Шпаргалка по корпоративным информационным системам

У реальній практиці стратегічний і оперативний контролінг досить тісно взаємодіють один з одним у процесі реалізації функцій менеджменту. Служба контролінгу виступає як координатор між правлінням і підрозділами підприємства при розробці стратегічних і оперативних планів, а також здійснює контроль за їх виконанням.

 

 

12) Рекомендації  з вибору моделей та методів  управління для підприємств із  різним типом виробництва.

Залежно від номенклатури кінцевої продукції та обсягу випуску в натуральних показниках виділяють такі типи підприємств:

• одиничного виробництва (характерною є велика різноманітність продукції, що випускається);
• дрібносерійного виробництва;
• серійного виробництва;
• крупносерійного виробництва (чим вище серійність, тим нижче універсальність устаткування і більш вузька спеціалізація робітників, менше видів готової продукції);
• масового виробництва (характерним є вузькоспеціалізоване устаткування (конвеєри, потокові лінії, технологічні комплекси), безліч видів продукції, що випускається, з максимальним обсягом випуску).

Кожному з перерахованих вище п'яти типів виробництва відповідають свої методи керування.

Для підприємств першого типу - це мережні моделі - методи PERT і MRPII.

Для другого, третього і четвертого типів - це MRPII.

Для підприємств п'ятого типу - методи Just-In-Time (ЛТ, або їх ще називають «канбан»), у ряді випадків методи MRPII.

Незважаючи на те, що для підприємств із безперервним виробництвом немає загальновідомих методів керування, може використовуватися MRPII.

Методи керування ЛТ орієнтовані на організацію бездефектного виробництва при мінімумі витрат. Методи «канбан» з'явилися вперше в Японії, у країнах СНД дуже складно назвати підприємство, що працює за такими принципами.

 

13) Перспективні  додатки і технології баз даних  інформаційних систем.

Нові компоненти впроваджуються поряд з існуючими додатками - успадкованими компонентами в єдину ІС. Нижче наведені перспективні типи додатків.

1.«Видобуток» даних. Головними задачами цих систем є пошук функціональних і логічних закономірностей у накопиченій інформації, побудова моделей і правил, які пояснюють знайдені аномалії чи  прогнозують розвиток деяких процесів. У системах цього класу застосовуються моделі і методи аналітичних досліджень для одержання відповідей на стратегічно важливі питання для організації. Методологія роботи з системами «Data mining» складається з таких етапів:

• дослідження, де визначається склад даних для аналізу.
• перетворення структур даних, отриманих у результаті виконання етапу дослідження;
• моделювання - це власне процес пошуку знань; під час такого пошуку використовуються дані, підготовлені на попередніх етапах і такі інструменти, як нейронні мережі, дерево рішень, розвинуті статистичні методи;
• оцінка результатів є етапом перевірки адекватності моделювання, у разі необхідності процес повторюється аж до одержання необхідного результату.

2.Система спостереження  Землі. Перспективним застосуванням ГІС в галузі економіки є гео-маркетинг, при якому маркетингова інформаційна система (МІС) реалізується в рамках інструментарію ГІС.

3.Електронна комерція припускає надання потенційним споживачам оперативного доступу до каталогів товарів з наступним електронним оформленням купівлі. Можливою проміжною ланкою подібних систем є електронний брокер, що акумулює дані з множини джерел шляхом збирання інформації і надає покупцю можливість оперативного оформлення покупок. Існують так звані портали інформації для покупців – спеціальні вітрини з даними про товари, що виставляються на Web-сайтах комерційних компаній і дозволяють здійснювати замовлення на товари та оплату замовлень.

4.Інформаційна система  охорони здоров'я вимагає організації даних про історії хвороб пацієнтів, лікувальні заклади, діагностичні засоби, лікувальні процедури, розрахунки залікування, ведення договорів медичного страхування та ін.

5.Електронні публікації  та дистанційне навчання. Поняття «публікація» істотно розширюється – документ може містити графічні і аудіо- чи відеовключення, анотацію, мультимедийні додатки, інші супровідні елементи. Загальний обсяг інформації, доступної вже сьогодні, перевищує розміри бази даних ГІС. Природним наслідком цих змін є зближення видавничої та освітньої сфер. Електронні документи включають елементи інтерактивного тренінгу і дозволяють здійснювати дистанційне навчання віддалених користувачів.

6.Управління проектами, або колективне проектування має на увазі реалізацію великих проектів об'єднаними зусиллями декількох незалежних компаній засобами систем автоматизованого проектування. Час життя інформації, яка відноситься до подібних проектів, може вимірюватися десятиріччями, тому що вона необхідна для підтримки, модифікації, розвитку. Для різних сфер конструювання характерне використання різнорідних конструкторських інструментальних систем, заснованих на різних моделях і системах позначок.

7.Системи з реалізацією запитів за нечіткими критеріями. Нові типи додатків повинні забезпечувати роботу із запитами, що включають нечітко визначені поняття, які дозволяють знаходити найкраще доступне значення з недетермінованої безлічі слабо інтегрованих ресурсів. Існують експериментальні системи, що вміють вибирати з бази даних графічні образи на основі таких нечітких характеристик, як колір, форма, текстура. Системи такого типу потенційно здатні за нечітким описом ефективно вибирати в середовищі графічних образів аудіо- і відеоінформацію.

8.Пошук текстів і  керування документами. Як і у випадку з мультимедійними системами, об'єднання різних типів документів, наприклад електронних таблиць, документів із середовищ засобів обробки текстів, текстуальних частин графіки і презентацій у консолідованій пошуковій системі незмінне призводить до проблеми організації мільярдів байтів тексту, фізично розсіяного по різних додатках.

9.Обробка правил. Сьогодні стають повсякденним явищем такі можливості систем баз знань, як вбудовані декларативні та імперативні правила в системах баз даних, які підтримуються засобами СУБД, а не за допомогою спеціальних засобів, подібних до оболонок експертних систем.

 

 

14) Система управління ERP.

ERP –системи називають корпоративною надбудовою над MRP-системами, вони можуть використовуватися великими підприємствами для управління потоками даних та їх збереження. Якщо основна увага MRPII спрямована на керування виробничими ресурсами, то методи ERP претендують на керування всіма ресурсами, що маються у підприємства, включаючи персонал, фінанси тощо. ERP краще враховує корпоративну структуру підприємства, його міжнародний масштаб.

Асоціація American Production and Inventory Control Society регламентує зміст сучасної системи керування підприємством, що відповідає концепції ERP у такий спосіб: Модуль управління ланцюжком постачань;2. Модуль удосконаленого планування і складання розкладів. Модуль автоматизації продажів. Автономний модуль, який відповідає за конфігурацію. Модуль остаточного планування ресурсів. Модуль інтелект бізнесу, OLAP-технології. Модуль електронної комерції. Модуль управління даними про виріб.

Концепція ERP може бути реалізована одною інтегрованою системою, а може бути набором модулів програмного забезпечення. В останньому випадку один із програмних продуктів використовується як базовий, інші спеціалізовані програмні продукти інтегруються неначе «поверх» базового (автоматизація електронної комерції, OLAP, продажів тощо).

Наведені вище методики в міру накопичення досвіду моделювання виробничих та невиробничих бізнес-процесів уточнюються та розширюють сферу свого застосування.

Так, сьогодні існують такі методик: MRPII + - вміщує ідеологію ЛТ - «точно вчасно», елементи «канбан-систем». CALS 1 - забезпечують комп'ютерну підтримку поставок. Extended ERP - забезпечують управління ланцюжками поставок або виконують Supply Chain які дозволяють направляти та контролювати рух матеріальних та інформаційних потоків від відправника до одержувача. CALS 2 - забезпечують безперервну інформаційну підтримку життєвого циклу продукту. CSRP - забезпечують інтеграцію покупця та підрозділів, які відносяться до процесу купівлі, із головними плановими та виробничими підрозділами; інтеграцію власних ІС із додатками клієнтів та постачальників; планування заказів покупців; покриття всього життєвого циклу продукту в інтегрованих інформаційних системах (ПС), інтеграцію в ІІС CALS-технологій.

 

 

15) Стратегічний  контролінг.

Стратегічний контролінг координує функції стратегічного планування, контролю і системи стратегічного інформаційного забезпечення.

Цільова задача стратегічного планування полягає в забезпеченні тривалого успішного функціонування організації. Для цього потрібно формулювати і впроваджувати стратегії пошуку, побудови і збереження потенціалу успіху.

Якщо підприємство може забезпечити більш ефективне, ніж у конкурентів, рішення наявних або нових проблем клієнтів, то це означає його здатність генерувати нові потенціали успіху.

Потенціали успіху можна розділити також на зовнішні і внутрішні. Зовнішні потенціали залежать від успішної комбінації «продукт/ринок». Внутрішні потенціали можуть бути інформаційні, структурні, технічні, фінансові, кадрові та ін. Процес стратегічного планування можна розбити на такі фази:

-пошук і формулювання стратегічної  мети;

-оформлення й оцінка стратегії;

-ухвалення стратегічного рішення.

Задача стратегічного контролю - супроводжувати і підтримувати стратегічний план щодо забезпечення його життєздатності.

При формуванні концепції стратегічного контролю необхідно враховувати і вирішувати такі задачі:

-формування контрольованих величин  для виміру й оцінки потенціалу  успіху;

-встановлення нормативних величин, що діють як база для порівняння;

-визначення фактичних (реальних) значень  контрольованих величин;

-повторний огляд реальних величин  стосовно нормативних шляхом  порівняння плану і факту і  порівняння плану з реально  сформованими контрольованими величинами, що характеризують актуальний  потенціал успіху;

-фіксація відхилень і аналіз  причин;

-виявлення необхідних коригувальних  заходів для керування відхиленнями  від стратегічного курсу.

       Процес стратегічного  контролю складається з трьох  фаз:

-формування контрольованих величин;

-проведення контрольної оцінки;

-ухвалення рішення за результатами стратегічного контролю.

Об'єктами контролю, а отже, і контрольованими величинами можуть бути: мета, стратегії, потенціали успіху, фактори успіху, сильні і слабі сторони підприємства, шанси і ризики, припущення-сценарії, рубежі і наслідки.

Проведення контрольної оцінки - тут визначаються й оцінюються ефективність поточного процесу і створеної структури, а також правильність поставленої мети.

Ухвалення рішення за результатами стратегічного контролю є останньою фазою, де генеруються і реалізуються коригувальні заходи.

Розробка стратегічних планів неможлива без інформаційної системи раннього виявлення майбутніх тенденцій як поза підприємством, так і всередині нього. Зовнішні «індикатори» повинні інформувати про економічні, соціальні, політичні і технологічні тенденції. Внутрішні «індикатори» - інформувати керівництво про стан підприємства, а також прогнозувати кризові ситуації на підприємстві в цілому або в окремих сферах його діяльності.

Одним з основних джерел інформації у стратегічному контролінгу є стратегічний облік. Як інструментарій стратегічного обліку значного поширення набув метод стратегічних балансів.

Найчастіше використовуються методики побудови стратегічного балансу, засновані на бальній або відсотковій оцінці і зіставленні сфер діяльності підприємства.

 

 

16) Стандарти на  розробку забезпечувальної компоненті  КІС.

Особливо важливо дотримуватись стандартів при використанні інформаційних технологій. Сьогодні неможливо розробити інформаційну систему без застосування міжнародних стандартів.

Офіційними організаціями, що займаються стандартизацією у сфері ІС, є: ANSI - в Америці, BSI - у Великобританії, AFNOR - у Франції, JSA - в Японії, ISO - Міжнародна організація по стандартизації. Інтенсивні роботи в даному напрямку ведуться багатьма міжнародними організаціями, такими, як Міжнародний консультативний комітет з телефонії і телеграфії, Європейська асоціація виробників комп'ютерів (Europen Computer Manufactur Association - ECMA) та ін.

У світі інформаційних систем були сформовані рекомендації зі стандартизації сервісів у таких сферах:операційні системи;