Рецкер, В.І.Тархов. – М.: Видавництво літератури наиностраннихязиках, 1960. – 176 з.

12.Крупнов, В.М. Курс  перекладу/В.Н.Крупнов. – М.: Міжнародні  відносини, 1979. – 231 з.

13. Латишев,Л.К. Технологія перекладу/Л.К. Латишев. –М.:НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. –280с.

14.Лещева,Л.М. Слова щодо англійської мові/Л.М.Лещева. –Мн.: Академія управління за Президента РБ, 2001. – 179 з.

15. Маслов, Ю. С. Введення  у мовознавство/ Ю. С. Маслов. – М.: «Вищу школу», 1987. – 272 з.

16.Масловский, Є. К. Про бездумних запозиченнях в  науково-технічному перекладі/ Є. К.Масловский// Мости. – 2006. - № 4. –С.28-33.

17. Реутович, Ю. С. Лексична  асиміляція німецьких запозичень  щодо англійської мові/ Ю. С. Реутович// Теорія комунікації. Мовні значення. Випуск 2.Сб.науч. статей./ Відп. ред.З.А.Харитончик. –Мн.:МГЛУ, 2002. – 127 з.

18.Слепович, В.С. Курс  перекладу (англійський російський)/ В.С.Слепович. –Мн.:ТетраСистемс, 2005. – 320 з.

19. Хоменко, С.А., Цвєткова,Е.Е.,Басовец, І.М. Основи теорії та практики перекладу науково-технічної літератури з англійської мови російською/ С.А. Хоменко,Е.Е. Цвєткова, І.М.Басовец. –Мн.:БНТУ, 2004. – 204 з.

20.Черемисина,Т.И. Функціональний аспект не асимільованих запозичень в сучасному англійській/Т.И.Черемисина// Збірник наукової праці/ Московський ордена Дружби Народів державний педагогічний інститут іноземної мов ім. Тореза;редкол.:Г.Ю. Князєва (відп. ред.) [та інших.]. - М., 1983. -Вип.212; – 124 з.

 

>СЛОВАРИ

21. Мюллер,В.К./Большой англо-російський словник/В.К. Мюллер, Г.Б.Шевнин,М.Ю. Бродський. – Єкатеринбург:У-Фактория, 2005. –1536с.

22. ABBYYLingvo 12

РЕСУРСИУДАЛЕННОГО ДОСТУПУ

23.Витюховская Я.Заимствования  у "англійському мові/ Я.Витюховская. – Перм, 2000. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:referats.qip/referats. - Дата доступу: 21.03.2010.

24. Дьяков, А.І. Мова  і культуру/ А.І. Дьяков. – Новосибірськ, 2003. [Електронний ресурс]. – Режим  доступу:philology/linguistics2/dyakov_03.htm. - Дата  доступу: 18.04.2010.

25. Wikipedia – the freeencyclopedia. Mode ofaccess:ru.wikipedia.org/wiki. -Date ofaccess: 12.04.2010.

 

 

 

 

1.4. Класифікація  запозичень

Наявні в словниковому складі мови запозичені слова можна класифікувати: за джерелом запозичення, по тому, який аспект слова запозичений і, за ступенем асиміляції.

За джерелами та епохою запозичення в словниковому складі англійської мови розрізняють:

1) Кельтські запозичення;

2) Латинські запозичення перших століть нашої ери, тобто, що потрапили ще до приходу англів і саксів на Британські острови (так зв. 1-й шар латинських запозичень);

3) Латинські запозичення VI-VII ст., Тобто  епохи введення християнства в Англії (так зв. 2-й шар латинських запозичень);

4) Скандинавські запозичення епохи  скандинавських набігів (VIII-IX ст.) І  особливо скандинавського завоювання (X ст.);

5) Старі французькі запозичення (XII-XV ст.), обумовлені нормандським завоюванням;

6) Латинські запозичення XV-XVI 'ст., тобто пов'язані з епохою Відродження (так зв. 3-й шар латинських запозичень);

7) Нові французькі запозичення після XVI ст;

8) Запозичення з грецької, італійської, голландської, іспанської, російської, німецької та інших мов, зумовлені  економічними, політичними, культурними та іншими зв'язками з відповідними народами;

9) Совєтизму, тобто запозичення з російської мови післяжовтневого періоду.

Класифікація за джерелом запозичення розроблена найбільш повно, але не є, як вже було зазначено, єдиною можливою. Запозичення можна також класифікувати по тому, який аспект слова виявляється новим для приймаючої мови. За цим принципом запозичення поділяють на фонетичні, кальки (translation-loans), семантичні і запозичення словотворчих елементів.

Перший з названих типів, тобто фонетичні запозичення складають основну і найбільш численну групу. Вони характеризуються тим, що їх загальний звуковий комплекс виявляється для мови, що запозичить новим, хоча кожен із складових їх звуків, за рідкісними винятками, замінюється звуком мови, у яку вони потрапляють. Розглянуті вище sport, labour, travel, people, castle, fortress і т. д. є саме фонетичними запозиченнями.

Кальками називаються запозичення у вигляді буквального  перекладу  іноземного слова або виразу, тобто точного відтворення його засобами приймаючої мови із збереженням морфологічної структури та мотивування.

Такими кальками є, наприклад, багато слів, що стали інтернаціональними запозиченнями з мови індіанців:pale-face блідолиций, pipe of peace трубка світу. Багато кальок серед совєтизму: palace of culture, house of rest.