Використання комп’ютерних технологій у навчанні

У цей час комп'ютер з  усіма його можливостями виступає в  школі у двох ролях: як предмет  вивчення, і як технічний засіб  навчання.

Поки не зовсім ясно, як вплине комп'ютеризація на поводження, моральні норми, психіку й життя майбутніх  поколінь. Але вже зараз очевидно, що учні ставляться до роботи із ПК по-різному. Педагоги й психологи, що спеціалізуються  в області комп'ютеризації, підкреслюють важливість формування позитивного  відношення учнів до комп'ютера.

Застосування ПК дозволяє планувати різні схеми проходження  навчальних завдань, розчленовувати складні  завдання на складені елементи різного  рівня, практикувати найбільш раціональні  форми їхнього сполучення. Можливість простій й об'єктивна статистична  оцінка тимчасових витрат (?) на різних стадіях навчання дозволяє оптимизировать дозування завдань.²

Застосування комп'ютерної  техніки представляє можливість використання різноманітних форм пред'явлення  матеріалу. Апаратних і програмних можливостей ПК цілком достатньо  для ефективного введення діалогу  й забезпечення природної й наочної  форми подання текстів, формул, малюнків, що рухаються об'єктів і т.п. Пред'явлення  інформації може вестися в різному  тимчасовому темпі (з адаптацією під конкретний вік і навіть під  конкретного учня). При цьому природно забезпечується можливість сигнального  виділення сюжетно важливої інформації (зміна кольоровості, мерехтіння, підкреслення, негатив і т.п.)

Розподіл функцій  між учасниками навчального процесу  із застосуванням ЕОМ

Послідовність фаз основного  циклу проходження інформації, необхідна  для гарантованого оволодіння знаннями будь-яким що навчається, складається  з п'яти стадій:

• одержання й осмислення нової навчальної інформації,
• виконання тренувальних завдань і самостійних робіт,
• перевірка якості засвоєння знань і правильності виконання практичних робіт,
• роз'яснення помилок, допущених у практичних завданнях, і робота з їхнього попередження в подальшій діяльності,
• розгляд можливостей практичного застосування знань, отриманих у ході вивчення конкретної теми (роздягнула).

У повному обсязі реалізація даної послідовності з використанням традиційних методів навчання практично неможлива, а реально здійсненна тільки в умовах індивідуального навчання, або при класно-груповому навчанні із широким використанням ПК.

Застосування комп'ютерів при навчанні приводить до необхідності перерозподілу функцій між учасниками навчального процесу. У таблиці  перераховані основні функції, і  знаком «+» зазначені їх "виконавці". У випадку можливості виконання  функцій одночасно декількома учасниками навчального процесу знаком «!»  відзначений найбільш якісний виконавець.

Індивідуалізація навчання є першим, але не єдиним кроком на шляху підвищення ефективності навчального  процесу. Досить важливим моментом є  також реалізація не тільки індивідуального, але й диференційованого підходу  в навчанні (24-54). Слід зазначити, що засобу обчислювальної техніки дозволяють істотно диференціювати діалоги  з учнями в залежності від їхньої підготовленості, швидкості і якості виконання завдань. Стає можливої диференціація  не тільки по тимчасових параметрах, але  й по обсязі досліджуваного матеріалу. Алгоритм навчання може будуватися таким  чином, що продовження руху по навчальній програмі стає можливим тільки при  повнім виконанні необхідного набору завдань.

У першому варіанті (при диференціації за часом) учні, що повністю виконали завдання по поточному розділі, можуть відразу ж одержати дозвіл на перехід до наступного розділу курсу, а помилки, що допустили, проходять через процедуру повторення матеріалу. Очевидно, що залежно від характеру зроблених помилок ця процедура може бути індивідуалізована. (На початковій стадії цієї процедури учням доцільно надати можливість самостійного пошуку й виправлення помилок.)

Ті з них, для яких це виявляється посильним, одержують  дозвіл на перехід до вивчення наступного розділу. Для найбільш слабких учнів  реалізується «додаткова допомога», самим  кваліфікованим варіантом якої є  допомога викладача (див. таблицю). Запропонований алгоритм дозволяє гарантувати оволодіння програмою навчання кожному учневі, але в різні проміжки часу.

У другому варіанті (при диференціації по обсязі матеріалу) учні, що заощадили час при проходженні основного матеріалу, одержують можливість опанувати істотно більшим обсягом знань й умінь без додаткових тимчасових витрат. Природно, що при цьому їм дається можливість ознайомлення з матеріалом істотно більше високого рівня складності.

Таким чином, засобу обчислювальної техніки створюють умови індивідуального  просування вперед по досліджуваному матеріалі у звичайній аудиторії, не порушуючи традиційної групової структури занять у цілому.

  4.Методи організації навчання с застосуванням персонального комп'ютера.

Аналізуючи своєрідність методів комп'ютерного навчання, С.А.Ілюшин і Б.Л.Собкін затверджують:

"У практиці навчання  можуть застосовуватися чотири  основних методи навчання:

• пояснювально-ілюстративний
• репродуктивний
• проблемний
• дослідницький

З огляду на, що перший метод  не передбачає наявності зворотного зв'язку між учнем і системою навчання, його використання в системах з використанням  ПК безглуздо".³

Репродуктивний метод  навчання із застосуванням засобів  обчислювальної техніки передбачає засвоєння знань, повідомлюваних учневі викладачем й (або) ПК, і організацію  діяльності того, якого навчають, по відтворенню вивченого матеріалу  і його застосуванню в аналогічних  ситуаціях. Застосування цього методу з використанням ПК дозволяє істотно  поліпшити якість організації процесу  навчання, але не дозволяє радикально змінити навчальний процес у порівнянні із застосовуваною традиційною схемою (без ПК). У цьому плані більше виправданим є застосування проблемного й дослідницького методів.

Проблемний метод навчання використає можливості ПК для організації  навчального процесу як постановки й пошуків способів дозволу деякої проблеми. Головною метою є максимальне  сприяння активізації пізнавальної діяльності тих, яких навчають,. У процесі  навчання передбачається рішення різних класів завдань на основі одержуваних  знань, а також витяг й аналіз ряду додаткових знань, необхідних для  дозволу поставленої проблеми. При  цьому важливе місце приділяється придбанню навичок по зборі, упорядкуванню, аналізу, і передачі інформації.

Дослідницький метод навчання із застосуванням ПК забезпечує самостійну творчу діяльність тих, яких навчають, у процесі проведення науково-технічних  досліджень у рамках певної тематики. При використанні цього методу навчання є результатом активного дослідження, відкриття й ігри, внаслідок чого, як правило, буває більше приємним й  успішним, чим при використанні інших  перерахованих вище методів. Дослідницький  метод навчання припускає вивчення методів об'єктів і ситуацій у  процесі впливу на них. Для досягнення успіху необхідна наявність середовища, що реагує на впливи. У цьому плані  незамінним засобом є моделювання, тобто імітаційне подання реального  об'єкта, ситуації або середовища в  динаміку.

Комп'ютерні моделі мають  ряд серйозних переваг перед  моделями інших видів у силу своєї  гнучкості й універсальності. Застосування моделей на ПК дозволяє сповільнювати  й прискорювати хід часу, стискати або розтягувати простір, імітувати  виконання дій дорогих, небезпечних  або просто неможливих у реальному  світі.

У процесі комп'ютеризації школи у центрі уваги перебувають 3 аспекти проблеми:

1. устаткування;
2. підготовка вчителів;
3. програмне забезпечення.

Проблематика перших двох пунктів тією чи іншою мірою вже  зачіпалася, тому зупинимося на третьому з них.

Програмне забезпечення є  важливим чинником, що робить великий  вплив на якість комп'ютерного навчання. До теперішнього часу у світі створений  величезний фонд навчальних програм, частина  яких використається на території нашої  країни. Цей фонд регулярно поповнюється самодіяльними програмами власного виготовлення. Для орієнтування в  масі цих матеріалів необхідно певна  класифікація.

З безлічі типів комп'ютерних  навчальних програм можна виділити 3, що одержали найбільше поширення:

1. Готові до застосування  спеціалізовані навчальні (дидактичні) програми, які спеціально написані  для надання допомоги учням  і викладачеві в навчанні. Спеціалізовані  навчальні програми є готовим  до застосування програмним продуктом,  що використається викладачем  і може виступати як засіб  індивідуального користування тим,  яких навчають, або як основа  для проведення викладачем групових  занять у навчальній аудиторії.  У таку програму втручатися  не можна - можна тільки дозувати  міру її використання. Замкнутість,  завершенность таких програм  може розцінюватися як недолік,  оскільки вона покладає більшу  відповідальність на розроблювачів  у плані опори на зразкові  стандарти й типові дидактичні  матеріали.

2. Все більше використання  здобуває моделювання в навчальних  цілях, тобто використання комп'ютерної моделі, з якої ті, яких навчають, вивчають те або інше навчальне явище, виробничий процес, наукове положення. Творча активність - найбільш важлива можливість, що надається тут тому, якого навчають,. Дії з моделлю найчастіше можна вдало сполучати з ігровими ситуаціями (9-21).

3. Інструменти-програми-інструменти, які являють собою деяку програмну оболонку, що припускає заповнення її різноманітним конкретним предметним змістом. Програми такого типу можна визначити як організований на базі ЕОМ комплекс засобів апаратного й програмного забезпечення, призначений для організації діалогової навчальної взаємодії й утворюючу програмну оболонку, пристосовану для заповнення різним навчальним матеріалом.

Новий виток розвитку програмного забезпечення викликав до життя більші навчальні  програми на компакт-дисках, що використають тривимірну графіку й величезні  масиви даних. Паралельно розробляється програмні педагогічні засоби, що відкривають доступ до самостійного створення власних навчальних програм кожному практику-педагогові-практикові (без звертання до мов програмування).

У рамках кожного типу до теперішнього часу створений досить значний фонд повноцінних програм, що одержали досить широке поширення, розповсюджуваних через торговельну  мережу й реально використовуваних у навчальному процесі. Прикладом  можуть служити чотиритомна серія  на CD-ROM "Повне зібрання навчальних і розвиваючих програм для  дітей", комплекти пізнавальних ігор московської фірми "Микита", комп'ютерні енциклопедії фірми "Кирило й Методій", путівник по музеях Києво-Печерської Лаври, і т.д. Не всі вони використаються однаково широко. Частіше й легше  всього входять у практику програми, повністю завершені, "прив'язані" до конкретних тем і дисциплін  і готові до негайного включення  в роботу. Програми типу енциклопедій і путівників використаються, в основному, епізодично, оскільки в цьому випадку  на кожного вчителя покладає відповідальність за попереднє ознайомлення з такою  програмою й за узгодження логіки своїх уроків із закладеним у неї  змістом. Програми третього типу - інструменти-програми-інструменти  або програми-оболонки - використаються вкрай рідко, оскільки припускають  повне співавторство, тобто власна побудова змісту комп'ютерних уроків кожним окремим учителем.

Серед педагогів немає  єдиної думки із приводу принципів  класифікації КІП, і багато хто пропонують власні варіанти класифікації. Приведемо  для порівняння дві з них: